Постанова

від 01.10.2024 по справі 520/3239/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 520/3239/22 Суддя (судді) першої інстанції: Панова Г. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О. суддів: Парінова А.Б., Ключковича В.Ю. за участю секретаря: Рожок В. В.

представника позивача Костіна К. В. , представника відповідача Корнієнка С. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Холдинг" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2024 року (місце ухвалення: місто Київ, час ухвалення: не зазначений, дата складання повного тексту: 12.02.2024) у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Холдинг" про застосування заходів реагування, -

В С Т А Н О В И В :

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Холдинг», в якому просило суд застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення (заборони) експлуатації будівель та паливно-наливного устаткування товариством з обмеженою відповідальністю «Альянс Холдинг» в Харківському районі Харківської області за адресами: м. Харків, провул. Тюменський, 16-Б, смт. Пісочин, вул. Окружна, 1, шляхом їх знеструмлення, опечатування пристроїв відключення джерел електропостачання та зобов`язання припинити використання цих будівель та паливно-наливного устаткування до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21.02.2022 адміністративну справу № 520/3239/22 передано на розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду», який набрав чинності 15.12.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом, Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.08.2023 прийнято адміністративну справу до провадження Київського окружного адміністративного суду, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2024 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та прийняти в цій частині нове, яким позов залишити без задоволення.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що приймаючи спірне рішення суд першої інстанції не надав належної оцінки доводам позивача, зокрема, не враховано, що ті порушення які виявлено позивачем не усунутими при проведенні позапланового заходу не створюють прямої загрози життю та здоров`ю людей, а відтак, не можуть бути підставною для вжиття заходів реагування у вигляді зупинки експлуатації приміщень.

Апелянт вказує, що акт перевірки та/або позапланової перевірки Державної служби України з надзвичайних ситуацій не є єдиним джерелом інформації, що може підтвердити факт усунення порушень, натомість судом першої інстанції не взято до уваги докази надані відповідачем.

До Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу. Позивачем щодо задоволення вимог апеляційної скарги заперечено, зазначено, що рішення суду першої інстанції постановлено при повному та об`єктивному дослідженні усіх обставин справи та доводів учасників.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення осіб, що з`явились, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.11.2021 по 12.11.2021 підпорядкованими підрозділами Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, проведена планова перевірка додержання і виконання вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки в будівлях та спорудах ТОВ "Альянс Холдинг" за адресами: Харківська область, Харківський район, м. Харків, пров. Тюменський, 16-Б; смт. Пісочин, вул. Окружна, 1.

Перевірка проводилась у відповідності до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», наказу ДСНС від 26.11.2020 № 633 «Про затвердження плану перевірок», наказу від 20.10.2021 № 22 «Про проведення планових перевірок об`єктів», повідомлення про проведення планового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) від 22.10.2021 № 831/515, посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 01.11.2021 № 183 відділу запобігання надзвичайним ситуаціям по Холодногірському району Харківської міської територіальної громади Харківського районного управління Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, наказу від 08.10.2021 № 50 «Про проведення планових перевірок об`єктів», повідомлення про проведення планового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) від 18.10.2021 № 320/2230, посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 08.10.2021 № 575 Харківського районного управління Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області.

Відповідно до п. 6 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», в останній день планового заходу державного нагляду (контролю) 12.11.2021 керівнику об`єктів було вручено (надано) акт складений за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки № 124 та № 355, яким и зафіксовано, що в ході перевірки об`єктів було встановлено, що вони експлуатуються з порушеннями вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Наведені в актах порушення, на думку контролюючого органу, не є формальними, а стосуються виключно відсутності у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення, що і зумовило звернення до суду з даним позовом про необхідність застосування заходів реагування.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає (надалі по тексту також - Закон України № 877-V).

Положеннями ч. 4 ст. 4 названого Закону, передбачено, що вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності встановлюється виключно законами.

Згідно з абз. 1 ч. 5 ст. 4 Закону України № 877-V, виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відповідно до положень ч. 10 ст. 4 Закону України № 877-V, посадові особи органу державного нагляду (контролю) з метою з`ясування обставин, які мають значення для повноти проведення заходу, здійснюють у межах повноважень, передбачених законом, огляд територій або приміщень, які використовуються для провадження господарської діяльності, а також будь-яких документів чи предметів, якщо це передбачено законом.

Згідно з ч. 7 ст. 7 вказаного Закону, на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Кодекс цивільного захисту України регулює відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Так, ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України (статтю 67 виключено на підставі Закону № 2228-IX від 21.04.2022, але була чинна станом на дату проведення перевірки та звернення до суду), передбачає, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежо-небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Приписами ч. ч. 1, 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417, затверджено Правила пожежної безпеки України (далі - ППБ України), які є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

ППБ України встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд.

Згідно з п. 1, 2, 3 розділу ІІ ППБ України, діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об`єктів.

Відповідно до ч. 6 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається суб`єкту господарювання або уповноваженій ним особі, а другий - зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Як вбачається з матерів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, за результатами проведення планової перевірки з 01.11.2021 по 12.11.2021 в будівлях та спорудах ТОВ «Альянс Холдинг», складено акти № 124 та № 355 від 12.11.2021 щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки, якими було зафіксовано наступні порушення (акт № 124 - 3 порушення; акт № 355 - 11 порушень):

Акт № 124, об`єкт за адресою: Харківська область, Харківський район, м. Харків, пров. Тюменський, 16-Б: 1) на об`єкті підвищеної небезпеки не змонтовано автоматизовану систему раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та систему оповіщення населення у разі їх виникнення; 2) улаштовано на шляхах евакуації приміщень операторської виступи (поріг), який перешкоджає вільній евакуації людей; 3) об`єкт не забезпечено зовнішнім протипожежним водопроводом (підтверджується - відсутністю зовнішнього протипожежного водопроводу).

Акт №355, об`єкт за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. Пісочин, вул. Окружна, 1: 1) не витримано мінімальні протипожежні відстані від паливороздавальних колонок до приміщення операторської; 2) не впроваджена автоматизована система раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення; 3) на території об`єкту не забезпечений запас вогнегасник речовин, а також засобів їх подавання в кількості, необхідній для гасіння пожежі в найбільшому резервуарі; 4) не надано акт перевірки відповідності змонтованої автоматичної пожежної сигналізації у будівлі літ. «А-1», відповідно до нормативних документів; 5) пожежні сповіщувачі, що входять до складу установки пожежної сигналізації в будівліліт. «А-1» не відповідають чинним стандартам і не мають сертифіката якості; 6) на об`єкті не забезпечено запас пожежних сповіщувачів у кількості не менше 10% від кількості змонтованих; 7) не забезпечене зовнішнє пожежогасіння об`єкту не менше ніж від двох пожежних резервуарів, із зберігання в кожному з них 50% об`єму води на пожежогасіння/виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж; 8) зовнішній протипожежний водопровід (пожежний резервуар) знаходиться в непрацездатному стані. Не проведено перевірку зовнішнього протипожежного водопроводу (пожежного резервуару) з оформленням відповідного акта; 9) не влаштований під`їзд до пожежного резервуару з майданчиком 12x12 м для встановлення пожежних автомобілів і забирання води будь-якої пори року; 10) біля місця розташування пожежного резервуару не встановлено покажчики (об`ємні зі світильником або плоскі із застосуванням світловідбивних покриттів) з нанесеними на них літерним індексом ПВ, цифровими значеннями запасу води в кубічних метрах та кількості пожежних автомобілів, котрі можуть одночасно встановлюватися на майданчику біля водойми; 11) кришки оглядових і приймальних колодязів не виконані із негорючого матеріалу, який виключає утворення іскор під час ударів.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що вказані у актах перевірки порушення, створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей (як персоналу об`єкту, так й іншим громадянам, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі).

Зокрема: відсутність зовнішнього протипожежного водопроводу, первинних засобів пожежогасіння не дозволить оперативно загасити або обмежити розповсюдження полум`я на ранній стадії виникнення пожежі, чим створюється загроза безпеці людей; відсутність автоматизованої системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та системи оповіщення населення, у разі їх виникнення, перешкоджає її швидкому виявленню та ліквідації, повідомленню про неї, а також оперативній евакуації людей на ранній стадії її виникнення; відсутність та неготовність до роботи системи протипожежного захисту, у разі виникнення пожежі, перешкоджає її швидкому виявленню та ліквідації, повідомленню про неї, а також оперативній евакуації людей на ранній стадії її виникнення; використання інструменту з металу, що здатний утворювати іскри створює загрозу виникнення спалаху горючої речовини, вибуху та розповсюдження полум`я на окремо стоячі будівлі та споруди; зменщення протипожежної відстані від паливно - наливного устаткування до приміщення операторської не дозволить обмежити розповсюдження полум`я та токсичних продуктів горіння до інпшх споруд, чим створюється загроза безпеці людей, які в них перебувають, а також створюються перещкоди під час гасіння пожежі працівниками об`єкту та підрозділами Державної служби України з надзвичайних ситуацій; невідповідність евакуаційних шляхів (їх конструктивні та планувальні рішення) перешкоджає вільній евакуації людей з приміщень під час виникнення пожежі.

З огляду на викладене, заявлений предмет позову зупинення експлуатації приміщень АЗК, цілком відповідає наведеним положенням ст. 70 Кодексу цивільного захисту України та ч. 5 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Разом з тим, згідно зі ст. 69 Кодексу цивільного захисту України, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у межах своїх повноважень видають відповідно приписи, розпорядження чи постанови, зокрема, з питань пожежної безпеки у разі, поміж іншого, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, та з питань техногенної безпеки.

Таким чином, ст. ст. 69, 70 Кодексу цивільного захисту України, передбачені різні санкції за порушення вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

При цьому, з аналізу вищенаведеного вбачається, що застосування заходів реагування можливо у разі виявлення порушень, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Так, у відповідності до п. 26 ч. 1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України, небезпечним чинником є складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень АЗК, є заходом, направленим на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, тим паче, що мова йде про АЗК, тобто, об`єкти, які мають безпосереднє відношення до палива та можливості його загоряння.

Як вірно зауважено судом першої інстанції, поняття «загроза життю та/або здоров`ю людини», є оціночним поняттям, який лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

Як свідчать матеріали справи та не заперечується апелянтом, в рамках розгляду даного спору за звернення відповідача органом ДСНС проведено позапланові перевірки об`єктів, по яким подано даний позов про застосування заходів реагування, за результатами яких, виявлено (підтверджено) не виконання порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, про що вказано в актах позапланових перевірок № 2 та № 5 від 26.10.2023.

Зазначені позапланові перевірки проведені за зверненням керівника відповідача, відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

За результатами здійснених позапланових заходів державного нагляду (контролю), позивачем було оформлено акт позапланової перевірки № 2 від 26.10.2023 (щодо АЗС № 9009) та акт позапланової перевірки № 5 від 26.10.2023 (щодо АЗС № 9013), за якими, станом на 26.10.2023, на АЗС № 9009 виявлено 2 (два) порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, зокрема, об`єкт не забезпечено зовнішнім протипожежним водопроводом, а на АЗС № 9013 - 3 (три) порушення, а саме: не витримано мінімальні протипожежні відстані від паливороздавальних колонок до приміщення операторської; не забезпечено зовнішнє пожежогасіння об`єкту не менше ніж від двох пожежних резервуарів, із зберігання в кожному з них 50% об`єму води на пожежогасіння.

Слід зауважити, що апелянтом наявність вказаних порушень не заперечується, однак зауважено, що усунення таких потребує значних витрат та часу. При цьому, апелянт вказує, що порушення які залишились не усунутими не можуть слугувати підставою для зупинення експлуатації таких приміщень.

Поряд із цим, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що вказані недоліки не є формальними, оскільки АЗК є об`єктом підвищеного пожежного ризику та місцем скупчення людей та у разі виникнення пожежі або іншої небезпечної для життя та здоров`я ситуації, без наявного повного комплексу засобів пожежогасіння, яких вимагає орган ДСНС та які зафіксовані в останніх актах перевірки, може призвести до швидкого розповсюдження пожежі.

Суддів критично оцінює доводи апелянта, що надані до суду першої інстанції копії декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки щодо АЗС № 9009 (реєстраційний № 090124-00026) та АЗС № 9013 (реєстраційний № 090124-00024) спростовують доводи позивача в частині існування обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення експлуатації АЗС, адже такі складено у відповідності до норм законодавства чинного на час їх затвердження, тоді як на даний час відповідач наявність таких порушень не заперечує.

У частині доводів сторони відповідача про те, що наведені позивачем доводи та аргументи про наявність підстав для повного зупинення експлуатації будівель та паливно-наливного устаткування АЗС не підтверджується належними та допустимими доказами та зводяться до цитування окремих положень законодавства, суд зазначає, що такі є безпідптавними, адже за чинного правового регулювання, орган ДСНС в актах перевірки викладає опис виявлених порушень, з прив`язкою до норм, які регламентують те чи інше правило, вказує ризик, який можливий у разі неусунення порушення, а також, може до акта додавати фото/відеофіксацію.

Натомість, у даному випадку, відповідачем не доведено та достатнім чином обґрунтовано, які саме порушення, виявлені позивачем не відповідають дійсності та є безпідставними, з урахуванням того, що саме орган ДСНС є тим самим уповноваженим органом, який має встановлювати вимоги до пожежної безпеки та констатувати їх дотримання/недотримання.

Відтак, враховуючи те, що як на час розгляду справи судом першої інстанції так і при вирішенні спору в суді апеляційної інстанції відповідачем не надано доказів повного усунення усіх порушень, що створюють загрозу життю та/або здоров`ю людини колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість заявленого позову про застосування заходів реагування до повного усунення порушень, зазначених в актах перевірки № 2 від 26.10.2023 (щодо АЗС № 9009) та акт позапланової перевірки № 5 від 26.10.2023 (щодо АЗС № 9013).

Також, недоречними є посилання апелянта на негативні наслідки застосування заходів реагування та благодійну діяльність відповідача, адже недотримання відповідачем вимог пожежної безпеки в обсягах, що реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю як персоналу так і відвідувачам не можуть нівелюватись недоотриманими матеріальними благами.

Крім того, як вірно зауважено судом першої інстанції, зупинення експлуатації не є автоматичним за наслідком розгляду спору, позаяк, орган ДСНС може провести позапланову перевірку та у разі відсутності порушень, що залишились після останньої позапланової перевірки, не пред`являти виконавчий лист до виконання, чи сторона по справі може звернутись до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким. Що не підлягає виконанню.

Суд звертає увагу на те, що застосований захід реагування має тимчасовий та спонукаючий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення виявлених порушень та не позначається негативно на підприємницькій діяльності товариства.

Виявлені за наслідком позапланової перевірки відповідача порушення є суттєвими, адже можуть призвести до виникнення пожежі, як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для людей та навколишнього природного середовища, та, в свою чергу, можуть створювати і небезпеку завдання шкоди життю та здоров`ю людей у процесі самої пожежі.

При цьому, суд першої інстанції цілком обґрунтовано зауважив, що контроль за виконанням даного рішення щодо усунення порушень вимог пожежної та техногенної безпеки необхідно покласти на уповноважений орган - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, який має повноваження відтермінувати зупинення експлуатації приміщень при наявності обґрунтованих підстав на призначення позапланової перевірки суб`єкта господарювання на повідомлення/клопотання про повне усунення виявлених в акті перевірки порушень.

При цьому, як цілком вірно зауважено судом першої інстанції, застосування заходів реагування спрямовано не як санкція для відповідача, а виключно для забезпечення безпеки життя та здоров`я працівників та відвідувачів автозаправних комплексів, від будь-якого ризику настання небезпечних чинників, що є цілком співмірним та відповідає ступеню можливого ризику.

З огляду на викладене суд першої інстанції прийшов до цілком обґрунтованого висновку, що позовні вимоги, у даному випадку, підлягають задоволенню.

Поряд із цим, приписами ч.2 ст.243 КАС України передбачено, що рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

У відповідності до ч.7 ст.250 КАС України, рішення суду (повне або ж скорочене) підписується всім складом суду у день його складення і додається до справи.

Як визначено нормами п.5 ч.3 ст.317 КАС України, порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо судове рішення не підписано будь-ким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені у судовому рішенні.

Законодавець визначив, що рішення суду повинно бути підписано суддею або колегією суддів, які розглядали справу в нарадчій кімнаті (з метою недопущення впливу на суддів). Відсутність підпису одного із суддів при розгляді справи колегією суддів або відсутність підпису при одноособовому розгляді справи, підпис судді, який не брав участь у розгляді справи, виключає можливість визнання такого рішення таким, що відповідає вимогам закону, і тягне його скасування. У випадку виявлення апеляційним судом факту постановлення рішення не тим складом суду, що здійснював його розгляд, або того, що в рішенні вказаний інший, ніж той, що здійснював розгляд, склад суду, зобов`язаний скасувати відповідне судове рішення як таке, що ухвалене з суттєвими порушенням процесуального права.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що даний адміністративний позов у суді першої інстанції розглянуто під головуванням судді Панвої Г.В..

Разом із тим, як встановлено з матеріалів справи (т. 2 а.с.63), у вступній та резолютивній частині рішення відсутній власноручний підпис головуючого у даній справі судді Панвої Г.В.

Таким чином, враховуючи, що це рішення суду першої інстанції фактично не підписана головуючим суддею (що є грубим процесуальним порушенням), колегія суддів вважає, що таке судове рішення, відповідно до вимог п.5 ч.3 ст.317 КАС України, підлягає обов`язковому скасуванню.

При цьому, як вже зазначалося вище, порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування такого судового рішення та ухвалення нового рішення суду (ч.3 ст.317 КАС України).

Зі змісту ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладене, рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2024 року підлягає скасуванню із прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Холдинг" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Холдинг" про застосування заходів реагування задовольнити частково.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2024 року скасувати та прийняти нову постанову якою позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області задовольнити.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення (заборони) експлуатації будівель та паливно-наливного устаткування Товариством з обмеженою відповідальністю «Альянс Холдинг» в Харківському районі Харківської області за адресами: м.Харків, провул. Тюменський, 16-Б, смт. Пісочин, вул. Окружна, 1, шляхом їх знеструмлення, опечатування пристроїв відключення джерел електропостачання та зобов`язання припинити використання цих будівель та паливно-наливного устаткування до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Контроль за виконанням судового рішення щодо усунення порушень вимог пожежної та техногенної безпеки та погодження термінів усунення порушень за письмовим зверненням суб`єкта господарювання, в тому числі право відтермінування зупинення експлуатації приміщень, покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач О. О. БеспаловСуддя В. Ю. КлючковичСуддя А. Б. Парінов

(повний текст постанови складено 04.10.2024)