Постанова

від 02.10.2024 по справі 2-1272/11

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1969/24 Справа № 2-1272/11 Суддя у 1-й інстанції - Івченко Т. П. Суддя у 2-й інстанції - Космачевська Т. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2024 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Космачевської Т.В.,

суддів: Максюти Ж.І., Халаджи О.В.,

за участю секретаря судового засідання Паромової О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг» на ухвалу Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 26 листопада 2021 року в цивільній справі номер 2-1272/11 за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» на рішення державного виконавця щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження, заінтересована особа: Заводський відділ державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), боржник: ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2021 року до Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» зі скаргою на рішення державного виконавця щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження, заінтересована особа: Заводський відділ державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), боржник: ОСОБА_1 , обґрунтовуючи її тим, що 24.05.2021 року державним виконавцем Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Кам?янське Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Мостовою Л.С. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №39535881 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку зі смертю боржника з примусового виконання виконавчого листа Заводського районного суду м. Дніпродзержинська №2-1272/11 від 14.08.2013 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль» суми 242194,44 грн

ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль» не погодилось із вказаною постановою та вражає її незаконною.

Отримавши дані про смерть фізичної особи - сторони виконавчого провадження, виконавець має отримати підтвердження чи спростування таких даних, звернувшись відповідно до пункту 3 частини третьої статті 18 Закону зі запитом до органу державної реєстрації актів цивільного стану згідно з компетенцією останнього, визначеного Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».

Після отримання даних про смерть сторони виконавчого провадження виконавець має звернутися до компетентних органів/осіб для отримання відомостей про заведення спадкової справи, видачу свідоцтва про право на спадщину. Це дасть змогу виконавцеві з?ясувати, які особи як спадкоємці померлої сторони виконавчого провадження зверталися отриманням спадщини та

що саме ними було успадковано згідно зі свідоцтвом про право на спадщину.

Отже, виконавець, установивши на підставі відповідних доказів факт смерті фізичної особи, яка була стороною виконавчого провадження, має вчинити дії щодо отримання даних, необхідних для вирішення питання про заміну такої сторони спадкоємцями та надалі за заявою сторони звернутися до суду з відповідним поданням про заміну сторони виконавчого провадження. Смерть, оголошення померлою або визнання безвісно відсутньою фізичної особи, яка була стороною виконавчого провадження, має виступати підставою для його закінчення лише коли виконання обов`язків такої особи чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва.

Таким чином, державний виконавець Заводського ВДВС у м. Кам`янське всупереч вимогам Закону України «Про виконавче провадження» не вжито всіх заходів, необхідних для своєчасного і повного виконання рішення по стягненню з правонаступників боржника заборгованості перед ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль», передчасно винесено постанову про закінчення виконавчого провадження..

Скаржник просив суд:

1. Визнати неправомірним рішення державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Мостової Лілії Степанівни щодо винесення постанови від 24.05.2021 року про закінчення виконавчого провадження №39535881, а постанову від 24.05.2021 року незаконної (протиправною).

2. Скасувати постанову державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Мостової Лілії Степанівни щодо винесення постанови від 24.05.2021 року про закінчення виконавчого провадження №39535881.

3. Зобов`язати державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Мостову Лілію Степанівну чи будь-яку іншу посадову особу цього органу поновити виконавче провадження №39535881.

Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 26 листопада 2021 року у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» на рішення державного виконавця щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження №39535881 з примусового виконання виконавчого листа Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області №2-1272/11 від 14 серпня 2013 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль» суму 242194,44 грн - відмовлено.

Із вказаним судовим рішенням не погодився скаржник ТОВ «Райффайзен Лізинг», подав апеляційну скаргу, просив апеляційний суд скасувати ухвалу Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 26.11.2021року та ухвалити нове рішення, яким скаргу ТОВ «Райффайзен Лізинг» задовольнити.

Доводами апеляційної скарги наведено, що судом першої інстанції неповно та неправильно встановлені обставини, які мають значення для справи, внаслідок неправильного дослідження та оцінки доказів, порушення норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права в результаті чого прийнято незаконне й необґрунтоване судове рішення.

Підставою для закриття виконавчого провадження №39535881 державним виконавцем зазначено смерть боржника з посиланням на п. 3 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до актового запису про смерть №462 від 05.04.2021 року, копія якого знаходиться у матеріалах виконавчого провадження, дата смерті боржника 02.04.2021 року. Згідно з вимогами п. 5 ч. 1 ст. 34 Закону виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, у тому числі, у разі звернення виконавця та/або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п`ятою статті 15 цього Закону.

Закінчення виконавчого провадження без належних правових підстав грубо порушує права стягувача на неупереджене, ефективне, своєчасне і в повному обсязі виконання судового рішення.

Отримавши дані про смерть фізичної особи сторони виконавчого провадження, виконавець має отримати підтвердження чи спростування таких даних, звернувшись відповідно до пункту 3 частини третьої статті 18 Закону із запитом до органу державної реєстрації актів цивільного стану згідно з компетенцією останнього, визначеного Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».

Виконавець, установивши на підставі відповідних доказів факт смерті фізичної особи, яка була стороною виконавчого провадження, має вчинити дії щодо отримання даних, необхідних для вирішення питання про заміну такої сторони її спадкоємцями та надалі за заявою сторони звернутися до суду з відповідним поданням про заміну сторони виконавчого провадження. Смерть, оголошення померлою або визнання безвісно відсутньою фізичної особи, яка була стороною виконавчого провадження, має виступати підставою для його закінчення лише коли виконання обов`язків такої особи чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва. Вказані висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного суду від 03 листопада 2020 року у справі №916/617/17.

В даному випадку правовідносини, що виникли між стягувачем та боржником у виконавчому провадженні, допускають правонаступництво.

17.06.2021 року ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль» на адресу Першої Кам`янської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області (далі Перша Каменська ДНК) направлено Вимогу кредитора до спадкоємців померлого №188/2/340 від 17.06.2021року. Тобто, в межах встановлених ст. 1281 ЦК України строку, ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль» пред`явлено вимогу кредитора.

Листом від 14.07.2021 року, вих. №1973/01-16 Перша Каменська ДНК повідомила ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль», що претензія останнього №188/2/340 від 17.06.2021 року долучена до матеріалів справи.

Державний виконавець Заводського ВДВС у м. Кам`янське, всупереч вимогам Закону України «Про виконавче провадження», не вжито всіх заходів, необхідних для своєчасного і повного виконання рішення по стягненню з правонаступників боржника заборгованості перед ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль», передчасно винесено незаконну постанову про закінчення виконавчого провадження, яка має бути скасована судом. Державний виконавець Заводського ВДВС у м. Кам`янське не зупинив виконавче провадження та не вжив заходів щодо виявлення спадкоємців боржника для їх залучення до виконавчого провадження в якості правонаступника боржника.

Від інших учасників справи відзив в письмовій формі на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надійшов.

Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

В судовому засіданні апеляційного суду в режимі відеоконференції представник ТОВ «Райффайзен Лізинг» адвокат Хуторянець О.В. доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити.

Заінтересована особа Заводський відділдержавної виконавчоїслужби умісті Кам`янськеКам`янського районуДніпропетровської областіПівденного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Дніпро) в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином (а.с. 164, 165, том 2).

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Тому апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю заінтересованої особи.

Заслухавши суддю доповідача, представника ТОВ «Райффайзен Лізинг», дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до вимог частин 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно

ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що згідно з рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 04 березня 2013 року з ОСОБА_1 стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» заборгованість в сумі 242194,44 грн (а.с. 69-71, том 2).

З заяви від 14 серпня 2013 року вбачається, що Заводським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль» видано виконавчий лист у справі №2-1272/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором лізингу (а.с. 74, том 2).

24 травня 2021 року державний виконавець Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Мостова Л.С. винесла постанову про закінчення виконавчого провадження №39535881 на виконання виконавчого листа №2-1272/11, виданого 14.08.2013 року Заводським районним судом м. Дніпродзержинська, де боржником є ОСОБА_1 , у зв`язку зі смертю боржника ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 79-81, том 2).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відомості відсутні (а.с. 110, том 2).

Відмовляючи у задоволенні вимог скарги, суд першої інстанції виходив з її необґрунтованості.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він є правильним та таким, що відповідає фактичним обставинам справи та нормам закону.

Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Згідно з частиною 1 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Положеннями ст. 13 Закону «Про виконавче провадження» передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 18 Закону «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника.

Частина 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

Відповідно до п. 12, 13 розділу ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02 квітня 2012 року №512/5, у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження (припинення юридичної особи, а також в інших випадках заміни сторони у виконавчому провадженні), якщо правовідносини допускають правонаступництво, виконавець за заявою сторони виконавчого провадження, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником. На підставі постановленої судом ухвали виконавець своєю постановою замінює сторону виконавчого провадження. Правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження - з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення. Після заміни вибулої сторони виконавчого провадження її правонаступником виконавець продовжує виконання виконавчого провадження в порядку, встановленому Законом.

Судом встановлено, що згідно з рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 04 березня 2013 року з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» стягнуто заборгованість в сумі 242194,44 грн.

З заяви від 14 серпня 2013 року вбачається, що Заводським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль» видано виконавчий лист у справі №2-1272/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором лізингу.

24 травня 2021 року державний виконавець Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Мостова Л.С. винесла постанову про закінчення виконавчого провадження № 39535881 на виконання виконавчого листа №2-1272/11, виданого 14.08.2013 року Заводським районним судом м. Дніпродзержинська, де боржником є ОСОБА_1 , у зв`язку зі смертю боржника ІНФОРМАЦІЯ_1

Померлий боржник ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна об`єктів нерухомого майна не має.

З оглядуна наведенета аналізунорм закону,апеляційний судприходить довисновку,що встановленнякола спадкоємцівпомерлого боржникане єобов`язком виконавцявідповідно доч.2ст.18Закону України«Про виконавчепровадження». Статтею 34 цього Закону також не передбачено безумовного зупинення вчинення виконавчих дій з підстав смерті боржника для встановлення кола спадкоємців та, як наслідок, звернення до суду з заявою про заміну померлого боржника його правонаступником - спадкоємцем.

Тому довід апеляційної скарги з цього питання апеляційний суд відхиляє.

Разом з тим, апеляційний суд вважає, що закінчення виконавчого провадження у зв`язку зі смертю боржника прав ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль», як стягувача у виконавчому провадженні, не порушує, оскільки задоволення вимог кредитора до спадкоємців померлого позичальника здійснюється в порядку, встановленому ст. 1281, 1282 ЦК України.

Апеляційний суд враховує висновки, наведені в постанові Верховного Суду від 26 лютого 2020 року в справі № 664/14/19 (провадження № 61-12583св19), згідно з якими, виходячи з п. 3 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі смерті боржника фізичної особи.

Відтак, перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 26 листопада 2021 року в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» на рішення державного виконавця щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження, оскільки державний виконавець діяв відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Інші, наведені в апеляційній скарзі доводи, були предметом дослідження в суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Суд, у цій справі, враховує положення Висновку №11(2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32 - 41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи в апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 06 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява №63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58) (Рішення): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Враховуючи наведене, апеляційний суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції в повному обсязі встановив права і обов`язки учасників справи, обставини справи, перевірив їх доводи і заперечення, дав їм належну правову оцінку та ухвалив судове рішення, яке відповідає вимогам закону.

Підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства зобмеженою відповідальністю«Райффайзен Лізинг»залишити без задоволення, ухвалу Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 26 листопада 2021 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді:

Повне судове рішення складено 07 жовтня 2024 року.

Суддя: