Рішення

від 02.10.2024 по справі 757/26779/24-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/26779/24-ц

пр. № 2-6723/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2024 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Литвинової І. В.,

за участю секретаря судового засідання - Когут Н. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 5» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача, у якому просив стягнути суму заборгованості за житлово-комунальні послуги, 3 % річних, суму інфляційних втрат та пеню на загальну суму 55 130, 38 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 , де позивач надає послуги з управління будинком, надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, надання комунальних послуг, однак відповідач не виконує покладений на неї обов`язок сплати за надані послуги утримання будинку і прибудинкової території, у зв`язку з чим виникла за період з 01 липня 2022 року по 29 лютого 2024 року. За таких обставин, позивач просить суд стягнути з відповідача зазначену суму основного боргу разом з сумою інфляційної складової боргу, 3 % річних та пені, вирішити питання розподілу судових витрат.

11 червня 2024 року вказана позовна заява надійшла до Печерського районного суду м. Києва, для розгляду якої, у відповідності до пункту 15 Розділу XIII Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV (у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року), визначено суддю та передано 12 червня 2024 року, для вирішення питання про відкриття провадження у справі, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

24 червня 2024 року судом отримано відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру з інформацією про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача фізичної особи.

25 червня 2024 року у справі відкрито провадження для розгляду у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін у судове засідання.

10 вересня 2024 року представник позивача подав заяву про розгляд справи за його відсутністю, позов підтримує і просить задовольнити, проти заочного рішення у справі не заперечує.

Відповідач, яка належним чином повідомлялася про відкриття провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження за адресою місця зареєстрованого / задекларованого проживання і за місцем знаходження свого майна - квартири АДРЕСА_1 , не скористалася своїм правом подати відзив на позовну заяву, тому у силу частини восьмої ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, за відсутності заперечень позивача, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до висновку про можливість постановлення у справі рішення та задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Багатоквартирний будинок АДРЕСА_2 прийнятий в експлуатацію за Актом державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, затвердженим розпорядженням Печерської райдержадміністрації № 106/1 від 05 жовтня 2001 року, відповідно якого експлуатаційною організацією цього будинку є ТОВ «Рада», правонаступником прав і обов`язків якої в частині договірних відносин по обслуговуванню будинку АДРЕСА_2 є позивач ТОВ «Рада 5» згідно з Установчим договором про створення та діяльність ТОВ «Рада 5».

Позивачем ТОВ «Рада 5» та власником цієї квартири укладено договір «Про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території». Відповідно до умов цього договору, предметом договору є забезпечення підприємством (позивачем) обслуговування та поточного ремонту житлового будинку та прибудинкової території де знаходиться квартира, що належить співвласнику на праві приватної власності.

Відповідач фактично отримує, але не оплачує отримані послуги, внаслідок чого позивач змушений звернутися з цим позовом до суду.

Розпорядженнями ГОВ «Рада 5» визначено тариф (розмір плати) за управління багатоквартирним будинком, що підлягають оплаті співвласниками: від 01 грудня 2021 року встановлено тариф у розмірі 7, 39 грн/м кв, від 02 січня 2023 року встановлено тариф у розмірі 9,36 грн /м кв з 01 лютого 2023 року від 31 травня 2023 року № 3, враховуючи підняття тарифу на електричну енергію для населення та електричну енергію, яка витрачається в багатоквартирних будинках та гуртожитках на технічні цілі (робота ліфтів, насосів, освітлення місць загального користування, дворів, східців, номерних знаків га замково-переговорних пристроїв що належать власникам квартир та нежитлових приміщень в багатоквартирного будинку на праві спільної власності) згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 30 травня 2023 року № 544 з 01 червня 2023 року до 2,64 грн за кВт-год, з 01 червня 2023 року збільшено плату в межах кошторису по статтям: електропостачання ліфтів, освітлення мзк на 57%.

Розпорядженнями ТОВ «Рада 4» від 09 травня 2022 року визначено розподіл витрат на оплату комунальних послуг з поводження з твердими побутовими відходами.

Розмір нарахованого до стягнення з відповідачки одноразового платежу на капітальний ремонт системи водопостачання житловою будинку у 2023 році розрахований у розмірі 3,01 грн /м кв пропорційно частці загальної площі належної їй квартири у загальній площі квартир і нежитлових приміщень будинку, у загальній сумі 508, 69 грн.

Станом на 14 березня 2024 року у результаті несплати за належним чином надані послуги, передбачені договором, за відповідачем утворився борг в розмірі 31 592, 74 грн за період надання послуг з 01 липня 2022 року по 29 лютого 2024 року, розрахунок заборгованості додається до позовної заяви.

Відповідно до ст. 322 Цивільного кодексу України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із Законом України «Про житлово-комунальні послуги», відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги, згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Пунктом 5 частини першої статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

За положеннями частини першої статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору

Статтею 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що споживач зобов`язаний вчасно оплачувати житлово-комунальні послуги у строки встановлені договором або законом.

З набранням чинності Закону України від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» та втратою чинності на підставі розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 1977 від 14 листопада 2019 року розпоряджень про встановлення тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, тариф на послугу з управління багатоквартирним будинком не підлягає державному регулюванню та визначається виконавцями цих послуг згідно фактичних витрат.

Згідно з статтею 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно- технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунаньної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

У відповідності до частини другої ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом та оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Статтею 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що споживач зобов`язаний здійснювати оплату за житлово-комунальні послуги щомісячно, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Структура плати виконавцю комунальної послуги визначається згідно з договором про надання відповідної комунальної послуги, укладеним за вимогами цього Закону.

Таким чином обов`язок відповідача сплачувати вартість одержаних послуг випливає з прямої вказівки Закону, а також із правовідносин в силу яких особа не може відмовитись від прийняття житлово-комунальних послуг, та зобов`язує до певної поведінки стосовно оплати.

У відповідності до положень статті 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. Вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за домовленістю сторін, крім випадку обрання управителя органом місцевого самоврядування.

Відповідно до частини першої ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Згідно з частиною першою ст. 4 Закону України від 14 травня 2015 року «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку можуть бути фізичні та юридичні особи, територіальні громади, держава.

Відповідно до частини першої ст. 5 Закону «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників.

Пунктом 10 частини першої статті 7 Закону Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що співвласники зобов`язані своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.

Відповідно до частини першої-третьої статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» витрати на управління багатоквартирним будинком включають: 1) витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; 2) витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку; 2-1) витрати, пов`язані з виконанням зобов`язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності; 3) витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення; 4) інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом.

Згідно з частиною другою ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат.

Відповідно до частини третьої ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.

Відповідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться й одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускаються.

Відповідно до ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або невиконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом строк.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Аналіз наведених обставин та вимог закону дозволяє суду зробити висновок про те, що представником позивача надані достатні докази того, що позивач є виконавцем послуг з утримання будинку і прибудинкової території, який обслуговує будинок АДРЕСА_2 , у період часу, який досліджується судом - з 01 липня 2022 року по 29 лютого 2024 року, та був виконавцем житлово-комунальних послуг, які надавались власникам квартир зазначеного будинку у зазначений період, у тому числі відповідачеві, проте за які оплату останньою не було внесено.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованість відповідача становить 31 592, 74 грн за період з 01 липня 2022 року по 29 лютого 2024 року, 3 % річних - 1 482, 69 грн, інфляційна складова боргу - 3 710, 44 грн.

Оскільки суд задовольняє позов, то з відповідача, згідно із ст. 141 ЦПК України, на користь позивача підлягає стягненню 3 028, 00 грн, у відшкодування витрат з оплати судового збору, та 5 371, 12 грн - витрати, пов`язані із отриманням правничої допомоги.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 01 липня 2003 року).

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, досліджених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1, 13, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 1-22, 322, 525, 526, 610-612, 625 Цивільного кодексу України; ст.ст. 3-5, 7-13, 17, 43, 49, 76-81, 141, 258, 262, 264, 265, 268, 280-282, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 5» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 5» (ЄДРПОУ 32070545, адреса: м. Київ, вул. Анни Ахматової, буд. 3) суму заборгованості за період з 01 липня 2022 року по 29 лютого 2024 року у розмірі 55 130, 38 грн, судовий збір у розмірі 3 028, 00 грн і витрати на правову допомогу - 5 371, 12 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. В такому випадку рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя І. В. Литвинова