Рішення

від 01.10.2024 по справі 361/3252/22

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 361/3252/22

провадження № 2-а/361/15/24

01.10.2024

РІШЕННЯ

Іменем України

01 жовтня 2024 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого-судді Дутчака І.М.,за участю секретаря Лебідя В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Броварського району Київської області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в :

У липні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), серії 1БР №0000000162 від 13 січня 2022 року начальника відділу контролю за паркуванням Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Броварського району Київської області (далі Управління) інспектором з паркування ОСОБА_2 (далі інспектор з паркування) про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 680 грн.

В обґрунтування позову зазначав, що 13 січня 2022 року інспектором з паркування ОСОБА_2 було винесено постанову серії 1БР №0000000162, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі ч. 3 ст. 122 КУпАП за порушення ним вимог підпункту е п. 15.9 Правил дорожнього руху України (далі ПДР України), а саме за те, що того дня о 15.02 год. за адресою: Київська область, місто Бровари, вулиця Гагаріна, 22, належний йому транспортний засіб марки Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_1 , був зупинений ближче 30 м від посадкового майданчика для зупинки маршрутних транспортних засобів.

Із даною постановою позивач не згоден, посилаючись на те, що інкриміноване йому правопорушення він не вчиняв, оскільки ПДР України чітко визначають, у яких місцях забороняється зупинка автотранспорту, в т.ч. ближче 30 м від посадкових майданчиків, які повинні бути відокремлені спеціальними визначеними знаками, територіально зупинка міського транспорту включає посадочну площадку для пасажирів і місце для зупинки маршрутних транспортних засобів та починається від місця установки відповідного знаку. Разом з тим, на місці зупинки його транспортного засобу зупинковий майданчик взагалі був відсутній та як наслідок відсутній також й посадковий майданчик. Крім того, доказів, що при зупинці його транспортний засіб створив перешкоду дорожньому руху або загрозу безпеці руху у постанові відповідачем не наведено. Позивач вважає, що вказана вище постанова із зазначених підстав є необґрунтованою та підлягає скасуванню.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, у якій зазначав, що позовні вимоги він підтримує повністю, просив суд розглянути справу за його відсутності та задовольнити позов.

Відповідач Управління у судове засідання не з`явилося, його представник ОСОБА_3 подав заяву, у якій просив суд здійснювати розгляд справи за відсутності сторони відповідача та відмовити у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про порушення правил зупинки, враховуючи заперечення проти позову, викладені у поданому відповідачем відзиві на позов.

Представник відповідача Управління Мельниченко Б.М. подав до суду відзив на позов, у якому вказував на те, що 13 січня 2022 року під час інспектування території міста Бровари Київської області було виявлено порушення правил зупинки транспортного засобу, що належить ОСОБА_1 , а саме по АДРЕСА_1 , транспортний засіб Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_1 , був зупинений ближче ніж за 30 м від посадкового майданчика для зупинки маршрутних транспортних засобів, що підтверджується фотоматеріалами, отриманими під час фотозйомки правопорушення, зробленої за допомогою планшету Samsung Galaxy tab activе3, на фотофіксації містяться географічні координати, що підтверджують місце розташування автомобіля позивача під час зупинки та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП. Зазначав, що інспектор з паркування діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та КУпАП. Просив суд у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.

13 січня 2022 року інспектором з паркування ОСОБА_2 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису) серії 1БР №0000000162, якою позивача ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, притягнуто до адміністративної відповідальності та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 680 грн.

Із даної постанови вбачається, що 13 січня 2022 року о 15.02 год. на вулиці Гагаріна, 22, у місті Бровари Київської області транспортний засіб марки Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 , був зупинений ближче 30 м до посадкового майданчика для зупинки маршрутних транспортних засобів, чим порушено вимоги підпункту е п. 15.9 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 3 ст. 122 КУпАП.

Дане правопорушення інспектором з паркування було зафіксовано на технічний засіб планшет Samsung Galaxy tab activе3.

Позивач ОСОБА_1 , посилаючись на те, що правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП, він не вчиняв, вказуючи на відсутність знака про зупинку маршрутного транспорту та посадкового майданчика, відсутність доказів на підтвердження його вини, звернувся до суду із цим адміністративним позовом про скасування постанови серії 1БР № 0000000162 від 13 січня 2022 року про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу.

У ч. 1 ст. 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно із ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

У ст. 280 КУпАП встановлено обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Таким чином, фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, встановлюються, зокрема, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, іншими визначеними законодавством доказами.

У ст. 142 КУпАП передбачено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису)(за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Відповідно до примітки ст. 142 КУпАП режим фотозйомки (відеозапису) передбачає здійснення уповноваженою посадовою особою фото/відеофіксації обставин порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів, а саме: дати, часу (моменту), місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об`єктів та/або географічних координат, інших ознак наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу. При здійсненні фотозйомки обов`язковою є наявність не менше двох зображень транспортного засобу, отриманих з різних або протилежних ракурсів, а в разі фіксації порушення, що полягає у не оплаті вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування в межах населеного пункту, в якому не впроваджена автоматизована система контролю оплати паркування, обов`язковою є наявність додаткового зображення (зображень), що фіксує відсутність документа про оплату послуг з користування майданчиком для платного паркування під лобовим склом транспортного засобу.

Суд встановив, що інкриміноване позивачу ОСОБА_1 адміністративне правопорушення відповідно до положень ст. 142 КУпАП інспектором з паркування фіксувалося за допомогою планшета Samsung Galaxy tab activе3, шляхом створення зображень транспортного засобу на місці вчинення правопорушення.

Стороною відповідача до відзиву на позов долучено фотознімки, на яких зафіксовано дату, час та місце вчинення порушення, які містять географічні координати, з яких можна встановити розташування автомобіля Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_1 , здійснення інспектором з паркування вимірів за допомогою лазерного далекоміра Bosch, із зображанням на ньому результатів виміру, відстані від посадкового майданчика до належного позивачу автомобіля марки Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_1 , яка становить 17,606 м.

У ч. 3 ст. 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За змістом підпункту е п. 15.9 ПДР України зупинка забороняється ближче 30 м від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а коли їх немає ближче 30 м від дорожнього знака такої зупинки з обох боків.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1)письмовими, речовими і електронними доказами; 2)висновками експертів; 3)показаннями свідків.

Згідно із ч. ч. 1-3 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до норми ст. 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Про здійснення фотофіксації правопорушення вказано в оскаржуваній постанові, а також розміщено на вебсайті, тому такі докази судом визнаються належними та допустимими.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що відповідачем Управлінням доведено належними та допустимими доказами вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, а саме те, що 13 січня 2022 року о 15.02 год. на вулиці Гагаріна, 22, у місті Бровари Київської області транспортний засіб Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_1 , що належить позивачу, був припаркований ближче 30 м від посадкового майданчика для зупинки маршрутних транспортних засобів.

Доводи позивача ОСОБА_1 щодо відсутності зупинкового та як наслідок посадкового майданчиків та не визначення від якої нерухомої точки інспектор з паркування здійснював виміри відстані, не ґрунтуються на фактичних обставинах справи та поданих доказах.

Відповідно до п. п. 3.2, 3.4, 5.3 Галузевих будівельних норм України Автомобільні дороги. Зупинки маршрутного транспорту. Загальні вимоги проектування В.2.3-37641918-550:2018, затверджених наказом №111 від 07 березня 2018 року Міністерства інфраструктури, зупинковий майданчик це майданчик з твердим покриттям, влаштований для зупинки за межами проїзної частини автомобільної дороги; посадковий майданчик це майданчик з твердим покриттям призначений для очікування, посадки та висадки пасажирів маршрутного транспорту. Основними складовими елементами зупинок є: зупинковий майданчик; посадковий майданчик; автопавільйон або навіс (далі автопавільйон) з лавкою або лавками; ? пішохідні доріжки та тротуари (далі пішохідні доріжки) з твердим покриттям від посадочного майданчика до вбиральні загального користування, пішохідного переходу, іншої зупинки, об`єктів сервісу; технічні засоби для організації та регулювання дорожнього руху; ? інженерні комунікації та елементи благоустрою згідно із ДБН Б.2.2-5 та відповідно до завдання на проектування.

Відповідно до розділу 33 ПДР України Дорожні знаки:

5.45.1 Пункт зупинки автобуса. Знак позначає початок посадкового майданчика автобуса. За межами населених пунктів знак може бути встановлений на павільйоні з боку прибуття маршрутних транспортних засобів;

5.45.2 Кінець пункту зупинки автобуса. Знак може встановлюватися в кінці посадкового майданчика пункту зупинки автобуса.

Зі змісту вказаних норм вбачається, що відповідні дорожні знаки є елементами саме зупинки маршрутного транспорту, як і посадковий майданчик.

Водночас, аналіз диспозиції норми, встановленої підпунктом е п. 15.9 ПДР України, дає підстави для висновку про заборону зупинки ближче 30 м саме від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а наявність дорожніх знаків це елемент саме зупинки маршрутних транспортних засобів, а не посадкових майданчиків.

Відповідно до наведеного визначення, посадковий майданчик передбачає обов`язкову наявність і зупинкового майданчика. Ці елементи дороги за своєю характеристикою однозначно видимі для учасників дорожнього руху.

Із наданих до суду фотознімків є очевидним та вбачається, що на них наявні зупинковий майданчик, посадковий майданчик та навіс, які є однозначно видимі для учасників дорожнього руху, а отже належним чином встановлені, що відповідає вимогам ДБН, а виміри відстані інспектором з паркування здійснюються з посадкового майданчику до зупинки транспортного засобу Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_1 , та становлять 17,0606 м, що є меншим 30 м.

Щодо посиланняпозивача ОСОБА_1 на те, що відповідачем не доведено створення ним перешкоди дорожньому руху або загрози безпеці руху, суд звертає увагу на наступне.

За змістом п. 2 ч. 2 ст. 2654 КУпАП для цілей цього Кодексу розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, якщо транспортний засіб розташовано у заборонених Правилами дорожньогоруху місцях зупинки або стоянки, а саме: а)на залізничних переїздах; б)на трамвайних коліях; в)на естакадах, мостах, шляхопроводах і під ними, у тунелях; г)на пішохідних переходах і ближче 10 метрів до них з обох боків, крім випадків зупинки для надання переваги в русі; ґ)на перехрестях та ближче 10 метрів від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на ній пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга; д)на проїзній частині, де відстань між суцільною лінією розмітки чи протилежним краєм проїзної частини і транспортним засобом, що зупинився, менше 3 метрів; е)ближче 30 метрів від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а за їх відсутності - ближче 30 метрів від дорожнього знака такої зупинки з обох боків; є)ближче 10 метрів від позначеного місця виконання дорожніх робіт і в зоні їх виконання; ж)у місцях, де буде неможливим зустрічний роз`їзд або об`їзд транспортного засобу, що зупинився; з)ближче 10 метрів від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду; и) розташовано на позначених відповідними дорожніми знаками та/або дорожньою розміткою місцях, призначених для паркування транспортних засобів, оснащених електричними двигунами (одним чи декількома).

Враховуючи наведену норму, а також те, що належний ОСОБА_1 автомобіль марки Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_1 , був припаркований 13 січня 2022 року о 15.02 год. у місті Бровари Київської області на вулиці Гагаріна, 22, із порушенням вимог підпункту е п. 15.9 ПДР України, на переконання суду, виходячи з положень п. 2 ч. 2 ст. 2654 КУпАП, такий автомобіль перешкоджав дорожньому руху, тому доводи позивача не ґрунтуються на вимогах законодавства.

Інші доводи позивача ОСОБА_1 не спростовують законності оскаржуваної постанови, правомірності притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 680 грн.

Будь-яких доказів щодо неправомірності притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності позивачем суду не надано, інші доводи позивача зазначених висновків суду теж не спростовують.

Аналіз наведених вище фактичних обставин справи, норм законодавства, наданих суду сторонами доказів у взаємному зв`язку і сукупності мотивів, покладених в основу оскаржуваної постанови серії 1БР№0000000162від 13січня 2022року та обґрунтування ОСОБА_1 заявлених ним в адміністративному позові вимог, дає підстави для висновку про доведеність відповідачем Управлінням у спірних правовідносинах належними та допустимими доказами вини позивача ОСОБА_1 у вчиненні 13 січня 2022 року адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, та обґрунтованість притягнення його до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 680 грн. за це порушення ПДР України.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1)залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2)скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3)скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4)змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Оцінивши досліджені докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП інспектором з паркування Управління Копійкою В.В. здійснено на підставі належних та допустимих доказів, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), серії 1БР №0000000162 від 13 січня 2022 року є правомірною та законною, тому адміністративний позов ОСОБА_1 є безпідставним та задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 72, 73, 77, 90, 205, 242 246, 286 КАС України, суд

у х в а л и в :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Броварського району Київської області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Дутчак І. М.