Ухвала

від 03.10.2024 по справі 127/31446/24

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/31446/24

Провадження № 1-кс/127/13563/24

У Х В А Л А

Іменем України

03 жовтня 2024 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницького області в складі:

слідчого судді: ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання: ОСОБА_2

за участю:

підозрюваного ОСОБА_3 , його захисників: адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ,

прокурора: ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в залі суду клопотання адвоката ОСОБА_4 , подане в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про зміну підозрюваному раніше застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або ж зменшення розміру застави в межах визначених ч. 5 ст. 182 КПК України, у кримінальному провадженні №42023022420000128, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.08.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_4 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до суду з клопотанням про зміну підозрюваному раніше застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або ж зменшення розміру застави в межах визначених ч. 5 ст. 182 КПК України, у кримінальному провадженні №42023022420000128 від 17.08.2023.

Клопотання мотивовано тим, що в провадженні СУ ГУНП у Вінницькій області перебуває кримінальне провадження №42023022420000128, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

У вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, тобто у розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, яка вчинена організованою групою, в умовах воєнного стану та в особливо великому розмірі.

На думку захисника, повідомлення про підозру ОСОБА_3 необґрунтоване, оскільки: в змісті підозри відсутні ознаки розтрати зі сторони підозрюваного, матеріали кримінального провадження та повідомлення про підозру не містять відомостей про службову особу, або службових осіб, а також про наявність зловживання повноваженнями, повідомлення про підозру не ґрунтується на доказах, які б підтверджували факт створення організованої злочинної групи і її діяльності, в матеріалах кримінального провадження відсутні докази спричинення збитків.

20.07.2024 слідчим суддею Вінницького міського суду Вінницької області постановлено ухвалу у справі №127/24097/24, якою задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУНП у Вінницькій області про застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні №42023022420000128, застосовано у відношенні ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а також визначено заставу в розмірі 30000000,00 грн.

16.08.2024 слідчим суддею Вінницького міського суду Вінницької області постановлено ухвалу у справі №127/27045/24, якою задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУНП у Вінницькій області про продовження строку застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні №42023022420000128 у відношенні ОСОБА_3 , у вигляді тримання під вартою, із заставою в розмірі 30000000,00 грн.

16.09.2024 Вінницьким апеляційним судом, за результатами розгляду апеляційних скарг захисників підозрюваного ОСОБА_3 , рішення слідчого судді про продовження запобіжного заходу скасовано та постановлено ухвалу нову ухвалу, якою частково задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУНП у Вінницькій області про продовження строку застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні №42023022420000128 у відношенні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , продовжено підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 14.10.2024, та визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 4844800,00 грн.

На думку захисника, строк тримання під вартою ОСОБА_3 продовжувався, при цьому клопотання слідчого містило ті самі обґрунтування необхідності продовження строку тримання під вартою, із зазначенням аналогічних обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився, а також формальне викладення обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Будь-яких відомостей про те, що ризики зі спливом досудового розслідування збільшились стороною обвинувачення не надавалось.

Разом з тим, з моменту взяття під варту і до теперішнього часу з підозрюваним ОСОБА_3 не проводяться слідчі дії за ініціативною слідчого чи прокурора. Поряд із цим, більшість проведених слідчим та прокурором слідчих дій з моменту затримання підозрюваного ініційовано саме стороною захисту, частину з яких на даний час не проведено.

Сторона захисту вважає, що застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також визначений розмір застави є необґрунтованим та непомірним.

Крім цього, на теперішній час сторона захисту має у своєму розпорядженні докази, які вказують на відсутність в діях ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

На підставі викладеного, адвокат ОСОБА_4 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 , звернувся до суду зі вказаним клопотанням та просив його задовольнити.

В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_3 та його захисники - адвокати ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 просили клопотання задовольнити та змінити підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт або ж зменшити розмір застави в межах визначених ч. 5 ст. 182 КПК України.

Прокурор ОСОБА_7 в судовому засіданні заперечував, щодо задоволення клопотання, просив відмовити в його задоволенні.

Слідчий суддя, дослідивши вказане клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши думку підозрюваного та його адвокатів, пояснення прокурора, дійшов висновку, що про відсутність підстав для задоволення клопотання про зміну підозрюваномураніше застосованогозапобіжного заходуу виглядітримання підвартою назапобіжний західу виглядідомашнього арешту, та про наявність підстав для задоволення клопотання про зменшення розміру застави в межах визначених ч. 5 ст. 182 КПК України, з огляду на наступне.

1. Що стосується клопотання про зміну підозрюваному раніше застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, судом враховується наступне.

Відповідно до частини першої статті 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Судом встановлено, що слідчим управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023022420000128 від 17.08.2023.

Досудовим розслідуванням встановлено, що в невстановлений під час досудового розслідування час, але не пізніше березня 2023 року, ОСОБА_3 , розробив план реалізації ліжок армійських двох`ярусних за ціною, що є значно вищою за середньо ринкову, шляхом укладення з Квартирно-експлуатаційними відділами Збройних Сил України прямого неконкурентного договору з метою отримання надприбутків.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на створення організованої групи з метою розтрати коштів ІНФОРМАЦІЯ_3 , та підбираючи її учасників, ОСОБА_3 при невстановлених під час досудового розслідування обставинах та невстановлений під час досудового розслідування час, але не пізніше березня 2023 року, запропонував своїм знайомим ОСОБА_8 та ОСОБА_9 створити товариство з обмеженою відповідальністю, за допомогою якого зайнятись реалізацією ліжок армійських двох`ярусних на користь Квартирно-експлуатаційних відділів Збройних Сил України за ціною, що є значно вищою за середньо ринкову з метою отримання надприбутків шляхом укладення прямих неконкурентних договорів. На що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 надали свою згоду.

Всім учасникам даної групи було доведено план спільної злочинної діяльності, розподілені ролі і функції, направлені на успішне виконання спільного плану та досягнення злочинної мети. Також всім співучасникам групи були доведені загальні правила поведінки, обумовлені конспірацією злочинної діяльності.

Дії та функцій ОСОБА_8 та ОСОБА_9 були заздалегідь розподілені та контролювались ОСОБА_3 , що проявлялось у наданні вказівки ОСОБА_9 створити, очолити ТОВ «КМГ Груп» та виступати підписантом документів зі сторони ТОВ «КМГ Груп», а ОСОБА_8 як директору ТОВ «Лофт індастрі Україна» надати фіктивну цінову пропозицію щодо вартості ліжка армійського двох`ярусного на адресу КЕВ м. Вінниця від імені зазначеного товариства.

В подальшому ОСОБА_9 з метою реалізації розробленого злочинного плану 21.03.2023 створено ТОВ «КМГ Груп» (код ЄДРПОУ 45088572) з основним видом діяльності «Виробництво меблів для офісів і підприємств торгівлі».

Розуміючи, що реалізація вказаного плану є довготривалим процесом, який потребує ретельної підготовки та залучення сторонніх осіб, в тому числі працівників КЕВ м. Вінниця, ОСОБА_3 вирішив залучити до складу організованої групи в якості співорганізатора начальника КЕВ м. Вінниця ОСОБА_10 , який в свою чергу залучив до злочинних дій службових осіб КЕВ м. Вінниця ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 .

Після чого при невстановлених під час досудового розслідування обставинах та невстановлений під час досудового розслідування час, але не пізніше липня 2023 року ОСОБА_3 досягнув домовленостей з начальником КЕВ м. Вінниця ОСОБА_10 щодо укладання прямої неконкурентної угоди на реалізації за завищеними цінами ліжок армійських двоярусних шляхом сприяння у визначенні вартості предмета закупівлі через надання комерційних пропозиції від підконтрольних суб`єктів господарювання, серед яких буде ТОВ «КМГ Груп» з найнижчою ціновою пропозицією.

25.07.2023 ОСОБА_3 дотримуючись розробленого плану для належного оформлення документів необхідних КЕВ м. Вінниця, що стануть підставою для підписання саме прямого господарського договору на поставку ліжок армійських двох`ярусних надіслав економісту КЕВ м. Вінниця ОСОБА_13 технічні вимоги на ліжка розроблені саме ТОВ «КМГ Груп» та три комерційних пропозиції щодо вартості ліжок армійських двох`ярусних від підконтрольних суб`єктів господарювання, а саме ТОВ «Бетонроформ», ТОВ «Лофт індастрі Україна» та ТОВ «КМГ Груп» з найнижчою ціновою пропозицією саме ТОВ «КМГ Груп».

В подальшому 28.07.2023 ОСОБА_10 як начальником КЕВ м. Вінниця та ОСОБА_9 як директором ТОВ «КМГ Груп» всупереч вимог ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про публічні закупівлі», п. 13 постанови КМУ від 11.10.2022 №1178 підписано прямий неконкурентний договір № 6114 купівлі-продажу товарі на закупівлю ліжок армійських двоярусних, що розроблений ОСОБА_11 за договірною ціною сформованою ОСОБА_12 та ОСОБА_13 в сумі 5600 грн. за ліжко без ПДВ в кількості 2000 штук на загальну суму 11 200 000 грн. без ПДВ.

Водночас, відповідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 001/1 від 06.12.2023 ринкова вартість без ПДВ одного ліжка армійського 2-х ярусного, яке відповідає технічним умовам (характеристикам) відповідно до договору купівлі-продажу товарів № 6114 від 28.07.2023 станом на 28.07.2023 складала 3455,57 грн.

У цей же час, згідно висновку судово-економічної експертизи № 18/5 від 12.01.2024 матеріальна шкода (збитки) документально підтверджується Державному бюджету України в особі КЕВ м. Вінниця Міністерства оборони України внаслідок закупівлі «ліжок армійських 2-х ярусних згідно ТУ» у ТОВ «КМГ Груп» в межах договору купівлі-продажу товарів № 6114 від 28.07.2023 з урахуванням ринкової вартості вищезазначеного товару визначеної у висновку судово-товарознавчої експертизи № 001/1 від 06.12.2023 на загальну суму 4 288 860 грн. без ПДВ, яка більше, ніж у шістсот разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину..

16 липня 2024 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, тобто у розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненій організованою групою, в умовах воєнного стану та в особливо великому розмірі.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 20.07.2024 по справі № 127/24093/24, яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного суду від 26.07.2024, застосовано до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком 34 (тридцяти чотирьох) днів, тобто до 12 години 58 хвилин 20 серпня 2024 року з визначенням застави в розмірі 30000000 (тридцять мільйонів) гривень.

Цією ж ухвалою, у разі внесення застави на ОСОБА_3 покладено наступні обов`язки:

1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування зі свідками по даному кримінальному провадженні.

В подальшому, ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 16.08.2024 по справі №127/27045/24 продовжено строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 60 (шістдесят) днів, тобто до 14 жовтня 2024 року, в межах строку досудового розслідування та заставу визначену ухвалою слідчого судді від 20.07.2024 залишено без змін у тому ж розмірі та за умов, визначених в ухвалі.

Однак, ухвалою Вінницького апеляційного суду від 16.09.2024 по справі №127/27045/24 ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 16.08.2024 скасовано, клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_14 задоволено частково та продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_3 терміном на 60 днів до 14 жовтня 2024 року в межах строку досудового розслідування з визначенням застави в розмірі 1600 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 4 844 800 (чотири мільйони вісімсот сорок чотири тисячі вісімсот) гривень.

Цією ж ухвалою, у разі внесення застави на ОСОБА_3 покласти обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватись від спілкування зі свідками, іншими підозрюваними та потерпілими у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Як уже зазначалося, відповідно до статті 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Обґрунтовуючи клопотання про зміну підозрюваному раніше застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту адвокатами ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судовому засіданні зазначається про необґрунтованість повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, оскільки відсутні належні та допустимі докази на підтвердження наявності в діях ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення.

Відповідно до частини першої статті 276 КПК України повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. Особливості повідомлення про підозру окремій категорії осіб визначаються главою 37 цього Кодексу.

Положеннями частини першої статті 277 КПК України визначено, що письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором. Повідомлення має містити такі відомості:

1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення;

2) анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру;

3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення;

4) зміст підозри;

5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру;

7) права підозрюваного;

8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

Відповідно до частини першої статті 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Як вбачається із матеріалів, повідомлення про підозру ОСОБА_3 від 16.07.2024, вручене ОСОБА_15 для передачі ОСОБА_3 , разом з пам`яткою про права та обов`язки підозрюваного слідчим СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_14 , згідно розписки у день його складення, а саме 16.07.2024 о 09 год. 51 хв.

Питання повідомлення особі про підозру врегульоване нормами глави 22 КПК України.

Стандарт «достатніх підстав (доказів) для підозри» є нижчим ніж стандарт «обґрунтованої підозри». Для цілей повідомлення особі про підозру він передбачає наявність доказів, які лише об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і вони є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри.

На стадії досудового розслідування слідчий суддя може, враховуючи визначення поняття «обґрунтована підозра» як існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, оцінити лише достатність зібраних доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення, не вдаючись до їх оцінки як допустимих.

Таким чином визначальним, під час перевірки обґрунтованості підозри є причетність особи до вчинення злочину, яке є похідним від встановлення факту вчинення тих діянь, які підпадають під кваліфікацію кримінальних правопорушень, передбачених КК України.

У зв`язку із цим, слідчий суддя під час вирішення питання про обгрунтованість підозри вирішує питання про доведеність тих обставин, на які посилається сторона захисту у клопотанні, та чи можуть бути такі обставини підставою для висновку про недостатність доказів для повідомлення про підозру ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Так, органом досудового розслідування ОСОБА_3 підозрюється у розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненій організованою групою, в умовах воєнного стану та в особливо великому розмірі.

За змістом повідомлення ОСОБА_3 від 16 липня 2024 року про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України слідує наступне:

«Досудовим розслідуванням установлено, що в невстановлений під час досудового розслідування час, але не пізніше березня 2023 року, ОСОБА_3 , розробив план реалізації ліжок армійських двох`ярусних за ціною, що є значно вищою за середньо ринкову, шляхом укладення з Квартирно-експлуатаційними відділами Збройних Сил України прямого неконкурентного договору з метою отримання надприбутків.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на створення організованої групи з метою розтрати коштів ІНФОРМАЦІЯ_3 , та підбираючи її учасників, ОСОБА_3 при невстановлених під час досудового розслідування обставинах та невстановлений під час досудового розслідування час, але не пізніше березня 2023 року, запропонував своїм знайомим ОСОБА_8 та ОСОБА_9 створити товариство з обмеженою відповідальністю, за допомогою якого зайнятись реалізацією ліжок армійських двох`ярусних на користь Квартирно-експлуатаційних відділів Збройних Сил України за ціною, що є значно вищою за середньо ринкову з метою отримання надприбутків шляхом укладення прямих неконкурентних договорів. На що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 надали свою згоду.

Всім учасникам даної групи було доведено план спільної злочинної діяльності, розподілені ролі і функції, направлені на успішне виконання спільного плану та досягнення злочинної мети. Також всім співучасникам групи були доведені загальні правила поведінки, обумовлені конспірацією злочинної діяльності.

Дії та функцій ОСОБА_8 та ОСОБА_9 були заздалегідь розподілені та контролювались ОСОБА_3 , що проявлялось у наданні вказівки ОСОБА_9 створити, очолити ТОВ «КМГ Груп» та виступати підписантом документів зі сторони ТОВ «КМГ Груп», а ОСОБА_8 як директору ТОВ «Лофт індастрі Україна» надати фіктивну цінову пропозицію щодо вартості ліжка армійського двох`ярусного на адресу КЕВ м. Вінниця від імені зазначеного товариства.

В подальшому ОСОБА_9 з метою реалізації розробленого злочинного плану 21.03.2023 створив ТОВ «КМГ Груп» (код ЄДРПОУ 45088572) з основним видом діяльності «Виробництво меблів для офісів і підприємств торгівлі» й очолив керівництво товариством в якості директора.

Розуміючи, що реалізація вказаного плану є довготривалим процесом, який потребує ретельної підготовки та залучення сторонніх осіб, в тому числі працівників КЕВ м. Вінниця, ОСОБА_3 вирішив залучити до складу організованої групи в якості співорганізатора начальника КЕВ м. Вінниця ОСОБА_10 , який в свою чергу залучив до злочинних дій службових осіб КЕВ м. Вінниця ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 .

Після чого при невстановлених під час досудового розслідування обставинах та невстановлений під час досудового розслідування час, але не пізніше липня 2023 року ОСОБА_3 досягнув домовленостей з начальником КЕВ м. Вінниця ОСОБА_10 щодо укладання прямої неконкурентної угоди на реалізації за завищеними цінами ліжок армійських двоярусних шляхом сприяння у визначенні вартості предмета закупівлі через надання комерційних пропозиції від підконтрольних суб`єктів господарювання, серед яких буде ТОВ «КМГ Груп» з найнижчою ціновою пропозицією.

25.07.2023 ОСОБА_9 будучи директором ТОВ «КМГ Груп» дотримуючись розробленого злочинного плану, для належного оформлення документів необхідних КЕВ м. Вінниця, що стануть підставою для підписання саме прямого господарського договору з ТОВ «КМГ Груп» на поставку ліжок армійських двох`ярусних підписав комерційну пропозиції щодо вартості вказаних ліжок від імені ТОВ «КМГ Груп» за ціною умисно вказаною нижчою ніж пропонували підконтрольні ТОВ «Лофт індастрі Україна» та ТОВ «Бетонроформ», яку в подальшому ОСОБА_3 надіслав до КЕВ м. Вінниця, разом з іншими комерційними пропозиціями підконтрольних ТОВ «Лофт індастрі Україна» та ТОВ «Бетонроформ».

В подальшому 28.07.2023 ОСОБА_10 як начальником КЕВ м. Вінниця та ОСОБА_9 як директором ТОВ «КМГ Груп» всупереч вимог ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про публічні закупівлі», п. 13 постанови КМУ від 11.10.2022 №1178 підписано прямий неконкурентний договір № 6114 купівлі-продажу товарі на закупівлю ліжок армійських двоярусних, що розроблений ОСОБА_11 за договірною ціною сформованою ОСОБА_12 та ОСОБА_13 в сумі 5600 грн за ліжко без ПДВ в кількості 2000 штук на загальну суму 11 200 000 грн без ПДВ.

Водночас, відповідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 001/1 від 06.12.2023 ринкова вартість без ПДВ одного ліжка армійського 2-х ярусного, яке відповідає технічним умовам (характеристикам) відповідно до договору купівлі-продажу товарів № 6114 від 28.07.2023 станом на 28.07.2023 складала 3455,57 грн.

У цей же час, згідно висновку судово-економічної експертизи № 18/5 від 12.01.2024 матеріальна шкода (збитки) документально підтверджується Державному бюджету України в особі КЕВ м. Вінниця Міністерства оборони України внаслідок закупівлі «ліжок армійських 2-х ярусних згідно ТУ» у ТОВ «КМГ Груп» в межах договору купівлі-продажу товарів № 6114 від 28.07.2023 з урахуванням ринкової вартості вищезазначеного товару визначеної у висновку судово-товарознавчої експертизи № 001/1 від 06.12.2023 на загальну суму 4 288 860 грн без ПДВ, яка більше, ніж у шістсот разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.

ОСОБА_3 крім створення організованої злочинної групи, як організатор планував, координував і спрямовував зусилля інших учасників групи по вчиненню злочину.

ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , діючи як співвиконавці злочину, відповідно до вказівок ОСОБА_3 , безпосередньо приймали участь у вчиненні злочину, здійснювали готування та підписання документів, необхідних для укладення договору купівлі-продажу ліжок саме за завищеною вартістю.

Стійкість організованої групи ОСОБА_3 забезпечував за рахунок її стабільного складу, єдиних для всіх правил поведінки, планування злочинної діяльності та чіткого розподілу функцій учасників.»

На переконання слідчого судді, дані, що містяться в оглянутих судом матеріалах кримінального провадження №42023022420000128, можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_3 , в складі організованої групи, міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України, та виправдовують подальше розслідування.

В той же час, всі заперечення сторони захисту з цього приводу вказують тільки на необхідність перевірки та/або уточнення певних обставин версії сторони обвинувачення, можливу необхідність проведення додаткових слідчих та процесуальних дій, проведення експертних досліджень тощо, але не спростовують того, що наразі достатньо даних, які виправдовують подальше розслідування.

Як уже зазначалося, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

При цьому, правильність кваліфікації дій особи, так само як і наявність чи відсутність в її діях складу злочину вирішуються виключно вироком суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні.

За таких обставин та висновків, питання про те, чи утворюють зазначені в підозрі події склад злочину та чи правильно вони кваліфіковані за ч. 5 ст. 191 КК України знаходиться за межами тих питань, які слідчий суддя вирішує на досудовому провадженні.

За визначенням Європейського суду з прав людини "обґрунтована підозра" у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».

Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Аналізуючи надані слідчим для вивчення матеріали кримінального провадження щодо обґрунтованості здійснення повідомлення про підозру ОСОБА_3 слідчий суддя, не вирішуючи наперед питання про винуватість підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому злочину, допустимість доказів щодо встановлення його винуватості, вважає, що зміст таких матеріалів може свідчити про існування фактів і інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, а отже про існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Окремо варто зауважити, що обґрунтованість повідомленої ОСОБА_3 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України двічі перевірялася Вінницьким апеляційним судом при апеляційному перегляді ухвал слідчих суддів Вінницького міського суду Вінницької області про застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу та його продовження. (справи №127/24093/24 та №127/27045/24)

2. Разом з тим, обґрунтовуючи клопотання про зміну підозрюваному раніше застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту адвокатами ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судовому засіданні зазначалося про те, що, на даний час, відсутні підстави вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.

На думку захисників, зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і органи досудового розслідування чи прокурор мають навести інші підстави для продовження строку тримання під вартою.

Надаючи оцінку зазначеним твердженням сторони захисту судом враховується наступне.

Відповідно до частини першої та другої статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

У сфері кримінального провадження поняття ризику можливо характеризувати, передусім, як небезпеку, пов`язану із обґрунтованою ймовірністю вчинення особою спроб протидії кримінальному провадженню, якої слід уникати. Саме в такому значенні, на думку слідчого судді, доцільно розуміти ризики, виокремлені у частині першій статті 177 КПК України як конкретні небажані для кримінального провадження наслідки поведінки підозрюваних, що заважають виконанню завдань кримінального провадження.

Отже, з метою усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому, слідчий суддя оцінює вірогідність та реальну можливість здійснення підозрюваним спроб протидіяти кримінальному провадженню у формах, визначених частиною першою статті 177 КПК України, та у разі існування високої ступені ймовірності позапроцесуальних дій підозрюваного, застосовуючи стандарт достатності підстав, встановлює наявність таких ризиків.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною першою статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

При цьому, обов`язок обґрунтування ризиків кримінального провадження покладено КПК України на слідчого, прокурора.

Як слідує з матеріалів кримінального провадження, ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 20.07.2024 (справа №127/24093/24), яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного суду від 26.07.2024, застосовано до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а також визначено заставу в розмірі 30000000,00 грн.

Зазначеним судовим рішенням встановлено наявність ризиків того, що перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_3 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює обрання йому більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

В подальшому, ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 16.08.2024 (справа №127/27045/24) в задоволенні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_5 про зміну підозрюваному запобіжного заходу - відмовлено.

Цією ж ухвалою клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_14 задоволено частково та продовжено строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 60 (шістдесят) днів, тобто до 14 жовтня 2024 року, в межах строку досудового розслідування.. Заставу визначену ухвалою слідчого судді від 20.07.2024 залишено без змін у тому ж розмірі та за умов, визначених в ухвалі.

Обгрунтовуючи дане рішення слідчим суддею зазначено, що: "Під час розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, з санкцією до дванадцяти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Враховуючи обставини кримінального правопорушення, тяжкість покарання за злочин, особу підозрюваного, значний матеріальний стан підозрюваного, тому слідчий суддя вважає, що ризики в обґрунтування тримання під вартою підозрюваного не зменшилися, тривають та ОСОБА_3 може ухилятися від органів досудового розслідування та/або суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, що унеможливлює обрання йому більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, а тому вказані ризики виправдовують необхідність продовження ОСОБА_3 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурором в ході розгляду даного клопотання доведено, що вказані в клопотанні ризики не зменшилися та є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів в даному випадку є недоцільним і саме тримання під вартою може запобігти зазначеним в клопотанні ризикам, а тому дане клопотання слідчий суддя вважає обґрунтованим, доведеним, та таким, що підлягає до задоволення."

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 16.09.2024 (справа №127/27045/24), постановленою за наслідками апеляційного перегляду вищенаведеної ухвали слідчого судді, зазначено наступне: "колегія суддів вважає, що належним чином обґрунтовані і висновки слідчого судді про те, що ризики, які були підставою для застосування ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшилися та для їх запобігання необхідно продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою. Такими обставинами слідчий суддя обґрунтовано визнав те, що підозрюваний може ухилятись від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше правопорушення.".

Отже, вищенаведеними судовими рішеннями встановлено наявність у кримінальному провадженні №42023022420000128 ризиків того, що ОСОБА_3 , будучи на волі, може ухилятись від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Варто погодитися зі стороною захисту, що жодних документальних підтверджень продовження існування зазначених вище ризиків прокурором не надано.

В цьому контексті слідчий суддя звертає увагу на те, що відповідно до статті 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, не допускається автоматичне продовження строків тримання під вартою (справи «Тейс проти Румунії», «Чанєв проти України»).

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси поваги до особистої свободи.

В той же час, слушними є доводи прокурора щодо того, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечує виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків, оскільки перебуваючи в умовах ізоляції ОСОБА_3 позбавлений будь-якої реальної можливості вчиняти будь-яких заходів, щодо ухилення від органу досудового розслідування та суду, а також перешкоджати органу досудового розслідування будь-яким чином.

Таким чином, враховуючи вищенаведені обставини слідчий суддя вважає, що ризики того, що підозрюваний ОСОБА_3 в разі зміни йому запобіжного заходу на домашній арешт, зможе ухилятись від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення, хоч і гіпотетично, без документального підтвердження, однак, в силу тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та загрози застосування суворої міри покарання, продовжують існувати.

Водночас, на думку слідчого судді зі спливом досудового розслідування вказані ризики зменшились та вірогідність їх виникнення також зменшилась, проте таке зменшення ризиків не є переконливим для зміни підозрюваному запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.

Враховуючи викладене, клопотання адвоката ОСОБА_4 , подане в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про зміну підозрюваному раніше застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту задоволенню не підлягає.

3. Що стосується клопотання про зменшення розміру застави в межах визначених ч. 5 ст. 182 КПК України, то в цій частині клопотання є обгрунтованим та підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Як зазначено вище, ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 20.07.2024 по справі №127/24093/24, яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного суду від 26.07.2024, застосовано до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком 34 (тридцяти чотирьох) днів, тобто до 12 години 58 хвилин 20 серпня 2024 року з визначенням застави в розмірі 30000 000 (тридцять мільйонів) гривень.

В подальшому, ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 16.08.2024 по справі №127/27045/24 продовжено строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 60 (шістдесят) днів, тобто до 14 жовтня 2024 року, в межах строку досудового розслідування та заставу визначену ухвалою слідчого судді від 20.07.2024 залишено без змін у тому ж розмірі та за умов, визначених в ухвалі.

Однак, ухвалою Вінницького апеляційного суду від 16.09.2024 по справі №127/27045/24 ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 16.08.2024 скасовано, клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_14 задоволено частково та продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_3 терміном на 60 днів до 14 жовтня 2024 року в межах строку досудового розслідування з визначенням застави в розмірі 1600 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 4 844 800 (чотири мільйони вісімсот сорок чотири тисячі вісімсот) гривень.

Визначаючи ОСОБА_3 заставу в розмірі 4 844 800,00 грн. апеляційним судом зазначено, що: "..... колегія суддів вважає, що застава в розмірі 30 000 000 гривень буде завідомо непомірною для підозрюваного та суперечитиме практиці Європейського суду з прав людини.

Закон визначає сукупність обставин, а також критерії, якими повинен керуватися слідчий суддя, суд при визначенні у кожному конкретному випадку розміру застави. Такими обставинами є: 1) всі обставини кримінального правопорушення; 2) майновий та сімейний стан підозрюваного, обвинуваченого; 3) інші дані про його особу (наприклад, поведінка під час кримінального провадження); 4) ризики, передбачені в ст. 177 КПК України, а критеріями те, що розмір застави достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та, водночас, не буде завідомо непомірним для нього. Це означає, що, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати за рішенням суду про звернення застави у дохід держави утримувала підозрюваного, обвинуваченого від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - її внесення не призвело до втрати ним та його утриманцями засобів для гідного людини проживання.

Частина 4 статті 182 КПК України та практика ЄСПЛ визначає, що розмір застави має достатньо гарантувати дотримання підозрюваним процесуальної поведінки і не може бути завідомо непомірною для нього.

На думку колегії суддів, відсутні переконливі дані, які б свідчили про те, що вказана сума застави є явно помірною для підозрюваного, тому визначена сума не може залишатись у визначеному слідчим суддею розмірі. Її слід зменшити до розміру, який, на переконання колегії суддів, з урахуванням матеріального стану підозрюваного ОСОБА_3 , а також суми завданих ним Державному бюджету України матеріальних збитків у розмірі 4288860 гривень, достатньо гарантуватиме належну процесуальну поведінку та буде для нього помірною, а саме до 1600 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 4 844 800 гривень.".

Визначаючись щодо розміру застави ОСОБА_3 та наявності чи відсутності підстав для її зменшення слідчий суддя виходить з наступного.

Відповідно до частини п`ятої статті 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним та призвело б до неможливості виконання ним застави.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, першочергово ОСОБА_3 було визначено заставу в розмірі 30 000 000,00 грн., яка, в подальшому зменшена апеляційним судом до 1600 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 4 844 800,00 грн.

При цьому, незважаючи на зменшення розміру застави, підозрюваний продовжує перебувати під вартою, пояснивши в судовому засіданні, що така застава є непомірною для нього та його родини.

З матеріалів кримінального провадження та пояснень прокурора в судовому засіданні не вбачається та неможливо встановити в чому саме, на даний час, полягає виключність випадку, за наявності якого застава може бути призначена у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На думку слідчого судді, розмір матеріальної шкоди - 4 288 860 грн., встановлений висновком судово-економічної експертизи № 18/5 від 12.01.2024, на даному етапі досудового розслідування не може вважатися виключним випадком для призначення застави у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки стороною захисту надано ряд інших експертних досліджень (№927 від 02.09.2024, №27/37-09/24 від 10.09.2024), які вказують на відсутність будь-якої шкоди за результатами укладання 28.07.2023 КЕВ м. Вінниці та ТОВ "КМГ ГРУП" договору №6114 купівлі-продажу товарів на закупівлю ліжок армійських двоярусних.

Зазначені документи не були об`єтом дослідження апеляційного суду при попередньому визначенні застави підозрюваному ОСОБА_3 .

Однак, зазначені документи (висновки експертизи) долучені стороною захисту до матеріалів кримінального провадження №42023022420000128 та їм буде (має бути) надана відповідна оцінка органом досудового розслідування, прокурором та/або судом, однак в будь-якому випадку, зазначений вище розмір шкоди не є виключним випадком при визначенні розміру застави.

При цьому, беручи до уваги розмір завданої шкоди, враховуючи висновки будь-якої з експертиз, варто враховувати, що у кримінальному провадженні №42023022420000128, на даний час, повідомлено про підозру 7 (семи) особам, а саме ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , а відтак розмір застави, як засіб покриття збитків (відшкодування шкоди), повинен обраховуватися з урахуванням кількості підозрюваних.

Визначаючи розмір застави, який необхідно встановити, застосовуючи до підозрюваного, як альтернативний, цей вид запобіжного заходу, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Зі змісту рішень Європейського суду з прав людини, зокрема у справах «Мангурас проти Іспанії», «Істомін проти України», гарантії, передбачені пунктом 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума застави повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активів та його взаємовідносини в професійному середовищі, яке сформувало обставини для такої діяльності, з метою забезпечення ефективності даного заходу, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у разі неявки в судове засідання, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні.

Отже, розмір застави повинен бути достатнім стримуючим фактором для підозрюваного щоб не здійснити втечу. При цьому, не допускається встановлення такого розміру застави, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави і перетворюється на безальтернативне ув`язнення.

Крім того, Європейський суд з прав людини також наголошує, що якщо на карту поставлене право на свободу, гарантоване статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, влада повинна приділяти питанню встановлення відповідного розміру застави таку ж увагу, якби це стосувалося обґрунтування необхідності тримання особи під вартою. Серйозність звинувачень проти обвинуваченого, як і його статки не можуть бути вирішальними факторами, що виправдовують суму застави.

При цьому, будь-яке обмеження прав осіб не може досягатися за рахунок та на шкоду принципу змагальності сторін, а мета такого обмеження жодним чином не пов`язана з досягненням «вразливого стану» у будь-якої особи, а тому прохання про застосування до особи найсуворішого запобіжного заходу та/або великого розміру застави повинно бути розумним з погляду її розміру та адекватною обстановці вчинення правопорушення і отриманим відомостям.

На думку слідчого судді, застосований розмір застави, а саме 4 844 800,00 грн. жодним чином не пов`язується з майновим станом підозрюваного (за наявними в матеріалах даними), не співвідноситься за розміром зі встановленими слідчим суддею ризиками, не відповідає рівню залученості підозрюваного до обставин, які перевіряються у цьому кримінальному провадженні, тобто є невиправдано високим та завідомо непомірним, а тому продовження його застування втратило свою актуальність.

На думку слідчого судді, при розгляді цього клопотання прокурором не доведено та слідчим суддею не було встановлено наявності (продовження існування) виключних випадків, які б дозволяли призначити заставу у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб ( ч. 5 ст. 182 КПК України).

Окремої уваги заслуговує той факт, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні перебуває на завершальній стадій, ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 14.08.2024 продовжено строк досудового розслідування по кримінальному провадженні №42023022420000128, внесеному до ЄРДР 17.08.2023, за підозрами ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а також за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 191 КК України, до 8 (восьми) місяців, тобто до 20 жовтня 2024 року.

Як зазначено вище, на думку слідчого судді зі спливом досудового розслідування ризики, передбачені статтею 177 КПК України, зменшились та вірогідність їх виникнення також зменшилась, проте таке зменшення ризиків не є переконливим для зміни підозрюваному запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.

Однак, на думку слідчого судді, зменшення таких ризиків є підставою для зменшення підозрюваному розміру застави.

Вирішуючи питання щодо визначення розміру застави, який буде відповідним і достатнім, а також прийнятним, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини та відомостей, щодо сімейного, майнового та соціального стану підозрюваного ОСОБА_3 (одружений, займається волонтерською діяльністю за що нагороджений нагрудним знаком, подяками, відзнаками та грамотами), тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, та його роль у ньому, слідчий суддя дійшов висновку, що застава у максимально можливому розмірі - 908 400 грн. не буде завідомо непомірною для підозрюваного ОСОБА_3 , забезпечуватиме його належну процесуальну поведінку, запобігатиме існуючим ризикам та буде співмірною встановленим в ході розгляду клопотання обставинам.

На підставі викладеного, керуючись ст. 176, 177, 178, 179, 182, 194, 196, 197, 201, 206, 309, 372 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 , поданого в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про зміну підозрюваному раніше застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, відмовити.

Клопотання адвоката ОСОБА_4 , подане в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про зменшення розміру застави в межах визначених ч. 5 ст. 182 КПК України, задовольнити.

Визначити ОСОБА_3 заставу в розмірі трьохсот прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 908 400,00 грн. (дев`ятсот вісім тисяч гривень чотириста гривень), яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленим Кабінетом Міністрів України.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_3 , у разі внесення застави, наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватись від спілкування із особами, які є свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Термін дії обов`язків покладених судом, у разі внесення застави, визначити в межах дії попередньої ухвали про продовження стоку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тобто до 14 жовтня 2024 року.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі невиконання ОСОБА_3 покладених на нього обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала слідчогосудді можебути оскарженадо Вінницькогоапеляційного судупротягом 5днів здня їїоголошення.

Подача апеляційної скарги на дану ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя