Справа № 452/2766/24
У х в а л а
25 вересня 2024 року м. Самбір
Самбірський міськрайонний суд Львівської області
у складі: головуючого судді Казана І.С.,
розглянувши у відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України у відкритому судовому засіданні в залі суду в спрощеному позовному провадженні без виклику осіб адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції у Львівській області, інспектора поліції Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області капітана поліції Петришина Романа Миколайовича, - про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
В С Т А Н О В И В:
Представник позивача адвокат Гагалович Г.М. 26 липня 2024 року звернулася до суду із позовом, в якому в інтересах довірителя ОСОБА_1 просила визнати протиправною та скасувати постанову серії ББА №599125 від 29 червня 2024 року, винесеною інспектором ВРПП Самбірського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області капітаном поліції ОСОБА_2 .
Позовні вимоги обґрунтовані наступним:
Постановою про накладення адміністративного стягнення серії ББА №599125 від 29 червня 2024 року, винесеною інспектором ВРПП Самбірського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області капітаном поліції ОСОБА_2 , позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 гривень. Представник позивача зазначає, що копія оскаржуваної постанови не була вручена ОСОБА_1 , а про винесення оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення серії ББА №599125 від 29 червня 2024 року, та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу 3400 гривень останній дізнався у застосунку «Дія». Відтак, 12 липня 2024 року між ОСОБА_1 та АБ «Галини Гагалович» було укладено Договір про надання правничої допомоги №60 від 12 липня 2024 року. Далі адвокатом Гагалович Г.М. 15 липня 2024 року було подано до Самбірського міськрайонного суду Львівської області клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, а 16 липня 2024 року вона ознайомилась з вищезазначеними матеріалами справи, зокрема, з оскаржуваною постановою.
Ураховуючи зазначене сторона позивача просить поновити строк на оскарження Постанови про накладення адміністративного стягнення серії ББА №599125 від 29 червня 2024 року, винесеною інспектором ВРПП Самбірського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області капітаном поліції Петришиним Р.І. щодо ОСОБА_1 , оскільки вважає, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, а висновок щодо наявності діях особи складу адміністративного правопорушення таким, що не відповідає фактичним обставинам справи.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов до наступного висновку:
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див. mutatis mutandis, пункт 33 рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2010 року в справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», заява №45783/05; пункт 53 рішення ЄСПЛ від 8 квітня 2010 року в справі «Меньшакова проти України», заява №377/02).
Процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (пункт 45 рішення ЄСПЛ від 28 жовтня 1998 року в справі «Perez de Rada Cavanilles v. Spain» («Перез де Рада Каванілес проти Іспанії»), заява №28090/95).
Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна Держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (пункт 44 рішення ЄСПЛ від 28 жовтня 1998 року «Osman v. the United Kingdom» («Осман проти Сполученого Королівства»), заява №23452/94 та пункт 54 рішення від 19 червня 2001 року «Kreuz v. Poland» («Круз проти Польщі»), заява №28249/95).
Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 р. №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору публічно-правових відносин, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.
Дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на звернення з позовом у публічно-правових відносинах.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 10 листопада 2022 року (адміністративне провадження №К/9901/10502/20) процесуальні строки роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
Тому суд відзначає, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисципліни учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.
Згідно із ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Відповідно до п. 6) ч. 5 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки. Згідно з ч. 1 ст.122КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це підтверджений належними та допустимими доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів (Постанова ВС від 19 грудня 2022 року в справі №420/13281/20).
Згідно з вимогами ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову не тільки заяву про поновлення цього строку, але й докази поважності причин його пропуску.
Поважними причинамипропуску строкувизнаються лишеті обставини,які буличи об`єктивноє непереборними,тобто незалежать відволевиявлення особи,що звернуласьз адміністративнимпозовом,пов`язані здійсно істотнимиобставинами,перешкодами читруднощами,що унеможливилисвоєчасне зверненнядо суду.Такі обставинимають бутипідтверджені відповіднимита належнимидоказами (Постанова ВС від 03.10.2019 року по справі №577/3931/16-а).
На адресу суду 25 вересня 2024 року надійшов відзив представника ГУ НП у Львівській області Голика Ю., який діє на підставі довіреності Головного управління Національної поліції у Львівській області від 26 лютого 2024 року №56, з якого вбачається, що ОСОБА_1 отримав копії даної постанови на місці зупинки, тобто 26 червня 2024 року, разом із копіями протоколів про адміністративне правопорушення, що підтверджується відео із нагрудної камери поліцейського №01773.
Крім цього у постанові серії ББА № 599125 є підпис ОСОБА_1 про отримання копії, а тому представник ГУ НП у Львівській області Голик Ю. вважає, що жодних поважних причин на поновлення пропущеного строку оскарження даної постанови немає.
Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Частина ч. 4 ст. 123 КАС України передбачає, що у випадку, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
У даній справі ухвалою про відкриття провадження від 29 липня 2024 року було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції у Львівській області, інспектора поліції Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області капітана поліції Петришина Р.М., про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Втім, як встановлено судом, оскаржувана постанова була отримана позивачем 29 червня 2024 року, що чітко зафіксовано на відео із нагрудної камери поліцейського №01773.
У свою чергу представник позивача звернулася до суду з позовом про скасування вищезазначеної постанови лише 26 липня 2024 року, тобто вже з пропуском визначеного ч. 2 ст. 286 КАС України десятиденного строку звернення до суду.
Згідно з п. 8) ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
За такихобставин,суд дійшоввисновку,щовикладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про прийняття до розгляду та відкриття провадження у даній справі був передчасним, оскільки підстави, на які посилався представник позивача були спростовані наданими відповідачем доказами, інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, позивачем та його представником суду не надано, тому, згідно ч. 3, ч. 4 ст. 123; п. 8) ч. 1 ст. 240 КАС України, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Керуючись ст. ст. 77-79, ч. 3 ч. 4 ст. 123, п. 8) ч. 1 ст. 240, 248, 257-262, КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції у Львівській області, інспектора поліції Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області капітана поліції Петришина Романа Миколайовича, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - залишити без розгляду.
Роз`яснити позивачу, що відповідно до ч. 4 ст. 240 КАС України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Ухвала може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів, з дня її проголошення.
Суддя
Суд | Самбірський міськрайонний суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 25.09.2024 |
Оприлюднено | 09.10.2024 |
Номер документу | 122137540 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них дорожнього руху |
Адміністративне
Самбірський міськрайонний суд Львівської області
Казан І. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні