Рішення

від 25.09.2024 по справі 950/749/24

ЛЕБЕДИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 950/749/24

2/950/332/24

Р І Ш Е Н Н Я

І МЕ НЕ М УК РА ЇН И

25 вересня 2024 року м.Лебедин

Лебединський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Бакланова Р. В.

за участю секретаря - Гладкової С.В.

з участю секретаря - Гладкової С.В., представника позивачки - ОСОБА_1 , відповідача - ОСОБА_2 , представника відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_4 , в інтересах якої діє ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу - Гуменна Любов Петрівна; Лебединська державна нотаріальна контора Сумської області про визнання права власності на спадкове майно;

В С Т А Н О В И В:

Представник ОСОБА_4 адвокат МалишевськийС.В.звернувся до ОСОБА_2 третіособи - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу - Гуменна Любов Петрівна; Лебединська державна нотаріальна контора Сумської області з цивільним позовом про визнання права власності на спадкове майно, мотивуючи свої вимоги наступним:

ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Лебедин Сумського району Сумської області помер її батько - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який був зареєстрований та постійно проживав в АДРЕСА_1 . Після смерті батька у Лебединській державній нотаріальній конторі було заведено спадкову справу (спадкова справа № 211/2022). Після його смерті залишилась спадщина. До складу спадщини, серед іншого входить частина житлового будинку по АДРЕСА_1 . На момент смерті батька була жива та разом з ним була зареєстрована і проживала його дружина, мати позивачки - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . 16.08.2022 ОСОБА_6 подала до Лебединської державної нотаріальної контори Сумської області заяву до спадкової справи № 211/2022, у якій вказала, що як дружина померлого, та як особа непрацездатна за віком, яка має право на обов`язкову частку у спадщині за законом, на одержання обов`язкової долі у спадщині після смерті свого чоловіка ОСОБА_5 ,не претендує. ІНФОРМАЦІЯ_4 в місті Лебедин Сумського району Сумської області померла ОСОБА_6 . Після її смерті за заявою позивачки було заведено спадкову справу №12/2023 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гуменною Л.П. При з`ясуванні обсягу спадкового майна до КП «БТІ Лебединського міськвиконкому» направлявся запит надання інформації стосовно житлового будинку по АДРЕСА_1 . З відповіді КП «БТІ виконавчого комітету Лебединської міської ради» стало відомо, що станом на 31.12.2012 року право власності на житловий будинок зареєстровано за ОСОБА_5 на підставі: 63/100частини - Мирова ухвала, затверджена народним судом 30.10.1975 року Справа №2-409; 37/100частини - Свідоцтва про право на спадщину виданого Лебединською державною нотаріальною конторою 06.02.1987 року Р№330. Згідно Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу з 14.09.1957 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 перебували у шлюбі. Як вбачається з ухвали Лебединського районного народного суду Сумської області від 30.10.1975 року по справі №2-409, при визнанні права власності на 63/100 частин будинку по АДРЕСА_1 за ОСОБА_5 , судом фактично було здійснено затвердження мирової угоди сторін спору щодо переведення права покупця - у зв`язку з наданням грошових коштів за будинок саме ним, як вказала позивачка у справі «з метою мати власність», і як визнали всі сторони того спору при укладанні мирової. Також було визнано недійсним в цій частині договір куплі - продажі посвідчений Лебединською держнотконторою 23/ІІІ.1959 р. № 927 і договір куплі - продажі посвідчений 21/VIII. 1974. Про купівлю будинку з наданих коштів ОСОБА_5 (який на той перебував у шлюбі з ОСОБА_6 ще з 1957 року) свідчить зміст вказаної ухвали Лебединського районного народного суду Сумської області від 30.10.1975 року по справі №2-409: - з 1-го абз. мотиваційної частини ухвали, вбачається, що позивач ОСОБА_7 зазначала, що : «..На придбання будинку з метою мати власність давав гроші і їх син ОСОБА_5 - позивач по справі. Будинок був придбаний за 4 500 крб. але документи були оформлені на відповідача..» - з 4-го абз. мотиваційної частини ухвали, вбачається, що «..Позивач ОСОБА_5 в свою чергу пред`явив позов до ОСОБА_8 і ОСОБА_9 в якому просить визначити за ним право власності на 1/3 частину будинку мотивуючи тим, що з метою будинку він виплатив при його купівлі третю частину грошей 1 500 крб. тому вважає що він має законні права на 1/3 частину будинку з надвірними будівлями. Крім того, резолютивна частина рішення (ухвали від 30.10.1975 року) містить припис про здійснення ОСОБА_5 виплати ОСОБА_10 компенсації за її частину в домоволодінні в сумі 1257 карбованців. Таким чином, вбачається, що реальне придбання 63/100 частин будинку по АДРЕСА_1 , та виплата коштів за набуте майно, здійснювалось за спільні кошти подружжя, тобто фактично ці 63/100 частин будинку є спільною сумісною власністю подружжя, яке набуте ними у власність під час шлюбу, хоча і оформлене лише на одного із подружжя. Враховуючи принцип рівності часток у спільній сумісній власності подружжя ОСОБА_6 належала половина від 63/100 частин будинку по АДРЕСА_1 , а саме 63/200, як частка у спільній сумісній власності. Тобто 63/200 частин будинку по АДРЕСА_1 , входять до складу спадкового майна після смерті ОСОБА_6 . Відповідно до вимог Кодексу законів про родину, опіку, шлюб та акти громадянського стану від 30 травня 1926 р, зі змінами внесеними Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 15 вересня 1945 р. (опублікований у Відомостях Документ сформований в системі «Електронний суд» 01.03.2024 4 Верховної Ради УРСР, 1947, № 12), ст. 125 визначала, що майно, набуте подружжям роботою в період зареєстрованого шлюбу, вважається таким, що належить обом членам подружжя на засадах спільної власності. Розмір частини, яка належить кожному з подружжя в разі спору, визначається судом. Інше майно становить окрему власність кожного з дружин. Примітка: Праця дружини по веденню домашнього господарства або догляд за дітьми прирівнюється в правах на майно до праці чоловіка по добуванню засобів до існування». Відповідно до положень ЦК УРСР 1922 року (ст. 61-62) право власності може належати двом або декільком особам спільно, частками (спільна власність). Володіння, користування та розпорядження спільною власністю повинно провадитись за загальною згодою всіх учасників, а у випадку непогодження за більшістю голосів. Згідно ст. 112 ЦК України 1963 року майно може належати на праві спільної власності двом або кільком колгоспам чи іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, або державі і одному чи кільком колгоспам або іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, або двом чи кільком громадянам. Розрізняється спільна власність з визначенням часток (часткова власність) або без визначення часток (сумісна власність). Згідно ст. 22 Кодексу про шлюб та сім`ю України 1969 року (Спільна сумісна власність подружжя) майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку. Згідно ст. 28 Кодексу про шлюб та сім`ю України 1969 року (Розмір часток кожного з подружжя при поділі спільного майна) в разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними. В окремих випадках суд може відступити від начала рівності часток подружжя, враховуючи інтереси неповнолітніх дітей або інтереси одного з подружжя, що заслуговують на увагу. Згідно з абзацам 2-3 пункту 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» у разі смерті співвласника приватизованого будинку (квартири) частки кожного із співвласників у праві спільної власності є рівними, якщо інше не було встановлено договором між ними (частина друга статті 370, частина друга статті 372 ЦК) ( 435-15 ). Частка померлого співвласника не може бути змінена за рішенням суду. Розглядаючи спори, пов`язані зі спадкуванням частки в праві спільної сумісної власності, необхідно звертати увагу на те, що згідно зі статтею 368 ЦК ( 435-15 ) спільною сумісною власністю є не лише майно, набуте подружжям за час шлюбу, якщо інше не встановлено договором або законом, а й майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім`ї, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі. Згідно з пунктом 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 червня 1983 року № 4 "Про практику розгляду судами України справ про спадкування" (втратила чинність, але давала роз`яснення щодо застосування норм ЦК України 1963 року та КпШС України) при встановленні в справі про поділ спадщини, що до її складу включено майно, придбане спадкодавцем у шлюбі разом з тим з подружжя, хто Документ сформований в системі «Електронний суд» 01.03.2024 5 пережив іншого, суд визначає частку останнього у спільній власності і майно, що на неї припадає, за правилами статей 28, 29 КпШС і виключає його з того, що підлягає поділу між спадкоємцями. Відповідно до частин 4, 5 статі 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені. За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України). Відповідно до положень ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Згідно ч. 1. ст. 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом або за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Статтею 1269 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Згідно ч. 1. ст. 1226 Цивільного кодексу України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Між тим оформити спадкові права на майно після смерті ОСОБА_6 не виявляється можливим через відсутність необхідних документів стосовно права власності спадкодавця.

Тому він просить суд встановити факт належності ОСОБА_6 63/200 частин житлового будинку по АДРЕСА_1 , як частки у спільній сумісній власності подружжя та визнати за ОСОБА_4 права власності на 63/200 частин житлового будинку по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після матері ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_5

У судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_4 адвокат Малишевський С.В. позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 його представник адвокат Вакуленко Н.М. проти позовних вимог заперечили з тих підстав, що позовні вимоги є необґрунтованими.

Третя особа приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу - Гуменна Любов Петрівна, до судового засідання не з`явилась, про дату час та місце судового розгляду повідомлена належним чином, на виконання ухвали про витребування доказів надіслала копію спадкової справи.

Представник третьої особи - Лебединської державної нотаріальної контора Сумської області до судового засідання не з`явилась, надіслала заяву про розгляд справи у її відсутності.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву у якому заперечив позовні вимоги у повному обсязі виходячи з наступного: представник позивачки звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача та просить ухвалити рішення, яким встановити факт належності ОСОБА_6 63/200 частин житлового будинку по АДРЕСА_1 , як частки у спільній сумісній власності подружжя, та визнати за ОСОБА_4 право власності на 63/200 частин житлового будинку по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 . При цьому, позивачка мотивує свої позовні вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_6 у м. Лебедині Сумської області помер її батько ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , (актовий запис про смерть за № 141 складено 23.02.2022 року Лебединським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Сумському районі Сумської області Північно Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми)), що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Основ`янсько Слобідським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 23.03.2023 року (копія міститься у матеріалах справи), який є рідним дідом по лінії батька відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . На день смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , був зареєстрований та фактично проживав по АДРЕСА_1 . Разом з ним була зареєстрована його дружина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка є бабусею відповідача та матір`ю позивачки. Факт реєстрації вказаних осіб за вищезазначеною адресою підтверджується листом відділу адміністративних послуг управління «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Лебединської міської ради Сумської області від 02.02.2024 року № 02-09/462, який міститься у матеріалах справи.

Після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 відкрилася спадщина. До складу спадкового майна належить, зокрема, житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач по справі ОСОБА_2 є спадкоємцем майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_5 за заповітом, оскільки за життя ОСОБА_5 29.11.2018 року склав заповіт, який посвідчений приватним нотаріусом Лебединського міського нотаріального округу Сумської області Фурдиловим Ю. В. 29.11.2018 року та зареєстрований у реєстрі за № 3482 (, та яким ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_2 , на випадок своєї смерті зробив розпорядження, за яким все його майно, що буде йому належати на день його смерті, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося, він заповідав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Із інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 72269236 від 27.04.2023 року, слідує, що заповіт, складений ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Лебединського міського нотаріального округу Сумської області Фурдиловим Ю. В. 29.11.2018 року та зареєстрований у реєстрі за № 3482, номер у спадковому реєстрі: 63410611, бланки: ННР 991478, є чинним.

Таким чином, маючи право на спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 , відповідач 12.08.2022 року звернувся до Лебединської державної нотаріальної контори Сумської області із заявою про прийняття спадщини, на підставі якої була заведена спадкова справа № 211/2022, зареєстрована в книзі обліку та реєстрації спадкових справ за № 491 від 12.08.2022 року, номер у спадковому реєстрі: 69573369. Вказане підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру № 72269232 від 27.04.2023 року, копія якої міститься у матеріалах справи.

16.08.2022 року ОСОБА_6 до Лебединської державної нотаріальної контори Сумської області подана заява у спадковій справі № 211/2022, зареєстрованій в книзі обліку та реєстрації спадкових справ за № 501, з якої слідує, що їй відомий факт посвідчення заповіту приватним нотаріусом Лебединського міського нотаріального округу Сумської області Фурдиловим Ю. В. 29.11.2018 року, зареєстрованого у реєстрі за № 3482, від імені її чоловіка ОСОБА_5 , згідно з яким усе своє майно він заповідав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . Разом з тим, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як дружина померлого, та як особа непрацездатна за віком, яка має право на обов`язкову частку у спадщині за законом згідно ст. 1241 ЦК України, вказала, що на одержання обов`язкової долі у спадщині після смерті свого чоловіка ОСОБА_5 , як особа непрацездатна за віком, не претендує.

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла у м. Лебедині Сумської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим Лебединським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Сумському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 09.03.2023 року.

Після її смерті за заявою позивачки приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гуменною Л. П. 13.03.2023 року було заведено спадкову справу №12/2023 (номер у спадковому реєстрі: 70380996), що підтверджується витягом про реєстрацію у спадковому реєстрі № 71770273 від 13.03.2023 року, копія якого міститься у матеріалах справи.

Одночасно з цим позивачка звернулася до Лебединського районного суду Сумської області з позовною заявою про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті її батька ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 . 25 серпня 2023 року Лебединським районним судом Сумської області було ухвалено судове рішення у справі № 950/935/23, яким у задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа Лебединська державна нотаріальна контора Сумської області, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини було відмовлено. Постановою Сумського апеляційного суду від 09.01.2024 року зазначене судове рішення залишено без змін.

У постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 06.03.2024 року № 29/02-31, виданій приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гуменною Л. П., зазначено, що позивачка звернулася до нотаріуса з проханням видати свідоцтво про право на спадщину за законом на частку житлового будинку під номером АДРЕСА_1 . При цьому, позивачка повідомила, що документи, які посвідчують право власності ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 , на зазначене нерухоме майно у неї відсутні.

Також у постанові нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії міститься посилання на довідку комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації виконавчого комітету Лебединської міської ради» від 23.03.2023 року № 33, що право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_5 на підставі мирової ухвали, затвердженої народним судом 30.10.1975 року по справі № 2-409, (63/100 частини) та свідоцтва про право на спадщину, виданого Лебединською державною нотаріальною конторою 06.02.1987 року за р. № 330 (37/100 частини).

Згідно копії спадкової справи щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , наданої Лебединською державною нотаріальною конторою Сумської області від 22.02.2024 року, вих. № 170/01-16, частка за померлою ІНФОРМАЦІЯ_4 дружиною ОСОБА_5 , - ОСОБА_6 , не виділялась. Тому, у зв`язку з ненаданням позивачкою документу, що посвідчує право власності спадкодавця на нерухоме майно, та її повідомленням про відсутність такого документу, їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку житлового будинку за номером АДРЕСА_1 , після смерті її матері, - ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 , що проживала за вказаною адресою.

Таким чином, відповідно наданої стороною позивача довідки комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації виконавчого комітету Лебединської міської ради» від 23.03.2023 року № 33 (копія міститься у матеріалах справи) право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_5 на підставі мирової ухвали, затвердженої народним судом 30.10.1975 року по справі № 2-409 (63/100 частини), та свідоцтва про право на спадщину, виданого Лебединською державною нотаріальною конторою 06.02.1987 року за р. № 330 (37/100 частини).

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 у м. Лебедині Сумської області, на випадок своєї смерті зробив особисте розпорядження (заповіт), за яким все його майно, що буде йому належати на день його смерті, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося, він заповідав своєму онуку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (відповідачу).

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , закликалася нотаріусом до спадкування після смерті її чоловіка ОСОБА_5 та 16.08.2022 року подала заяву у спадковій справі № 211/2022, зареєстрованій в книзі обліку та реєстрації спадкових справ за № 501 (копія міститься у матеріалах справи), про те, що вона, як особа непрацездатна за віком, яка має право на обов`язкову частку у спадщині за законом згідно ст. 1241 ЦК України, на одержання обов`язкової долі у спадщині після смерті свого чоловіка ОСОБА_5 , не претендує, тобто відмовилася від своєї частки у спадщині.

Крім того, у даній заяві ОСОБА_6 вказала, що їй відомий факт посвідчення заповіту приватним нотаріусом Лебединського міського нотаріального округу Сумської області Фурдиловим Ю. В. 29.11.2018 року, зареєстрованого у реєстрі за № 3482, від імені її чоловіка ОСОБА_5 , згідно з яким усе своє майно він заповідав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Крім зазначеної заяви, інших заяв, у т. ч. заяв про виділення на її ім`я частки зі спільного майна подружжя та/або згоди на визначення частки померлого у спільній власності, ОСОБА_6 нотаріусу не подавала. Дане підтверджується матеріалами спадкової справи № 211/2022 та постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 06.03.2024 року № 29/02-31, виданою приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гуменною Л. П., зі змісту якої слідує про отримання нотаріусом копії матеріалів спадкової справи щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , наданої Лебединською державною нотаріальною конторою Сумської області від 22.02.2024 року, вих. № 170/01-16.

Таким чином, з даного слідує, що у ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , була відсутня згода щодо визнання спадкового нерухомого майна, з приводу якого у сторін справи виник спір, як спільного майна подружжя та виділення її частки у спільному майні подружжя з частки житлового будинку, а також на визначення частки померлого у спільній власності. У свою чергу, позивачка, як спадкоємиця, що має право на обов`язкову частку у спадщині після смерті свого батька ОСОБА_5 та не проживала зі спадкодавцем на день його смерті, не подала своєчасно заяву про прийняття спадщини, а також отримала судове рішення про відмову у продовженні строку для подання заяви про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_5 , тому вважається такою, що не прийняла його спадщину. Разом з тим, постановою № 29/02-31 від 06.03.2024 року приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Гуменна Л. П. відмовила позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку житлового будинку саме з підстав відсутності виділення частки за померлою ІНФОРМАЦІЯ_4 дружиною ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , та відповідно відсутності документів, що посвідчують право власності спадкодавиці на це майно. Крім того, частка померлого учасника спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах і може переходити як до спадкоємців за заповітом, так і до спадкоємців за законом. Якщо хтось із спадкоємців одночасно виступає співвласником спільного майна, це не дає йому жодних переваг при спадкуванні. Водночас такий спадкоємець-співвласник при розподілі спадщини має переважне перед іншими спадкоємцями право на виділ його у натурі майна у межах його спадкової частки, якщо це не порушує інтересів інших спадкоємців, що мають істотне значення, що закріплено в частині другій статті 1279 ЦК України. В матеріалах спадкової справи щодо майна ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 , відсутні докази того факту, що спадкодавиця ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , зверталась як переживша спадкодавця дружина, із заявою про виділ їй частки в майні подружжя відповідно до пункту 224 Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», що свідчить про відсутність її волевиявлення з приводу визнання спірного нерухомого майна спільною сумісною власністю подружжя та щодо бажання виділення (визначення) її частки у спільному майні. Тому вона просить у позові ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , треті особи приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Гуменна Любов Петрівна, Лебединська державна нотаріальна контора Сумської області, про визнання права власності на спадкове майно, - відмовити у повному обсязі.

Під час судового розгляду були встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_6 у м. Лебедині Сумської області помер батько позивачки ОСОБА_4 - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , актовий запис про смерть за № 141 складено 23.02.2022 року Лебединським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Сумському районі Сумської області Північно Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Основ`янсько Слобідським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 23.03.2023 року (а.с.7), свідоцтвом про народження ОСОБА_11 серії НОМЕР_4 та свідоцтвом про укладення шлюбу серія НОМЕР_5 (а.с.8), Також ОСОБА_5 є рідним дідом по лінії батька відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

На день смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , був зареєстрований та фактично проживав по АДРЕСА_1 . Разом з ним була зареєстрована його дружина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка є бабусею відповідача та матір`ю позивачки. Факт реєстрації вказаних осіб за вищезазначеною адресою підтверджується листом відділу адміністративних послуг управління «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Лебединської міської ради Сумської області від 02.02.2024 року № 02-09/462, який міститься у матеріалах справи.

Після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 відкрилася спадщина. До складу спадкового майна належить, зокрема, житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 є спадкоємцем майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_5 за заповітом, оскільки за життя ОСОБА_5 29.11.2018 року склав заповіт, який посвідчений приватним нотаріусом Лебединського міського нотаріального округу Сумської області Фурдиловим Ю. В. 29.11.2018 року та зареєстрований у реєстрі за № 3482 (а.с.53), заповітом ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_2 , на випадок своєї смерті зробив розпорядження, за яким все його майно, що буде йому належати на день його смерті, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося, він заповідав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Із інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 72269236 від 27.04.2023 року (а.с. 54), встановлено, що заповіт, складений ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Лебединського міського нотаріального округу Сумської області Фурдиловим Ю. В. 29.11.2018 року та зареєстрований у реєстрі за № 3482, номер у спадковому реєстрі: 63410611, бланки: ННР 991478, та є чинним.

За таких обставин, маючи право на спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 , відповідач 12.08.2022 року звернувся до Лебединської державної нотаріальної контори Сумської області із заявою про прийняття спадщини, на підставі якої була заведена спадкова справа № 211/2022, зареєстрована в книзі обліку та реєстрації спадкових справ за № 491 від 12.08.2022 року, номер у спадковому реєстрі: 69573369. Вказане підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру № 72269232 від 27.04.2023 року,.

16.08.2022 року ОСОБА_6 до Лебединської державної нотаріальної контори Сумської області подана заява у зазначеній спадковій справі № 211/2022, зареєстрованій в книзі обліку та реєстрації спадкових справ за № 501 (а.с.12), з якої встановлено, що їй відомий факт посвідчення заповіту приватним нотаріусом Лебединського міського нотаріального округу Сумської області Фурдиловим Ю. В. 29.11.2018 року, зареєстрованого у реєстрі за № 3482, від імені її чоловіка ОСОБА_5 , згідно з яким усе своє майно він заповідав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . Крім того у заяві зазначено, що, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як дружина померлого, та як особа непрацездатна за віком, яка має право на обов`язкову частку у спадщині за законом згідно ст. 1241 ЦК України, вказала, що на одержання обов`язкової долі у спадщині після смерті свого чоловіка ОСОБА_5 , як особа непрацездатна за віком, не претендує.

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла у м. Лебедині Сумської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим Лебединським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Сумському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 09.03.2023 року (а.с.7 зворот).

Після її смерті за заявою позивачки приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гуменною Л. П. 13.03.2023 року було заведено спадкову справу №12/2023 (номер у спадковому реєстрі: 70380996), що підтверджується витягом про реєстрацію у спадковому реєстрі № 71770273 від 13.03.2023 року, копія якого міститься у матеріалах справи.

ОСОБА_4 звернулася до Лебединського районного суду Сумської області з позовною заявою про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті її батька ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 . 25 серпня 2023 року Лебединським районним судом Сумської області було ухвалено судове рішення у справі № 950/935/23, яким у задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа Лебединська державна нотаріальна контора Сумської області, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини було відмовлено. Постановою Сумського апеляційного суду від 09.01.2024 року зазначене судове рішення залишено без змін.

З постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 06.03.2024 року № 29/02-31, виданій приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гуменною Л. П. (а.с.159-160) встановлено, що при зверненні до нотаріуса з проханням видати свідоцтво про право на спадщину за законом на частку житлового будинку під номером АДРЕСА_1 , позивачка повідомила, що документи, які посвідчують право власності ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 , на зазначене нерухоме майно у неї відсутні.

Також у постанові нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії міститься посилання на довідку комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації виконавчого комітету Лебединської міської ради» від 23.03.2023 року № 33 (копія міститься у матеріалах справи), що право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_5 на підставі мирової ухвали, затвердженої народним судом 30.10.1975 року по справі № 2-409, (63/100 частини) та свідоцтва про право на спадщину, виданого Лебединською державною нотаріальною конторою 06.02.1987 року за р. № 330 (37/100 частини). Крім того у постанові зазначено, що згідно копії спадкової справи щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , наданої Лебединською державною нотаріальною конторою Сумської області від 22.02.2024 року, вих. № 170/01-16, частка за померлою ІНФОРМАЦІЯ_4 дружиною ОСОБА_5 , - ОСОБА_6 , не виділялась. Підставою відмови стало те, що позивачкою не було ненадано документу, що посвідчує право власності спадкодавця на нерухоме майно та їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку житлового будинку за номером АДРЕСА_1 , після смерті її матері, - ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 , що проживала за вказаною адресою.

Відповідно до положень статей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Право спадкування пов`язане з правом власності, оскільки спадкування є одним із найпоширеніших способів набуття права власності і відповідно є захистом цього права. Фактично спадкування це правонаступництво, за яким відбувається перехід прав та обов`язків від особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), визначених або самим спадкоємцем за життя (заповіт), або які стали такими за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право власності набувається у порядку, визначеному законом.

Як про те зазначено в ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, що прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися за видачею свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно до нотаріуса, який відповідно до вимог ст. 68 Закону України «Про нотаріат» при видачі свідоцтва перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва, та склад спадкового майна.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення в нотаріальному порядку.

Відповідно до статті 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Норми статей 317, 319 ЦК України передбачають, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, яке він здійснює на власний розсуд і усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Згідно зі статтею 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до частини першої статті 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Згідно частини першої статті 356 ЦК України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до статті 358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

У відповідності до частини першої статті 361 ЦК України співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

Згідно із частинами другою та третьою статті 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Презумпція рівності часток у праві спільної сумісної власності діє, якщо інше не встановлено домовленістю між співвласниками або законом.

Згідно листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», зі змісту ст. 357 ЦК вбачається, що під терміном "визначення часток" законодавець розуміє визначення (встановлення) розміру частки співвласника у спільному сумісному майні (п. 3.4).

ЦК України встановлює порядок виділу та поділу майна, що належить особам на праві спільної сумісної власності. Так, частини перша та друга статті 370 цього Кодексу встановлює, що співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду. При цьому, частиною третьою статті 370 цього Кодексу передбачено, що виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 Кодексу. Тобто, в порядку, передбаченому для виділу частки із майна, що є у спільній часткові власності.

Відповідно до положень ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплена заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Так відповідно до ст. 1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Главою 87 ЦК України встановлено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

Пленум Верховного Суду України у пункті 19 Постанови «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7 роз`яснив, що перелік осіб, які мають право на обов`язкову частку, що визначений статтею 1241 ЦК, є вичерпним і розширеного тлумачення не потребує. Той зі спадкоємців, який має право на обов`язкову частку у спадщині та проживав разом із спадкодавцем на день його смерті, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо у визначеному законом порядку не відмовився від неї. Якщо той зі спадкоємців, хто має право на обов`язкову частку та не проживав зі спадкодавцем на день його смерті, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ст. 1296 ЦК України).

Відповідно до довідки комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації виконавчого комітету Лебединської міської ради» від 23.03.2023 року № 33 право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_5 на підставі мирової ухвали, затвердженої народним судом 30.10.1975 року по справі № 2-409 (63/100 частини), та свідоцтва про право на спадщину, виданого Лебединською державною нотаріальною конторою 06.02.1987 року за р. № 330 (37/100 частини).

Так ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 у м. Лебедині Сумської області, на випадок своєї смерті зробив особисте розпорядження (заповіт), за яким все його майно, що буде йому належати на день його смерті, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося, він заповідав своєму онуку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (відповідачу).

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , закликалася нотаріусом до спадкування після смерті її чоловіка ОСОБА_5 та 16.08.2022 року подала заяву у спадковій справі № 211/2022, зареєстрованій в книзі обліку та реєстрації спадкових справ за № 501 (копія міститься у матеріалах справи), про те, що вона, як особа непрацездатна за віком, яка має право на обов`язкову частку у спадщині за законом згідно ст. 1241 ЦК України, на одержання обов`язкової долі у спадщині після смерті свого чоловіка ОСОБА_5 , не претендує, тобто відмовилася від своєї частки у спадщині. Крім того, у заяві ОСОБА_6 вказала, що їй відомий факт посвідчення заповіту приватним нотаріусом Лебединського міського нотаріального округу Сумської області Фурдиловим Ю. В. 29.11.2018 року, зареєстрованого у реєстрі за № 3482, від імені її чоловіка ОСОБА_5 , згідно з яким усе своє майно він заповідав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . Зазначені обставини підтверджуються матеріалами спадкової справи № 211/2022 та постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 06.03.2024 року № 29/02-31, виданою приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гуменною Л. П., зі змісту якої слідує про отримання нотаріусом копії матеріалів спадкової справи щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , наданої Лебединською державною нотаріальною конторою Сумської області від 22.02.2024 року, вих. № 170/01-16.

За таких обставин суд доходить висновку, що у ОСОБА_6 була відсутня згода щодо визнання спадкового нерухомого майна, з приводу якого у сторін справи виник спір, як спільного майна подружжя та виділення її частки у спільному майні подружжя з частки житлового будинку, а також на визначення частки померлого у спільній власності.

Позивачка, ОСОБА_4 як спадкоємиця, що мала право на обов`язкову частку у спадщині після смерті свого батька ОСОБА_5 та не проживала зі спадкодавцем на день його смерті, не прийняла його спадщину, що в становлено судом.

Постановою № 29/02-31 від 06.03.2024 року приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Гуменна Л. П. відмовила позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку житлового будинку саме з підстав відсутності виділення частки за померлою ІНФОРМАЦІЯ_4 дружиною ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , та відповідно відсутності документів, що посвідчують право власності спадкодавиці на це майно. Також суду не було надано жодного належного доказу, який би стверджував факт наявності права власності у ОСОБА_6 . Крім того, частка померлого учасника спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах і може переходити як до спадкоємців за заповітом, так і до спадкоємців за законом. Якщо хтось із спадкоємців одночасно виступає співвласником спільного майна, це не дає йому жодних переваг при спадкуванні. Водночас такий спадкоємець-співвласник при розподілі спадщини має переважне перед іншими спадкоємцями право на виділ його у натурі майна у межах його спадкової частки, якщо це не порушує інтересів інших спадкоємців, що мають істотне значення, що закріплено в частині другій статті 1279 ЦК України. Особливості спадкування частки у спільній сумісній власності визначені також Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Відповідно до пункту 224 Інструкції, нотаріус може видати свідоцтво про право на спадщину за законом чи за заповітом після смерті одного з учасників спільної сумісної власності лише після виділення (визначення) частки померлого у спільному майні. Якщо у спільному майні подружжя правовстановлюючий документ на таке майно оформлений на того із подружжя, що є живим, нотаріус вимагає його (її) письмову згоду на виділ на ім`я померлого його частки в спільному майні. Таким чином, у разі смерті одного з учасників права спільної сумісної власності передусім необхідно визначити частку померлого у спільному майні, яка і буде об`єктом спадкування. Проте не усі співвласники мають право у безспірному нотаріальному порядку оформити свідоцтво про право на частку. Таким правом з усіх можливих учасників спільної сумісної власності згідно з Законом «Про нотаріат», Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України наділений лише другий з подружжя. Для цього нотаріус за місцем відкриття спадщини за заявою другого з подружжя, який пережив, видає свідоцтво про право власності на частку у спільному майні подружжя за правилами ст. 71 Закону «Про нотаріат».

У матеріалах спадкової справи щодо майна ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 , відсутні докази того факту, що спадкодавиця ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , зверталась як переживша спадкодавця дружина, із заявою про виділ їй частки в майні подружжя відповідно до пункту 224 Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», що свідчить про відсутність її волевиявлення з приводу визнання спірного нерухомого майна спільною сумісною власністю подружжя та щодо бажання виділення (визначення) її частки у спільному майні. Доказів права власності на частку у майні суду, сторона позивача не надала.

Цивільне законодавство визначає склад спадщини як сукупність прав та обов`язків, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України), а отже, виключає із її складу речі, на які у спадкодавця не було прав. До складу спадщини не входить майно, на яке спадкодавець не набув права власності. Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі на житловий будинок, є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку. Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на майно, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування.

При вирішенні спорів про поділ спадщини та визнання права власності на спадкове майно суду необхідно встановити належне спадкодавцю на час його смерті майно, яке входить до складу спадщини, а також з`ясовують чи не порушуються права та інтереси всіх спадкоємців, які мають право на спадщину.

Відповідно до ст. 12 ч. 3 ЦПК України, кожна сторона процесу зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до частини 1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно статті 78 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 6 ст. 81 цього ж Кодексу доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності, приймаючи до уваги, що позивачем не надано належних та допустимих доказів у обґрунтування своїх вимог про визнання права власності на спадкове майно, суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 263-265,273 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Відмовити ОСОБА_4 в задоволенні позовних вимог про встановлення факту належності ОСОБА_6 63/200 частин житлового будинку по АДРЕСА_1 як частки у спільній сумісній власності подружжя та визнання за ОСОБА_4 права власності на 63/200 частин житлового будинку по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після матері ОСОБА_6 померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду через Лебединський районний суд Сумської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Роман БАКЛАНОВ