Ухвала

від 08.10.2024 по справі 515/1403/24

САРАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 515/1403/24

Провадження № 2/513/1112/24

Саратський районний суд Одеської області

У ХВ АЛ А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2024 року Суддя Саратського районного суду Одеської області Бучацька А.І., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Тернопільський відділ державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дитини,

У С Т А Н О В И Л А:

у вересні 2024 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до Татарбунарського районного суду Одеської області з позовом до відповідача ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з нього неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 135019 гривень 67 коп. по виконавчому провадженню № 65548751.

Розпорядженням в.о. голови Татарбунарського районного суду Одеської області Дем`янової О.А. від 09.09.2024 року справу передано на розгляд до Саратського районного суду Одеської області.

Після надходження та реєстрації позовної заяви протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючою суддею у справі визначено суддю Саратського районного суду Одеської області Бучацьку А.І.

Вивчивши матеріали справи, приходжу до наступного.

Відповідно до ст.1 ЦПК України цивільний процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.

За положеннями ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч.1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Частина 1 ст. 28 ЦПК України визначає, що позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

З відповіді № 829307 від 07.10.2024 року з Єдиного державного демографічного реєстру встановлено, що відповідач ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

З копії паспорту громадянина України НОМЕР_1 , виданого 16 квітня 2002 року Сарненським РВ УМВС України в Рівненській області, вбачається, що зареєстрованим місцем проживання позивачки ОСОБА_1 є: АДРЕСА_1 .

У позовній заяві позивачка зазначає, що проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Обгрунтовуючи підстави подання заяви до Татарбунарського районного суду Одеської області позивачка посилається на те, що заяву подано за місцем перебування позивачки в порядку ч.1 ст.28 ЦПК України.

Проте такі доводи позивачки не грунтуються на вимогах закону.

Абзацом четвертим статті 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" (в редакції Закону № 1871-IX від 05.11.2021) визначено, що місце перебування - житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги.

У відповідності до абзацу п`ятого статті 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" (в редакції Законів № 1871-IX від 05.11.2021, № 2518-IX від 15.08.2022) місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об`єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги.

Згідно з пунктом 12 частини першої статті 2 Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні" реєстрація місця проживання (перебування) особи - внесення за заявою про реєстрацію місця проживання (перебування), поданою особою в паперовій формі, до реєстру територіальної громади інформації про місце проживання (перебування) особи.

З урахуванням наведених законодавчих положень вказана у позовній заяві адреса: АДРЕСА_3 , не є адресою місця перебування чи місця проживання позивачки.

Отже зазначена справа не відноситься до територіальної юрисдикції (підсудності) Саратського районного суду Одеської області, а підсудна Тернопільському міськрайонному суду Тернопільської області.

Згідно з частиною 1 ст.8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Розгляд справ судами з порушенням правил підсудності є порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки такі суди не є встановленими процесуальним законом для такого розгляду.

У пункті 24 рішення ЄСПЛ "Сокуренко і Стригун проти України", Суд наголосив, що, як було раніше визначено, фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Згідно з частиною 1 статті 378 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).

Згідно з пунктом 1 ч.1 ст.31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Частиною 3 ст.31 ЦПК України встановлено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

У зв`язку з чим, цивільну справу належить передати за підсудністю на розгляд Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області.

Керуючись ст.ст.1, 2, 27, 31, 32, 258-259, 260-261, 353 ЦПК України, суддя

П О С Т А Н О В И Л А:

Цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Тернопільський відділ державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дитини - передати за підсудністю на розгляд Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя А. І. Бучацька