Ухвала

від 03.10.2024 по справі 752/20609/24

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

справа № 752/20609/24

провадження №: 2/752/7281/24

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

03.10.2024 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Мазур Ю.Ю., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживача, розірвання договору, стягнення грошових коштів та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2024 року позивач ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_3 , звернулася до Голосіївського районного суду м. Києва із позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживача, розірвання договору, стягнення грошових коштів та відшкодування моральної шкоди.

Вивчивши матеріали позовної заяви, суддя вважає необхідним позовну заяву залишити без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач при зверненні з вимогами до суду посилався на те, що він звільнений від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів".

У статті 5 Закону України "Про судовий збір" визначено перелік пільг щодо сплати судового збору, у якому не передбачено звільнення від сплати судового збору споживачів - за позовами, що пов`язані з порушенням їхніх прав. Разом з тим у частині 3 статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів" передбачено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Системний і комплексний аналіз зазначених норм дає правові підстави зробити висновок про те, що сама по собі відсутність такої категорії осіб, як "споживачі, які звернулися з позовними вимогами про захист порушених справ", у переліку осіб, що мають пільги щодо сплати судового збору, установленому в статті 5 Закону України "Про судовий збір", не може безумовно означати те, що споживачі такої пільги не мають, оскільки така пільга встановлена спеціальним законом, який гарантує реалізацію та захист прав споживачів, а саме Законом України "Про захист прав споживачів".

Спеціальний закон, звільнивши споживачів від сплати судового збору за подання позову, зазначив, що вони звільняються від майнового навантаження з метою захисту своїх порушених прав (частина третя статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів"). Аналогічна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду N 761/24672/15-ц від 19.06.2018р.

При цьому, позовна заява містить дві вимоги, одна з яких про відшкодування моральної шкоди в сумі 20000,00 грн.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про захист прав споживачів" визначено, що споживачі мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції) відповідно до закону. Таким чином, споживачі звільнені від сплати судового збору за подання позову про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої лише внаслідок недоліків продукції, тобто в даному випадку позивач не звільнений від сплати судового збору у відповідності до положень ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів" за вимоги про відшкодування моральної шкоди.

Пунктом 2.2. Узагальненого науково-консультативного висновку стосовно визначення належності позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди до вимог майнового чи немайнового характеру, викладеного в Листі ВАСУ від 01.01.2015, зазначено, що майновий чи немайновий характер позовної вимоги про відшкодування (компенсації) моральної шкоди залежить від такого.

Згідно з ч. 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб.

Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою. Таким чином, позовна вимога про відшкодування моральної шкоди грошима або майном є майновою, а вимога про відшкодування моральної шкоди в інший (немайновий) спосіб є немайновою вимогою.

Зазначений висновок узгоджується з позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 28 листопада 2018 року у справі N 761/11472/15-ц.

Таким чином, за позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди має справлятися судовий збір в розмірі, встановленому Законом.

Відповідно до п. п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позивачем фізичною особою позовної заяви майнового характеру, ставка судового збору встановлюється в розмірі 1 відсоток ціни позову, але неменше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При подачі позовної заяви позивачем не сплачено судовий збір за вимогу про відшкодування моральної шкоди. Тому позивачу необхідно сплатити судовий збір та надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору, або надати докази та зазначити підстави звільнення від сплати судового збору.

Згідно ст. 185 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 175 і 177 ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день її первісного подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Недоліки необхідно усунути шляхом: надання належних доказів, що підтверджують зарахування сплаченого ним судового збору до Державної казначейської служби України у розмірі, передбаченому Законом України «Про судовий збір» (1211,20 грн.), або надати докази та зазначити підстави звільнення від сплати судового збору.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що провадження у справі неможливо відкрити до усунення вказаних недоліків, а тому заяву слід залишити без руху та позивачу надати строк для їх усунення.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 259, 260 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживача, розірвання договору, стягнення грошових коштів та відшкодування моральної шкоди - залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.Ю. Мазур