Рішення

від 02.10.2024 по справі 350/731/24

РОЖНЯТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 350/731/24

Номер провадження 2/350/304/2024

Р ІШ ЕН НЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2024 року селище Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді Пулика М.В.,

секретаря судового засідання Юречко Т.Б.,

позивачки ОСОБА_1 та її представника адвоката Родікова І.С.,

представника Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Брошнівське лісове господарство" Іванейко Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Брошнівське лісове господарство", третя особа: Долинський відділ державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області про зняття арешту-

установив:

Позивачка звернулася до суду з вищезазначеною позовною заявою та просить зняти арешт (заборону відчуження) з невизначеного майна, всього нерухомого майна ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , який накладений на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження, серія та номер: 31749313, виданої 16 березня 2012 року головним державним виконавцем ВДВС Рожнятівського районного управління юстиції Гулянич О.М., та 21 червня 2012 року внесений Івано-Франківською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України в Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 12648723.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на виконанні у відділі державної виконавчої служби Рожнятівського районного управління юстиції (в подальшому реорганізовувалось у Рожнятівський ВДВС у Калуському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), та в Долинський ВДВС у Калуському районі Івано-Франківської області), перебувало виконавче провадження № 31749313 з виконання виконавчого листа № 913/121/2012, виданого Рожнятівським районним судом, щодо стягнення з її чоловіка ОСОБА_2 на користь ДП «Брошнівське ЛГ» боргу в сумі 32419 грн. 79 коп.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, встановлено, що на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження, серія та номер: 31749313, виданої 16.03.2012 ВДВС Рожнятівського районного управління юстиції, накладено ареш на все нерухоме майно ОСОБА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 її чоловік ОСОБА_2 помер.

Виконавчий лист по справі № 913/121/2012, з моменту його видачі Рожнятівським районним судом неодноразово повертався стягувачу, а також був предметом виконання рішення суду у різних виконавчих провадженнях.

Так, постановою державного виконавця про арешт майна боржника від 27.12.2017, при примусовому виконанні рішення суду за виконавчим листом № 913/121/2012, у ВП № 50157398 було накладено арешт на все рухоме майно, що належить боржнику ОСОБА_2 , а постановою державного виконавця про арешт коштів боржника від 21.09.2021, при примусовому виконанні рішення суду за виконавчим листом № 913/121/2012, у ВП № 66893125 було накладено арешт на грошові кошти, що належать боржнику ОСОБА_2 .

Постановою головного державного виконавця Рожнятівського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Південно Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Король Н.В. про закінчення виконавчого провадження № 66893125 від 23.12.2021, виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 913/121/2012 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ДП «Брошнівське ЛГ» боргу в сумі 32419 грн. 79 коп., закінчено на підставі п.3 ч.1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження» (в зв`язку з настанням смерті боржника).

За життя, на підставі рішення Рожнятівського районного суду від 06.02.2020 її чоловік ОСОБА_2 набув права власності на виробниче приміщення загальною площею 127,6 кв.м., що розташоване в АДРЕСА_1 , яке у відповідності до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, 13. 03. 2020 зареєстровано державним реєстратором (номер запису про право власності: 36007904).

На момент смерті чоловіка, вона проживала разом з ним, і таким шляхом прийняла спадщину.

Бажаючи оформити прийняття спадщини юридично, та отримати свідоцтво про право на спадщину, вона звернулась до нотаріальної контори, проте листом державного нотаріуса першої Рожнятівської державної нотаріальної контори за № 497/02-14 від 09.10.2023 їй повідомлено, що згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 21 червня 2012 року відділом державної виконавчої служби Рожнятівського районного управління юстиції накладено арешт на все нерухоме майно ОСОБА_2 , та рекомендовано вирішити питання з арештом спадкового майна.

ОСОБА_2 набув право власності на успадковуване нею майно через 8 років після накладення арешту на все його нерухоме майно державним виконавцем, тобто накладений державним виконавцем арешт майна не може поширюватись на успадковуване нею майно.

Виконуючи рекомендації нотаріуса та бажаючи вирішити питання з арештом спадкового майна в позасудовому порядку, вона звернулась до відповідача з інформаційним запитом, чи рахується за її покійним чоловіком ОСОБА_2 заборгованість перед ними, та отримала відповідь, що заборгованість по передавальному акту не числиться.

Таким чином, не зважаючи на те, що борг, у зв`язку із виникненням якого було накладено арешт на належне її покійному чоловікові майно, у відповідача не числиться, арешт з майна не знято, що порушує її законні права та інтереси щодо оформлення мною прийняття спадщини та відповідно володіння, користування та розпорядження майном, власником якого він, як законний спадкоємець, являється.

Оскільки вона прийняла спадщину після чоловіка, а отримати свідоцтво про право на спадщину та розпорядитись своїм майновими правами можливості не має, тому змушена звернутися до суду.

Ухвалою від 29.04.2024 відкрито провадження у справі.

21.05.2024 представником третьої особи: Долинського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області подано відзив, в задоволенні позову просив відмовити в повному обсязі з огляду на те, що кошти боржником в дохід державного бюджету не сплачено. У виконавчому листі е поміняно сторони, а саме правонаступника боржника після смерті та стягувача після припинення ДП «Брошнівське лісове господарство».

23.07.2024 ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області закрито підготовче провадження.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Родіков І.С., заявлені вимоги просили задовольнити.

У судовому засіданні представниця Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Брошнівське лісове господарство" Іванейко Н.С., позов не визнала. Вважає, що позивачка, як така, що прийняла спадщину після боржника повинна відповідати за його зобов`язаннями, і в тому числі остання має погасити заборгованість перед правонаступником стягувача, а саме Державним спеціалізованим господарським підприємством "Ліси України". Про заміну сторін виконавчого провадження заяву нею на даний час не подано.

Представник Долинського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності.

Вислухавши сторін та їхніх представників, вивчивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з таких підстав.

Згідно частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд зобов`язаний поважати честь і гідність усіх учасників судового процесу і здійснювати правосуддя на засадах їх рівності перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак ( ст.6 ЦПК України).

Відповідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Сторони підтвердили суду, що інших доказів на підтвердження чи заперечення позову, крім тих що є в матеріалах даної справи не існує.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Ознайомившись з письмовими матеріалами справи, оцінивши надані позивачем та витребувані судом докази у їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що постановою державного виконавця про арешт майна боржника від 27.12.2017, при примусовому виконанні рішення суду за виконавчим листом № 913/121/2012, у ВП № 50157398 було накладено арешт на все рухоме майно, що належить боржнику ОСОБА_2 , а постановою державного виконавця про арешт коштів боржника від 21.09.2021, при примусовому виконанні рішення суду за виконавчим листом № 913/121/2012, у ВП № 66893125 було накладено арешт на грошові кошти, що належать боржнику ОСОБА_2 .

Постановою головного державного виконавця Рожнятівського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Південно Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Король Н.В. про закінчення виконавчого провадження № 66893125 від 23.12.2021, виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 913/121/2012 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ДП «Брошнівське ЛГ» боргу в сумі 32419 грн. 79 коп., закінчено на підставі п.3 ч.1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження» (а.с.5-8).

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 помер, про що зроблено відповідний актовий запис за № 7521 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 (а.с.16).

Постановою державного нотаріуса першої Рожнятівської державної нотаріальної контори за № 497/02-14 від 09.10.2023 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2 позивачці було відмовлено, оскільки на спадкове майно накладено арешт.

Водночас, судом встановлено, що виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 913/121/2012 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ДП «Брошнівське ЛГ» боргу в сумі 32419 грн. 79 коп., закінчено на підставі п.3 ч.1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження».

Викладеним обставинам відповідають правовідносини, які випливають з порушення права позивачки на розпорядження належним їй нерухомим майном внаслідок не зняття з нього арешту.

Згідно зі ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Приписами ст.321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з положеннями ч.1 ст.40 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, що діє на час розгляду цієї справи, у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Відповідно до ч.2 цієї статті, про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Положеннями ч.4 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» визначені підстави для зняття арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини виконавцем.

Згідно з частиною п`ятою цієї статті у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Суд вважає, що за встановлених обставин у виконавця відсутні підстави для зняття арешту, а отже позивачка правомірно звернулася за захистом своїх прав до суду.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.

Згідно зі ст.1261 ЦК України позивач є спадкоємцем за законом першої черги після смерті ОСОБА_2 , бажає прийняти спадщину.

Судом встановлено, що позивачка звернулася до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини після смерті чоловіка із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, але постановою державного нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії було відмовлено, оскільки на спадкове майно накладено арешт.

Також судом встановлено, що на день надходження позову до суду виконавче провадження у відношенні ОСОБА_1 чи ОСОБА_2 не перебуває.

Згідно з положеннями ч.4 ст.25 ЦК України цивільна правоздатність особи припиняється після її смерті. Отже, оскільки за життя боржника ОСОБА_2 реалізація належного засудженому майна за виконавчим документом не відбулася, правоздатність боржника припинена смертю фізичної особи, суд вважає, що належне спадкодавцю майно під арештом знаходиться безпідставно.

Згідно п.2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Таким чином, оскільки наданими суду доказами підтверджено відсутність на цей час правових підстав для знаходження спадкового майна під арештом, виконавчого провадження в частині конфіскації належного боржнику майна на теперішній час на виконанні відділу ДВС відсутнє, і арешт спірного нерухомого майна порушує права позивача, як спадкоємця власника майна і позбавляє його можливості прийняти спадщину, суд дійшов до висновку про необхідність здійснити захист прав позивача шляхом зняття арешту з майна.

На підставі зазначеного суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Згідно вимог ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, але враховуючи те, що позивачка не просить стягнути з відповідача сплачений нею судовий збір, питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 1-4, 19, 89, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Брошнівське лісове господарство", третя особа: Долинський відділ державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області про зняття арешту задоволити.

Зняти арешт (заборону відчуження) з невизначеного майна, всього нерухомого майна ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , який накладений на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження, серія та номер: 31749313, виданої 16 березня 2012 року головним державним виконавцем ВДВС Рожнятівського районного управління юстиції Гулянич О. М., та 21 червня 2012 року внесений Івано-Франківською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України в Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 12648723.

На рішення може бути подана апеляція до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає АДРЕСА_2 )

Відповідач: Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі філії "Брошнівське лісове господарство" (вул.Січових Стрільців, 54 смт.Брошнів-Осада Калуський р-н Івано-Франківська обл.- фактична адреса; с. Спас вул С.Стрільців,225 Калуського району Івано-Франківської області - юридична адреса).

Третя особа: Долинський відділ державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області ( м.Долина, вул.Незалежності, 3 Калуського району Івано-Франкфівської області).

Повний текст рішення складено 08.10.2024.

Суддя: