Ухвала

від 02.10.2024 по справі 132/3129/24

КАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 132/3129/24

1-кс/132/511/24

Ухвала

Іменем України

02 жовтня 2024 року м. Калинівка

Слідчий суддя Калинівського районного суду Вінницької області ОСОБА_1 ,

За участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

Начальника Калинівського відділу

Хмільницької окружної прокуратури

Вінницької області ОСОБА_3 ,

Старшого дізнавача СД ВП №1 Хмільницького РВП

ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 ,

Представника адвоката ОСОБА_5 ,

Власників майна: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

розглянувши клопотання старшого дізнавача сектору дізнання відділення поліції №1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області підполковника поліції ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42024022330000128 від 25.09.2024 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, погоджене начальником Калинівського відділу Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

30 вересня 2024 року до Калинівського районного суду Вінницької області звернувся з клопотанням старший дізнавач сектору дізнання відділення поліції №1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області підполковник поліції ОСОБА_4 про арешт майна, яке було тимчасово вилучене 27.09.2024 під час проведення огляду місця події, а саме на земельній ділянці, що розташована на території Заливанщинської сільської ради Хмільницького району Вінницької області.

Клопотання мотивовано тим, що Хмільницькою окружною прокуратурою моніторингом відкритих даних державного земельного кадастру України, електронних сервісів земельного кадастру, сервісу «Google Earth Pro» виявлено обробку земельної ділянки комунальної форми власності з кадастровим номером 0521682400:04:002:0144, площею 27,7656 га, що розташована на території Заливанщинської сільської ради Хмільницького району Вінницької області.

Відомості про даний факт були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024022330000128 від 25.09.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, вказана земельна ділянка з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства перебуває у власності Калинівської міської ради та у власність, користування чи оренду жодній особі не передана.

27.09.2024, під час проведення досудового розслідування, проведено огляд місця події, в ході якого установлено, що на земельній ділянці з кадастровим номером 0521682400:04:002:0144 площею 27,7656 га, що розташована на території Заливанщинської сільської ради Хмільницького району Вінницької області, яка має цільове призначення для ведення фермерського господарства та відноситься до земель сільськогосподарського призначення, виявлено сліди обробки та на момент огляду на них зростають сільськогосподарські культури сої. На час проведення огляду на вказаній земельній ділянці було виявлено зернозбиральний комбайн марки «Claas Lexion-480», 2001 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію машини належить ОСОБА_7 , в бункері якого знаходилось 3400 кг сої. Біля комбайну перебував ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який пояснив, що виконував зернозбиральні роботи на вказаному комбайні.

Крім цього, неподалік від комбайну, на полі, було виявлено автомобіль марки «ЗИЛ-ММЗ 554М», спеціалізований вантажний самоскид, 1993 року випуску, державний номер НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить СФГ « ОСОБА_9 ». ОСОБА_6 , присутній на полі під час проведення огляду, пояснив що навесні 2024 року на вказаному полі він посіяв насіння сої, яке у вересні 2024 року мав зібрати. Домовившись про оренду зернозбирального комбайну з власником ОСОБА_7 , 27.09.2024 останній прибув на земельну ділянку 0521682400:04:002:0144 площею 27,7656 га, що розташована на території Заливанщинської сільської ради Хмільницького району Вінницької області де комбайнер ОСОБА_8 почав на комбайні зернозбиральні роботи. ОСОБА_6 на вантажному автомобілі мав перевозити зібране зерно сої до місця його подальшого зберігання.

Під час проведення огляду зернозбиральний комбайн марки «Claas Lexion-480», 2001 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію машини належить ОСОБА_7 , в бункері якого знаходилось 3400 кг сої, та автомобіль марки «ЗИЛ-ММЗ 554М», спеціалізований вантажний самоскид, 1993 року випуску, державний номер НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить СФГ « ОСОБА_9 », було вилучено та передано на відповідальне зберігання до СТОВ «Промінь».

Вказаними протиправними діями Калинівській міській раді Вінницької області завдаються матеріальні збитки, розмір яких на теперішній час встановлюються.

Постановою старшого дізнавача від 27.09.2024 земельна ділянка з кадастровим номером 0521682400:04:002:0144, площею 27,7656 га, що розташована на території Заливанщинської сільської ради Хмільницького району Вінницької області, посів сільськогосподарські культури сої, яка зростає на вказаній земельній ділянці, зернозбиральний комбайн марки «Claas Lexion-480», 2001 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію машини належить ОСОБА_7 , в бункері якого знаходилось 3400 кг сої, та автомобіль марки «ЗИЛ-ММЗ 554М», спеціалізований вантажний самоскид, 1993 року випуску, державний номер НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить СФГ « ОСОБА_9 », визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

Крім цього, вище зазначений посів рослин сої підпадає під ознаки майна, що підлягає спеціальній конфіскації, оскільки зазначені в п. 1 ч. 1 ст. 96-2 КК України, а саме: одержаний внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна.

Так, відповідно до інформації, яка міститься у відкритому доступі на сайті Державної служби статистики України, урожайність сої у Вінницькій області у 2023 становила 29,1 ц/га та середня ціна реалізації сої підприємствами Вінницької області становить 16592,3 грн. за 1 тонну.

Отже, таким чином, з площі 27,7656 га можливо отримати прибуток близько 1336015 грн. У даному випадку вартість майна перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року (7100 грн. х 200 = 142000 грн.), тобто дане майно відповідає критеріям необхідним для передачі в управління Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Тому є підстави вважати, що при не накладенні арешту на вищевказане тимчасово вилучене майно, існують цілком обґрунтовані ризики його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження.

У зв`язку з вище викладеним, з метою швидкого та всебічного розслідування кримінального провадження, необхідно накласти арешт на вищевказані речові докази для проведення з ними ряду необхідних слідчих дій.

В судовому засіданні старший дізнавач сектору дізнання ВП №1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 заявлене клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав зазначених у ньому.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні просив задовольнити вказане клопотання з метою виконання завдань кримінального провадження.

В судовому засіданні представник власника майна ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_5 проти задоволення заявленого слідчим клопотання про арешт майна заперечувала та надала суду письмові пояснення щодо необхідності відмовити в задоволенні клопотання про арешт майна, в яких зазначає, що у 1992 році ОСОБА_6 , на підставі Рішення 12 сесії 21 скликання районної Ради народних депутатів Калинівського району Вінницької області України від 09.10.1992, для ведення (створення) селянського (фермерського) господарства, як юридичної особи, було передано на праві довічного успадкованого володіння земельну ділянку площею 48,35 га, що підтверджується Державним актом на право довічного успадкованого володіння землею від 09.10.1992 (Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право довічного успадкованого володіння землею за № 5).

15.11.1993 ОСОБА_6 було засновано та зареєстровано Селянське (фермерське) господарство «КОЛОС», ідентифікаційний код в ЄДР 13341642.

Згодом частина земельної ділянки площею 48,35 га, яка була передана в користування на праві довічного успадкованого володіння ОСОБА_6 , на підставі Державного акту на право довічного успадкованого володіння землею від 09.10.1992, була розпайована між засновником СФГ «КОЛОС» ОСОБА_6 та членами СФГ «КОЛОС». В результаті розпаювання землі площею 48,35 га між засновником та членами СФГ «КОЛОС» було утворено 6-ть земельних ділянок, з яких земельна ділянка з кадастровим номером 0521682400:04:002:0144, площею 27,7656 га, перебуває в користуванні засновника СФГ «КОЛОС» ОСОБА_6 на підставі Державного акта на право довічного успадкованого володіння землею від 09.10.1992.

Розпаювання частини земельної ділянки між членами фермерського господарства не припиняє права постійного користування чи права довічного успадкованого володіння на решту земельної ділянки. Таким чином ОСОБА_6 законно користується земельною ділянкою. Крім того, накладення арешту на посіви сільськогосподарської культури сої, яка зростає на даній земельній ділянці може зіпсуватись і СФГ «КОЛОС» втратить свій прибуток.

ОСОБА_6 в судовому засіданні проти задоволення клопотання про арешт майна заперечував, мотивуючи його безпідставністю.

ОСОБА_7 в судовому засіданні проти задоволення клопотання про арешт майна заперечував, мотивуючи його безпідставністю.

Перевіривши доводи клопотання, вивчивши матеріали, якими обґрунтовано клопотання, заслухавши пояснення учасників процесу, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Так, в судовому засіданні встановлено, що сектором дізнання відділення поліції №1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024022330000128 від 25.09.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України.

27.09.2024, під час проведення досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженні, було проведено огляд місця події, в ході якого установлено, що на земельній ділянці з кадастровим номером 0521682400:04:002:0144 площею 27,7656 га, що розташована на території Заливанщинської сільської ради Хмільницького району Вінницької області, яка має цільове призначення для ведення фермерського господарства та відноситься до земель сільськогосподарського призначення, виявлено сліди обробки та на момент огляду на них зростають сільськогосподарські культури сої. На час проведення огляду на вказаній земельній ділянці також було виявлено зернозбиральний комбайн марки «Claas Lexion-480», 2001 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в бункері якого знаходилось 3400 кг сої. Крім цього, неподалік від комбайну, на полі, було виявлено автомобіль марки «ЗИЛ-ММЗ 554М», спеціалізований вантажний самоскид, 1993 року випуску, державний номер НОМЕР_2 . Вищевказаний комбайн та автомобіль було вилучено та передано на відповідальне зберігання до СТОВ «Промінь».

Постановою старшого дізнавача від 27.09.2024 земельна ділянка з кадастровим номером 0521682400:04:002:0144, площею 27,7656 га, що розташована на території Заливанщинської сільської ради Хмільницького району Вінницької області; посів сільськогосподарські культури сої, яка зростає на вказаній земельній ділянці; зернозбиральний комбайн марки «Claas Lexion-480», 2001 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію машини належить ОСОБА_7 , в бункері якого знаходилось 3400 кг сої; автомобіль марки «ЗИЛ-ММЗ 554М», спеціалізований вантажний самоскид, 1993 року випуску, державний номер НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить СФГ « ОСОБА_9 », визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, вказана земельна ділянка з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства перебуває у власності Калинівської міської ради та у власність, користування чи оренду жодній особі не передана. Вказаними протиправними діями Калинівській міській раді Вінницької області завдаються матеріальні збитки, розмір яких на теперішній час встановлюються.

На момент розгляду клопотання, триває досудове розслідування в даному кримінальному провадженні, де з`ясовується питання наявності або ж відсутності складу та події кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України. Підозра у вчиненні даного кримінального правопорушення нікому не пред`явлена. Цивільний позов у даному кримінальному провадженні також не заявлявся, а вартість речового доказу не визначалася.

Вирішуючи питання про наявність правових підстав для накладення арешту на тимчасово вилучене майно, слідчий суддя бере до уваги наступне.

Положеннями ч. 1ст. 131 КПК Українипередбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

При розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст.ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні слідчого та відповідати вимогам закону.

За змістомст.170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до п. 1 ч. 2ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу. При цьому, на відміну від інших правових підстав, передбачених ч. 2ст. 170 КПК України, арешт з метою забезпечення речових доказів не вимагає повідомлення про підозру у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

За правилами ч. 3ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98КПК України.

За змістом ч. 2ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно зі ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.173 КПК України, повинен врахувати, зокрема правову підставу для арешту майна.

При розгляді заяв про втручання держави у здійснення права власності ЄСПЛ спершу розглядає, чи таке втручання здійснювалося для досягнення соціально значущої мети, а також у межах існуючого законодавства. Щодо першого критерію, Суд залишає державі можливість самостійного оцінювання.

Як свідчить аналіз практики ЄСПЛ, найчастіше втручання у право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст. 1 Першого Протоколу забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів. Втручання має бути законним, тобто здійснено на підставі закону. При цьому під «законом» Конвенція розуміє нормативний акт, що має бути «доступним» (accessible) та «передбачуваним» (forseable). Також закон має відповідати всім вимогам нормативного акта. «Доступність закону» означає наявність доступу та знань щодо цього закону в суспільстві та у осіб. «Передбачуваність» означає можливість передбачити певні дії або наслідки, що можуть виникнути в зв`язку із застосуванням закону.

При здійсненні оцінки правомірності та виправданості допустимих обмежень прав і свобод ЄСПЛ послідовно вирішує чотири групи питань: 1) чи було оскаржуване обмеження (втручання) передбачене законом; 2) чи переслідувало воно одну з легітимних цілей, зазначених у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод людини; 3) чи було воно «необхідним у демократичному суспільстві»; 4) чи було воно пропорційним до тієї правомірної мети, якої намагалися досягти.

Згідно з вимогами ст.171 КПК України у клопотанні слідчого повинно бути зазначено правові (законні) підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити таки захід забезпечення кримінального провадження як арешт майна.

Вказана норма також узгоджується зі ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідної до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч.1ст. 98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

При цьому слід зауважити, що до завдань суду на даному етапі провадження не належить оцінювати, наскільки повно органом досудового розслідування зібрано докази, що стосуються зазначеного кримінального провадження. Його завдання полягає в тому, щоб дослідити ті обставини кримінального провадження, про які органу досудового розслідування відомо на даний час та які дають достатньо обґрунтовані підстави для звернення до суду з відповідним клопотанням про арешт майна.

Об`єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, полягає у самовільному зайнятті земельної ділянки, а у даному випадку, самовільне зайняття ділянки землі було вчинене з метою незаконного посіву сільськогосподарських культур та збору врожаю за допомогою сільськогосподарської техніки.

Сільськогосподарська техніка, що була тимчасово вилучена, визнана речовими доказами в даному кримінальному провадженні, а у відповідності до п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України, збереження речового доказу є прямою підставою для застосування такого заходу забезпечення, як арешт.

Отже, арешт на тимчасово вилучену сільськогосподарську техніку, на даній стадії кримінального провадження відповідає його процесуальній меті - збереженню речових доказів.

В той же час, позбавлення власників майна права на розпорядження та/або користування майном, в даному випадку слідчий суддя вважає недоцільним, оскільки вилучений комбайн марки «Claas Lexion-480», 2001 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та автомобіль марки «ЗИЛ-ММЗ 554М», спеціалізований вантажний самоскид, 1993 року випуску, державний номер НОМЕР_2 , які було передано на відповідальне зберігання до СТОВ «Промінь», в силу сезону збору врожаїв, заборона використання сільськогосподарської техніки може призвести до зупинки підприємств.

В судовому засіданні, власниками вилученої техніки не заперечується той факт, що зернозбиральна техніка, надавалась для збирання врожаю, серед іншого і на земельній ділянці, правомірність використання якої є предметом кримінального провадження.

Одночасно із цим, доцільності в обмеженні користування цим майном, в судовому засіданні не доведено.

Таким чином, з урахуванням правомірності та виправданості допустимих обмежень прав і свобод власників майна, вважаю, що клопотання заявлене дізнавачем підлягає частковому задоволенню, в частині обмеження права на відчуження та розпорядження вилученою сільськогосподарською технікою, з метою їх збереження, як речових доказів та з наданням власникам цього майна права користування ним, з метою недопущення перешкоджання їх господарській діяльності та у зв`язку із необґрунтованістю таких обмежень.

При цьому, зазначаючи у клопотанні про накладення арешту на майно, а саме на посів сільськогосподарської культури сої, який зростає на земельній ділянці з кадастровим номером 0521682400:04:002:0144 площею 27,7656 га, що розташована на території Заливанщинської сільської ради Хмільницького району та на зерно сої вагою 3400 кг, яке знаходиться в бункері зернозбирального комбайна марки «Claas Lexion-480», 2001 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з посиланням на те, що вказане майно визнано речовим доказом, дізнавач не вказує в клопотанні, які саме відомості може містить зазначене майно, щодо обставин, що встановлюються у даному кримінальному провадженні.

Як вбачається зі змісту клопотання про накладення арешту на майно, звертаючись до суду із цим клопотанням дізнавач зазначив, що метою накладення арешту на посіви сільськогосподарської культури сої є запобігання обґрунтованим ризикам приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження зазначеного майна. При цьому, частиною 11ст. 170 КПК Українивстановлено, що, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до ч. 1ст. 173 КПК Українислідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першоїстатті 170 цього Кодексу.

У клопотанні дізнавача про арешт сільськогосподарської культури не неведено відомостей щодо її кількісних характеристик (ваги, сорту, вологості тощо), вартості, не проведено його збирання та огляд (зважування). Натомість у клопотанні дізнавача міститься лише припущення щодо можливості отримання прибутку з відповідної площі земельної ділянки з урахуванням статистичної інформації за минулий рік про середню урожайність сої у Вінницькій області.

Відсутність у клопотанні переліку майна, його індивідуальних ознак, точної кількості і вартості не узгоджується з вимогамист. 171 КПК Українита унеможливлює визначення порядку виконання ухвали, проведення конкретних дій, направлених на збереження цілісності і вартості цього майна.

Згідно з положеннями ч. 1 ст.96-1, ст.96-3 КК Українизастосування спеціальної конфіскації та заходів кримінально-правового характеру до юридичних осіб у випадку засудження особи за вчинення цього кримінального правопорушення не передбачено.

Також у санкції ч. 1ст. 197-1 КК Українине міститься такого виду додаткового покарання як конфіскація майна.

Крім того, з матеріалів доданих до клопотання про арешт майна та наданих письмових пояснень представником адвокатом ОСОБА_5 , вбачається, що СФГ «КОЛОС» тривалий час використовує земельну ділянку з кадастровим номером 0521682400:04:002:0144 площею 27,7656 га, у своїй господарській діяльності по вирощуванню сільськогосподарських культур, а тому виходячи зіст. 98 КПК України, не є зрозумілим, які саме відомості може містити саме ці посіви сільськогосподарської культури сої та зерно сої вагою 3400 кг, яке знаходиться в бункері зернозбирального комбайну щодо обставин, що встановлюються у кримінальному провадженні.

Також накладення арешту на посів сільськогосподарської культури сої та на зерно сої вагою 3400 кг, яке знаходиться в бункері зернозбирального комбайна, беззаперечно матиме негативні наслідки для власників майнапідприємств, оскільки арешт зерна сої може призвести до його псування та заподіяння збитків у зв`язку з цим.

Таким чином, з матеріалів досудового розслідування вбачається, що дізнавачем належних і допустимих доказів на підтвердження виду сільськогосподарської культури, яка росте на зазначеній у клопотанні земельній ділянці, її точної кількості і вартості слідчому судді не надано. Ці обставини позбавляють можливості слідчого суддю під час постановлення судового рішення взяти до уваги розумність та співрозмірність обмеження права власності та врахування усіх наслідків арешту майна, як це передбачено положеннями ч. 2ст. 173 КПК України.

Отже, з урахуванням цього, а також вищенаведених обставин, вимога про передання Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів в управління для реалізації речового доказу, є передчасною.

Беручи до уваги характеристику складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст. 197-1 КК України, відсутність відомостей щодо точної кількості і вартості майна, на яке необхідно накласти арешт, а також незазначення обставин, які підтверджують вчинення будь-ким будь-яких дій, які спрямовані на приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження цих сільськогосподарських культур, слідчий суддя вважає, що дізнавачем та прокурором не доведено достатніх підстав для накладення арешту на майно, визначених ч. 1ст. 170 КПК України, і для його передачі в управління для реалізації Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів є передчасною, а тому клопотання про арешт майна в частині накладенні арешту на посіви сільськогосподарської культури сої та зерно сої вагою 3400 кг, яке знаходиться в бункері зернозбирального комбайна задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 98, 131, 132, 170, 171, 173 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого дізнавача сектору дізнання відділення поліції №1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області підполковника поліції ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42024022330000128 від 25.09.2024 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, - задовольнити частково.

Накласти арешт на: зернозбиральний комбайн марки «Claas Lexion-480», 2001 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію машини належить ОСОБА_7 ; автомобіль марки «ЗИЛ-ММЗ 554М», спеціалізований вантажний самоскид, 1993 року випуску, державний номер НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить СФГ « ОСОБА_9 », шляхом позбавлення права на відчуження та розпорядження вказаним майном.

Арештоване майно, а саме:

-зернозбиральний комбайн марки «Claas Lexion-480», 2001 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію машини належить ОСОБА_7 передати на відповідальне зберігання його власнику ОСОБА_7 , жителю АДРЕСА_1 , для подальшого його збереження до прийняття процесуального рішення у кримінальному провадженні;

автомобіль марки «ЗИЛ-ММЗ 554М», спеціалізований вантажний самоскид, 1993 року випуску, державний номер НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить СФГ « ОСОБА_9 », передати на відповідальне зберігання представнику СФГ « ОСОБА_9 », для подальшого його збереження до прийняття процесуального рішення у кримінальному провадженні.

В задоволенні клопотання в іншій частині відмовити.

Зобов`язати слідчого повідомити заінтересованих осіб про накладення такого арешту.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, однак її оскарження не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали складений 04.10.2024.

Слідчий Суддя ОСОБА_1