Рішення

від 08.10.2024 по справі 212/7469/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 212/7469/24

2-а/212/52/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2024 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого - Чайкіна І.Б., за участю: секретаря судового засідання Голуб О.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Сергієнко Дмитро Миколайович звернувся до суду із позовом в якому просив Скасувати постанову №191 від 17 липня 2024 року, постановлену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про накладення на ОСОБА_1 , адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 грн., а провадження по справі закрити за відсутності події і складу в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП. В обґрунтування позову зазначено, що Постановою №191 за справою про адміністративне правопорушення від 17.07.2024 на ОСОБА_1 накладено штраф у сумі 17000грн. у відповідності до ч.3 ст.210 КУпАП. На момент, коли у ОСОБА_1 виник обов`язок стати на військовий облік, такого складу адміністративного правопорушення як ч. 3 ст. 210 КУпАП не існувало. Але ж відповідач при винесенні постанови № 191 від 17.07.2024 року не врахував вищевикладене, та до того ж при прийнятті рішення визнав дії ОСОБА_1 «продовженням протиправної поведінки», що обтяжує відповідальність за адміністративне правопорушення згідно статті 35 КУпАП. Отже, відповідно до зазначеного, ОСОБА_1 не міг вчинити адміністративно-каране правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП та згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП відносно ОСОБА_1 не могло бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Ухвалою від 13.08.2024 року було відкрито провадження у справі, розгляд указаної справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін. Роз`яснено учасникам їх право на подачу відзиву на позов.

Представник позивача подав письмову заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву у якому просив відмовити у позовних вимогах. Наголосила на тому, що законодавець визначає обов`язок виконувати правила військового обліку. Проте, позивачем зазначений обов`язок тривалий час не виконувався. На момент складання адміністративного протоколу позивач не перебував на військовому обліку та обліку військовозобов`язаних. Окрім того, звернули увагу суду, що позивач ні у протоколі № 191 від 11.07.2024 року, ні у позовній заяві не заперечує проти факту недотримання правил військового обліку в частині перебування на військовому обліку військовозобов`язаних.

У зв`язку з повторною неявкою сторін суд розглядає справу на наявними матеріалами. У зв`язку із розглядом справи без участі сторін у спрощеному порядку, відповідно до ч. 4ст. 229 КАС Українифіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , № 191 від 17.07.2024 року за фактом того, що громадянин ОСОБА_1 без поважних причин, в особливий період не став на військовий облік військовозобов`язаних при досягненні граничного віку (коли почалося правопорушення із зазначенням дати в постанові не вказано). Позивач прибув у липні 2024 року, за що передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 210 КУпАП, накладено штраф у розмірі 17000 грн. Вказано, що копію постанови отримав 17.07.2024 року особисто під підпис (а.с. 7-8).

Відносини між сторонами регулюються нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення, Постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30 грудня 2022 р. № 1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Частиною 3 статті 210 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, яка тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Диспозиція ч.1 ст. 210 КУпАП встановлює склад правопорушення, а саме: порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку. Згідно з приміткою до даної статті положеннястатей 210,210-1цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері встановленого порядку управління.

Об`єктивна сторона виражається у порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.

Суб`єктивна сторона правопорушення полягає у наявності умислу на порушення встановлених правил.

Суб`єктом правопорушення може бути лише призовник, військовозобов`язаний або резервіст.

Окрім цього, 19.05.2024 набув чинності Закон №3696-ІХ «Про внесення змін до КУпАП щодо відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яким ст.210 КУпАП було доповнено частиною 3, а саме: щодо порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період. Отже, до 19.05.2024 норми ч.3 ст. 210 КУпАП не існувало. З 19.05.2024 встановлено 60-денний строк уточнити громадянам України свої дані щодо виконання військового обов`язку, що включає виконання правил військового обліку, і одночасно введено норму, яка передбачає адміністративну відповідальність за невиконання цих правил.

Відповідно допозиції ВерховногоСуду,викладеної впостанові від18липня 2020року усправі №216/5226/16-а, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Відповідачем належним чином не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факт порушення позивачем Правил військового обліку. Сама постанова без обґрунтування її доказами не дає підстав для висновку про скоєння адміністративного правопорушення.

Згідно із ч. 1 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частині сьомій цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення (ч. 7 ст. 38 КУпАП)

Триваюче правопорушення характеризується тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи допустила бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності) та, відповідно, порушення закону. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку: усунення стану за якого об`єктивно існує певний обов`язок у суб`єкта, що вчиняє правопорушення; виконанням обов`язку відповідним суб`єктом; припиненням дії відповідної норми закону.

Згідно із ч. 1 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частині сьомій цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 2101 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення (ч. 7 ст. 38 КУпАП)

Триваюче правопорушення характеризується тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи допустила бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності) та, відповідно, порушення закону. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку: усунення стану за якого об`єктивно існує певний обов`язок у суб`єкта, що вчиняє правопорушення; виконанням обов`язку відповідним суб`єктом; припиненням дії відповідної норми закону.

Відповідачем не підтверджено правомірність прийнятої постанови, зазначено інші норми, ніж ті, що порушені позивачем, кваліфіковано його дії за ч. 3 ст. 210 КУпАП за правопорушення, яке інкриміновано з настанням граничного віку, яке є триваючим, продовженим у особливий період, при цьому не враховано ч. 7 ст. 38 КУпАП, відповідно до якої адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 2101 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Відтак притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП суперечить статті 58 Конституції України, ст. 8, ч. 7 ст. 38 КУпАП, а тому оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З огляду на те, що матеріали справи не місять доказів вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, суд приходить до висновку, що відповідач не довів порушення нормативних актів, викладених в оскаржуваній постанові.

За ч.3 ст.286 КУпАП за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги, що вчинення позивачем адміністративного правопорушення не підтверджується достатніми доказами, відповідачем в ході розгляду справи не доведено правомірність винесення постанови відносно позивача, відтак суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про скасування постанови та достатність підстав для їх задоволення із закриттям справи про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст.ст. 245-246, 251, 268, 283 КУпАП, ст.ст.2, 9, 72-77, 241-246, 250, 286, 295 КАС України,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Сергієнко Дмитро Миколайович до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 191 від 17.07.2024 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до відповідальності за ч.3 ст. 210 КУпАП, та накладення штрафу у сумі 17000 гривень.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП - закрити.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньодо Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 08.10.2024 року.

Суддя: І. Б. Чайкін