Ухвала

від 07.10.2024 по справі 242/1135/23

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 242/1135/23

Провадження № 6/0203/489/2024

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

07 жовтня 2024 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Колесніченко О.В.,

за участі секретаря Погрібного О.Ю.,

розглянувши у судовому засіданні у залі суду у м. Дніпрі заяву ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення Селидівського міського суду Донецької області від 18 грудня 2023 року у цивільній справі № 242/1135/23 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним говором, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська за зміненою підсудністю Селидівського міського суду Донецької області з заявою про відстрочення терміном на один рік, а саме до 11 вересня 2025 року , виконання рішення Селидівського міського суду Донецької області від 18 грудня 223 року у цивільній справі № 242/1135/23 про стягнення з неї, ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором б/н від 12 серпня 2018 року в сумі 100000,00 грн. станом на 18 лютого 2023 року і судового збору в сумі 2093,52 грн., обґрунтовуючи такі вимоги тим, що наразі триває примусове виконання вказаного рішення суду за виконавчим листом у виконавчому провадженні № 76007304, проте вона не має змоги виконати це рішення через виниклі виняткові обставини, не залежні від неї, зокрема, у зв`язку з тим, що з початком повномасштабного вторгнення військо рф її матеріальне та фінансове становище значно погіршилося, її житло зазнало істотних пошкоджень внаслідок обстрілу з боку рф 12 березня 2024 року, через що вона змушена була переселитися в орендоване житло у м. Запоріжжі і нести істотні витрати сімейного бюджету на оплату оренди, додатково до того, що вона після смерті чоловіка ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 (батька старшого сина), самотужки утримує двох дітей малолітнього сина ОСОБА_3 , 2018 року народження, та повнолітнього сина ОСОБА_4 , 2005 року, який не має можливості працювати, оскільки навчається в Харківському національному університеті внутрішніх справ за денною формою навчання, що також зумовлює додаткові витрати, пов`язані з навчальним процесом, тому примусове виконання боргових зобов`язань позбавить її мінімальних засобів до існування і утримання дітей.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 вересня 2024 року вказана заява передана в провадження судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська 13 вересня 2024 року та призначена до розгляду на 23 вересня 2024 року.

Ухвалою суду від 13 вересня 2024 року прийнято заяву до провадження та призначено до розгляду.

07 жовтня 2024 року від ПАТ КБ «Приватбанк» надійшов відзив на заяву про відстрочку виконання рішення суду, в якій представник позивача наполягала на відмові у задоволенні такої заяви, оскільки відповідачка здійснювала погашення кредиту з порушенням термінів, відповідачем не надано доказів того, що у подальшому вона буде виконувати рішення суду належним чином, а саме відстрочення виконання рішення не буде мати ефекту для боржника з причин продовження дії кредитних відносин.

Будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибули усі учасники розгляду, 24 вересня 2024 року та 02 жовтня 2024 року відповідачка через підсистему ЄСІТС «Електронний су» клопотала про розгляд заяви у її відсутності, від позивача АТ КБ «Приватбанк» заяв чи клопотань стосовно участі представника в засіданні не надходило, у зв`язку з чим суд у відповідності до ст. 435 ЦПК України вважає за можливе розглянути заяву по суті за відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши заяву відповідача, дослідивши додані до заяви докази, а також матеріали цивільної справи № 242/1135/23, суд приходить до наступного висновку.

Як встановлено судом, рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 18 грудня 2023 року, що набрало законної сили 18 січня 2024 року, у цивільній справі № 242/1135/23 (провадження № 2/242/561/23) позов АТ КБ «Приватбанк» задоволено частково; стягнуто з ОСОБА_5 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 12 липня 2018 року станом на 18 лютого 2023 року в розмірі 100 000,00 грн. та судовий збір в сумі 2093,52 грн. (а.с.140- 143 цивільної справи).

10 вересня 2024 року головним державним виконавцем Селидівського відділу ДВС у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Клименком К.О. у виконавчому провадженні № 76007304 з примусового виконання виконавчого листа № 242/1135/23 винесена постанова про арешт коштів боржника ОСОБА_1 , що містяться на відритих рахунках /електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику (а.с.19 матеріалів заяви).

З довідки про реєстрацію місця проживання від 05 листопада 1999 року, виданої відділом реєстрації місця проживання громадян Селидівської міської ради ОСОБА_1 , зареєстрована по АДРЕСА_1 (а.с.13 матеріалів заяви).

За даними довідки 13 Державного пожежно-рятувального загону ГУ Держслужби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області від 12 липня 2024 року № 1998 внаслідок ракетного обстрілу 6-ма ракетами С-300 території Покровського району, Селидівської територіальної громади, м. Селидове 12 березня 2024 року приблизно о 01 год. 30 хв. вибуховою хвилею пошкоджене приватне домоволодіння по АДРЕСА_1 (вікна, дах, двері) (а.с.9 матеріалів заяви).

Наразі ОСОБА_1 проживає у квартирі АДРЕСА_2 на підставі договору оренди житлового приміщення від 18 травня 2024 року та орендна плата на місяць за умовами п. 2.4 цього договору складає 4500,00 грн. (а.с.4 матеріалів заяви).

Відповідач має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Також відповідачка має повнолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який навчається Харківському національному університеті внутрішніх справ на денній формі навчання з 01 вересня 2022 року (а.с.18 матеріалів заяви), у зв`язку з чим власних доходів від трудової діяльності не має.

Крім того, судом встановлено, що батько сина відповідачки ОСОБА_7 ОСОБА_2 помер у віці 53 років ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що Селидівським відділом ДРАЦС у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) 27 вересня 2022 року вчинено актовий запис № 480 та видане свідоцтво серії НОМЕР_1 (а.с.8 матеріалів заяви).

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1, 2, 5, 7 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.

Згідно правових висновків, викладених в постанові Верховного Суду від 27 лютого 2019 року в справі № 796/43/2018, підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Право сторони звернутися із заявою про розстрочку виконання рішення суду передбачене також статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо).

Системний аналіз зазначених норм законодавства свідчить, що закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.

Підставою для застосування статей 435 ЦПК України і 33 Закону України «Про виконавче провадження» є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.

Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.

Згідно правових висновків Великої Палати Верховного Суду в постанові від 03 червня 2021 року, справа № 9901/598/19 (провадження № 11-440заі20), обов`язковою умовою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є доведення заявником факту існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення та/або роблять його неможливим.

У відповідності до пункту 10 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» № 14 від 26 грудня 2003 року, який було враховано Верховним Судом в постанові від 12 листопада 2018 року в справі № 2-101/99 (провадження № 61-44406 ск 18), при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що, відповідно до статті 373 ЦПК та статті 121 ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Таким чином, виходячи із структурного аналізу ст. 435 ЦПК України, перебіг річного строку для розстрочки або відстрочки виконання судового рішення розпочинається з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови, про розстрочку або відстрочку виконання якого судом постановляється відповідна ухвала.

Дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх кожен окремо, а також в сукупності та логічному взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що наведені відповідачкою обставини втрати житла внаслідок військової агресії рф, вимушених витрат на оренду житла в іншій області держави, зміну через це роботи та втрати рівня доходів, смерті другого з батьків старшого сина, як одного із годувальників цієї дитини під час війни, вкрай погіршило матеріальний стан відповідачки і створює істотні перешкоди для виконання судового рішення, з огляду також і на відсутність інших засобів забезпечення виконання цього рішення суду про стягнення кредитного боргу, окрім поточних коштів на рахунках відповідачки, тому наявні підстави для відстрочення виконання цього рішення, але виключно в межах строку, імперативно визначеного ч.5 ст. 435 ЦПК України, тобто одного року з моменту ухвалення рішення до 18 грудня 2024 року, у зв`язку з чим заява відповідачки підлягає частковому задоволенню.

Доводи представник позивача про те, що відповідач допустила прострочення виконання кредитних зобов`язань з умислом на ухилення від виконання зобов`язань за договором, суд до уваги не приймає, оскільки заборгованість стягнута за рішенням суду не залежно від причин її виникнення, а наведені представником позивача обставини наявного умислу на невиконання кредитних зобов`язань не доводять і не спростовують заявлених ОСОБА_1 , підстав для відстрочення виконання рішення суду. Так само не стосуються предмету доказування твердження представника позивача про те, що відстрочення виконання рішення суду не буде мати значного ефекту для боржника.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 435, 260-261 ЦПК України , суд -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення Селидівського міського суду Донецької області від 18 грудня 2023 року у цивільній справі № 242/1135/23 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним говором задовольнити частково.

Відстрочити виконання рішенняСелидівського міськогосуду Донецькоїобласті від18грудня 2023року уцивільній справі№ 242/1135/23за позовомАкціонерного товариствакомерційний банк«Приватбанк» до ОСОБА_1 простягнення заборгованостіза кредитнимговором до 18 грудня 2024 року.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.261 ЦПК України та може бути оскаржена учасниками справи шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (підписання).

Повна ухвала складена та підписана 07 жовтня 2024 року.

Суддя О.В. Колесніченко