Постанова

від 06.12.2007 по справі 15/523-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД  

СУМСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.07

          Справа №15/523-07.

за

позовом Управління Пенсійного фонду України в Білопільському районі

до

відповідача Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м.

Білопілля, Білопільський район

про

стягнення 3 716 грн. 85 коп.

СУДДЯ                    Резниченко О.Ю.

За

участю представників сторін:

Від

позивача:      Макаренко О.І.,

довіреність №373/01-01-39 від 24.01.2007р.

Від

відповідача:ОСОБА_1паспорт серіяНОМЕР_1

           В зв'язку з набранням чинності

Кодексу адміністративного судочинства України на підставі п. 4 ч. 1 ст. 17

зазначеного Кодексу та згідно із п. 6 Розділу VII “Прикінцеві та перехідні

положення” спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках,

встановлених законом, які відносяться до компетенції адміністративних судів, підвідомчі

господарським судам, тому дана справа підлягає вирішенню відповідно до вимог

Кодексу адміністративного судочинства України.

Суть

спору: позивач просить стягнути з відповідача 3 716 грн. 85 коп.

заборгованості, а саме: 2737 грн. 87 грн. боргу по сплаті внесків на

загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за лютий-серпень 2007р., 508

грн. 13 коп. фінансових санкцій та 471 грн. 15 коп. пені згідно рішення №657

від 28.12.2006р., №50 від 09.02.2007р., №114 від 21.03.2007р., №265 від

26.06.2007р. та №368 від 06.09.07р.

Відповідач

подав відзив на позов №19-10/01 від 19.10.2007р., в якому проти позовних вимог

заперечує, оскільки за вказаний період він повністю розрахувався з позивачем.

Позивачем

в судове засідання подано пояснення з обґрунтуванням позовних вимог, згідно

якого вбачається, що за період з 28.09.2007р. по 01.12.2007р. відповідачем

погашено 1236 грн. 31 коп. боргу, із них 1111 грн. 07 коп. страхових внесків,

15 грн. 17 фінансових санкцій та 110 грн. 07 коп. пені. Тому, позивач уточнює позовні

вимоги  та просить стягнути з відповідача

2480 грн. 54 коп. боргу, а саме: 1626 грн. 50 коп. страхових внесків, 361 грн.

08 коп. пені, 492 грн. 96 коп. фінансових санкцій. Відповідно до ст. 51 КАС

України уточнення позовних вимог прийнято судом до розгляду.

Відповідач

в судове засідання подав витребуваний ухвалою суду від 22.11.2007р. належним

чином засвідчений акт перевірки №69 від 13.11.2006р. та акт звірки розрахунків

між позивачем та відповідачем за період з 20.03.2007р. по 28.09.2007р. станом

на 01.12.2007р., усно пояснив, що проти позову заперечує.

Розглянувши

матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно

до п.1 ч.1 ст.14 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне

страхування” від 09.07.2003р. №1058-ІУ (далі -Закон) відповідач є платником

страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Згідно

ч. 2 ст. 17 вказаного Закону відповідач зобов'язаний нараховувати, обчислювати

і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно

п. 1 ст. 19 Закону України “Про  загальнообов'язкове

державне пенсійне страхування” для платників страхових внесків об'єктом

оподаткування є фактичні витрати на оплату праці працівникам.

Порядок

обчислення внесків на фактичні витрати на оплату праці встановлений п. 5

Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими

особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до

Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління ПФУ 19.12.2003 р. №

21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16.01.2004 р. за № 64/8663.

Відповідач

у встановлені строки зобов'язаний подавати позивачу розрахунки зобов'язання зі

сплати внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування, в яких самостійно

визначає розмір зобов'язань перед Пенсійним Фондом.

Однак,

відповідач в порушення вимог п. 6 ст. 20 Закону своєчасно не сплачував страхові

внески на  загальнообов'язкове державне

пенсійне страхування за період з 01.04.2005р. по 28.09.2007р.. В наслідок чого

до відповідача у вказаному періоді були застосовані фінансові санкції та

нарахована пеня згідно п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України “Про  загальнообов'язкове державне пенсійне

страхування” за несплату (неперерахування), несвоєчасну сплату (несвоєчасне

перерахування) страхувальником страхових внесків та відповідно до вимог п. 5

Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими

особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до

Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління ПФУ 19.12.2003 р. №

21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16.01.2004 р. за № 64/8663,  на загальну суму 3717 грн. 07 коп., погашення

недоїмки по яких відбувалося в порядку 

календарної черговості виникнення боргу. Рішення про застосування

фінансових санкцій та нарахування пені отримані відповідачем у встановленому

порядку та на день розгляду справи не оскаржувались.

Представник

позивача в судовому засіданні усно пояснив, що у разі, коли страхувальник має

несплачені суми недоїмки, пені та фінансових санкцій та здійснює сплату

поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються шляхом перерозподілу

такої сплаченої суми в рахунок сплати недоїмки, пені  та фінансових санкцій  у порядку календарної черговості  їх виникнення.

Відповідне

положення закріплене у ч. 5 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове

державне пенсійне страхування" та в п. 10.11 розділу 10 Інструкції про

порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків

на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду

України, затвердженою постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №

21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 16.01.2004 року за №

64/8663 яким передбачено, що у разі, коли страхувальник має

несплачені

суми недоїмки, пені та фінансових санкцій та здійснює сплату

поточних

сум страхових внесків, ці суми зараховуються шляхом перерозподілу

такої

сплаченої суми в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій у

порядку

календарної черговості їх виникнення.

Також,

актом перевірки №69 від 13.11.2006р. правильності повноти нарахування,

своєчасності сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне

страхування та інших платежів до Пенсійного фонду за період з 01.07.2002р. по

13.11.2006р. відповідачу було донараховано зобов'язання з липня по грудень 2003

року, на заробітку плату видану в липні 2004 року в сумі 23 грн. 16 коп.

В

результаті, недоїмка зі сплати страхових внесків, що заявлена позивачем в

позовній заяві в сумі 2737 грн. 57 коп. є поточною заборгованістю зі сплати

страхових внесків за лютий-серпень 2007 року та не сплачені згідно рішень № 657

від 28.12.06р. фінансова санкція в сумі 109 грн. 30 коп. та пеня в сумі 42 грн.

94 коп., № 50 від 09.02.07р. пеня в сумі 5 грн. 19 коп., № 114 від 21.03.07р.

фінансова санкція в сумі 5 грн. 25 коп. та пеня в сумі 111 грн. 54 коп., № 265

від 26.06.07р. фінансова санкція в сумі 172 грн. 12 коп. та пеня в сумі 183

грн. 80 коп., № 368 від 06.09.07р. фінансова санкція в сумі 298 грн. 16 коп. та

пеня в сумі 165 грн. 58 коп.

Крім

того, як пояснив представник позивача, оскільки на сьогодні не вилучено із

законодавства про спрощену систему оподаткування положень, які стосуються

спрямування коштів до Пенсійного фонду України, відповідачу здійснюється

зарахування частки єдиного податку (42%) в рахунок сплати страхових внесків за

найманих працівників .

За

період з 28.09.2007р. по 01.12.2007р. відповідачем погашено 1236 грн. 31 коп.

боргу, із них 1111 грн. 07 коп. страхових внесків, 15 грн. 17 коп. фінансових

санкцій та 110 грн. 07 коп. пені. Із загальної суми 252 грн. 00 коп. погашено

за рахунок зарахування частки єдиного податку за найманих працівників.

Тому,

позивач уточнює позовні вимоги  та

просить стягнути з відповідача 2480 грн. 54 коп. боргу, а саме: 1626 грн. 50

коп. страхових внесків, 361 грн. 08 коп. пені, 492 грн. 96 коп. фінансових

санкцій. Відповідно до ст. 51 КАС України уточнення позовних вимог прийнято

судом до розгляду.

Факт

заборгованості відповідача повністю підтверджується актом звірки розрахунків

між позивачем та відповідачем за період з 20.03.2007р. по 28.09.2007р. станом

на 01.12.2007р. та розрахунками зі сплати страхових внесків на

загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України

(32%, 31,8%, 33,2%) за найманих працівників станом на 01.12.2007р. та зі сплати

страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до

Пенсійного фонду України (0,5%, 1%, 2%) за найманих працівників станом на

01.12.2007р.

Відповідно

до ст. 106 Закону України “Про 

загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” прострочена

заборгованість (недоїмка) стягується в примусовому порядку; орган Пенсійного

фонду має право звернутись до господарського суду з позовом про стягнення

недоїмки.

         Відповідно до ст. 71 КАС України кожна

сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються  її вимоги та заперечення.

Таким

чином, враховуючи викладене, заперечення відповідача не можуть бути взяті судом

до уваги, а  уточнені позовні вимоги

визнаються судом правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На

підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158, 160-163 Кодексу адміністративного

судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов

задовольнити.

2.Стягнути

з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код

НОМЕР_2) на користь Управління  Пенсійного

фонду України в Білопільському районі (Сумська область, м. Білопілля, вул.

Макаренка, 7, код 21129778)  1626 грн. 50

коп. страхових внесків, 361 грн. 08 коп. пені, 492 грн. 96 коп. фінансових

санкцій.

3.Видати

виконавчий лист після набрання постановою законної сили.

4.Постанова

суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне

оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про

апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений

строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Заява

про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом

десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої

інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне

оскарження.

Апеляційна

скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне

оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про

апеляційне оскарження.

СУДДЯ                                                                                

О.Ю.РЕЗНИЧЕНКО

    Повний текст постанови підписано 06.12.2007

року.