Ухвала

від 07.10.2024 по справі 399/666/24

ОНУФРІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 399/666/24

провадження № 2/399/335/2024

У х в а л а

07 жовтня 2024 року смт Онуфріївка

Суддя Онуфріївського районного суду Кіровоградської області Шульженко В.В. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи без самостійних вимог приватний нотаріус Олександрійського районного нотаріального округу Кіровоградської області Нижник Олександра Павлівна, Онуфріївська селищна рада Олександрійського району Кіровоградської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу та визнання права власності в порядку спадкування, -

встановила:

Позивач звернулася до суду із вищевказаною позовною заявою.

Позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки під час вивчення позовної заяви та доданих до неї документів встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог, зазначених у статтях 175 і 177 ЦПК України.

Відповідно до п.3 ч.3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Крім того, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (ч.4 ст. 177 ЦПК України).

Позовна заява не містить зазначення ціни позову. Предмет позову наступний:

1) встановити факт належності ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , Державного акту на право приватної власності на землю серії Р2 № 458790 від 02.07.2002 року;

2) визнати за ОСОБА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на частину земельної ділянки з кадастровим номером 3524680400:02:000:0344 площею 5,87 га., яка розташована на території Василівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

Згідно Постанови КабінетуМіністрів України№ 358від 21.08.2014року «Пропроведення оцінкидля цілейоподаткування танарахування ісплати іншихобов`язковихплатежів,які справляютьсявідповідно дозаконодавства» визначено, що оціночною вартістю для нерухомості є її ринкова вартість, розрахована відповідно до національних стандартів та інших нормативно-правових актів з питань оцінки майна і майнових прав. Підтвердженням такої вартості слугує звіт про оцінку, строк дії якого становить не більше шести місяців з дати оцінки.

Матеріали позовної заяви не містять посилання на докази, які б відображали дійсну вартість часток нерухомого майна, що в свою чергу виключає можливість визначити реальну ціну позову і, як наслідок, визначення точної суми судового збору, що підлягає до сплати.

Відповідно до п.10 ч.1 ст.176ЦПК України ціна позову визначається у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Відповідно до п. а п. 12 постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від22.12.1995№ 20"Просудову практикуу справахза позовамипро захистправа приватноївласності" визначено, що під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості. Дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Документ, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору це звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»). Механізм проведення оцінки нерухомого та рухомого майна для цілей обчислення судового збору та інших обов`язкових платежів визначений Постановою Кабінету Міністрів України "Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов`язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства» від 21.08.2014 № 358.

У п. 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз`яснено, що розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Майновий позов (позовна вимога майнового характеру) це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.

Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна як рухомих речей, так і нерухомості визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19 зазначено, що будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).

При зверненні до суду із даним позовом позивачем не визначено ціну позову та не надано суду документів, які б підтверджували дійсну вартість майна.

Відповідно до ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону та своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності це закріплена за власником можливість у межах, що допускають законом, володіти, користуватися й розпоряджатися майном за своїм розсудом й у своєму інтересі.

Стаття 319ЦК України встановлює загальні правила та межі здійснення права власності.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 року, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та може вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, проте при здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник не може завдавати шкоди правам, свободам інших осіб, інтересам суспільства і зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Разом з тим, як вбачається із позовної заяви позивачем заявлено дві самостійні вимоги майнового та немайнового характеру та позивачем сплачено розмір судового збору визначений ст.4Закону України«Про судовийзбір» у сумі 1211,20 грн. за першу позовну вимогу, проте останнім не надано суду доказів вартості цього майна станом на дату звернення до суду з позовом, що унеможливлює визначити дійсний розмір судового збору, який підлягає сплаті за звернення до суду з даним позовом саме за другу позовну вимогу у встановленому Законом України «Про судовий збір» розмірі.

Пунктом 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз`яснено, що розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування( у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною 5 статті 216, статтею 1212ЦК тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, пункту 4 частини другої статті119 ЦПК такий обов`язок покладається на позивача.

Для усунення недоліків позивачу слід зазначити у позовній заяві та її копії ціну позову, шляхом подачі заяви про уточнення, а також надати суду докази вартості спірного нерухомого майна та сплати судовий збір у встановленому Законом України «Про судовий збір» розмірі.

Виходячи з вищезазначеного і відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків. В разі невиконання вимог, вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258, 260 ЦПК України, суддя, -

постановила:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи без самостійних вимог приватний нотаріус Олександрійського районного нотаріального округу Кіровоградської області Нижник Олександра Павлівна, Онуфріївська селищна рада Олександрійського району Кіровоградської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу та визнання права власності в порядку спадкування - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви у десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення зазначених недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, вона буде вважатись неподаною та повернута позивачеві.

Роз`яснити, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включається до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Онуфріївського районного суду

Кіровоградської області В.В. Шульженко