Рішення

від 26.09.2024 по справі 496/426/24

БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 496/426/24

Провадження № 2/496/1295/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2024 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області в складі:

Головуючого судді Дранікова С.М.

за участю секретаря Мірошнікової О.С.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Біляївської районної державної лікарні ветеринарної медицини про відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернулась до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в сумі 250000 грн. Свої вимоги мотивує тим, що рішенням Бляївського районного суду Одеської області від 18.08.2023 року частково задоволено позовну заяву ОСОБА_2 до Біляївськоїрайонної державноїлікарні ветеринарноїмедицини провизнання незаконнимта скасуваннянаказу,поновлення напосаді,стягнення середньогозаробітку зачас вимушеногопрогулу,нарахування компенсаціїза ненаданідні щорічноївідпустки,виплату матеріальноїдопомоги наоздоровлення.Визнано незаконнимта скасованонаказ Біляївськоїрайонної державноїлікарні ветеринарноїмедицини №12/04/46від 11серпня 2021року прозвільнення ОСОБА_2 з посадизавідуючого Дальницькоюдільницею ветеринарноїмедицини.Поновлено ОСОБА_2 на посадізавідувача Дальницькоюдільницею ветеринарноїмедицини.Зобов`язано Біляївськурайонну державнулікарню ветеринарноїмедицини нарахуватита виплатити ОСОБА_2 середньомісячний заробітокза періодвимушеного прогулуз 11серпня 2021року подату поновленняна посадізавідувача Дальницькоюдільницею ветеринарноїмедицини врозмірі 148857,14гривень.Визнано неправомірноюбездіяльність Біляївськоїрайонної державноїлікарні ветеринарноїмедицини щодоненадання ОСОБА_2 щорічної відпусткитерміном 30робочих дніву відповідностідо нормабзацу 7статті 6Закону України«Про відпустки»-в періодз 12лютого 2008року по11серпня 2021року.Зобов`язано Біляївськурайонну державнулікарню ветеринарноїмедицини нарахуватита виплатити ОСОБА_2 компенсацію заненадані дніщорічної відпусткив періодз 12лютого 2008року тадо 11серпня 2021року врозмірі 2104,57гривні.Стягнуто зБіляївської районноїдержавної лікарніветеринарної медицинина користьдержави судовийзбір усумі 5368,00гривень.В задоволенірешті позовнихвимог відмовлено.При цьомучерез неправомірні дії Біляївської районної державної лікарні ветеринарної медицини (неправомірне звільнення позивача з займаної посади) він на тривалий час (два роки) залишився практично без засобів існування, так як отримувана ним пенсія по інвалідності жодним чином не задовольняє його елементарні життєві потреби. До того ж, на утриманні позивача перебувала його старенька мама, яка потребувала значних фінансових витрат на її утримання та лікування. Таким чином, позивачу завдано значної моральної шкоди. Моральні страждання позивача проявились в наступному: замість того, щоб щасливо спокійно жити зі своєю родиною звичайним життям, займаючи звичну для нього посаду ветеринарного лікаря, яка приносила йому не тільки фінансовий достаток та матеріальне благополуччя, а й моральне задоволення так як він любить свою професію, завжди віддавав їй необхідні фізичні та психологічні зусилля - позивачу довелось два роки витрачати свої зусилля на безрезультатні пошуки роботи та ходіння до суду та в інші офіційні заклади (поліція, прокуратура, служба зайнятості). Вказана ситуація мала різко негативний вплив на стан його здоров`я, яке значно погіршилось, що проявлялось в постійних головних болях, в появі гіпертонії та стенокардії, безсонні, шумі в голові; частих запамороченнях; болях в області серця, дратівливості; загальній слабкості та стомлюваності; емоційній нестабільності та неспокою; швидкому втомлюванні; поверховому сні; утрудненому засинанні; фон настрою постійно знижений; постійне відчуття внутрішньої напруги. Значно погіршились відносини в родині позивача, все частіше на його адресу надходили докори від членів родини про те, що він не має роботи, а отже, фактично, знаходиться на їх утриманні. Позивач втратив звичний спосіб життя, переніс сильні переживання, хвилювання через втрату роботи, а отже засобів існування, його переслідує втрата психологічної рівноваги, постійне відчуття безпомічності, неможливості відчути спокій; відчуття безвиході та беззахисності перед неправомірною бездіяльністю органів місцевої влади, порушення нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження нормального звичного життя в зв`язку з необхідністю витрачати свій час та зусилля на захист своїх порушених прав та законних інтересів. Позивач не міг відчути спокою та домашнього затишку , а весь свій вільний час замість того, щоб приділяти його родині, собі, відпочинку або вдосконаленню, спілкуванню з близькими чи приємними йому людьми - змушений витрачати час та свої фізичні, фінансові та психологічні зусилля як не на лікування, то на ходіння по різним установам з метою захисту та відновлення своїх прав та інтересів і потреб. Це викликало значне погіршення здоров`я позивача та спричинило значні фінансові витрати на лікування. Позивач вважає, що його моральні страждання знаходяться в причинно-наслідковому зв`язку з протиправними діями та бездіяльністю Біляївської районної державної лікарні ветеринарної медицини. Свої моральні страждання позивач відносить до важких через тривалість та глибину ситуації несправедливості, яку він відчуває. З врахуванням об`єму та тяжкості перенесених позивачем з вини Біляївської районної державної лікарні ветеринарної медицини моральних страждань, він вважає, що мінімальною розумною та справедливою сумою, яка може компенсувати завдану йому моральну шкоду, є стягнення з відповідача 250 000 грн. Дані грошові кошти необхідні позивачу для лікування, відновлення фізичного та психологічного стану, покращення житлових умов. У зв`язку з викладеним, представник позивача звернулась до суду з вказаним позовом.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

Представник відповідачав судовезасідання нез`явився. При цьому, представник відповідача надав до суду відзив, відповідно до якого просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що позивачем в обґрунтування заподіяної йому моральної шкоди не надано жодного належного доказу, що наслідком його звільнення у серпні 2021 року з займаної посади стало різке погіршення стану здоров`я. Крім того, представник відповідача вважає, що позивачем пропущено строк для звернення до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовомузасіданні встановлено,щорішенням Бляївського районного суду Одеської області від 18.08.2023 року частково задоволено позовну заяву ОСОБА_2 до Біляївськоїрайонної державноїлікарні ветеринарноїмедицини провизнання незаконнимта скасуваннянаказу,поновлення напосаді,стягнення середньогозаробітку зачас вимушеногопрогулу,нарахування компенсаціїза ненаданідні щорічноївідпустки,виплату матеріальноїдопомоги наоздоровлення.Визнано незаконнимта скасованонаказ Біляївськоїрайонної державноїлікарні ветеринарноїмедицини №12/04/46від 11серпня 2021року прозвільнення ОСОБА_2 з посадизавідуючого Дальницькоюдільницею ветеринарноїмедицини.Поновлено ОСОБА_2 на посадізавідувача Дальницькоюдільницею ветеринарноїмедицини.Зобов`язано Біляївськурайонну державнулікарню ветеринарноїмедицини нарахуватита виплатити ОСОБА_2 середньомісячний заробітокза періодвимушеного прогулуз 11серпня 2021року подату поновленняна посадізавідувача Дальницькоюдільницею ветеринарноїмедицини врозмірі 148857,14гривень.Визнано неправомірноюбездіяльність Біляївськоїрайонної державноїлікарні ветеринарноїмедицини щодоненадання ОСОБА_2 щорічної відпусткитерміном 30робочих дніву відповідностідо нормабзацу 7статті 6Закону України«Про відпустки»-в періодз 12лютого 2008року по11серпня 2021року.Зобов`язано Біляївськурайонну державнулікарню ветеринарноїмедицини нарахуватита виплатити ОСОБА_2 компенсацію заненадані дніщорічної відпусткив періодз 12лютого 2008року тадо 11серпня 2021року врозмірі 2104,57гривні.Стягнуто зБіляївської районноїдержавної лікарніветеринарної медицинина користьдержави судовийзбір усумі 5368,00гривень.В задоволені решті позовних вимог відмовлено.

Таким чином, вказаним рішенням суду підтверджений факт незаконного звільнення позивача.

Відповідно до висновка експерта №11/23 за результатами проведення психологічної експертизи від 06.12.2023 року ситуація, пов`язана з протиправними діями Біляївської районної державної лікарні ветеринарної медицини, які проявились в неправомірному звільненні ОСОБА_2 з займаної посади та неправомірна бездіяльність Біляївської районної державної лікарні ветеринарної медицини, яка проявилась в ненаданні ОСОБА_2 щорічної відпустки терміном 30 робочих днів у відповідності до норм абзацу 7 статті 6 Закону України «Про відпустки» - в період з 12 лютого 2008 року по 11 серпня 2021 року є психотравмуючою для ОСОБА_2 , йому завдані страждання (моральна шкода). Розмір грошової компенсації моральних страждань, спричинених ОСОБА_2 , може відповідати заявленим вимогам 250000 грн. та буде залежати від часу, який буде витрачений позивачем на судовий розгляд справи, стану здоров`я ОСОБА_2 на чай прийняття судового рішення та на інші значущі фактори, які можуть з`явитися як додаткові обставини під час розгляду справи судом.

Відшкодування моральної (немайнової) шкоди, як спосіб захисту цивільних прав та інтересів передбачено положеннями п.9 ч.2 ст.16 ЦК України, ст. 23 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав, у тому числі внаслідок дискримінації, мобінгу (цькування), факт якого підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили, призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Необхідно зазначити, що право особи на відшкодування моральної шкоди виникає за умов порушення права цієї особи, наявності такої шкоди та причинного зв`язку між порушенням та моральною шкодою. При цьому, обов`язок доведення наявності підстав для відшкодування моральної шкоди покладається на особу, що вимагає її відшкодування, що відповідає змісту ст. ст. 12, 81 ЦПК України.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Згідно з п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України№4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» у позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Отже, незаконне звільненнязавдалопозивачу моральну шкоду, оскільки було порушенозаконне право позивачана працю,що стало підставою звернення з відповідним позовом до суду, спричинення переживань, та в цей періодвідшукання інших джерел для свого існування,що призвело до моральних страждань, які є у причинному зв`язку зі звільненням.

При цьому, виходячи з обставин справи, суд вважає, що розмір моральної шкоди, заявлений позивачем в розмірі 250000 грн. значно завищений. З огляду на вказане й з урахуванням засад розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову і вважає, що з відповідача на користь позивача за порушення трудових прав, поновлених судом, підлягає стягненню моральна шкода в розмірі 30000 грн., яка є співмірною з заподіяною шкодою і достатньою для відновлення морального становища позивача.

За змістом ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Частиною 1 ст. 258 ЦК України передбачено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Для трудових спорів ст. 233 КЗпП України передбачений тримісячний строк для звернення до суду. Однак, трудовий спір між сторонами вирішений рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 18 серпня 2023 року.

Чинним цивільним законодавством не встановлено спеціальної позовної давності для вимог про стягнення моральної шкоди у випадках, передбачених трудовим законодавством.

Тому суд вважає, що ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом у межах строку позовної давності.

Крім того, у зв`язку з тим, що позивач звільнений від сплати судового збору за подання позовної заяви відповідно до вимогп. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», судовий збір на користь держави у розмірі 1211,20 грн. компенсується за рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 23, 1166, 1167 ЦК України, ст.ст. 13, 81, 89, 141, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_2 до Біляївської районної державної лікарні ветеринарної медицини про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Біляївської районної державної лікарні ветеринарної медицини (код ЄДРПОУ: 00702759, юридична адреса: Одеська область, м. Біляївка, вул. Отамана Головатого, буд. 1-а) на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 30000 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Біляївської районної державної лікарні ветеринарної медицини (код ЄДРПОУ: 00702759, юридична адреса: Одеська область, м. Біляївка, вул. Отамана Головатого, буд. 1-а) на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту.

Повний текст рішення складено 07.10.2024 року.

Суддя С.М. Драніков