Рішення

від 04.10.2024 по справі 946/8392/23

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 946/8392/23

Провадження № 2/946/1249/24

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

04 жовтня 2024 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді: Бальжик О.І.

за участю секретаря: Богдан А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізмаїлі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» про зміну дати звільнення, видачу належним чином оформленої трудової книжки, стягнення заборгованості по заробітній платі, неоплаченого лікарняного та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

В С Т А Н О В И В:

І. Суть позовної заяви

1.1. 26.10.2023 адвокат Мінаєв Д.Д. звернувся до суду із позовом в інтересах ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» (надалі - ПрАТ «УДП»), в якому просив:

(1) визнати незаконним звільнення з 04 жовтня 2023 року за ч.1 ст.38 КЗпП України, згідно з наказом ПрАТ «УДП» №523-б від 03.10.2023 року;

(2) змінити дату звільнення з «04.10.2023 р.» на «21.09.2023 р.»;

(3) зобов`язати ПрАТ «УДП» належно оформити та видати трудову книжку;

(4) стягнути заборгованість по заробітній платі в сумі 12 995 гривень 15 копійок, неоплачений лікарняний, суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та судові витрати, пов`язані з правничою допомогою в попередньому розмірі 15 000 гривень.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20.09.2023 ОСОБА_1 написав заяву на ім`я Генерального директора ПрАТ «УДП» та просив звільнити його з посади начальника відділу матеріально-технічного забезпечення та постачання ПрАТ «УДП» з 21.09.2023 за власним бажанням, у зв`язку із зміною місця проживання. Також, позивач просив провести з ним розрахунок при звільненні та виплатити компенсацію за невикористану відпустку. На адресу ОСОБА_1 надійшов лист відповідача, за змістом якого датою звільнення визначено закінчення двотижневого строку з моменту повідомлення про звільнення, а не дата вказана у заяві, оскільки ним не надано жодного підтвердження наявності такої поважної причини, як зміна місця проживання. 04.10.2023 позивача звільнено із займаної посади згідно ст.38 КЗпП України (наказ №523-6 від 03.10.2023). При цьому, ОСОБА_1 не були виплачені належні суми заробітної плати та були вирахувані незрозумілі суми начебто за «утримання, проживання та за комунальні послуги» у сумі 2 616 гривень за серпень 2023 року, 4 016 гривень за вересень 2023 року, ПДФО у сумі 7 221 гривень у серпні та 3 181 гривень 05 копійок у вересні, а також зазначено про лише 5 відпрацьованих днів. Окрім того, у період з 21.09.2023 по 27.09.2023 позивач перебував на лікарняному, проте оплата за лікарняний підприємством з ним також не проведена. ОСОБА_1 вважає, що відповідач провіз з ним розрахунок частково, виплативши 2 466 гривень 91 копійок у вересні. На думку відповідача, позивачем відпрацьовано лише 5 робочих днів, 3 дня відпустки без збереження заробітної плати, 7 днів відсутності з нез`ясованих причин та 7 днів непідтвердженого лікарняного. Таким чином, заборгованість ПрАТ «УДП» по заробітній платі перед позивачем становить 12 995 гривень (21 робочий день у вересні 2023 року - 5 оплачених днів = 7 робочих днів ? 1 856 гривень 45 копійок) та неоплачений лікарняний. Вважає наказ відповідача №523-б від 03.10.2023 про звільнення ОСОБА_1 незаконним, а вказана в ньому дата звільнення такою, що суперечить вимогам трудового законодавства.

ІІ. Процедура

2.1. Відповідно до протоколу автоматичного розподілу справ між суддями від 26.10.2023, справа №946/8392/23 передана на розгляд судді Бальжик О.І. (а.с.26).

2.2. 31.10.2023 ухвалою судді відкрито провадження та справу призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін відповідно до ст.274 ЦПК України (а.с.27).

2.3. Ухвалою від 06.11.2023 року допущено участь представника позивача у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення «EasyCon» (а.с.33).

2.4. Під час розгляду справи здійснювалося повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів.

ІІІ. Позиції учасників

3.1. Позивач, будучи своєчасно та належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, направивши представника з належним чином посвідченими повноваженнями.

3.2. У судовому засіданні представник позивача позовну заяву підтримав у повному обсязі та наполягав на її задоволенні на підставі викладених у ній доводів. Додатково зазначив, що звільнення позивача відбулося без узгодження з ним дати звільнення, що суперечить правилам статті 38 КЗпП України. На його думку, листки непрацездатності ОСОБА_1 , відкриті 21.09.2023 у м. Одеса, доводить зміну його місця проживання.

Також представник позивача зазначив, що позивача не було ознайомлено із зміною тарифу на проживання на т/х «Волга» з 840 гривень на 2 600 гривень в місяць. З незрозумілих причин у вересні 2023 року з позивача на користь відповідача утримано 4 016,20 гривень. Як слідує з п.2 відповіді головного бухгалтера ПрАТ «УДП» В.Тостогана від 13.12.2023 на адресу Директора ЮД Д.Коновалова підтвердження ознайомлення ОСОБА_1 з документами ПрАТ «УДП» про зміну тарифу до Департаменту бухгалтерського обліку не надходило. Таким чином, відповідач неправомірно стягував з позивача з 01.04.2023 щомісяця грошові кошти у розмірі 1 770 гривень.

Крім того, ОСОБА_1 жодного рахунку в АТ «Укрексімбанк» не має, жодних осіб на відкриття рахунку в АТ «Укрексімбанк» не уповноважував, вказаний у відомості №КНВ26 від 05.10.2023р. номер рахунку №9101068321 йому ніколи не належав і не належить. Договору з АТ «Укрексімбанк» позивач не укладав, пластикової картки цього банку не має, що унеможливлює користування начебто зарахованими на відкритий рахунок коштами. ОСОБА_1 отримував заробітну плату через касу відповідача та ставив підпис у відповідній відомості про отримання грошових коштів.

3.3. Представник відповідача заперечувала проти задоволення позову, надавши відзив на позовну заяву (а.с.37-45). За змістом відзиву, ОСОБА_1 не надав жодного документу, який б підтверджував реальність зміни місця проживання, як роботодавцю разом із заявою на звільнення, так і суду при подані позову. Листки непрацездатності, відкриті позивачем 21.09.2023 у м.Одесі, не можуть бути належними доказами про зміну місця проживання, тому як під переїздом на нове місце проживання мається на увазі переїзд на постійне проживання в інший населений пункт, що унеможливлює продовження роботи, наприклад віддаленість від місця роботи та відсутність транспорту. Доказами такого переїзду можуть бути паспортні відомості про реєстрацію за новим місцем проживання, відповідна довідка місцевого органу виконавчої влади чи органу самоврядування про переїзд, оскільки особа може бути зареєстрованою за однією адресою, а фактично мешкати за іншою, навіть в іншому населеному пункті, тощо. При цьому за даними роботодавця місце реєстрації позивача в м. Одеса не було змінено на час подання заяви про звільнення. Листок непрацездатності - це документ, який лише підтверджує, що працівник тимчасово не вийшов на роботу з поважних причин, пов`язаних зі станом здоров`я. Оформлення листка непрацездатності носить тимчасовий характер та після його закінчення працівник може повернутися до роботи на попереднє місце. За відсутності необхідних доказів про зміну місця свого проживання відповідач не мав можливості звільнити позивача саме за вказаними обставинами та у вказані ним строки, в тому числі із власних інтересів, враховуючи необхідність часу для заміщення важливої за значенням посади. 21.09.2023 ОСОБА_1 оформив листок непрацездатності до 25.09.2023, продовжив його з 26.09.2023 до 27.09.2023. 03.10.2023 за вих. №583/1/01-01.2/01 ПрАТ «УДП» повідомило ОСОБА_1 про те, що за його заявою від 20.09.2023 видано наказ ПрАТ «УДП» від 03.10.2023 № 523-Б про звільнення з посади з 04.10.2023. Одночасно позивачу було направлено копію наказу та запропоновано прибути для ознайомлення з наказом під особистий підпис та іншими документами до Департаменту праці та соціально-кадрових відносин. Зазначену відповідь направлено позивачу Новою поштою згідно накладної №59001031948314, яка згідно трекінгу поштових відправлень з офіційного сайту «Нової пошти» була отримана останнім 04.10.2023. Звільнення за зміною місця проживання кваліфікується як «звільнення з поважних причин» і надає право на низку пільг та гарантій, наприклад, відповідно до п.3 ст. 22 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2020 №1533-ІІІ надається допомога по безробіттю з 8-го дня після реєстрації застрахованої особи у ЦЗ. Відповідно, на думку представника відповідача, для набуття спеціального статусу працівнику потрібно підтверджувати відповідними документами необхідність його присвоєння. Крім того, місто Ізмаїл не є районом, де відбуваються бойові дії, та у якому існує загроза життю і здоров`ю працівника, тому права розірвати трудовий договір (звільнитись) за власним бажанням без попередження про це роботодавця за 14 днів до дати такого звільнення, як це передбачено ст.4 ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 №2136-ІХ у працівника не виникає, як і взаємного обов`язку роботодавця звільнити працівника безумовно. Погодження заяви про звільнення безпосереднім керівником позивача - директором ДМТЗтаП Ігорем Гаражею та директором ДМПТта СКВ Аллою Трипольською не є остаточним рішенням роботодавця про звільнення позивача, у розумінні вимог діючого трудового законодавства України. Згідно Статуту ПрАТ «УДП» виключною компетенцією Генерального директора або особи, яка виконує його обов`язки, є прийняття рішення щодо прийняття на роботу в Товариство та звільнення з роботи, тобто саме керівник Товариства одноосібно приймає рішення про звільнення, а не керівники структурних підрозділів Товариства. Процедура звільнення позивача за власним бажанням відбулася з дотриманням вимог статті 38 КЗпП України, через 2 тижні після подання такої заяви. ОСОБА_1 помилково вважає, що при звільнені за статтею 38 КЗпП України роботодавець додатково зобов`язаний узгоджувати дату звільнення з ним.

У останній робочий день 04.10.2023 ОСОБА_1 на робоче місце не з`явився, про що було складено відповідний Акт про відсутність на робочому місці. У зв`язку з цим, ознайомити з наказом про звільнення та провести кінцевий розрахунок з позивачем в дату звільнення відповідачу не представилося можливим. 04.10.2023 на електронну адресу ОСОБА_1 : ІНФОРМАЦІЯ_1 направлено повідомлення про нараховані та виплачені суми, лист від 04.10.2023 №1858/01-01.2/01-01. Належні до виплати ОСОБА_1 суми, відображені у направленому позивачу розрахунковому листі за вересень 2023 року, вказані без нарахування допомоги по тимчасовій працездатності за період з 21.09.2023 до 26.09.2023 (5 робочих днів). Оплата вказаних сум передбачена Порядком оплати перших п`яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів роботодавця, затвердженого постановою КМУ №440 від 26.06.2015, та була відображена у розрахунковому листі за жовтень 2023 року, як борг за підприємством. Згідно вимог закону та позиції Пенсійного фонду України (лист від 26.01.2023 р. №2748-2294/К03/8-2800/23) допомога по тимчасовій непрацездатності призначається та надається застрахованим особам страхувальниками за основним місцем роботи, і лише у разі не реалізації застрахованою особою права на таку допомогу, вона надається за місцем роботи за сумісництвом (наймом). Документів з основного місця роботи про відмову у нарахуванні та виплаті допомоги позивач ПрАТ «УДП», у якому він працював за сумісництвом, не надав. Саме тому, виплата лікарняних за перші 5 календарних днів хвороби працівника була здійснена у тому числі за рахунок відповідача, інші дні хвороби (починаючи із 6-го календарного дня) мав оплатити ПФУ за рахунок коштів роботодавця за основним місцем роботи позивача. Нарахування та виплата «лікарняного» підтверджується документами про повний розрахунок з позивачем, який відбувся 05.10.2023 на підставі відомості № КНВ26 шляхом перерахування позивачу грошових коштів на розрахунковий рахунок, відкритий у АТ «Укрексімбанк» згідно платіжної інструкції № КНВ15. Звернула увагу, що ПрАТ «УДП» має зарплатний проект у АТ «Укрексімбанк» за договором №122/ЗП від 23.07.2003, відповідно до якого 19.09.2023 ПрАТ «УДП» листом №74 звернулося до банку про відкриття рахунків працівникам, у т.ч. ОСОБА_1 . Відповідно до інформації, отриманої від головного бухгалтера ПрАТ «УДП» згідно службового листа №СЛ/495/04-01.3 від 13.12.2023 такий лист - звернення до банку складається на підставі наданої працівником копії паспорта, ідентифікаційного коду з вказаними на копії номером телефону, словом-паролем (дівоче прізвище матері), та особистим підписом працівника. Такі копії були надані працівником роботодавцю, така копія надається до матеріалів справи. Після відкриття рахунку, банк надсилає банківський файл до ПрАТ «УДП», який містить список працівників, дату відкриття рахунку та реквізити для проведення платежів. 04.10.2023 на електронну адресу ОСОБА_1 ПрАТ «УДП» направлено повідомлення про нараховані та виплачені суми, лист від 04.10.2023 №1858/01-01.2/010126.09.2023, адреса особистої електронної скриньки позивача відома відповідачу за електронним листуванням, про що свідчить роздруківка листа звернення ОСОБА_1 від 26.09.2023, яка надійшла ПрАТ «УДП» засобами електронного зв`язку. Позивач завідомо маючи намір довести виниклий між сторонами спору конфлікт до судового розгляду, знаючи про обов`язок роботодавця провести з ним кінцевий розрахунок у день звільнення, навмисно на територію підприємства ані у день звільнення, ані до сьогодні для отримання нарахованих сум через касу не з`явився, про що свідчить службовий лист ДЗТОтаІ №СЛ/589/01-12.5 від 15.12.2023. Так само, як і будучи обізнаним про звернення роботодавця до банківської установи про відкриття на його ім`я зарплатного карткового рахунку, не звернувся ані до банківської установи з питанням про наявність/відсутність відкритого рахунку, отримання банківської картки, та наявність належних грошових коштів на рахунку, ані до роботодавця щодо процедури отримання грошових коштів. Таким чином, повний розрахунок з позивачем, який відбувся 05.10.2023 на підставі відомості №КНВ26 шляхом перерахування позивачу грошових коштів на розрахунковий рахунок, відкритий у АТ «Укрексімбанк» згідно платіжної інструкції № КНВ15, було здійснено, як того вимагає закон. Факт проведення банком платежу свідчить про наявність відповідного рахунку у позивача, яким він має право користуватися. Таким чином, твердження позивача, що оплата за лікарняний за період з 21.09.2023 по 27.09.2023 не була здійснена відповідачем, не відповідають дійсності. Роботодавець належним чином повідомив працівника про факт звільнення та відповідно проведення кінцевого розрахунку.

Щодо незгоди позивача з нарахованими та утриманими «незрозумілими сумами начебто за утримання, проживання та за комунальні послуги» у сумі 2 616 гривень за серпень 2023 року та 4 016 гривень за вересень 2023 року, представник відповідача вважала, що позивач, вказуючи таке, вводить суд в оману та має на меті уникнути обов`язку по сплаті плати за проживання на території відповідача, що тягне спричинення матеріальної шкоди останньому. ОСОБА_1 на час роботи у пароплавстві було надано службове житло - т/х «Волга», який є власністю відповідача, тобто по факту позивач орендував у ПрАТ «УДП» помешкання для проживання, користувався наданими комунальними послугами. Факт проживання позивача на території ПрАТ «УДП» (т/х «Волга») у період липень-вересень 2023 року підтверджується службовими листами заступника генерального директора з експлуатації щодо переліку працівників, які тимчасово проживають на т/х «Волга», для відображення у бухгалтерському обліку від 31.07.2023 №С547/03-02.2 за липень 2023 року (1 міс.), від 01.09.2023 № СЛ/616/03- 02.2 за серпень 2023 року (26 к.д.), від 03.10.2023 № СЛ/690/03-02.2 за вересень 2023 року (21 к.д.). Крім того, про зазначене свідчить власноруч підписана заява ОСОБА_1 від 23.08.2022 про утримання із заробітної плати коштів за проживання на т/х «Волга», згідно наказу ПрАТ «УДП» від 03.08.2022 № 419 а «Про введення в дію тарифів на проживання на т/х «Волга», де підтверджено що він проживав на т/х «Волга». Згідно наказу ПрАТ «УДП» №317 від 01.07.2022 з 01.07.2022 року особам, які мешкають на т/х «Волга», встановлено вартість відшкодування витрат на проживання. Згідно наказу ПрАТ «УДП» від 03.08.2022 №419а вартість тарифу змінено, відповідно тарифу від 26.04.2023 року з 01.04.2023 вартість відшкодування витрат на проживання особам, які мешкають на т/х «Волга», встановлено у розмірі 2 600 гривень на місяць на одну особу. Тариф на проживання на т/х «Волга» ПрАТ «УДП» з 01.04.2023 у сумі 2610 гривень, затверджений заступником генерального директора 26.04.2023 Р.Скрябіним у передбачений та дозволений в ПрАТ «УДП» спосіб, є ОРД ПрАТ «УДП» та підлягає обов`язковому дотриманню. Відрахування із заробітної плати працівників для погашення їхніх зобов`язань перед підприємством, установою, організацією, де вони працюють - провадяться відповідно до ст.127 КЗпП України за наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу. Документами, на підставі яких здійснюється відрахування із заробітної плати, можуть бути: наказ (розпорядження) роботодавця, виконавчі документи, виконавчі написи нотаріусів, письмове доручення працівника роботодавцю на утримання частини свого заробітку на користь роботодавця тощо. Таким чином, утримуючи з заробітної платні ОСОБА_1 відшкодування за проживання на т/х «Волга», згідно встановлених роботодавцем тарифів, маючи письмову заяву позивача, відповідач діяв у відповідності з вимогами законодавства.

Щодо доводів позивача про невидачу трудової книжки та не внесення до неї відомостей про роботу, представник відповідача зазначила таке. 02.08.2023 під час ворожої атаки БПЛА на м. Ізмаїл, яка відбулася через військову агресію рф проти України, вибухами та пожежею пошкоджено адміністративну будівлю № 1 ПрАТ «УДП», знищено численні документи та архіви підприємства. У наслідок вищенаведеного, керуючись статтею 7 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», трудова книжка за вимогою ОСОБА_1 видана йому на руки 07.08.2023, про що свідчить запис у Журналі №37 реєстрації трудових книжок в ПрАТ «УДП». Державна служба України з питань праці у своїх роз`ясненнях від 17.06.2021 зазначила, що видавати працівникам трудові книжки, які зберігаються у роботодавця, в умовах воєнного стану підстав немає. В той же час, відсутні підстави відмовити працівнику у видачі такої трудової книжки на його вимогу. Відповідно до статті 48 КЗпП України з 10.06.2021 облік трудової діяльності працівника здійснюється в електронній формі, трудова книжка зберігається у працівника, а обов`язок роботодавця вносити записи до трудової книжки здійснюється лише на вимогу працівника. З урахуванням зазначеного, та того що від ОСОБА_1 вимоги про внесення запису про звільнення в ПрАТ «УДП» не надходили, ПрАТ «УДП» запис внесений не був. Іншого позивач належними доказами не довів.

Щодо позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за затримку кінцевого розрахунку з позивачем, представник відповідача вважала, що у зв`язку з відсутністю підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні є похідними від інших, тому задоволенню також не підлягають.

Також представник відповідача просила відмовити у стягненні судових витрат на професійну правничу допомогу, посилаючись на те, що у супереч вимог законодавства зазначені позивачем витрати на послуги адвоката документально не підтверджені та не доведені. До позовної заяви не надано доказів понесення ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу у розмірі 15 000 гривень, не надано рахунків з переліком послуг та їх вартості, намає прейскуранту послуг адвоката, що унеможливлює відстеження та аналіз реальності надання та понесення позивачем розміру саме таких витрат. Крім того, на думку представника відповідача, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, судові дебати не передбачені, представництво інтересів позивача відбувається з застосуванням відеозв`язку, що не вимагає від адвоката відряджень та витрат на пересування, а отже сума гонорару позивачем явно завищена.

Таким чином, представник ПрАТ «УДП» вважає, що звільнення ОСОБА_1 за власним бажанням на підставі статті 38 КЗпП України відбулося з дотриманням вимог чинного законодавства, належні позивачу при звільнені виплати розраховано належним чином, кінцевий розрахунок проведено своєчасно без затримки, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом

4.1. Відповідно до наказу ПрАТ «УДП» від 26.08.2022 №349 ОСОБА_1 прийнятий на посаду інженера І категорії відділу матеріального постачання управління фінансово-економічного департаменту за сумісництвом на період дії військового стану до поновлення на попередній роботі з 29.08.2022 (а.с.12).

4.2. Наказом №419-П від 22.09.2022 ОСОБА_1 переведено на посаду начальника відділу матеріального постачання управління фінансово-економічного департаменту за сумісництвом на період дії військового стану до поновлення на попередній роботі з 23.09.2022 (а.с.12).

4.3. Наказом №635-П від 30.12.2022 ОСОБА_1 переведено на посаду начальника відділу матеріального постачання управління фінансово-економічного департаменту за сумісництвом на період дії військового стану до поновлення на попередній роботі з 01.01.2023 (а.с.12, 49, 50).

4.4. 20.09.2023 ОСОБА_1 на ім`я т.в.о. генерального директора Никифорова В. написав заяву про звільнення за власним бажанням, згідно статті 38 КЗпП України, у зв`язку із зміною місця проживання з 21.09.2023 (а.с.13, 53).

4.5. Наказом ПрАТ «УДП» від 03.10.2023 №523-Б ОСОБА_1 звільнено з займаної посади за власним бажанням згідно статті 38 КЗпП України, як сумісника, 04.10.2023 (а.с.20, 64).

4.6. Листом ПрАТ «УДП» від 03.10.2023 №583/1/01.2/01 ОСОБА_1 повідомлено, що датою звільнення визначено закінчення двотижневого строку з моменту повідомлення про звільнення, а не дата, що зазначена у заяві про звільнення, оскільки ним не надано жодного підтвердження наявності такої поважної причини, як зміна місця проживання. Одночасно, ОСОБА_1 направлено копію наказу від 03.10.2023 №523-Б та запропоновано з`явитися до ДМПтаСКВ для ознайомлення з цим наказом під особистий підпис, а також з відповідними документами особової справи та іншими необхідними кадровими документами (а.с.19, 57-59).

4.7. Листом ПрАТ «УДП» від 04.10.2023 №1858/01-01.2/01-01 ОСОБА_1 на виконання вимог статті 116 КЗпП України, у зв`язку з відсутністю в останній робочий день на робочому місці, направлено повідомлення про нараховані та виплачені суми при звільненні (а.с.21, 22, 60-62).

V. Оцінка та висновки суду

5.1. Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, розглянувши подані ними документи та матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов такого висновку.

5.2. Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 вказаної частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.

5.3. Стаття 76 ЦПК України передбачає, що доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

5.4. Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

5.5. Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

5.6. Згідно із частиною першою першою статті 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

5.7. Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Вирішуючи позовні вимоги про визнання незаконним звільнення ОСОБА_1 з 04.10.2023 за ч.1 ст38 КЗпП України, згідно з наказом ПрАТ «УДП» №523-б від 03.10.2023, зміну дати звільнення, суд виходить з такого.

5.8. Частина перша статті 38 КЗпП України визначає, що працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до закладу освіти; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

5.9. Згідно з частиною третьою статті 235 КЗпП України у разі визнання формулювання причини звільнення неправильним або таким, що не відповідає чинному законодавству, у випадках, коли це не тягне за собою поновлення працівника на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, зобов`язаний змінити формулювання і вказати в рішенні причину звільнення у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону. Якщо неправильне формулювання причини звільнення перешкоджало працевлаштуванню працівника, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу в порядку і на умовах, передбачених частиною другою цієї статті.

5.10. Будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження неможливості продовжувати роботу у зв`язку із зміною місця проживання ані роботодавцю, ані суду під час вирішення спору позивач не надав.

5.11. Листки непрацездатності, відкриті позивачем у м.Одесі, на думку суду, не можуть бути належними доказами про зміну місця проживання, оскільки листок непрацездатності - це сформований (виданий) програмними засобами Реєстру на підставі медичного висновку про тимчасову непрацездатність або документа, що засвідчує факт усиновлення дитини, і зареєстрований за єдиним реєстраційним номером листка непрацездатності у Реєстрі електронний документ, що є підставою для: 1) звільнення від роботи, 2) оплати перших п`яти днів тимчасової непрацездатності, 3) призначення матеріального забезпечення та 4) надання соціальних послуг відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування (пп.2 п.2 Порядку організації ведення Електронного реєстру листків непрацездатності та надання інформації з нього, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 р. № 328).

5.12. Формування медичних висновків в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров`я ідентифікованим пацієнтам здійснюється лікуючим лікарем при пред`явленні паспорта чи іншого документа, що засвідчує особу непрацездатного, відповідно до вимог Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», і не може бути платною послугою в суб`єктів господарювання незалежно від форми власності (абзац перший пункту 5 розділу I Порядку формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров`я, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України 01 червня 2021 року № 1066 (надалі - Порядок №1066).

5.13. Згідно з абзацами 3, 4 Розділу І Порядку №1066 формування медичних висновків в Реєстрі здійснюють лікуючі лікарі суб`єктів господарювання. Право формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність відповідної категорії в Реєстрі мають лікуючі лікаря, які перебувають на лікарських посадах згідно з переліком, наведеним у додатку 1, та які мають лікарські спеціальності згідно з переліком, наведеним у додатку 2.

5.14. Отже, аналіз норм чинного законодавства дає підстави для висновку, що формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність здійснюють лікуючі лікарі. Тобто, будь-яких законодавчих обмежень щодо видачі листка непрацездатності лікуючим лікарем не за місцем фактичного проживання або реєстрації немає.

5.15. З огляду на викладене, суд приходить висновку, що позовні вимоги про визнання незаконним звільнення ОСОБА_1 з 04.10.2023 за ч.1 ст. 38 КЗпП України, згідно з наказом ПрАТ «УДП» №523-б від 03.10.2023, зміну дати звільнення, є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Вирішуючи позовні вимоги про зобов`язання ПрАТ «УДП» належно оформити та видати ОСОБА_1 трудову книжку, суд виходить з такого.

5.16. Відповідно до частини першої статті 47 КЗпП України роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

5.17. Частинами першою, третьою статті 48 КЗпП України передбачено, що облік трудової діяльності працівника здійснюється в електронній формі в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування у порядку, визначеному Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Роботодавець на вимогу працівника зобов`язаний вносити до трудової книжки, що зберігається у працівника, записи про прийняття на роботу, переведення та звільнення, заохочення та нагороди за успіхи в роботі.

5.18. Як вбачається із запису в Журналі №37 реєстрації трудових книжок в ПрАТ «УДП» трудова книжка видана ОСОБА_1 на руки 07.08.2023 (а.с.81-84).

Фак отримання позивачем трудової книжки на руки його представником у судовому засіданні не спростовувався.

5.19. Відтак, приймаючи до уваги, що позивачем не надано доказів на підтвердження звернення до роботодавця із вимогою про внесення до трудової книжки належного запису про звільнення, а також зважаючи на те, що трудова книжка знаходиться безпосередньо у позивача, а не в ПрАТ «УДП», суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог про зобов`язання ПрАТ «УДП» належно оформити та видати ОСОБА_1 трудову книжку.

Вирішуючи позовні вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі, неоплаченого лікарняного, а також середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, суд виходить з такого.

5.20. Стаття 116 КЗпП України передбачає, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

5.21. Відповідно до статті 117 КЗпП України у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

5.22. За змістом Акту «Про відсутність на робочому місці» від 04.10.2023 директор департаменту ДМТЗтаП ОСОБА_2, начальник відділу кадрової політики ДМПтаСКВ ОСОБА_3 та старший інспектор з праці ДМПтаСКВ ОСОБА_4 04.10.2023 о 12 годині 30 хвилин прибули до робочого кабінету НОМЕР_1 у ВП «Учбовий центр» за адресою: вул. Фантагорійська, 9, де розташоване робоче місце начальника відділу матеріального постачання департаменту матеріально-технічного забезпечення та постачання ОСОБА_1 для ознайомлення з наказом про звільнення та з повідомленням про нараховані та виплачені йому суми, проте останній був відсутній на своєму робочому місці (а.с.63).

5.23. Як вбачається з листків непрацездатності №8997454-2016957714-1.1, №8997454-2017086178-1.1 ОСОБА_1 в період з 21.09.2023 по 25.09.2023 року та з 26.09.2023 року по 27.09.2023 року перебував на лікарняному (а.с.16-18, 54, 55).

5.24. Факт відсутності ОСОБА_1 на робочому місці в період 21.09.2023 по 04.10.2023 також підтверджений табелем обліку використання робочого часу (а.с.66) та не спростовувався представником позивача у судовому засіданні.

5.25. Як вбачається з листа ПрАТ «УДП» від 04.10.2023 №1858/01-01.2/01-01 ОСОБА_1 на виконання вимог статті 116 КЗпП України, у зв`язку з відсутністю в останній робочий день на робочому місці, направлено повідомлення про нараховані та виплачені суми при звільненні. Факт отримання вказаного листа позивачем та його представником у судовому засіданні також не спростовувався (а.с.21, 22, 60-62).

5.26. Згідно з копією відомості платіжної інструкції №КНВ15 від 05.10.2023 ОСОБА_1 нараховано та зараховано на картковий рахунок 8 018 гривень 91 копійка (а.с.65, 67, 68).

5.27. Доводи представника про те, що роботодавцем не оплачений позивачу лікарняний, суд вважає безпідставними з огляду на таке.

5.28. За змістом пунктів 1, 2 Порядку оплати перших п`яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів роботодавця, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2015 р. № 440, оплата перших п`яти днів тимчасової непрацездатності здійснюється за основним місцем роботи застрахованої особи та за місцем роботи за сумісництвом у формі матеріального забезпечення, що повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу).

5.29. Як вбачається з роз`яснень Департаменту пенсійного забезпечення, страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Пенсійного Фонду України у листі від 24.01.2023 р. № 2371-2159/Я-03/8-2800/23 сумісництво є окремим видом трудових відносин, які врегульовуються за однаковим принципом незалежно від знаходження основного місця роботи, у зв`язку з чим, реалізація права застрахованої особи на страхову виплату у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності за сумісництвом здійснюється відповідно до норм частини першої статті 22 Закону України від 23.09.99 № 1105-XIV «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Реалізація права на страхову виплату у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності за сумісництвом передбачена лише за одним місцем роботи за сумісництвом. Тому у разі наявності у застрахованої особи на момент настання страхового випадку декількох місць роботи за сумісництвом застрахована особа реалізує своє право на допомогу по тимчасовій непрацездатності шляхом подання до одного з місць роботи за сумісництвом рішення страхувальника або уповноважених ним осіб з основного місця роботи про відмову в призначенні страхової виплати.

5.30. Відповідно до статті 22 Закону «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІV (надалі - Закон № 1105-ХІV) страхова виплата у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), гіг-контракту, іншого цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених законом, призначається та здійснюється за основним місцем роботи (діяльності).

5.31. У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 обіймав посаду начальника відділу матеріального постачання управління фінансово-економічного департаменту за сумісництвом на період дії військового стану до поновлення на попередній роботі з 01.01.2023.

5.32. Відтак враховуючи, що позивач документів з основного місця роботи про відмову у нарахуванні та виплаті допомоги ПрАТ «УДП», у якому він працював за сумісництвом, не надав, виплата лікарняних за перші п`ять днів хвороби була здійснена відповідачем у повному обсязі, що підтверджується відомістю №КПВ26 (а.с.65, 67, 68).

5.33. Надаючи оцінку доводам позивача про безпідставне нарахування та утримання сум за проживання на т/х «Волга» та комунальні послуги, суд виходить з такого.

5.34. Як вбачається зі службових листів заступника директора з експлуатації щодо переліку працівників, які тимчасово проживають на т/х «Волга» для відображення у бухгалтерському обліку від 31.07.2023 №С547/03-02.2, від 01.09.2023 № СЛ/616/03- 02.2 та від 03.10.2023 № СЛ/690/03-02.2 ОСОБА_1 проживав на т/х «Волга» у липні 2023 року - 1 місяць, у серпні 2023 року - 26 календарних дні, у вересні - 21 календарний день, відповідно (а.с.73-80). Вказані обставини представником позивача у судовому засіданні не спростовувались.

5.35. Згідно з наказом т.в.о. Генерального директора ПрАТ «УДП» №317 від 01.07.2022 з 01.07.2022 встановлено вартість відшкодування витрат на проживання особам, які мешкають на т/х «Волга» - 700 гривень на місяць на одну особу (а.с.63).

5.36. Відповідно до наказу Генерального директора ПрАТ «УДП» №419-а від 03.08.2022 встановлено вартість відшкодування витрат на проживання особам, які мешкають на т/х «Волга» - 840 гривень на місяць на одну особу з урахуванням ПДВ 20%; вартість відшкодування застосовувується з першого дня проживання особи (а.с.63).

5.37. Згідно поданої ОСОБА_1 заяви від 23.08.2022 він просить щомісячно утримувати з його заробітної плати грошові кошти в розмірі 840 гривень за проживання на теплоході «Волга», згідно наказу по ПрАТ «УДП» №419-а від 03.08.2022 (а.с.70).

5.38. За змістом Тарифу на проживання на т/х «Волга» ПрАТ «УДП», затвердженого в.о. заступника Генерального директора з експлуатації флоту ПрАТ «УДП» 26.04.2023, з 01.04.2023 у зв`язку із закінченням осінньо-зимового періоду (опалювального сезону) встановлено вартість відшкодування витрат на проживання особам, які мешкають на т/х «Волга» - 2 610 гривень на місяць на одну особу з урахуванням ПДВ 20% (а.с.71).

5.39. Статтею 127 КЗпП України передбачено право роботодавця на підставі наказу (розпорядження) здійснювати відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі і організації, де вони працюють, в тому числі, на господарські потреби, якщо працівник не оспорює підстав і розміру відрахування.

5.40. Статус організаційно-розпорядчих документів у ПрАТ «УДП» (далі ОРД) визначено Інструкцією з діловодства Б/К-3-03-СТП-035 (надалі - Інструкція) (а.с.164-173).

Документ, що фіксує рішення нормативно-правового або організаційно-розпорядчого характеру з основної діяльності ПрАТ «УДП», його структурних підрозділів, адміністративно-господарським або кадровим питань, є розпорядчим (пункт 3 Інструкції).

Відповідно до абзацу 1 пункту 4.2.6 Інструкції «Гриф затвердження документу» документ може бути затверджений розпорядчим документом установи або у випадках, визначених у Додатку 10, посадовою особою (посадовими особами), до повноважень якої (яких) належать питання зазначені у такому документі.

Згідно з пунктом 16 Додатку до Інструкції тарифні ставки затверджуються з проставленням грифу затвердження.

5.41. Таким чином, суд погоджується з доводами представника відповідача про те, що тариф на проживання на т/х «Волга» ПрАТ «УДП» з 01.04.2023 у сумі 2 610 гривень, затверджений заступником генерального директора 26.04.2023 Р.Скрябіним у передбачений та дозволений в ПрАТ «УДП» спосіб, є ОРД ПрАТ «УДП» та підлягає обов`язковому дотриманню.

5.42. Отже, тариф на проживання на т/х «Волга» ПрАТ «УДП», затверджений в.о. заступника Генерального директора з експлуатації флоту ПрАТ «УДП» 26.04.2023, станом на час здійснення відрахування із заробітної плати позивача був діючим та ніким не скасований.

5.43. З огляду на викладене, підстав для визнання незаконним відрахування плати за проживання позивача на т/х «Волга» суд не вбачає.

5.44. Відсутність порушення трудового законодавства в частині виплати ОСОБА_1 коштів при звільненні ПрАТ «УДП» також встановлено за результатами проведення з 25.12.2023 по 28.12.2023 Південним міжрегіональним управлінням державної служби з питань праці позапланового заходу державного контролю щодо додержання вимог законодавства у сфері праці (Акт №ПД/ОД/24443/201 від 28.12.2023) (а.с.117-120).

5.45. Що стосується доводів позивача про безпідставне перерахування роботодавцем грошових коштів на розрахунковий рахунок, начебто відкритий на ім`я позивача в АТ «Укрексімбанк», суд вважає за необхідне зазначити таке.

5.46. 23.07.2003 між ПрАТ «УДП» та АТ «Укрексімбанк» укладено договір №122/ЗП про обслуговування зарплатних платіжних карток, який діяв станом на дату звільнення ОСОБА_1 (03.10.2023) (а.с.156-161).

Умовами договору передбачено, що банк обслуговує спеціальний картковий рахунок - поточний рахунок ПрАТ «УДП», на якому обліковуються операції картками працівників (п.2.2). ПрАТ «УДП» має право звертатися у банк для відкриття та обслуговування СКР новим працівникам (п.4.1.2). Для проведення банком зарахування коштів на СКР працівників ПрАТ «УДП» зобов`язується надати в банк платіжну відомість (п.4.2.1). Банк зобов`язується відкрити СКР та оформити картки протягом 5 банківських днів з дня виконання організацією або працівниками п.3.2 цього Договору (списання комісійної винагороди) (п.4.4.3).

29.03.2007 до договору № 122/ЗП внесено зміни шляхом підписання додаткової угоди №1 (а.с.162, 163), пунктом 3 якої сторони передбачили, що ПрАТ «УДП» подає до Банку заяву, перелік працівників із зазначенням П.І.Б., дати та місця народження, серії та номеру паспорту, дати видачі та органу, який його видав, місця реєстрації, ідентифікаційного номеру. Перелік має бути засвідчений підписом керівника і відбитком печатки організації. Одночасно в Банк в електронному вигляді засобами програмного забезпечення «Клієнт-Банк» надається «Заявка на нові картки» (п.4.1.2) Після подання організацією до банку інформації про прийом на роботу нового працівника, банк зобов`язаний відкрити РК та видати картку цьому працівнику протягом 5 банківських днів з дати виконання організацією п. 3.2 (списання комісійної винагороди) та після звернення працівника до банку (п. 4.4.4.)

Пунктом 5.3 договору про обслуговування зарплатних платіжних карток передбачено відповідальність саме банку за невиконання п. 4.4.4.

5.47. На підтвердження обізнаності ОСОБА_1 про відкриття на його ім`я банківського рахунку в АТ «Укрексімбанк» представником відповідача надано лист ПрАТ «УДП» до АТ «Укрексімбанк» з проханням відкрити картковий рахунок працівникам, які отримували заробітну плату через касу ПрАТ «УДП», в тому числі ОСОБА_1 , а також копію паспорта ОСОБА_1 з вказаними на ній номером телефону, словом-паролем та особистим підписом (а.с.104-106).

5.48. Будь-яких заперечень щодо зазначення ОСОБА_1 власноруч на паспорті громадянина України вказаних відомостей у судовому засіданні надано не було. Також, вказані факти не були спростовані позивачем та його представником у визначений цивільним процесуальним законодавством спосіб.

5.49. Таким чином, з урахуванням вимог укладеного з банком договору, ПрАТ «УДП» належним чином виконано свої зобов`язання щодо відкриття рахунку працівнику ОСОБА_1 та перерахування на цей рахунок грошових коштів, які нараховані працівнику при звільненні.

5.50. Відтак, судом встановлено, що відповідач у зв`язку із відсутністю позивача на робочому місці в день звільнення на виконання вимог статті 116 КЗпП України письмово повідомив його про нараховані та виплачені при звільненні суми, із зазначенням окремо кожного виду виплати, а також виплатив належні суми у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу. Позивач, в свою чергу, знаючи про обов`язок роботодавця провести з ним кінцевий розрахунок у день звільнення на територію підприємства ані у день звільнення, ані станом на день ухвалення рішення для отримання нарахованих сум через касу не з`явився. Так само, як і будучи обізнаним про звернення роботодавця до банківської установи про відкриття на його ім`я зарплатного карткового рахунку, не звернувся ані до банківської установи з питанням про наявність/відсутність відкритого рахунку, отримання банківської картки, та наявність належних грошових коштів на рахунку, ані до роботодавця щодо процедури отримання грошових коштів.

5.51. З урахуванням зазначеного, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості по заробітній платі, неоплаченого лікарняного, а також середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

5.52. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», № 63566/00, параграф 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

VІ. Розподіл судових витрат

6.1. Враховуючи, що у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено у повному обсязі, витрати на професійну правничу допомогу у відповідності до пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України не підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.11-13, 76-82, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» про зміну дати звільнення, видачу належним чином оформленої трудової книжки, стягнення заборгованості по заробітній платі, неоплаченого лікарняного та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, - залишити без задоволення.

2. Копію рішення направити для відома учасникам справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: О.І.Бальжик