Постанова

від 30.09.2024 по справі 916/304/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/304/24м. Одеса, проспект Шевченка, 29, зал судових засідань Південно-західного апеляційного господарського суду №6

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Савицького Я.Ф.,

суддів: Діброви Г.І.,

Принцевської Н.М.,

секретар судового засідання Полінецька В.С.,

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача: Кобелєв О.О., за довіреністю;

від відповідача: Опанасенко А.В., за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УНІВЕРСАЛ ДІРЕКТ"

на рішення Господарського суду Одеської області

від 23 травня 2024 року (повний текст складено 05.06.2024)

у справі № 916/304/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "УНІВЕРСАЛ ДІРЕКТ"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "КРЕДІТ ІНВЕСТМЕНТ ГРУП"

про визнання добросовісним набувачем майна, визнання права іпотеки припиненим, скасування державних реєстрацій права іпотеки та обтяження на нерухоме майно, -

суддя суду першої інстанції: Лічман Л.В,,

місце винесення рішення: м. Одеса, проспект Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 30.09.2024 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В:

У січні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «УНІВЕРСАЛ ДІРЕКТ» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕДІТ ІНВЕСТМЕНТ ГРУП», про:

визнання ТОВ «УНІВЕРСАЛ ДІРЕКТ» добросовісним набувачем майна нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: місто Одеса, вулиця Чорноморська, будинок 1 та складається з будівлі під літ. ,,А загальною площею 1164,4 кв.м та басейну під літ. ,,Ж, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 420760351101;

визнання припиненим права іпотеки ТОВ «КРЕДІТ ІНВЕСТМЕНТ ГРУП» за договором іпотеки від 31.07.2014, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю., зареєстрованим в реєстрі за № 4058, та за дублікатом договору іпотеки, що має силу оригіналу № 320 від 22.02.2022, стосовно іпотеки нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: місто Одеса, вулиця Чорноморська, будинок 1 та складається з будівлі під літ. ,,А загальною площею 1164,4 кв.м та басейну під літ. ,,Ж, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 420760351101;

скасування державної реєстрації права іпотеки ТОВ «КРЕДІТ ІНВЕСТМЕНТ ГРУП», згідно з номером запису про іпотеку 6530108 від 31.07.2014, за договором іпотеки від 31.07.2014, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю., зареєстрованим в реєстрі за № 4058, та за дублікатом договору іпотеки, що має силу оригіналу № 320 від 22.02.2022 р., стосовно іпотеки нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: місто Одеса, вулиця Чорноморська, будинок 1 та складається з будівлі під літ. ,,А загальною площею 1164,4 кв.м та басейну під літ. ,,Ж, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 420760351101;

скасування державної реєстрації обтяження на нерухоме майно, згідно з номером запису про обтяження 6529934 від 31.07.2014, за договором іпотеки від 31.07.2014, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю., зареєстрованим в реєстрі за № 4058, та за дублікатом договору іпотеки, що має силу оригіналу № 320 від 22.02.2022 р., стосовно іпотеки нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: місто Одеса, вулиця Чорноморська, будинок 1 та складається з будівлі під літ. ,,А загальною площею 1164,4 кв.м та басейну під літ. ,,Ж, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 420760351101.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався, зокрема на те, що на момент набуття від Товариства з обмеженою відповідальністю «МІСЬКИЙ АНДРОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» права власності на спірний об`єкт нерухомості, він був вільний від будь-яких обтяжень третіх осіб, у т.ч. від обтяження іпотекою, про що зазначено безпосередньо в договорі купівлі-продажу. На теперішній час в провадженні Господарського суду Одеської області знаходиться справа № 916/4914/23 за позовом ТОВ «КРЕДІТ ІНВЕСТМЕНТ ГРУП» до ТОВ «УНІВЕРСАЛ ДІРЕКТ», ТОВ «МІСЬКИЙ АНДРОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна», про звернення стягнення на предмет іпотеки (належне ТОВ «УНІВЕРСАЛ ДІРЕКТ» майно) шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження. Між тим, ТОВ «УНІВЕРСАЛ ДІРЕКТ» є добросовісним набувачем спірного майна, в зв`язку з чим звертається до суду з позовом у даній справі.

В ході розгляду справи ТОВ «КРЕДІТ ІНВЕСТМЕНТ ГРУП» подало суду клопотання / заяву про залишення позову без розгляду; про закриття провадження у справі та про застосування наслідків спливу трирічної позовної давності; Товариство з обмеженою відповідальністю «УНІВЕРСАЛ ДІРЕКТ» подало про залучення до участі у справі третіх осіб та про витребування доказів.

Протокольними ухвалами Господарського суду Одеської області від 21.03.2024 та від 25.04.2024 відмовлено у задоволенні клопотань позивача про залучення до участі у справі третіх осіб та про витребування доказів; відмовлено в задоволенні клопотань відповідача про залишення позову без розгляду; про закриття провадження у справі.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 23.05.2024 у справі №916/304/24 (суддя Лічман Л.В.) у задоволені позову ТОВ «УНІВЕРСАЛ ДІРЕКТ» відмовлено у повному обсязі.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з наступного:

обраний ТОВ «УНІВЕРСАЛ ДІРЕКТ» спосіб захисту у вигляді визнання добросовісним набувачем не передбачений законом;

ТОВ «МІСЬКИЙ АНДРОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», продаючи майно, діяло недобросовісно, адже знало про розгляд справи № 916/3272/17 та розуміло його можливі наслідки, які реально настали після укладання договору з ТОВ «УНІВЕРСАЛ ДІРЕКТ»;

укладаючи договір з ТОВ «,МІСЬКИЙ АНДРОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», ТОВ «УНІВЕРСАЛ ДІРЕКТ» діяло недобросовісно, адже, не проявило належну обачність та, придбаваючи коштовне майно, не перевірило інформацію щодо нього та його продавця в реєстрах прав на нерухомість та судових рішень, тому не з`ясувало, як мінімум, наявність спору у справі № 916/3272/17, результат якого прямо вплинув на обсяг прав покупця майна; що ТОВ «УНІВЕРСАЛ ДІРЕКТ» та ТОВ «МІСЬКИЙ АНДРОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» являються пов`язаними юридичними особами, належними до групи компаній «ПРИМОР`Є», більшість з яких мають адресу реєстрації: м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 25, а також спільних керівників, засновників та бенефіціарних власників.

Твердження ТОВ «КРЕДІТ ІНВЕСТМЕНТ ГРУП» про сплив позовної давності судом не досліджувалось, у зв`язку з відмовою у задоволенні позову по суті.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «УНІВЕРСАЛ ДІРЕКТ» звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення Господарського суду Одеської області від 23.05.2024 у справі №916/304/24 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Апелянт вважає, що при винесенні оскаржуваного рішення судом не з`ясовано обставини, що мають значення для справи, окрім цього висновки суду, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи.

Зокрема, апелянт зазначає, що:

при переході права власності на об`єкт до ТОВ «УНІВЕРСАЛ ДІРЕКТ» Об`єкт був вільний від будь-яких обтяжень третіх осіб, у тому числі від обтяження іпотекою, про що безпосередньо зазначалось в договорі купівлі-продажу;

при посвідченні договору купівлі-продажу від 25.07.2018 приватним нотаріусом Сватаненко О.В. на виконання положень Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, було здійснено перевірку відсутністю заборони відчуження або арешту майна за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а також перевірку відсутності права податкової застави, що підтверджується Інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна: 132082248; 132082540; 132083309; від 25.07.2018 року, та Витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про податкові застави № 56419377 від 25.07.2018;

на дату укладення договору купівлі-продажу від 25.07.2018 ТОВ «УНІВЕРСАЛ ДІРЕКТ» мало одного кінцевого бенефіціарного власника Баранову Т.Д., яка також була і директором компанії Вказана особа не мала і не має будь-якого відношення нік до ОСОБА_1 , ні до ТОВ «МІСЬКИЙ АНДРОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» та/або до групи компаній «ПРИМОР`Є». Даний факт підтверджується Випискою з ЄДРПОУ щодо ТОВ «УНІВЕРСАЛ ДІРЕКТ» станом на 25.07.2018;

ТОВ «УНІВЕРСАЛ ДІРЕКТ» не було учасником ТОВ «Компанія з управління активами «Чорноморець-капітал» та не мало будь-якого відношення до ТОВ «Компанія з управління активами «Чорноморець-капітал», що підтверджується Випискою з ЄДРПОУ щодо ТОВ «Компанія з управління активами «Чорноморець-капітал» станом на 25.07.2018;

ані ОСОБА_1 , ані ТОВ «МІСЬКИЙ АНДРОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», ані ТОВ «Компанія з управління активами «Чорноморець-капітал», ані пов`язані із ними особи на дату укладення договору купівлі-продажу від 25.07.2018 не були учасниками або бенефіціарами ТОВ «УНІВЕРСАЛ ДІРЕКТ» та не входили до керівних органів ТОВ «УНІВЕРСАЛ ДІРЕКТ».

позовна вимога про визнання добросовісним набувачем є взаємопов`язаною з іншими вимогами.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.07.2024 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «УНІВЕРСАЛ ДІРЕКТ» на рішення Господарського суду Одеської області від 23.05.2024 у справі №916/304/24 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 11 вересня 2024 року о 14:00 год. Встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.

10.07.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕДІТ ІНВЕСТМЕНТ ГРУП» надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно якого відповідач проти доводів апелянта заперечив, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін, враховуючи наступне:

в силу положень Закону України «Про іпотеку»ё а також з огляду на судові рішення у справах № 916/3272/17, № 916/2390/22 ТОВ «КРЕДІТ ІНВЕСТМЕНТ ГРУП» став іпотекодержателем відносно позивача ТОВ «УНІВЕРСАЛ ДІРЕКТ», зокрема: в рішенні від 18.05.2023 по справі №916/2390/22 Господарський суд Одеської області дійшов висновку, що відсутність обтяжень не впливає на дійсність іпотечного зобов`язання з огляду на зміст ст. 23 Закону України «Про іпотеку», наявність непогашеного основного зобов`язання та існування чинного та обов`язкового до виконання рішення Господарського суду Одеської області від 27.04.2018 у справі №916/3272/17 про стягнення боргу; відсутність на дату вчинення правочину в Реєстрі прав на нерухоме майно запису про обтяження будівлі не має значення, оскільки іпотека ТОВ «КРЕДІТ ІНВЕСТМЕНТ ГРУП» є чинною згідно ст. 23 Закону України «Про іпотеку» та рішення суду у справі №916/3272/17, яке набрало законної сили;

факт державної реєстрації ТОВ «УНІВЕРСАЛ ДІРЕКТ» як юридичної особи за місяць до укладення договору купівлі-продажу від 25.07.2018 безумовно свідчить про узгоджених дії між ТОВ «Міський андрологічний центр» та ТОВ «УНІВЕРСАЛ ДІРЕКТ», спрямованих на термінове переоформлення нерухомого майна в проміжок часу між постановленням очевидно незаконного рішення суду першої інстанції та його безумовного скасування апеляційним судом у справі №916/3272/17;

купуючи нежитлову будівлю, яка є пам`яткою архітектури, вартістю 3,8 млн. грн., та яка забезпечує виконання боргового зобов`язання на 111,0 млн. грн., мав змогу здійснити перевірку судових спорів за участі продавця шляхом пошуку інформації в публічних реєстрах (сайті Судової влади України, ЄДРСР тощо), проте цього не зробив;

ТОВ «Універсал Дірект» є пов`язаною особою з попереднім власником нежитлової будівлі, входить з ним до однієї групи компаній, яка контролюється одними й тими ж фізичними особами, та придбало нежитлову будівлю виключно для створення перепон у виконанні іпотечного зобов`язання;

обраний ТОВ «Універсал Дірект» спосіб захисту «визнання добросовісним набувачем майна», який є основною позовною вимогою, не передбачений законом та не є ефективним.

03.09.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕДІТ ІНВЕСТМЕНТ ГРУП» надійшли додаткові пояснення клопотанням про долучення додаткових доказів, в яких відповідач просив суд звернути увагу на обставини недобросовісності та пов`язаності підприємства позивача із ТОВ «Міський андрологічний центр».

Щодо долучення додаткових доказів колегія суддів враховує, що вони датовані після ухвалення судом оскаржуваного рішення. В свою чергу, відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку, передбаченому статтею 269 ГПК України, незалежно від причин неподання стороною таких доказів.

Саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення зазначеної норми процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якої є однозначність та передбачуваність правозастосування, а, отже, системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів.

Наведений висновок також послідовно викладалася Верховним Судом, зокрема, у постановах від 25.04.2018 у справі № 911/3250/16, від 06.02.2019 у справі № 916/3130/17, від 26.02.2019 у справі № 913/632/17, від 06.03.2019 у справі № 916/4692/15, від 16.12.2020 у справі № 908/1908/19, від 21.01.2021 у справі № 908/3359/19, від 03.11.2021 у справі № 915/951/20, від 10.08.2022 у справі № 922/739/21.

Розпорядженням керівника апарату суду від 10.09.2024 №399 призначено повторний автоматизований розподіл справи №916/304/24, у зв`язку з перебуванням судді, який не є доповідачем Богацької Н.С. у відпустці.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.09.2024 для розгляду справи №916/304/24 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Савицького Я.Ф., суддів: Діброви Г.І., Колоколова С.І.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.09.2024 справу № 916/304/24 прийнято до провадження вищезазначеним складом суду.

У судовому засіданні 11.09.2024 оголошено перерву на 25.09.2024 о 10-00 год.

У судовому засіданні 25.09.2024 оголошено перерву на 26.09.2024 о 12-00 год.

Розпорядженням в.о. керівника апарату суду від 26.09.2024 №412 призначено повторний автоматизований розподіл справи №916/304/24, у зв`язку з перебуванням судді, який не є доповідачем Колоколова С.І. у відпустці.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.09.2024 для розгляду справи №916/304/24 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Савицького Я.Ф., суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.09.2024 справу № 916/304/24 прийнято до провадження вищезазначеним складом суду, розгляд справи призначено на 30.09.2024 о 10-00 год.

У судовому засіданні 30.09.2024 представник Товариства з обмеженою відповідальністю «УНІВЕРСАЛ ДІРЕКТ» підтримав доводи апеляційної скарги, виклавши свою правову позицію, просив скасувати оскаржуване рішення та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕДІТ ІНВЕСТМЕНТ ГРУП» просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а скаргу без задоволення.

У судовому засіданні 30.09.2024 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Згідно зі ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.

З огляду на матеріали справи вбачається, що 31.07.2014 між ПАТ «ІМЕКСБАНК» (іпотекодержатель) та ТОВ «МІСЬКИЙ АНДРОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» (іпотекодавець) укладено іпотечний договір з майновим поручителем (іпотечний договір), який забезпечує вимоги іпотекодержателя за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 15/13 від 27.02.2013 р., з додатковою угодою № 1 від 31.07.2014, який укладено між іпотекодержателем та ТОВ «Україна» (боржник), стосовно повернення отриманої суми кредиту, несплачених відсотків, комісій, неустойок і штрафів у повному обсязі тощо (основне зобов`язання). У відповідності до п.1.3 іпотечного договору предметом іпотеки є нерухоме майно: нежила будівля, що знаходиться за адресою: місто Одеса, вулиця Чорноморська, будинок 1, яка складається з нежилої будівлі під літ. „А загальною площею 1168,4 кв.м та басейну під літ. „Ж та розташована на земельній ділянці площею 0,2725 га, кадастровий номер: 5110137500:29:005:0033… Нежила будівля є приватною власністю іпотекодавця на підставі договору купівлі-продажу… 31.07.2014 право власності на нежилу будівлю зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державним реєстратором прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна: 420760351101. Згідно п.1.8 іпотечного договору на строк його дії предмет іпотеки залишається у володінні (користуванні) іпотекодавця. В п.7.1 іпотечного договору зазначено, що він набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до повного виконання боржником зобов`язань за кредитним договором та додаткових договорів/угод до нього. Іпотечний договір посвідчено 31.07.2014 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. та зареєстровано в реєстрі за № 4058. 22.02.2022 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. видано дублікат іпотечного договору замість втраченого.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 16.09.2015 по справі № 916/952/15-г стягнуто з ТОВ «Україна» на користь ПАТ «,ІМЕКСБАНК», від імені та в інтересах якого діє уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, 111700000,00 грн заборгованості за кредитом, 12614449,02 грн заборгованості за відсотками, 1485249,69 грн пені.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 27.04.2018 по справі № 916/3272/17, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.09.2018, застосовано наслідки недійсності договору про розірвання іпотечного договору, укладеного між ПАТ «ІМЕКСБАНК» та ТОВ «МІСЬКИЙ АНДРОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», повернувши сторони у стан, який існував до укладення цього правочину, шляхом скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень про припинення іпотеки та обтяжень щодо майна ТОВ «МІСЬКИЙ АНДРОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», а саме нежилої будівлі, що знаходиться за адресою м. Одеса, вул. Чорноморська, будинок 1 (один), яка складається з нежилої будівлі під літ. „А загальною площею 1168,4 кв.м та басейну під літ. „Ж, які були зареєстровані згідно іпотечного договору, посвідченого 31.07.2014 р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. за реєстровим № 4058.

25.07.2018 між ТОВ «МІСЬКИЙ АНДРОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» (продавець) та ТОВ «УНІВЕРСАЛ ДІРЕКТ» (покупець) укладено договір-купівлі продажу, у відповідності до п.1.1 якого продавець передає у власність, а покупець приймає у власність і сплачує визначену цим договором грошову суму за нежилу будівлю, що знаходиться за адресою: місто Одеса, вулиця Чорноморська, будинок 1 (один), яка складається з нежилої будівлі під літ. ,,А загальною площею 1168,4 кв.м та басейну під літ. ,,Ж.

Згідно п.6 договору продавець стверджує, що відчужувана нежила будівля належить йому на праві приватної власності, до цього часу нікому другому не продана, не подарована, іншим способом не відчужена, під заставою, в тому числі податковою, забороною (арештом) не перебуває; боргом за комунальні послуги, податки чи інші платежі не обтяжена; сервітути відносно неї не встановлені; судового спору щодо неї, а також прав у третіх осіб, у тому числі за договорами оренди, застави, лізингу, тощо, як в межах, так і за межами України немає; самовільного переобладнання та перепланування нежилої будівлі не має; внаслідок продажу нежилої будівлі не буде порушено прав та законних інтересів інших осіб...

Відповідно до п. 7 договору вищезазначена нежила будівля під забороною (арештом), в іпотеці та у заставі, в податковій заставі не перебуває, що підтверджується інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна: 132082248, 132082540, 132083309 від 25.07.2018 та витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про податкові застави № 56419377 від 25.07.2018.

Договір посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сватаненко О.В. та зареєстровано в реєстрі за № 1045.

12.09.2019 між ПАТ «ІМЕКСБАНК» (банк) та ТОВ «КРЕДІТ ІНВЕСТМЕНТ ГРУП» (новий іпотекодержатель) укладено договір про відступлення прав вимоги за іпотечним договором № 106/8/1, відповідно до п.1.1 якого за цим договором в порядку та на умовах, визначених ним, банк відступає новому іпотекодержателю належні банку, а новий іпотекодержатель набуває права вимоги банку до іпотекодавця юридичної особи, зазначеної у додатку № 1 до цього договору. Відповідно до додатку № 1 до договору № 106/8/1 банком відступлено новому іпотекодержателю право вимоги за іпотечним договором з майновим поручителем ТОВ «МІСЬКИЙ АНДРОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» від 31.07.2014, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. та зареєстрованого в реєстрі за № 4058. Предмет іпотеки нежила будівля, що знаходиться за адресою м. Одеса, вул. Чорноморська, будинок 1 (один), яка складається з нежилої будівлі під літ. „А загальною площею 1168,4 кв.м та басейну під літ. „Ж, розташована на земельній ділянці площею 0,2725 га, кадастровий номер 5110137500:29:005:0033, яка знаходиться в оренді ТОВ ,,МІСЬКИЙ АНДРОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР. Договір відступлення прав вимоги за іпотечним договором посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О.С. та зареєстровано в реєстрі за № 1282.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.07.2020 на підставі вказаного договору про відступлення права вимоги замінено сторону (стягувача) у виконавчому провадженні при примусовому виконанні наказу від 29.09.2015, виданого Господарським судом Одеської області на виконання рішення від 16.09.2015 по справі № 916/952/15-г, з ПАТ «ІМЕКСБАНК» на ТОВ «КРЕДІТ ІНВЕСТМЕНТ ГРУП».

Відповідно до даних Державного реєстру речових прав:

- за ТОВ «УНІВЕРСАЛ ДІРЕКТ» зареєстроване право власності на нежилу будівлю за адресою м. Одеса, вул. Чорноморська, будинок 1 (один), яка складається з нежилої будівлі під літ. „А загальною площею 1168,4 кв.м та басейну під літ. „Ж;

- за ТОВ «КРЕДІТ ІНВЕСТМЕНТ ГРУП» зареєстроване право іпотеки на вказане майно.

Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені рішення, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків.

Частина 1 ст. 16 Цивільного кодексу України визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 15 Цивільного кодексу встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України).

Суб`єктивне право на захист це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені положеннями статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

При цьому, право вибору способу захисту порушеного права належить позивачу, а суд наділений компетенцією перевірити відповідність обраного способу захисту змісту порушеного права. При цьому, обраний спосіб захисту не лише повинен бути встановлений договором або законом, але і бути ефективним, таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (аналогічні за змістом висновки наведено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18, від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17).

Таким чином, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства, без додаткових (повторних) звернень до суду.

При визначенні способу захисту слід ураховувати положення ч. 1 ст. 14, п. 4 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими спосіб захисту, який може застосувати суд при вирішенні справи, обирає позивач, тому суд позбавлений можливості на власний розсуд обирати і захищати права позивача у спосіб, який ця особа не просить застосувати.

Розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах.

Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право позивача підлягає захисту обраним ним способом (такий висновок наведено, зокрема, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19).

Питання належності та ефективності обраного позивачем способу захисту порушеного права або законного інтересу підлягає вирішенню судами після повного встановлення усіх фактичних обставин справи, а також після з`ясування того, чи існує у позивача право або законний інтерес та чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем (близька за змістом правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 17.06.2020 у справі № 922/2529/19).

Позивач звернувся до суду з вимогами про визнання добросовісним набувачем, визнання припиненим права іпотеки, скасування державної реєстрації права іпотеки та скасування державної реєстрації обтяження нерухоме майно, мотивуючи їх порушенням його права власності внаслідок незаконної реєстрації відповідачем іпотечних обтяжень нерухомого майна.

Відповідно до частини 1 статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною 1 статті 317 Цивільного кодексу України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно із частиною 1 статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Отже, за загальним правилом саме власнику належить правоможність вчинення правочинів, спрямованих на розпорядженням його майном (п. 99 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2020 у справі № 826/20221/16).

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (частини 1, 2 статті 321 Цивільного кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, позивач на підставі договору купівлі-продажу від 25.07.2018 набув право власності на нежилу будівлю за адресою м. Одеса, вул. Чорноморська, будинок 1 (один), яка складається з нежилої будівлі під літ. „А загальною площею 1168,4 кв.м та басейну під літ. „Ж.

Як стверджує позивач, з посиланням на п. 7 договору купівлі-продажу, станом на момент вчинення правочину вищезазначена нежила будівля під забороною (арештом), в іпотеці та у заставі, в податковій заставі не перебувала, що підтверджується інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна: 132082248, 132082540, 132083309 від 25.07.2018, та витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про податкові застави № 56419377 від 25.07.2018.

Разом із цим за даними інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна від 22.01.2024 № 362766119 іпотекодержателем вказаної нежилої будівлі є ТОВ «КРЕДІТ ІНВЕСТМЕНТ ГРУП» згідно договору іпотеки від 31.07.2014 серія/номер 4058.

Позивач вказує, що набув майно вільним від обтяжень, а відтак реєстрація відповідачем права іпотеки є незаконною.

Цивільне законодавство сСеред способів захисту речових прав виокремлює, зокрема, усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном згідно зі статтею 391 ЦК України (негаторний позов).

Негаторний позов - це вимога власника, який є володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, які можуть призвести до виникнення таких перешкод. Схожі висновки викладені, зокрема, у пункті 88 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2023 у справі № 488/2807/17.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України). За змістом цієї статті негаторний позов застосовується для захисту від порушень, які не пов`язані із позбавленням володіння (див. пункт 71 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц).

Отже, в даному випадку, позивач прагне усунути перешкоди у здійсненні права самостійно розпоряджатись належним йому нерухомим майном, у відношенні якого відповідачем було зареєстроване іпотечне обтяження, а тому позов у цій справі є негаторним.

Колегія суддів враховує, що положення статті 16 Цивільного кодексу України не передбачають такого способу захисту як визнання добросовісним набувачем. Законодавчі обмеження матеріально-правових спорів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту у спосіб, не передбачений статтею 16 Цивільного кодексу України, якщо такий є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимога про визнання добросовісним набувачем не є належним способом судового захисту, оскільки добросовісність набуття - це не предмет позову, а одна з обставин, що має значення для справи та підлягає доказуванню за позовом про витребування майна.

Схожих за змістом висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 19 вересня 2018 року у справі № 755/15989/15-ц (провадження № 61- 13510св18), від 11 грудня 2019 року у справі № 523/11051/17 (провадження № 61-13925св19), від 30 вересня 2020 року у справі № 645/747/16-ц (провадження № 61-5240св19).

При цьому, Велика Палата Верховного Суду у постанові у постанові від 10.04.2024 у справі № 496/1059/18 конкретизувала висновки об`єднаної палати КГС ВС, викладені в постанові від 06.08.2021 у справі № 910/20607/17, та зазначила, що для ефективного захисту прав володіючого власника нерухомого майна, щодо якого до Реєстру незаконно внесено запис про право іпотеки іншої особи, з якою власник не перебував у зобов`язальних відносинах, має застосовуватись негаторний позов про усунення перешкод у здійсненні власником права розпорядження своїм майном (стаття 391 Цивільного кодексу України), з яким власник може звернутись, зокрема, шляхом пред`явлення вимоги про скасування державної реєстрації права іпотеки зазначеної особи.

Судове рішення про задоволення такого позову, яке набрало законної сили, є підставою для державної реєстрації відомостей про припинення незаконно зареєстрованого за відповідачем права іпотеки, що усуває для позивача перешкоди у здійсненні ним правоможності розпоряджатись своїм нерухомим майном.

Отже, вимоги ТОВ «УНІВЕРСАЛ ДІРЕКТ» в частині визнання припиненим права іпотеки ТОВ «КРЕДІТ ІНВЕСТМЕНТ ГРУП» за договором іпотеки від 31.07.2014, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю., зареєстрованим в реєстрі за № 4058, та за дублікатом договору іпотеки, що має силу оригіналу № 320 від 22.02.2022, стосовно іпотеки нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: місто Одеса, вулиця Чорноморська, будинок 1 та складається з будівлі під літ. ,,А загальною площею 1164,4 кв.м та басейну під літ. ,,Ж, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 420760351101 також підлягають залишенню без задоволення.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про скасування державної реєстрації права іпотеки та скасування державної реєстрації обтяження нерухоме майно суд першої інстанції виходив з того, що сторони договору купівлі-продажу від 25.07.2018 діяли недобросовісно, а відтак підстави для задоволення позову відсутні.

З матеріалів справи вбачається, що запис про обтяження майна іпотекою виключений на підставі договору про розірвання іпотечного договору з майновим поручителем 26.12.2014, укладеного між АТ «Імексбанк» та ТОВ «Міський андрологічний центр».

В наступному, рішенням Господарського суду Одеської області від 27.04.2018 у справі № 916/3272/17 застосовано наслідки недійсності договору про розірвання іпотечного договору, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Імексбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Міський андрологічний центр», повернувши сторони у стан, який існував до укладення цього правочину, шляхом скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень про припинення іпотеки та обтяжень щодо майна Товариства з обмеженою відповідальністю „Міський андрологічний центр", а саме: нежилої будівлі, що знаходиться за адресою м. Одеса, вул. Чорноморська, будинок 1 (один), яка складається з нежилої будівлі під літ. „А", загальною площею 1168,4 кв. м. та басейну під літ. „Ж", які були зареєстровані згідно іпотечного договору, посвідченого 31.07.2014 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. за реєстровим № 4058.

Договір купівлі продажу щодо вказаної нежилої будівлі укладений між ТОВ «Міський андрологічний центр» та ТОВ «УНІВЕРСАЛ ДІРЕКТ» 25.07.2018 та станом на момент вчинення відповідного правочину запису про наявність обтяжень вказаного нерухомого майна не було.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.06.2021 у справі №922/2416/17 виснувала, що:

«Виключення запису про обтяження, зокрема, на підставі судового рішення саме по собі не припиняє іпотеки, яка залишається чинною. Відповідно скасування такого судового рішення не спричиняє відновлення дії іпотеки. Якщо предмет іпотеки не був реалізований та відсутні інші підстави для припинення іпотеки, встановлені законом, то іпотека є чинною з моменту внесення про неї первинного запису до відповідного реєстру незалежно від того, чи було скасоване судове рішення, на підставі якого з Державного реєстру іпотек виключено запис про обтяження. У такому разі запис про іпотеку підлягає відновленню.

Водночас Велика Палата Верховного Суду нагадує, що функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі. Таких висновків Велика Палата Верховного Суду дійшла, зокрема, у пункті 96 постанови від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18), у пункті 10.29 постанови від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13 (провадження № 12-158гс19). Аналогічно функцією державної реєстрації іпотеки є оголошення належності іпотеки нерухомого майна певній особі. Тобто запис про іпотеку не може бути відновлений з моменту вчинення первинного запису («заднім числом»), а підлягає відновленню з моменту вчинення запису про таке відновлення.

Якщо ж іпотека припинена у зв`язку з реалізацією предмета іпотеки, то подальше скасування судового рішення, на підставі якого з Державного реєстру іпотек виключено запис про обтяження, не впливає ані на чинність договору купівлі-продажу, укладеного на прилюдних торгах, ані на чинність іпотеки. Відповідно до частини першої статті 23 Закону № 898-IV у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Зазначену норму слід застосовувати разом з пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відповідно до якого державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вважаються правильними, доки не доведено протилежне (пункт 6.30 постанови від 2 липня 2019 року у справі № 48/340). Однією із загальних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» до загальних засад державної реєстрації прав належить гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження. Тому суд має оцінювати наявність або відсутність добросовісності зареєстрованого володільця нерухомого майна (пункт 51 постанови від 26 червня 2019 року у справі № 669/927/16-ц).

Добросовісна особа, яка придбаває нерухоме майно у власність або набуває інше речове право на нього, вправі покладатися на відомості про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження (їх наявність або відсутність) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (пункт 46.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 1 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18 (провадження № 14-436цс19)).

Тому за відсутності в реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень. Такі висновки сформульовані у пункті 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17 (провадження № 12-127гс19).

З огляду на наведені у постанові в справі № 922/2416/17 мотиви, для забезпечення єдності судової практики Велика Палата Верховного Суду вважала за необхідне відступити шляхом конкретизації від її висновку, викладеного у постанові від 19 червня 2019 року у справі № 643/17966/14-ц, а також від аналогічного висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 16 вересня 2015 року у справі № 6-1193цс15, і Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладеного у постановах від 10 травня 2018 року у справі № 643/18839/13-ц, від 23 січня 2019 року у справі № 643/12557/16-ц та від 13 березня 2019 року у справі № 643/19761/13-ц.

Означена конкретизація висновків полягає у такому:

- скасоване судове рішення не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення, але його скасування саме по собі (тобто без встановлення інших обставин, що, зокрема, можуть підтверджувати недобросовісність дій, які були вчинені на підставі цього рішення) не є підставою для перегляду всіх юридичних фактів, що виникли, змінилися чи припинилися на підставі відповідного рішення;

- виключення відомостей про право іпотеки з відповідного державного реєстру на підставі судового рішення є не правовим наслідком такого рішення, а фактичною дією, вчиненою на підставі цього рішення;

- виключення відомостей про право іпотеки з відповідного Державного реєстру, зокрема, на підставі судового рішення не впливає на чинність іпотеки. Скасування того судового рішення, що мало наслідком внесення до Державного реєстру іпотек запису про припинення іпотеки, не відновлює дію останньої, оскільки іпотека зберігає чинність незалежно від відсутності певний час відомостей про неї у відповідному державному реєстрі;

- запис про іпотеку не може бути відновлений з моменту вчинення первинного запису, а вчиняється державним реєстратором повторно за наявності для цього підстав, передбачених законом, зокрема договору іпотеки, а також судового рішення про визнання права іпотекодержателя;

- за відсутності в реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень (пункт 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17 за провадженням № 12-127гс19). За таких умов право іпотеки припиняється, відомості про іпотеку поновленню не підлягають, а позов про звернення стягнення на предмет іпотеки не підлягає задоволенню;

- при вирішенні таких спорів необхідно враховувати наявність чи відсутність обставин, які можуть свідчити про недобросовісність набувача майна, придбаного за відсутності в державному реєстрі відомостей про обтяження.».

Відтак, при вирішенні такої категорії спорів необхідно досліджувати добросовісність набувача майна.

При цьому добросовісність учасників цивільних правовідносин презюмується. Відповідна оцінка обставин в даному випадку, здійснюється станом на момент вчинення правочину.

За визначенням, наведеним у частині 1 статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека є видом забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Частиною 1 статті 5 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що предметом іпотеки можуть бути один або декілька об`єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об`єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.

Укладаючи іпотечний договір, іпотекодавець фактично погоджується на реєстрацію права іпотеки іпотекодержателя, але лише на первинну реєстрацію. У разі якщо на момент подання заяви про державну реєстрацію права іпотеки згідно з відомостями Державного реєстру право власності на предмет іпотеки зареєстроване за іншою особою, ніж та, яка є стороною договору іпотеки як іпотекодавець, то така обставина є підставою для відмови в державній реєстрації в силу положень пункту 7 частини першої статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», оскільки заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем.

Матеріали справи свідчать, що державна реєстрація припинення іпотеки за договором іпотечний договір з майновим поручителем від 31.07.2014 відбулась 26.12.2014, а договір купівлі-продажу спірного нерухомого майна між ТОВ «Міський андрологічний центр» та ТОВ «УНІВЕРСАЛ ДІРЕКТ» 25.07.2018.

При цьому, станом на момент укладення договору відомостей про право іпотеки АТ «Імексбанк» / ТОВ «КРЕДІТ ІНВЕСТМЕНТ ГРУП» в реєстрі не було.

Як вбачається з п. 2 договору купівлі-продажу нежитлова будівля належала продавцю на праві власності з 2009 року.

Договір купівлі-продажу від імені ТОВ «УНІВЕРСАЛ ДІРЕКТ» підписано директором Товариства Барановою Т.Д., як на час укладання договору була й засновником Товариства, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Добросовісним набувачем є особа, яка не знала і не могла знати про те, що майно придбане в особи, яка не мала права його відчужувати. Недобросовісний набувач, навпаки, на момент здійснення угоди про відчуження спірного майна знав або міг знати, що річ відчужується особою, якій вона не належить і яка на її відчуження не має права.

Якщо спірне майно є об`єктом нерухомості, то для визначення добросовісності його набувача, крім приписів Цивільного кодексу України, слід застосовувати спеціальну норму пункту 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відповідно до якої державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (див. близькі за змістом висновки у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17 (пункти 37), від 2 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19 (пункт 6.45), від 6 липня 2022 року у справі № 914/2618/16 (пункт 53)). Отже, якщо добросовісна особа, тобто та, яка не знала та не могла знати про існування обтяжень речових прав на це майно або про наявність на нього речових прав третіх осіб, придбаває нерухоме майно у власність або набуває інше речове право на нього, то вона вправі покладатися на відомості про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження (їх наявність або відсутність), що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Тому за відсутності в цьому реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не могла знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень. Такі висновки сформульовано в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17 (пункти 37, 38), від 1 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18 (пункти 46.1, 46.2), від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17 (пункти 7.15, 7.16), від 6 липня 2022 року у справі № 914/2618/16 (пункт 54)".

Отже, в даному випадку не спростовано добросовісність дій покупця при укладенні договору купівлі-продажу від 25.07.2018.

При цьому, лише факт невчинення позивачем дій з перевірки наявності судових спорів щодо спірного майна, само по собі не є безумовним свідченням його умислу або прояву необачності.

Так само, не спростовують наведене й посилання відповідача на інформація НБУ щодо структури власників істотної участі ПАТ «ІМЕКСБАНК» станом на 01.01.2015, адже ТОВ «УНІВЕРСАЛ ДІРЕКТ», як юридичну особу, зареєстровано лише у 2018 році.

Беручи до уваги викладене вище, а також враховуючи, що позивач як власник не передавав нежилу будівлю в іпотеку, не був стороною цього правочину колегія суддів вважає обґрунтованими вимоги про скасування державної реєстрації права іпотеки на спірну нежилу будівлю та обтяжень, що створює позивачу перешкоди у здійсненні ним правомочностей власника майна.

Щодо посилання відповідача на преюдиціальність обставин, встановлених у судовому рішенні по справі № 916/2390/22, колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиційність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі, для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні суду і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає у неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 30.04.2024 у справі № 918/775/23, від 16.04.2024 у справі № 921/186/23, від 30.01.2024 у справі № 916/542/18.

Правило про преюдицію спрямоване не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив у законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального встановлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження та оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 05.09.2023 у справі № 910/8641/21, від 16.05.2023 у справі № 910/17367/20.

Колегія суддів зазначає, що у справі № 916/2390/22, на яку посилається відповідач, не досліджувалися та не встановлювалися обставини щодо добросовісності кінцевого набувача нерухомого майна, що є підставою даного позову.

Крім того, судом першої інстанції було відмовлено у задоволенні поданих відповідачем клопотань про закриття провадження у справі та про залишення позову без розгляду. Судове рішення в цій частині відповідачем не оскаржене.

Щодо поданої відповідачем заяви про застосування наслідків спливу строку позовної давності.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц та у постанові Верховного Суду України від 06.03.2018 у справі № 607/15489/15-ц надана правова характеристика негаторному позову, зокрема: позовна давність до вимог за цим позовом не застосовується, оскільки правопорушення є таким, що триває у часі, а тому негаторний позов може бути пред`явлений позивачем доти, доки існує саме правопорушення.

Оскільки, в даному випадку, порушення прав Товариства з обмеженою відповідальністю «УНІВЕРСАЛ ДІРЕКТ» триває і досі, то підстави для застосування позовної давності відсутні.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При цьому, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно зі ст. 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є нез`ясування обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, Південно-західний апеляційний господарський суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «УНІВЕРСАЛ ДІРЕКТ», а рішення Господарського суду Одеської області від 23.05.2024 по справі №916/304/24 частковому скасуванню з викладенням його резолютивної частини в редакції суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги розподіляються пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 277, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УНІВЕРСАЛ ДІРЕКТ» задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Одеської області від 23.05.2024 у справі №916/304/24 скасувати частково.

Викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:

«Позов задовольнити частково.

Скасувати державну реєстрацію права іпотеки ТОВ «КРЕДІТ ІНВЕСТМЕНТ ГРУП», згідно з номером запису про іпотеку 6530108 від 31.07.2014, за договором іпотеки від 31.07.2014, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю., зареєстрованим в реєстрі за № 4058, та за дублікатом договору іпотеки, що має силу оригіналу № 320 від 22.02.2022 р., стосовно іпотеки нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: місто Одеса, вулиця Чорноморська, будинок 1 та складається з будівлі під літ. ,,А загальною площею 1164,4 кв.м та басейну під літ. ,,Ж, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 420760351101.

Скасувати державну реєстрацію обтяження на нерухоме майно, згідно з номером запису про обтяження 6529934 від 31.07.2014, за договором іпотеки від 31.07.2014, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю., зареєстрованим в реєстрі за № 4058, та за дублікатом договору іпотеки, що має силу оригіналу № 320 від 22.02.2022 р., стосовно іпотеки нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: місто Одеса, вулиця Чорноморська, будинок 1 та складається з будівлі під літ. ,,А загальною площею 1164,4 кв.м та басейну під літ. ,,Ж, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 420760351101.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕДІТ ІНВЕСТМЕНТ ГРУП» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УНІВЕРСАЛ ДІРЕКТ» 6 056 грн. витрат по сплаті судового збору за подання позову.».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕДІТ ІНВЕСТМЕНТ ГРУП» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УНІВЕРСАЛ ДІРЕКТ» 7 267, 20 грн. витрат по сплаті судового збору за подання позову.».

Доручити Господарському суду Одеської області на виконання даної постанови видати відповідні накази із зазначенням необхідних реквізитів сторін.

Матеріали справи №916/304/24 повернути до Господарського суду Одеської області.

Постанова відповідно до вимог ст. 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у 20-денний строк.

Повний текст постанови складений 07.10.2024.

Головуючий суддяСавицький Я.Ф.

СуддяДіброва Г.І.

СуддяПринцевська Н.М.