Постанова
від 25.09.2024 по справі 910/127/21
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" вересня 2024 р. Справа№ 910/127/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Коробенка Г.П.

Кравчука Г.А.

при секретарі судового засідання: Гріщенко А.О.

за участі представників учасників справи:

прокурор: Винник О.О.

від позивача: не з`явились

від відповідача: Сухомлин Д.О.

від третьої особи: Ковдій М.С., Овсій Д.Ю.

та за участі вільних слухачів відповідно до протоколу судового засідання від 25.09.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Національної академії внутрішніх справ та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Резон»

на рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2024 (повний текст підписано 19.06.2024)

у справі №910/127/21 (суддя Павленко Є.В.)

за позовом заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської державної адміністрації (Київської міської ради)

до Національної академії внутрішніх справ

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Резон»

про припинення права користування земельними ділянками та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1. короткий зміст позовних вимог

Заступник керівника Київської міської прокуратури звернувся в інтересах держави в особі Київської міської державної адміністрації (Київської міської ради) до Господарського суду міста Києва з позовом до Національної академії внутрішніх справ про припинення права постійного користування відповідача земельними ділянками, площею 6,196 га (кадастровий номер 8000000000:90:305:0002) та площею 23,716 га (кадастровий номер 8000000000:90:305:0001), які розташовані на 22 км Харківського шосе у Дарницькому районі міста Києва, а також про зобов`язання останнього повернути вказані земельні ділянки з приведенням їх у придатний для використання стан шляхом знесення будівель і споруд.

Позовні вимоги Заступника керівника Київської міської прокуратури, заявлені в інтересах держави в особі Київської міської державної адміністрації (Київської міської ради), обґрунтовані використанням земельних ділянок площею 6,196 га та 23,716 га на 22 км Харківського шосе у Дарницькому районі міста Києва не за цільовим призначенням, що на думку прокурора призведе до вибуття земельної ділянки з державної власності та неможливості її використання за цільовим призначенням.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції, зокрема:

- ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2021 залучено до участі в справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, - Товариство з обмеженою відповідальністю фірму «Резон»;

- ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2021 призначено судову експертизу в справі № 910/127/21, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, а також зупинено провадження у справі на час проведення експертизи;

- ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2023 провадження у справі № 910/127/21 поновлено (після надходження висновку експерта за результатами проведення експертизи);

- ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2023 заяву заступника керівника Київської міської прокуратури від 30 серпня 2023 року № 15/1-6224-20 про забезпечення позову задоволено;

Заборонено Національній академії внутрішніх справ (03035, місто Київ, площа Солом`янська, будинок 1; ідентифікаційний код 08751177), а також будь-яким особам вчиняти будь-які дії щодо проведення будівельних та вишукувальних робіт для будівництва на земельній ділянці, з якими укладено договори про здійснення підготовчих, вишукувальних та будівельних робіт на земельній ділянці, площею 23,716 га, на 22-му км Харківського шосе у Дарницькому районі міста Києва (кадастровий номер 8000000000:90:305:0001) вчиняти будь-які дії щодо проведення будівельних та вишукувальних робіт для будівництва на вказаній земельній ділянці.

Заборонено Національній академії внутрішніх справ (03035, місто Київ, площа Солом`янська, будинок 1; ідентифікаційний код 08751177), а також будь-яким особам вчиняти будь-які дії щодо проведення будівельних та вишукувальних робіт для будівництва на земельній ділянці, з якими укладено договори про здійснення підготовчих, вишукувальних та будівельних робіт на земельній ділянці, площею 6,196 га, на 22-му км Харківського шосе у Дарницькому районі міста Києва (кадастровий номер 8000000000:90:305:0002), вчиняти будь-які дії щодо проведення будівельних та вишукувальних робіт для будівництва на вказаній земельній ділянці.

Накладено арешт на земельні ділянки, площею 23,716 га (кадастровий номер 8000000000:90:305:0001, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 183675580000), та площею 6,196 га (кадастровий номер 8000000000:90:305:0002, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1959350780000), на 22-му км Харківського шосе у Дарницькому районі міста Києва.

Заборонено державним реєстраторам прав на нерухоме майно в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та нотаріусам здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо об`єктів нерухомого майна на земельних ділянках з кадастровими номерами: 8000000000:90:305:0001 та 8000000000:90:305:0002 по вулиці Харківське шосе, 22-й км у Дарницькому районі міста Києва, у тому числі приймати рішення про державну реєстрацію, здійснювати будь-яку державну реєстрацію змін щодо нерухомого майна по вулиці Харківське шосе, 22-й км у Дарницькому районі міста Києва та вносити будь-які записи про такі зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Заборонено Державній інспекції архітектури та містобудування України (1133, місто Київ, Б. Лесі Українки, будинок 26; ідентифікаційний код 44245840) приймати в експлуатацію закінчені будівництвом об`єкти шляхом видачі сертифікатів про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів на земельних ділянках з кадастровими номерами: 8000000000:90:305:0001 та 8000000000:90:305:0002 по вулиці Харківське шосе, 22-й км у Дарницькому районі міста Києва.

1.2. короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.06.2024 у справі №910/127/21 позов задоволено.

Припинено Національній академії внутрішніх справ право постійного користування земельною ділянкою, площею 6,196 га (кадастровий номер 8000000000:90:305:0002), яка розташована на 22 км Харківського шосе у Дарницькому районі міста Києва, посвідчене державним актом на право постійного користування землею серії I-КВ №005423, який зареєстрований у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею від 17 лютого 1998 року за № 90-4-00018, та зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 8 листопада 2019 року (номер запису про інше речове право: 34113146).

Припинено Національній академії внутрішніх справ право постійного користування земельною ділянкою, площею 23,716 га (кадастровий номер 8000000000:90:305:0001), яка розташована на 22 км Харківського шосе у Дарницькому районі міста Києва, зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 7 листопада 2013 року (номер запису про інше речове право: 3934109) на підставі рішення Київської міської ради від 20 вересня 2012 року № 126/8410.

Зобов`язано Національну академію внутрішніх справ повернути Київській міській державній адміністрації земельну ділянку, площею 6,196 га (кадастровий номер 8000000000:90:305:0002), розташовану на 22 км Харківського шосе у Дарницькому районі міста Києва з приведенням її у придатний для використання стан шляхом знесення від будівель і споруд.

Зобов`язано Національну академію внутрішніх справ повернути Київській міській державній адміністрації земельну ділянку, площею 23,716 га (кадастровий номер 8000000000:90:305:0001), розташовану на 22 км Харківського шосе у Дарницькому районі міста Києва з приведенням її у придатний для використання стан шляхом знесення від будівель і споруд.

Стягнуто з Національної академії внутрішніх справ на користь Київської міської прокуратури 8 408 грн 00 коп. судового збору.

Приймаючи зазначене рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з наступного:

- звернення Прокурора в інтересах держави з даним позовом у порядку частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» є обґрунтованим;

- актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 30 листопада 2020 року № 20-0012-02, який є чинним та у встановленому законом порядку не оскаржувався та не скасований, встановлено використання земельних ділянок не за цільовим призначенням;

- висновки експертів, зроблені в межах судової експертизи з питань землеустрою, не відповідають дійсним обставинам справи та повністю суперечать усім іншим доказам, які містяться у її матеріалах, у зв`язку з чим висновок експерта в якості належного та допустимого доказу судом не прийнято;

- враховуючи встановлений факт нецільового використання відповідачем спірних земельних ділянок, який підтверджується матеріалами справи, а також те, що на момент прийняття рішення у справі останній не надав документів, які свідчать про зміну цільового призначення цих ділянок на землі житлової та громадської забудови в установленому законом порядку, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог Прокурора в частині припинення відповідачеві права постійного користування земельними ділянками, площею 6,196 га (кадастровий номер 8000000000:90:305:0002) та площею 23,716 га (кадастровий номер 8000000000:90:305:0001);

- у зв`язку з вказаним, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог Прокурора про зобов`язання відповідача повернути спірні земельні ділянки з приведенням їх у придатний для подальшого використання стан, шляхом демонтажу (знесення) незаконно зведених на них об`єктів, враховуючи при цьому, що право власності на об`єкти будівництва станом на час розгляду даної справи у встановленому законом порядку за третіми особами зареєстровано не було;

- відмова у задоволенні вищевказаних позовних вимог Прокурора фактично може привести до вибуття спірних земельних ділянок із володіння держави, тоді як їхнє задоволення не порушуватиме права власності інших осіб;

- прокурор, подавши позов у січні 2021 року, не пропустив строк позовної давності, а відтак заява відповідача про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності є необґрунтованою.

1.3. короткий зміст вимог апеляційних скарг

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, Національна академія внутрішніх справ (відповідач у справі) 08.07.2024 через систему «Електронний суд» звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2024 у справі №910/127/21 повністю і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Також не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Резон» (третя особа на стороні відповідача у справі) 09.07.2024 звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2024 у справі №910/127/21 повністю і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ:

2.1. визначення складу суду, заяви, клопотання

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2024 апеляційну скаргу передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Гончаров С.А., Сибіга О.М.

Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 09.07.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Резон» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2024 у справі №910/127/21 передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Гончаров С.А., Сибіга О.М.

Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 10.07.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/127/21 та відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційними скаргами Національної академії внутрішніх справ, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Резон», Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Атлон» та ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2024 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №910/127/21.

18.07.2024 матеріали справи №910/127/21 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Під час вирішення питання щодо подальшого руху апеляційних скарг, суддею Скрипкою І.М. заявлено про самовідвід у справі №910/127/24.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 заяву судді Скрипки І.М. про самовідвід у справі №910/127/21 задоволено. Матеріали апеляційних скарг Національної академії внутрішніх справ, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Резон», Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Атлон» та ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2024 у справі №910/127/21 передано на повторний автоматизований розподіл для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень ст.32 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням в.о. керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 24.07.2024 призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.07.2024 для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді - Коробенко Г.П., Кравчук Г.А.

Протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 24.07.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Резон» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2024 у справі №910/127/21 передано колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді - Коробенко Г.П., Кравчук Г.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.07.2024 відкрито апеляційне провадження у справі №910/127/21 за апеляційною скаргою Національної академії внутрішніх справ на рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2024 у справі №910/127/21 та призначено до розгляду на 25.09.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.07.2024 відкрито апеляційне провадження у справі №910/127/21 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Резон» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2024 у справі №910/127/21. Об`єднано в одне апеляційне провадження апеляційні скарги Національної академії внутрішніх справ та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Резон» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2024 у справі №910/127/21, розгляд яких здійснювати 25.09.2024.

08.08.2024 до суду через систему «Електронний суд» від Київської міської прокуратури надійшли відзиви на апеляційну скаргу Національної академії внутрішніх справ та на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Резон».

24.09.2024 до канцелярії суду від Київської міської державної адміністрації (Київської міської ради) надійшло клопотання про розгляд апеляційних скарг у справі без участі представника позивача у зв`язку із зайнятістю представників КМДА в інших судових засіданнях.

25.09.2024 (зареєстрована о 12:39) до канцелярії суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Резон» надійшла заява про долучення доказів.

2.2. узагальнені доводи осіб, які подали апеляційні скарги

2.2.1. Відповідач вважає, що рішення суду є таким, що не ґрунтувалось на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних доказів, з наданням належної правової оцінки фактичним обставинам справи, а базувалось лише на думках Прокурора, без підтвердження доказами обставин, з якими пов`язується нецільове використання спірних земельних ділянок.

Апеляційна скарга Національної академії внутрішніх справ обґрунтована наступним:

- виділені земельні ділянки академії в постійне та тимчасове користування відповідно до ст. 2 Земельного кодексу України 1990 року та Українського класифікатора цільового використання землі, затвердженого листом Державного комітету України із земельних ресурсі від 24.04.1998 за №14-1-7/1205 земельна ділянка з кадастровим номер 8000000000:90:305:0001площею 23,716 га це землі лісового фонду та земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:90:305:0002 площею 6,1960 га це землі промисловості, транспорту, зв`язку, оборони та іншого призначення;

- судом не було надано жодної правової оцінки наявним в судовій справі документам виданим структурними підрозділами Позивача, зокрема листу Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), та документам іншого державного органу Головного управління Держгеокадастру у м. Києві (витяги про реєстрацію земельних ділянок в земельному кадастрі);

- судом залишено поза увагою що саме структурний підрозділ Позивача - Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на замовлення Національної академії внутрішніх справ видав Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на вул. Харківське шосе, 22-й км в Дарницькому районі м. Києва № 11058/0/12/27-15 від 26.08.2015 року;

- будівництво та залучення інвесторів шляхом продажу майнових прав фізичним особам на квартири на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:90:305:0002 не суперечить вимогам нормативно-правових актів з питань землеустрою, землекористування та цільовому призначенню цієї земельної ділянки, що також підтверджується: Містобудівними умовами та обмеженнями забудови земельної ділянки на вул. Харківське шосе, 22-й км в Дарницькому районі м. Києва № 11058/0/12/27-15 від 26.08.2015 року, Дозволом на виконання будівельних робіт № IV113192210997 від 09.08.2019, виданого Державною архітектурно-будівельною інспекцією із відповідними змінами від 14.09.2021 та 28.09.2023, Сертифікатом про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів за проектом «Будівництво житлово-рекреаційного житлового комплексу» від 28.09.2023 за №ІУ123230915404, наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Про присвоєння адреси об`єкту нерухомості» від 03.01.2024 № 1 та наказом Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації від 28.12.2023 №№895 та 896;

- за доводами відповідача, ні спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури при прийняті рішення про видачу містобудівних умов та обмежень, а ні ДІАМ при видачі дозволу на виконання будівельних робіт та сертифікату про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів за проектом ні структурними підрозділами Позивача при присвоєнні поштових адрес не вбачали жодних порушень Відповідачем цільового використання та функціонального призначення земельних ділянок, та підтверджують відповідність намірів щодо забудови земельних ділянок вимогам містобудівної документації відповідно до намірів забудови, а зазначені документи є діючими, не оскаржувались та у судовому порядку не скасовані;

- основним доказом, на якому ґрунтується прийняте рішення суду - це акт від 30.11.2020, однак акт перевірки дотримання земельного законодавства складений без посилання на порушення норм такого законодавства;

- скаржник не погоджується з висновком суду в тому, що висновок експертів прямо суперечить наявному в матеріалах справи акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 30 листопада 2020 року № 20-0012-02, натомість як додаткової чи повторної експертизи судом не призначено.

З наведених підстав відповідач просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2024 у справі №910/127/21 повністю і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

2.2.2. Третя особа вважає рішення суду першої інстанції незаконним та винесеним судом зі порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Резон» обґрунтована наступним:

- судом першої інстанції при винесені оскаржуваного рішення не було з`ясовано обставини, що мають значення для справи в частині, що стосується цільового використання земельних ділянок;

- Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації) було видано Містобудівні умови та обмеження земельної ділянки, а Державною архітектурно-будівельною інспекцією видано Дозвіл на виконання будівельних робіт від 09 серпня 2019 року, №ІУ 113192210997, натомість як невизнання наразі позивачем виданої ним і чинної документації є порушенням принципу правової визначеності;

- за цільовим призначенням земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:90:305:0002 відноситься до земель оборони, а тому з урахуванням положень ч. 2 ст. 4 Закону України «Про використання земель оборони» використання земельної ділянки для будівництва доступного житла не суперечить цільовому використанню земельної ділянки;

- прокурором не було доведено наявності порушення інтересу держави спірними рішеннями;

- акт перевірки вимог земельного законодавства від 30.11.2020 року, який складений працівниками Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу КМДА складений з порушенням порядку, передбаченого чинним законодавством, відтак не міг бути покладений як єдиний доказ в основу судового рішення;

- судом не враховано, що Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області було проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельними ділянками, використання яких є предметом розгляду в даній справі, за результатами якої складено Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 26.12.2019 № 1184-ДК/1220/АП/09/01/-19;

- Акт перевірки вимог земельного законодавства від 30.11.2020 року та Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 26.12.2019 № 1184-ДК/1220/АП/09/01/-19 складені в один період щодо одного об`єкту будівництва, втім містять взаємовиключні висновки;

- Висновок за результатами проведення судової експертизи з питань землеустрою у господарській справі № 910/127/21 від 19.10.2023 року №26184/21- 41 безпідставно не взятий судом до уваги.

З наведених підстав третя особа просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2024 у справі №910/127/21 повністю і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

2.3. узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

2.3.1. Прокурор у поданому відзиві на апеляційну скаргу відповідача заперечує проти доводів апеляційної скарги, зазначаючи наступне:

- апелянт зазначаючи, що земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:90:305:0001 площею 23,716 га відносилась до земель лісового фонду, а земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:90:305:0002 площею 6,1960 га - до земель промисловості, транспорту, зв`язку, оборони та іншого призначення, - не надає та не посилається на жодні докази, які б підтверджували його твердження;

- посилання відповідача на лист Департаменту земельних ресурсів виконавчого комітету Київської міської ради від 23.02.2017, у зв`язку зі змістом якого на переконання відповідача будівництво на спірних земельних ділянках, зокрема, на земельній ділянці площею 6,1960 га на 22 км Харківського шосе у Дарницькому районі міста Києва можливе без зміни цільового призначення земельної ділянки прокурор вважає помилковим, оскільки відповідачеві передано дві спірні земельні ділянки з конкретним видом їх використання - для обслуговування та експлуатації бази відпочинку і оздоровлення курсантів, однак актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства, складеного Департаментом земельних ресурсів 30.11.2020 № 20-0012-02 зафіксовано факт нецільового використання постійним користувачем;

- ні містобудівні умови та обмеження, ні дозвіл на виконання будівельних робіт не підтверджують факт законності використання Національною академією внутрішніх справ спірних земельних ділянок всупереч їх цільовому призначенню для будівництва багатоквартирних житлових будинків;

- Київська міська державна адміністрація, як власник та розпорядник спірних земельних ділянок не приймала відповідних рішень про зміну їх цільового призначення та надання землі Національній академії внутрішніх справ для будівництва багатоквартирних житлових будинків.

Прокурор вважає, що суд першої інстанції дослідивши в сукупності наявні в матеріалах справи докази дійшов обґрунтованого висновку про нецільове використання відповідачем спірних земельних ділянок, та як наслідок про наявність підстав для припинення права користування землею Національній академії внутрішніх справ, у зв`язку з чим просить суд апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

2.3.2. Прокурор у поданому відзиві на апеляційну скаргу третьої особи заперечує проти доводів апеляційної скарги, зазначаючи наступне:

- суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про обов`язок відповідача дотримуватись спеціального режиму використання спірних земельних ділянок за цільовим призначенням;

- відповідно до Генерального плану м. Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року за функціональним призначенням спірні земельні ділянки відносяться до території рекреаційної забудови;

- наявність дозвільних документів на будівництво на переконання прокурора підтверджують намір Національної академії внутрішніх справ використовувати спірні земельні ділянки всупереч їх цільовому призначенню;

- факт укладення договору про будівництво житлово-рекреаційного комплексу на спірних земельних ділянках не є законною підставою для здійснення забудови земельних ділянок рекреаційного призначення без згоди власника - Київської міської державної адміністрації та відповідної зміни їх цільового призначення;

- прокурором належним чином обґрунтовано порушення інтересів держави у даному випадку та підстави представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах в особі Київської міської державної адміністрації, натомість як органи Держгеокадастру не мають повноважень звертатись з позовом до суду, а тому статусом позивача наділяється саме прокурор;

- апелянт помилково зазначає, що судом взято акт перевірки в якості основного доказу використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, оскільки в матеріалах справи наявні інші докази, що свідчать про здійснення відповідачем забудови земельних ділянок;

- висновки експертів (незважаючи на їх фаховість), зроблені в межах судової експертизи з питань землеустрою, не відповідають дійсним обставинам справи та суперечать усім іншим доказам, які містяться у її матеріалах.

Прокурор вважає, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення, у зв`язку з чим просить суд апеляційну скаргу третьої особи залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

2.4. інші процесуальні дії у справі:

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2024 клопотання Київської міської прокуратури про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Закритий не диверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «АТЛОН» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2024 у справі № 910/127/21 задоволено та апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Атлон» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2024 у справі № 910/127/21 закрито.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2024 клопотання Київської міської прокуратури про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2024 у справі № 910/127/21 задоволено та апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2024 у справі № 910/127/21 закрито.

2.4.1. Явка в судове засідання

25.09.2024 у судове засідання з`явились: прокурор, представник відповідача та представники третьої особи.

Представник Київської міської державної адміністрації (Київської міської ради) в судове засідання не з`явився, водночас подав заяву про розгляд апеляційних скарг у справі без його участі.

Колегія суддів звертає увагу, що явка сторін в судове засідання судом обов`язковою не визнавалась, а тому, з метою забезпечення принципу розумності строків розгляду спору, судова колегія з урахуванням обставин справи та наявних в ній доказів, дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами та за відсутності представника позивача, яким подано заяву про розгляд апеляційних скарг у справі без його участі.

Представник відповідача підтримав доводи поданої апеляційної скарги та просив суд її задовольнити, оскаржуване рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити. Також підтримав доводи апеляційної скарги третьої особи.

Представники третьої особи підтримали доводи поданої апеляційної скарги та просили суд її задовольнити, оскаржуване рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити. Також підтримали доводи апеляційної скарги відповідача.

Крім того, представником третьої особи на стадії дослідження доказів було заявлено клопотання про долучення доказу до матеріалів справи.

Прокурор заперечив проти доводів апеляційних скарг та просив суд залишити їх без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Також судове засідання проводилось за присутності вільних слухачів відповідно до протоколу судового засідання.

2.4.2. Розгляд клопотань

Представником третьої особи на стадії дослідження доказів усно було заявлено клопотання про долучення доказу до матеріалів справи, а саме - договору №1 про будівництво доступного житла від 11.12.2019.

Вказане клопотання обґрунтоване тим, що вказаний доказ був долучений до апеляційної скарги Акціонерного товариства «Закритий не диверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «АТЛОН», однак апеляційне провадження за якою закрито.

В обгрунтування неможливості подання такого доказу до суду першої інстанції скаржник посилається на існування на момент розгляду даної справи в суді першої інстанції спору про розірвання договору №1 про будівництво доступного житла від 11.12.2019, через що третя особа була позбавлена можливості подати такий доказ.

У подальшому, письмово оформлене клопотання про долучення доказу разом з таким доказом представником було подано до канцелярії суду та зареєстровано о 12:39 (після закінчення судового засідання).

За змістом частин 3, 4 статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частин 1, 2 3,4 статті 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Частиною восьмою статті 80 ГПК України встановлено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

За змістом частин 1-3 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

З наведеного вбачається, що законодавець встановив чіткий порядок та строки подання доказів та подання заяв чи клопотань.

Разом з тим, виходячи з принципу змагальності сторін, сторони повинні подати всі докази на підтвердження своєї позиції саме в суді першої інстанції.

Фактично, єдиною підставою неможливості подання такого доказу до суду першої інстанції третя особа визначає існування на момент розгляду даної справи в суді першої інстанції спору про розірвання договору №1 про будівництво доступного житла від 11.12.2019 (який наразі представник третьої особи просить долучити), через що третя особа була позбавлена можливості подати такий доказ. Крім того, за доводами заявника, вказаний доказ був долучений до апеляційної скарги Акціонерного товариства «Закритий не диверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «АТЛОН», однак апеляційне провадження за якою закрито апеляційним судом.

Судова колегія враховує, що доказ, який третя особа просить долучити, існував на момент розгляду справи в суді першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що вказані третьою особою причини пропуску строку на подання доказу не можна визнати поважними, оскільки, як було зазначено вище, такий доказ датований 11.12.2019, а дана справа перебувала у провадженні суду першої інстанції достатньо часу, натомість як третьою особою протягом розгляду справи не було подано необхідного на його думку доказу.

Самі лише посилання заявника на те, що такий доказ не міг бути долучений з огляду на існування спору про його розірвання не може бути достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску строку на його подання.

Отже, обґрунтованих підстав неможливості подання таких доказу до суду першої інстанції скаржником не наведено, як і не заявлено клопотання про пропуск строку на подання таких доказів.

У процесі апеляційного провадження апеляційний суд в силу приписів статті 269 ГПК України має визначені межі перегляду справи, а з огляду на те, що третьою особою обґрунтованих причин, з яких такі дії (зокрема щодо подання необхідних на його думку доказів) та їх надання суду не могли бути вчинені раніше з об`єктивних обставин, які унеможливили своєчасне вчинення таких процесуальних дій третьою особою - не наведено, як і не заявлено клопотання про визнання поважними причин неподання нового доказу та відповідно поновлення пропущеного процесуального строку на подання доказу, а тому судова колегія не вбачає правових підстав для прийняття долученого доказу на підставі заявленого представником третьої особи клопотання.

З наведених підстав новий доказ - договір №1 про будівництво доступного житла від 11.12.2019, про долучення якого третьою особою було заявлено в судовому засіданні на стадії дослідження доказів - не приймається судом апеляційної інстанції до розгляду.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

3. ПОЗИЦІЯ СУДУ:

3.1. щодо звернення прокурора з даним позовом

Звертаючись до господарського суду з позовною заявою в даній справі, прокурор посилався на положення статті 23 Закону України «Про прокуратуру».

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України).

Згідно з частиною 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або у разі відсутності такого органу.

Наявність вказаних обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті.

Відповідно до частини 4 цієї статті Закону наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень.

Аналіз змісту статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у випадку, зокрема, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурору достатньо дотримати порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва у позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі нема, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року в справі № 912/2385/18.

Відповідно до пункту «а» частини 1 статті 17 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

За приписами частини 6 статті 122 ЗК України Київська та Севастопольська міські державні адміністрації у межах їхніх територій передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами 4 і 8 цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Місцеві державні адміністрації в межах, визначених Конституцією і законами України, здійснюють на відповідних територіях державний контроль за використанням та охороною земель, лісів, надр, води, атмосферного повітря, рослинного і тваринного світу та інших природних ресурсів (пункт 3 частини 1 статті 16 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» у редакції, чинній на час звернення Прокурора до суду).

Для реалізації наданих повноважень місцеві державні адміністрації мають право звертатися до суду та здійснювати інші функції і повноваження у спосіб, передбачений Конституцією та законами України (пункт 5 статті 28 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»).

Отже, саме КМДА наділена державою правом щодо розпорядженнями землями державної власності на території міста Києва, а також правом на здійснення контролю за використанням таких земель та своєчасно реагувати на порушення земельного законодавства.

У позовній заяві прокурор зазначає про наявність у нього підстав для звернення до суду, посилаючись на те, що КМДА будучи обізнаною про порушення інтересів держави та маючи відповідні повноваження щодо їх захисту, з відповідним позовом до суду не звернулася.

З наявної в матеріалах справи копії листа-відповіді Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу КМДА (далі - Департамент) від 20 листопада 2020 року № 05716-21853 вбачається, що в останнього відсутня інформація щодо вжиття заходів для усунення порушень законодавства при використанні спірних земельних ділянок Академією. Департамент також повідомив, що його працівниками відповідно до Порядку здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель у місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 25 вересня 2003 року № 16/890, проведено обстеження земельної ділянки на 22-му км Харківського шосе у Дарницькому районі міста Києва (кадастровий номер 8000000000:90:305:0002) та складено відповідний акт від 13 травня 2020 року № 20-0232-02, в якому за результатами обстеження спірних земельних ділянок встановлено, що останні огороджені парканом, а на самих земельних ділянках розміщено три поверхи об`єкта незавершеного будівництва, інформація про який відсутня. Натомість відповідно до інформації, розміщеної у відкритих джерелах мережі Інтернет, здійснюється продаж квартир у житловому комплексі «О2 Residence», який розташований на цих земельних ділянках. Також Департамент повідомив, що з метою недопущення використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, останній листом від 21 травня 2020 року направив вищевказані матеріали обстеження до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києва. Жодних інших заходів, спрямованих на відновлення порушених прав держави, КМДА не вживалися.

У листі від 5 листопада 2020 року Прокурор повідомив про те, що вирішує питання звернення з позовом в інтересах держави в особі КМДА з метою витребування спірних земельних ділянок, однак остання у відповідь не висловлювалася про наміри самостійно звернутися до суду з відповідним позовом. При цьому, будучи належним чином повідомленою про можливе порушення інтересів держави, захист яких у спірних правовідносинах має здійснювати саме КМДА, остання заходів для запобігання виявлених порушень не вжила.

У наданих КМДА поясненнях по суті спору від 14 квітня 2021 року позивач наявність підстав для його представництва прокурором не оскаржив, заперечень проти представництва прокурором інтересів держави не висловив, вважаючи позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За твердженням прокурора, порушення інтересів держави полягає у використанні відповідачем спірних земельних ділянок не за цільовим призначенням, оскільки останній незаконно передав їх третій особі для будівництва житлового комплексу, внаслідок чого постраждали інтереси держави у сфері ефективного використання земельних ресурсів, обґрунтовуючи необхідність захисту цих інтересів політикою держави щодо забезпечення охорони, відтворення та сталого використання зазначених ресурсів із урахуванням екологічних, економічних, соціальних та інших інтересів суспільства.

Враховуючи викладене та зважаючи на те, що прокурором виконано вимоги процесуального закону, та визначено, у чому, на його думку, полягає порушення інтересів держави, обґрунтовано необхідність їхнього захисту, а також зазначено орган, який, хоч і уповноважений державою здійснювати такий захист у спірних правовідносинах, але відповідні заходи не вжив, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість звернення Прокурора в інтересах держави з даним позовом у порядку частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» та наявність у Прокурора підстав для представництва інтересів держави в суді, з чим погоджується судова колегія.

Доводи відповідача та третьої особи про протилежне колегією суддів відхиляються на підставі викладеного вище.

3.2. встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини справи

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, пунктом 1 розпорядження КМДА від 2 липня 1997 року № 927 «Про оформлення Київському інституту внутрішніх справ МВС України права користування земельних ділянок для обслуговування та експлуатації бази відпочинку і оздоровлення курсантів на 22-му км Харківського шосе та учбового комплексу на вулиці Колекторній, 4 у Харківському районі» вирішено оформити вказаному інституту, правонаступником якого є відповідач, за умови виконання пункту 4 цього розпорядження, право користування земельними ділянками, загальною площею 29,92 га, для обслуговування та експлуатації бази відпочинку і оздоровлення курсантів на 22-му км Харківського шосе в місті Києві, у зв`язку з передачею останньому будівель і споруд згідно з договором від 15 червня 1996 року та актом прийому-передачі від 11 вересня 1996 року, у тому числі:

- право постійного користування земельною ділянкою, площею 6,2 га, відведеною згідно з рішенням виконавчого комітету Київської обласної Ради депутатів трудящих від 15 лютого 1954 року № 180 «Об отводе Украинскому геологическому управлению лесного участка площадью 6,2 га из состава Дарницкого лесничества Киевского лесхоза под строительство пионерского лагеря»;

- право тимчасового довгострокового користування строком на 10 років земельною ділянкою площею 23,72 га, відведеною згідно з рішенням виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 1 листопада 1982 року № 1764 «Про надання в користування Північно-українському ордена Леніна виробничому геологічному об`єднанню «Північукргеологія» земельної ділянки, на якій розташований піонер-табір «Алмазний».

На підставі вищевказаного розпорядження, відповідачу видано державний акт на право постійного користування землею від 17 лютого 1998 року серії I-КВ № 005423, який зареєстрований у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 90-400018. Відповідно до зазначеного акта земельну ділянку, площею 6,196 га, надано відповідачу виключно для обслуговування та експлуатації бази відпочинку і оздоровлення курсантів на 22-му км Харківського шосе у Харківському (Дарницькому) районі міста Києва.

На підставі розпорядженням КМДА від 2 липня 1997 року № 927 між нею та відповідачем укладено договір від 17 лютого 1998 року за № 90-5-00033 на право тимчасового користування землею, площею 23 716,00 м2 (у тому числі вкритих рослинністю 23 716,00 м2), строком на 10 років для обслуговування та експлуатації бази відпочинку і оздоровлення курсантів на 22 км Харківського шосе у Харківському районі міста Києва.

У подальшому, рішенням КМДА від 20 вересня 2012 № 126/8410 надано у постійне користування земельну ділянку, площею 23,716 га, для експлуатації та обслуговування бази відпочинку і оздоровлення курсантів на 22-му км Харківського шосе у Дарницькому районі міста Києва (без вилучення земельної ділянки з Програми комплексного розвитку зеленої зони міста Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста) за рахунок земель, оформлених відповідно до пункту 1 розпорядження КМДА від 2 липня 1997 року № 927, право користування якою посвідчено договором на право тимчасового довгострокового користування землею від 17 лютого 1998 року № 90-5-00033.

У пояснювальній записці до технічної документації із землеустрою щодо складання державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, площею 23,716 га (кадастровий номер 8000000000:90:305:0001), та пояснювальній записці від 8 червня 2011 року № П3-6526 до проекту рішення про надання відповідачу вказаної земельної ділянки (кадастрова справа А-15967) зазначено, що: «земельна ділянка входить у зелену зону, межі якої визначені і затверджені рішенням Київської міської ради від 19 липня 2005 року № 806/3381 «Програма розвитку зеленої зони міста Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста»; «висновком Київського міського управління земельних ресурсів від 17 червня 1997 року № 109-01 визначено обмеження (обтяження) на використання земельної ділянки - «земельна ділянка надається без права вирубки дерев»; «земельна ділянка знаходиться в межах комунального підприємства «Дарницьке лісопаркове господарство», в середині лісового масиву».

Відповідно до висновку Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу КМДА від 23 лютого 2011 року, наявного в матеріалах кадастрової справи А-15967, відповідач зобов`язаний: виконувати обов`язки землекористувача відповідно до вимог статті 96 ЗК України та використовувати земельну ділянку без зміни цільового призначення, а у випадку зміни цільового призначення - отримати дозвіл Київської міської ради відповідно до статті 20 ЗК України.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, яка наявна в матеріалах справи, на підставі вищевказаних документів земельні ділянки, площею 6,196 га (кадастровий номер 8000000000:90:305:0002) та площею 23,716 га (кадастровий номер 8000000000:90:305:0001), розташовані на 22-му км Харківського шосе у Дарницькому районі міста Києва, зареєстровані на праві постійного користування за Національною академією внутрішніх справ.

3.3. обставини встановлені судом і визначення відповідно до них правовідносин; доводи, з якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції, а також посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

27 липня 2017 року між Національною академією внутрішніх справ, в особі ректора останньої Чернєя Володимира Васильовича, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Резон», в особі ОСОБА_2 , підписано договір, предметом якого є зобов`язання та права сторін по будівництву об`єктів на земельних ділянках: площею 6,1960 га (кадастровий номер 8000000000:90:305:0001) та площею 23,716 га (кадастровий номер 8000000000:90:305:0002), з метою отримання кожною зі сторін своєї частини в збудованому об`єкті № 1 - житлово-рекреаційного комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-побутового та спортивно-оздоровчого призначення, та отримання Національною академією внутрішніх справ об`єкта № 2 - навчального корпусу, а також будь-яких інженерно-технічних споруд, пов`язаних з ним, у порядку та на умовах, визначених цим правочином.

У пункті 7.4. вказаного правочину сторони передбачили, що останній не є договором про інвестиційну діяльність, спільну діяльність, доручення та управління майном.

Пунктами 4.2.1.2. та п. 4.2.1.4. вищевказаного договору (у редакції додаткової угоди від 8 квітня 2019 року № 2) передбачено, що Національна академія внутрішніх справ отримує у власність 8 % житлової площі, що складає 4 224,95 м2) та 8 % нежитлової площі, що складає 1 693,22 м2 об?єкта будівництва.

У свою чергу, відповідно до пунктів 4.2.1.1 та 2.2.1.3 вказаного договору (у редакції додаткової угоди від 8 квітня 2019 року № 2) Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Резон» отримує 92 % житлової площі, що складає 48 586,97 м2 та 92 % нежитлової площі, що складає 7 572,45 м2 об?єкта будівництва.

За змістом попереднього акта розподілу площ об?єкта до вищевказаного договору від 15 травня 2019 року Академія отримує житлові площі в розмірі 2 817,48 м2, а Товариство - решту житлових площ у розмірі 49 994,44 м2 та 100 % корисних площ нежитлових приміщень, що становить 21 165,32 м2.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Резон» 14 грудня 2018 року було зареєстровано на праві власності об?єкт незавершеного будівництва, цілісний майновий комплекс - 35 % готовності, який знаходиться на земельних ділянках з кадастровими номерами: 8000000000:90:305:0002 та 8000000000:90:305:0001, розташованими на 22-му км Харківського шосе у Дарницькому районі міста Києва, у подальшому 21 жовтня 2019 року в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно внесено запис про скасування права власності на вказаний об`єкт.

У листопаді 2020 року Департаментом земельних ресурсів Виконавчого органу КМР (КМДА) проведено виїзну перевірку спірних земельних ділянок на підставі запиту Київської місцевої прокуратури №2 від 20.11.2020 №52-0083-19, за результатом якої складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 30 листопада 2020 року № 20-0012-02.

Зокрема, вищевказаним актом (том 1, а.с. 85-86) зафіксовано наступне:

«на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:90:305:0001 розташовано споруду відділу продажу, ротонду, зелені насадження, водойму, розташовано капітальну будівлю з дерев`яною надбудовою другого поверху та на частині берега влаштовано дерев`яний настил. На території земельної ділянки здійснено розриття та навезено ґрунт. При в`їзді на територію земельної ділянки розташовано арку з воротами та споруду, у якій розміщується охорона;

земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:90:305:0002 використовується для організації та ведення будівельних робіт. На території земельної ділянки проводиться будівництво трьох будинків (побудовано 6 та 7 поверхів), побудовано фундамент та викопано три котловани. Крім того, на території земельної ділянки розташовані побутові приміщення для будівельників, будівельні матеріали, залишки стін зруйнованих будівель та споруд. Паспорт об?єкта будівництва відсутній.

Земельні ділянки огороджені спільним парканом.

Відповідно до даних розміщених на офіційному сайті Державної архітектурно будівельної інспекції України замовнику будівництва Національній академії внутрішніх справ зареєстровано дозвіл на будівельні роботи з будівництва об`єкту - «Будівництво житлово-рекреаційного житлового комплексу; м. Київ, вул. Харківське шосе, 22-й км (№ІУ 113192210997)».

Таким чином, земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:90:305:0002 використовується не за цільовим призначенням.

Виявлені порушення: порушення вимог статті 96 ЗК України - використання земельної ділянки не за цільовим призначенням».

Відомості про те, що у встановленому законом порядку вказаний акт оскаржувався чи був скасований, у матеріалах справи відсутні.

Звернувшись до суду з даним позовом, прокурор, посилаючись на вказаний акт, стверджує, що існує загроза вибуття спірних земельних ділянок з державної власності та неможливості її використання за цільовим призначенням, враховуючи умови укладеного між відповідачем та третьою особою договору, який передбачає не тільки перехід третій особі права власності на більшу частину нового збудованого об`єкта нерухомого майна, але й фактично набуття останньою на підставі приписів статті 120 ЗК України та 377 ЦК України права користування спірними земельними ділянками, що належать державі, а також враховуючи факт їх нецільового використання відповідачем, на думку Прокурора, наявні підстави для припинення права постійного користування відповідачем цими земельними ділянками.

Відповідно до статті 14 Конституції України, статті 1 ЗК України земля с основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про охорону земель» землі в межах території України є об`єктом особливої охорони держави.

Згідно зі статтею 3 ЗК України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

За частиною 1 статі 92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Відповідно до статті 18 ЗК України, до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням відповідно до статті 19 поділяються на такі категорії:

а) землі сільськогосподарського призначення;

б) землі житлової та громадської забудови;

в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;

г) землі оздоровчого призначення;

ґ) землі рекреаційного призначення;

д) землі історико-культурного призначення;

е) землі лісогосподарського призначення;

є) землі водного фонду;

ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

Цільове призначення земельної ділянки - це допустимі напрями використання земельної ділянки відповідно до встановлених законом вимог щодо використання земель відповідної категорії та визначеного виду цільового призначення (стаття 1 Закону України «Про землеустрій»).

Частиною 1 статті 20 ЗК України передбачено, що при встановленні цільового призначення земельних ділянок здійснюється віднесення їх до певної категорії земель та виду цільового призначення.

Згідно з частиною 4 статті 20 ЗК України, відомості про цільове призначення земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру.

Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №458 затверджено Класифікацію видів цільового призначення земель (далі - Класифікація).

Відповідно до пунктів 1.2, 1.4 цієї Класифікації код та цільове призначення земель застосовуються для забезпечення обліку земельних ділянок за видами цільового призначення у Державному земельному кадастрі.

Відповідно до класифікатора видів цільового призначення:

- секція Е - землі рекреаційного призначення (земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об`єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об`єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об`єктів стаціонарної рекреації);

код 07.01. - для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення;

- секція J - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення,

код 15 - землі оборони (землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України);

код 15.02. - для розміщення та постійної діяльності Національної гвардії України.

Судом апеляційної інстанції з наявних матеріалів справи встановлено, що цільовим призначення земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:305:0001 є 07.01. - для експлуатації та обслуговування бази відпочинку і оздоровлення курсантів, а земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:305:0002 - 15.02. - для розміщення та постійної діяльності Національної гвардії України для обслуговування та експлуатації бази відпочинку і оздоровлення курсантів.

Департамент земельних ресурсів виконавчого комітету Київської міської ради листом від 23.02.2017 №05/70-3307 (том 1, а.с.165) повідомив, що «право постійного користування на земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:90:305:0002 площею 6,196 га у Дарницькому районі, на 22-му км. Харківського шосе міста Києва розпорядженням КМДА від 02.07.1997 №927 оформлено «для обслуговування та експлуатації бази відпочинку і оздоровлення курсантів», що за Кваліфікацією видів цільового призначення земель, затвердженою наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548, відповідає коду КВЦПЗ - 15.02 (для розміщення та постійної діяльності внутрішніх військ МВС), секція J - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Натомість, як вбачається з оскаржуваного рішення, вказаним обставинам, а також листу Департаменту земельних ресурсів виконавчого комітету Київської міської ради від 23.02.2017 №05/70-3307 судом першої інстанції не було надано оцінки.

Статтею 1 Закону України «Про землеустрій» визначено, що цільове призначення земельної ділянки - це використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Отже, цільове призначення конкретної земельної ділянки фіксується у рішенні уповноваженого органу про передачу її у власність або надання у користування та в документі, що посвідчує право на земельну ділянку.

Статтею 20 ЗК України передбачено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Види використання земельної ділянки у межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно у межах вимог, встановлених законом щодо використання земель цієї категорії з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою (частина 5 статті 20 ЗК України).

Як було зазначено вище, за цільовим призначенням земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:90:305:0002 з урахуванням встановлених вище обставин та Класифікатора відноситься до земель оборони.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про використання земель оборони», землі оборони можуть використовуватися для будівництва об`єктів соціально-культурного призначення, житла для військовослужбовців та членів їхніх сімей, а також соціального та доступного житла без зміни їх цільового призначення.

За цільовим призначенням земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:90:305:0001 відноситься до земель рекреаційного призначення.

Відповідно до змісту додатку до експертного звіту № 6/19 щодо розгляду проектної документації (том 1, а.с.117-122) на земельній ділянці площею 23,716 га передбачено будівництво об`єктів рекреації для оздоровлення та відпочинку жителів комплексу та гостей. Крім того, на території передбачені зручні прогулянково-оздоровчі маршрути, траси для бігу, велосипедні доріжки та майданчики для заняття спортом.

Прокурор стверджує про використання земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:90:305:0001 та 8000000000:90:305:0002 не за цільовим призначенням, а також вбачає загрозу вибуття спірних земельних ділянок з державної власності та неможливості її використання за цільовим призначенням, враховуючи умови укладеного між відповідачем та третьою особою договору, який передбачає зокрема перехід третій особі права власності на більшу частину нового збудованого об`єкта нерухомого майна.

Виходячи з наведеного в сукупності, колегія суддів не вбачає за можливе погодитись з висновком суду першої інстанції в тому, що КМДА передала Академії у постійне користування дві спірні земельні ділянки з конкретним видом їх використання - для обслуговування та експлуатації бази відпочинку і оздоровлення курсантів на 22 км Харківського шосе у Харківському районі міста Києва, у межах визначеної ЗК України категорії земельних ділянок - землі рекреаційного призначення, оскільки такі висновки зроблені за неповного дослідження обставин, наведених вище, а також з урахуванням наступного.

Фактично, суд першої інстанції дійшов висновку про нецільове використання наданих у постійне користування відповідачу земельних ділянок, виходячи з наступного:

- актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства Департаменту від 30 листопада 2020 року № 20-0012-02 було зафіксовано факт нецільового використання постійним користувачем - Академією земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:90:305:0001 та 8000000000:90:305:0002 та факт порушення останньою вимог статті 96 ЗК України у зв`язку з веденням будівельних робіт на вказаних ділянках, при цьому, зазначений акт є чинним та у встановленому законом порядку відповідачем не оскаржувався, не скасований, недійсним не визнаний;

- КМДА, як розпорядник спірних земельних ділянок, приймала рішення про їх передачу Академії для будівництва багатоквартирних житлових будинків або про зміну цільового призначення із земель рекреаційного призначення на землі житлової та громадської забудови, матеріали даної справи не містять;

- докази розробки Академією проектів землеустрою щодо зміни цільового призначення спірних земельних ділянок відповідачем також подані не були і в матеріалах справи відсутні.

Також судом було відхилено наявний в матеріалах справи висновок експертів від 19 жовтня 2023 року № 26184/21-41, у якому судові експерти Шишов М.А., ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за наслідками проведення судової експертизи, дійшли висновку про те, що фактичне використання спірних земельних ділянок Академією не суперечить цільовому призначенню останніх, а також те, що на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:90:305:0001 будівництво станом на 9 червня 2022 року взагалі не проводилось.

Втім, з наведеними висновками суду першої інстанції та мотивами, які покладені в основу таких висновків, судова колегія не погоджується, з огляду на наступне.

Щодо Акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства Департаменту від 30 листопада 2020 року № 20-0012-02.

Рішенням Київської міської ради № 16/890 від 25.09.2003 затверджено Порядок здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель у м. Києві (далі - Порядок № 16/890).

Відповідно до п. 2 рішення Київської міської ради № 16/890 від 25.09.2003 повноваження щодо здійснення самоврядного контролю за додержанням земельного законодавства, використанням та охороною земель покласти на Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) (нині Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент).

Згідно з п. 2.5 Порядку № 16/890 самоврядний контроль за виконанням вимог земельного законодавства здійснюється шляхом: проведення перевірок; розгляду звернень фізичних і юридичних осіб; розгляду документації із землеустрою, пов`язаної з використанням та охороною земель тощо.

Відповідно до п.п. 1) п. 3.1 Порядку № 16/890 Департамент при здійсненні самоврядного контролю за використанням і охороною земель у місті Києві відповідно до покладених на нього завдань організує і здійснює самоврядний контроль у м. Києві за використанням земельних ділянок відповідно до цільового призначення.

У той же час, відповідно до п.п. 6.1-6.4 вказаного Порядку Департамент після виявлення порушень земельного законодавства складає акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства та дає вказівку про необхідність усунення порушень земельного законодавства. Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства та вказівка про необхідність усунення порушень земельного законодавства складаються у двох примірниках, один з яких видається особі, яка вчинила порушення земельного законодавства, або направляється їй поштою. В акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства зазначаються, в тому числі виявлені порушення земельного законодавства; пояснення фізичної юридичної особи з приводу виявлених порушень земельного законодавства. В акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства можуть бути додатково зазначені й інші відомості, пов`язані з порушеннями земельного законодавства. Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства підписується посадовою особою Департаменту та фізичною особою, керівником або уповноваженим представником юридичної особи, щодо яких складено акт перевірки, з наданням пояснень з приводу виявлених порушень. У разі відмови фізичної особи, керівника або уповноваженого представника юридичної особи, щодо яких складено акт перевірки, від підписання акта перевірки та надання пояснень з приводу виявлених порушень посадова особа Департаменту зазначає про це в акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства. Вказівка про необхідність усунення порушень земельного законодавства підписується посадовою особою Департаментом. Для усунення порушень земельного законодавства посадовою особою Департаменту встановлюється 10-денний термін.

Департамент здійснює контроль за усуненням порушень земельного законодавства шляхом проведення позапланових перевірок. Після проведення позапланової перевірки посадова особа Департаменту складає акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства в порядку, передбаченому пунктом 6 цього Порядку. У разі і якщо раніше виявлені порушення земельного законодавства не усунуто в 10-денний термін, Департамент про такі порушення повідомляє відповідні органи виконавчої влади та управління, органи місцевого самоврядування та/або їх виконавчі органи та направляє їм копії матеріалів перевірки для вжиття заходів згідно з законодавством (п.п. 7.2 - 7.4 Порядку № 16/890).

Як було вказано раніше, у листопаді 2020 року Департаментом земельних ресурсів Виконавчого органу КМР (КМДА) проведено виїзну перевірку спірних земельних ділянок на підставі запиту Київської місцевої прокуратури №2 від 20.11.2020 №52-0083-19, за результатом якої складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 30 листопада 2020 року № 20-0012-02, яким зафіксовано наступне:

Земельні ділянки огороджені спільним парканом.

Тобто, зі змісту вказаного акту перевірки не можна стверджувати саме про те, що ним зафіксовано факт нецільового використання постійним користувачем земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:90:305:0001 та 8000000000:90:305:0002, як про це вказав суд першої інстанції, оскільки це суперечить змісту самого акту.

Разом з цим, суд звертає увагу, що всупереч положенням Порядку № 16/890, у матеріалах справи відсутні відомості щодо видачі такого акту особі, яка вчинила порушення земельного законодавства (відповідачеві), або направлення його поштою.

Відтак, за висновком судової колегії, Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства Департаменту від 30 листопада 2020 року № 20-0012-02 не може бути покладений в основу висновків щодо нецільового використання відповідачем спірних земельних ділянок, оскільки така перевірка відбувалась щодо двох земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:90:305:0001 та 8000000000:90:305:0002 в сукупності, при цьому навіть з урахуванням того, що вказані земельні ділянки мають різне цільове призначення.

Крім того, судом перевірено та сторонами не заперечується наявність в матеріалах справи Містобудівних умов та обмеження забудови земельної ділянки на вул. Харківському шосе, 22-й км в Дарницькому районі м. Києва № 11058/0/12/27-15 від 26.08.2015 року, видані Департаментом містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) на замовлення Національної академії внутрішніх справ щодо можливості забудови двох земельних ділянок і містять Основні техніко-економічні показники об`єкту будівництва, зокрема можливості будівництва житлово-рекреаційного комплексу, житлових будинків тощо (том 3, а.с. 205-212).

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції на дату видачі містобудівних умов та обмежень) (далі - Закон № 3038-VI), містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі (частина третя статті 29 Закону № 3038-VI).

Спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні (частина четверта статті 29 Закону № 3038-VI).

Розгляд заяви і надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх наданні здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом семи робочих днів з дня реєстрації заяви.

Рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень приймається у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні (частина п`ята статті 29 Закону № 3038-VI).

Склад, зміст, порядок надання містобудівних умов та обмежень визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Відповідно до частини восьмої статті 29 Закону № 3038-VI містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника.

Відповідно до п. 2.5. даного Порядку містобудівні умови та обмеження складаються у двох примірниках. Перший примірник надається замовнику, а другий постійно зберігається в уповноваженому органі містобудування та архітектури, який їх видав.

Отже, Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видано Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на вул. Харківському шосе, 22-й км в Дарницькому районі м. Києва № 11058/0/12/27-15 від 26.08.2015 року, який в силу наведених вище положень, станом на момент їх видачі визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні в межах своєї компетенції.

Як було встановлено вище, 27 липня 2017 року між Національною академією внутрішніх справ та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Резон» підписано договір, предметом якого є зобов`язання та права сторін по будівництву об`єктів на земельних ділянках з метою отримання кожною зі сторін своєї частини в збудованому об`єкті № 1 та отримання Національною академією внутрішніх справ об`єкта № 2 у порядку та на умовах, визначених цим правочином.

Відповідно до визначення термінів у вказаному договору від 27.07.2017:

- Земельна ділянка №1 - частини земної поверхні, розташовані за адресою: 22-й км Харківського шосе у Дарницькому районі міста Києва та знаходяться у постійному користування Сторони-1 (Академії), площею 6,1960 га (кадастровий номер 8000000000:90:305:0001) та площею 23,716 га (кадастровий номер 8000000000:90:305:0002), які належать Стороні-1 на праві постійного користування відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 02.07.1997 року №927 та рішення Київської міської ради від 20.09.2012 №126/8410 відповідно;

- Об`єкт - 1 - житлово-рекреаційний комплекс з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-побутового та спортивно-оздоровчого призначення, розташований на земельній ділянці №1, будівництво якого здійснюється у відповідності до умов цього Договору та згідно з Проектною (проектно-кошторисною) документацією.

Судом перевірено, що у матеріалах справи наявний дозвіл на виконання будівельних робіт №IV113192210997 від 09.08.2019, виданий Державною архітектурно-будівельною інспекцією із відповідними змінами від 14.09.2021 та 28.09.2023, які наявні в матеріалах справи (том 3, а.с. 201-204), відповідно до якого замовником є відповідач, об`єкт будівництва - Будівництво житлово-рекреаційного житлового комплексу, місце розташування об`єкта - м. Київ, вул. Харківське шосе, 22-й км.

При цьому, у матеріалах справи відсутні відомості про оскарження чи скасування вказаних містобудівних умов чи дозволу на виконання будівельних робіт, як і відсутні відомості щодо оскарження дій осіб уповноваженого органу щодо видачі вказаних документів.

Слід зауважити, що добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Тобто, за умови встановленого вище цільового призначення спірних земельних ділянок, аналізуючи умови договору від 27.07.2017, укладеного між Національною академією внутрішніх справ та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Резон», та враховуючи чинність виданих Містобудівних умов та Дозволу на виконання будівельних робіт, відсутні підстави для висновку про намір Академії використати спірні земельні ділянки з порушенням приписів чинного земельного законодавства, як про це зазначив суд першої інстанції.

Щодо наявного в матеріалах справи висновку експертів від 19 жовтня 2023 року № 26184/21-41.

Статтею 104 ГПК України прямо передбачено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом з іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване у судовому рішенні.

Отже, висновок експерта відноситься до засобів доказування нарівні із іншими доказами у справі та не має будь-яких переваг поряд з іншими доказами.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду від 20 липня 2022 року в справі № 902/858/15.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування «вірогідність доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 11 вересня 2020 року в справі № 910/16505/19.

За результатами проведення судової експертизи судові експерти Шишов М.А., Бікус Ю.Ф., Дощечкін О.І. дійшли висновку про те, що фактичне використання спірних земельних ділянок відповідачем не суперечить цільовому призначенню останніх, а також те, що на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:90:305:0001 будівництво станом на 9 червня 2022 року взагалі не проводилось.

Однак, суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що висновки експертів, зроблені в межах судової експертизи з питань землеустрою, не відповідають дійсним обставинам справи та повністю суперечать усім іншим доказам, які містяться у її матеріалах, у зв`язку з чим останній в якості належного та допустимого доказу судом не прийнято.

Зокрема, суд першої інстанції зазначив про те, що вищевказаний висновок експертів прямо суперечить наявному в матеріалах справи акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 30 листопада 2020 року № 20-0012-02, який є чинним та у встановленому законом порядку не оскаржувався.

Натомість, судова колегія, як уже зазначалось раніше, вважає висновки суду першої інстанції щодо акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 30 листопада 2020 року № 20-0012-02 суперечливими, а тому вказаний доказ не може бути покладений в основу даного рішення на підтвердження нецільового використання спірних земельних ділянок, як і не може бути ключовою підставою для неприйняття висновку експерта.

На переконання апеляційного господарського суду, враховуючи поставлені на вирішення експертизи питання та надані на дослідження матеріали, призначена судом експертиза проводилась з використання усіх необхідних технічних засобів, які встановлювали межі земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:90:305:0001 та 8000000000:90:305:0002, що розташовані на 22 км Харківського шосе у Дарницькому районі міста Києва, у тому числі з огляду на те, що правовий режим їх використання різний, як і плани забудови, натомість як перевірка Департаменту, за результатами якої складено Акт від 30 листопада 2020 року № 20-0012-02 відбувалася в сукупності без належного зазначення та конкретизації щодо нецільового використання якої саме земельної ділянки, а узагальнено, водночас розуміючи різне цільове призначення ділянок.

Відтак, колегія суддів вважає висновок експертів належним доказом, який має бути оцінений в сукупності з іншими доказами.

На вирішення призначеної у справі судової експертизи поставлено наступні питання:

- як Національна академія внутрішніх справ фактично використовує земельну ділянку, площею 23,716 га, кадастровий номер 8000000000:90:305:0001, яка розташована на 22 км Харківського шосе у Дарницькому районі міста Києва?

- чи відповідає фактичне користування Національною академією внутрішніх справ земельною ділянкою, площею 23,716 га, кадастровий номер 8000000000:90:305:0001, яка розташована на 22 км Харківського шосе у Дарницькому районі міста Києва, вимогам нормативно-правових актів з питань землеустрою, землекористування та цільовому призначенню даної земельної ділянки?

- як Національна академія внутрішніх справ фактично використовує земельну ділянку, площею 6,196 га, кадастровий номер 8000000000:90:305:0002, яка розташована на 22 км Харківського шосе у Дарницькому районі міста Києва?

- чи відповідає фактичне користування Національною академією внутрішніх справ земельною ділянкою, площею 6,196 га, кадастровий номер 8000000000:90:305:0002, яка розташована на 22 км Харківського шосе у Дарницькому районі міста Києва, вимогам нормативно-правових актів з питань землеустрою, землекористування та цільовому призначенню даної земельної ділянки?

- чи відповідає будівництво житлово-рекреаційного житлового комплексу за адресою: місто Київ, вулиця Харківське шосе, 22-й км, на земельних ділянках, площею 6,196 га (кадастровий номер 8000000000:90:305:0002) та площею 23,716 га (кадастровий номер 8000000000:90:305:0001), вимогам нормативно-правових актів з питань землеустрою, землекористування та цільовому призначенню даних земельних ділянок?

Відповідно до висновку експертів КНДІСЕ за результатами проведення судової експертизи з питань землеустрою у господарській справі №910/127/21 від 19.10.2023 №26184/21-41:

« 1. Станом на 09.06.2022 земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:90:305:0001 частково вкрита природною та штучною рослинністю (деревною, чагарниковою, трав`яною). В межах земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:305:0001 наявний об`єкт заповнений водою; залишки будівлі; доріжки на яких наявні залишки асфальтового покриття; асфальтне покриття. Будь - яка діяльність пов`язана з будівництвом в межах земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:305:0001 на вказану дату не проводилась.

2. Станом на 09.06.2022 фактичне використання Національною академією внутрішніх справ земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:305:0001, площею 23,7160 га, яка розташована на 22 км Харківського шосе у Дарницькому районі міста Києва, не суперечить вимогам нормативно - правових актів з питань землеустрою, землекористування та цільовому призначенню цієї земельної ділянки.

3. Станом на 09.06.2022 земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:90:305:0002 частково вкрита природною рослинністю (деревною, чагарниковою, трав`яною). В межах земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:305:0002 проводиться будівництво житлово-рекреаційного комплексу.

4. Станом на 09.06.2022 фактичне використання Національною академією внутрішніх справ земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:305:0002, площею 6,1960 га, яка розташована на 22 км Харківського шосе у Дарницькому районі міста Києва, не суперечить вимогам нормативно - правових актів з питань землеустрою, землекористування та цільовому призначенню цієї земельної ділянки.

5. Станом на 09.06.2022 в межах земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:305:0001 будівництво житлово-рекреаційного комплексу не проводилося.

Майбутнє будівництво житлово-рекреаційного комплексу в межах земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:305:0001, площею 23,7160 га, яка розташована на 22 км Харківського шосе у Дарницькому районі міста Києва, не буде суперечити вимогам нормативно-правових актів з питань землеустрою та землекористування, чинних на час проведення експертизи, і цільовому призначенню цієї земельної ділянки.

Будівництво житлово-рекреаційного комплексу в межах земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:305:0002, площею 6,1960 га, яка розташована на 22 км Харківського шосе у Дарницькому районі міста Києва, не суперечить вимогам нормативно-правових актів з питань землеустрою та землекористування, чинних на час проведення експертизи, і цільовому призначенню цієї земельної ділянки.».

Відтак, наведений висновок експертизи спростовує доводи прокурора щодо нецільового використання спірних земельних ділянок.

Аналізуючи викладене, оцінивши наявні у справі докази як окремо, так і в їх сукупності, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо підтвердженого матеріалами справи та встановленого факту нецільового використання відповідачем спірних земельних ділянок, оскільки на переконання судової колегії, враховуючи досліджені докази та їх суперечливість, сприймаючи критично висновок суду першої інстанції про покладення в основу рішення суду Акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства Департаменту від 30 листопада 2020 року № 20-0012-02 щодо використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, враховуючи висновки експертів за результатами проведеної в межах даної справи експертизи про протилежне, а також беручи до уваги те, що видані уповноваженими органами містобудівні умови та дозвіл на будівництво є чинними та не оскаржувались у відповідному порядку, колегія суддів дійшла висновку про недоведеність прокурором доводів щодо використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Відтак, за висновком судової колегії, позовні вимоги Прокурора в частині припинення Національній академії внутрішніх справ права постійного користування земельними ділянками, площею 6,196 га (кадастровий номер 8000000000:90:305:0002) та площею 23,716 га (кадастровий номер 8000000000:90:305:0001) задоволенню не підлягають.

Крім того, прокурором було заявлено вимогу про зобов`язання відповідача повернути спірні земельні ділянки з приведенням їх у придатний для використання стан шляхом знесення будівель і споруд.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина 1 статті 321 ЦК України).

Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права (стаття 1 Протоколу І Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Предметом регулювання ст. 1 Першого протоколу є втручання держави у право на мирне володіння майном. У практиці ЄСПЛ (наприклад, рішення ЄСПЛ у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 7 липня 2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року, «Трегубенко проти України» від 2 листопада 2004 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати, аналізуючи сумісність втручання в право особи на мирне володіння майном з гарантіями ст. 1 Першого протоколу, а саме: чи можна вважати втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) є пропорційним визначеним цілям.

Враховуючи викладені вище висновки суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні вимоги прокурора щодо припинення Національній академії внутрішніх справ права постійного користування земельними ділянками, площею 6,196 га (кадастровий номер 8000000000:90:305:0002) та площею 23,716 га (кадастровий номер 8000000000:90:305:0001), похідні вимоги прокурора про зобов`язання відповідача повернути спірні земельні ділянки з приведенням їх у придатний для використання стан шляхом знесення будівель і споруд задоволенню не підлягають.

Судом враховується, що під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем заявлялось про застосування судом наслідків спливу строку позовної давності до позовних вимог прокурора, і суд першої інстанції дійшов висновку, що прокурор не пропустив строк позовної давності, враховуючи усталену судову практику про те, що до позовів про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном позовна давність не застосовується, оскільки такий позов може бути пред`явлений позивачем доти, поки існує відповідне правопорушення.

Водночас, як уже було зазначено вище, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог по суті у зв`язку з їх необґрунтованістю та недоведеністю.

4. ВИСНОВКИ СУДУ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА:

4.1. висновки за результатами розгляду матеріалів справи

Підсумовуючи викладене, колегія суддів не вбачає за можливе погодитись з висновками суду першої інстанції про задоволення позову та прийшла до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

5. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ:

5.1. мотиви прийняття або відхилення аргументів, викладених учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу

Аргументи апелянтів щодо неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи та недоведення обставин стосовно використання спірних земельних ділянок не за цільовим призначенням, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими - колегія суддів визнає обґрунтованими.

Судова колегія погоджується з доводами відповідача та третьої особи в тому, що акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 30 листопада 2020 року № 20-0012-02 не може бути покладений в основу рішення суду на підтвердження позовних вимог прокурора без урахування інших наявних у справі доказів.

Доводи прокурора про наявність підстав для припинення права постійного користування відповідачем спірними земельними ділянками з посиланням на їх використання не за цільовим призначенням колегія суддів визнає такими, що не доведені належними доказами в їх сукупності з огляду на встановлені колегією суддів обставин, викладені в мотивувальній частині цієї постанови.

6. ВИСНОВКИ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ:

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення прийняте за неповного з`ясування обставин справи та з неповним дослідження доказів, що згідно з п.1 ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України є підставою для його скасування.

Отже, рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2024 у справі №910/127/21 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.

У зв`язку з цим, апеляційні скарги Національної академії внутрішніх справ та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Резон» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2024 у справі №910/127/21 підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до частини 9 статті 145 Господарського процесуального кодексу України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

На підставі викладеного, заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2023 у справі №910/127/21, підлягають скасуванню.

7. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ:

Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд позовної заяви та апеляційних скарг, у зв`язку з відмовою у задоволенні позову, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покладаються на прокурора, який ініціював звернення до суду.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Національної академії внутрішніх справ та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Резон» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2024 у справі №910/127/21 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2024 у справі №910/127/21 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким в позові заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської державної адміністрації (Київської міської ради) відмовити.

4. Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2023 у справі №910/127/21.

5. Стягнути з Київської міської прокуратури (03150, місто Київ, вулиця Предславинська, 45/9, код ЄДРПОУ 02910019) на користь Національної академії внутрішніх справ (03035, місто Київ, площа Солом`янська, будинок 1, код ЄДРПОУ 08751177) 12 612,00 грн (дванадцять тисяч шістсот дванадцять грн 00 коп.) судового збору за подання апеляційної скарги.

6. Стягнути з Київської міської прокуратури (03150, місто Київ, вулиця Предславинська, 45/9, код ЄДРПОУ 02910019) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Резон» (04176, місто Київ, вулиця Набережно - Рибальська дорога, будинок 3, приміщення 9.1., код ЄДРПОУ 21572746) 12 612,00 грн (дванадцять тисяч шістсот дванадцять грн 00 коп.) судового збору за подання апеляційної скарги.

7. Доручити Господарському суду міста Києва видати накази.

8. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Сторони мають право оскаржити постанову в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 08.10.2024.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді Г.П. Коробенко

Г.А. Кравчук


Суд	Північний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення	25.09.2024
Оприлюднено	10.10.2024
Номер документу	122150200
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин про визнання права власності на земельну ділянку

Скрипка І.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 25.09.2024 по справі 910/127/21ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —910/127/21

Постанова від 25.09.2024

Постанова
від 25.09.2024 по справі 910/127/21
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД