Рішення

від 08.10.2024 по справі 736/1716/24

КОРЮКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 736/1716/24

Номер провадження 2/736/381/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2024 року м. Корюківка

Корюківський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді Чурупченка М.І.,

за участю секретаря Макуха О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Корюківка справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Холминської селищної ради Корюківського району Чернігівської області, про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась до суду з позовом про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та просить: визнати за нею право власності на цілий житловий будинок з господарськими будівлями під АДРЕСА_1 .

Свої вимоги мотивує тим, що вона не має можливості оформити право власності на успадкований житловий будинок, оскільки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні відомості на житловий будинок з господарськими будівлями під АДРЕСА_1 та спірний житловий будинок перебуває у спільній сумісній власності громадян. За таких обставин у нотаріуса відсутні підстави для видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спірне нерухоме майно.

В судове засідання позивач не прибула, в позовній заяві просила справу розглядати без її участі. Позовні вимоги підтримала.

Від відповідача у судове засідання надано відзив на позовну заяву в якому вказав, що не заперечує проти позовних вимог.

Від представника відповідача, Холминської селищної ради Корюківського району Чернігівської області надійшов відзив, у якому вони не заперечують проти заявлених позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , зазначена обставина підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 від 28.12.2023 року виданим Холминською селищною радою Корюківського району Чернігівської області.

Спадкоємцями, ОСОБА_3 , за законом являються син - ОСОБА_2 та донька - ОСОБА_1 .

Крім того, ОСОБА_2 подав нотаріусу заяву відмову від прийняття спадщини ОСОБА_3 .

За таких обставин, відповідно до положень ст. 1268 ЦК України спадщину ОСОБА_3 прийняла лише позивач - ОСОБА_1 , оскільки являється його донькою та постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

До складу спадщини ОСОБА_3 зокрема належить житловий будинок з господарськими будівлями під АДРЕСА_1 , право власності на який підтверджується свідоцтвом про право особистої власності на домоволодіння АДРЕСА_1 від 18.11.1985 року, яке видане на підставі рішення виконавчого комітету Холминської селищної Ради депутатів трудящих від 22.09.1983 року.

18 листопада 1985 року зазначене домоволодіння в цілому зареєстровано Чернігівським міжміським бюро технічної інвентаризації на праві особистої власності за головою колгоспного двору - ОСОБА_3 і записано в реєстрову книгу № 8 за реєстровим № 1166.

Згідно з положеннями статті 120 ЦК УРСР колгоспний двір визначався, як сімейно-трудове об`єднання осіб, всі або частина яких були членами колгоспу, брали участь у суспільному виробництві колгоспу та спільно вели підсобне господарство. Майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності. При цьому за змістом частини другої статті 123 ЦК УРСР розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

За змістом статті 126 ЦК УРСР працездатний член колгоспного двору втрачає право на частку в майні двору, якщо він не менше трьох років підряд не брав участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору. Це правило не застосовується, якщо член двору не брав участі у веденні господарства у зв`язку з призовом на строкову військову службу, навчанням в учбовому закладі або хворобою.

У пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" роз`яснено, що право власності на майно, яке належало колгоспному двору і зберіглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

Станом на 14 квітня 1991 року частку у майні колгоспного двору головою, якого зареєстровано ОСОБА_3 мали: ОСОБА_3 - голова колгоспного двору; ОСОБА_4 (дружина) - член колгоспного двору; ОСОБА_5 (донька) член колгоспного двору; та ОСОБА_2 (син) - член колгоспного двору.

Таким чином, станом на 14.04.1991 року, виходячи з рівності часток усіх членів двору, кожному із членів колгоспного двору належала 1/4 частина житлового будинку з господарськими будівлями під АДРЕСА_1 .

Договір про поділ житлового будинку з господарськими будівлями під АДРЕСА_1 , укладено не було, рішення суду про поділ спірного житлового будинку відсутнє.

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , зазначена обставина підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_2 від 08.11.2021 року виданим виконкомом Холминської селищної ради Корюківського району Чернігівської області.

Спадкоємцями ОСОБА_4 , за законом, являються ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , оскільки на час відкриття спадщини вони проживали разом із спадкодавцем і на цій підставі прийняли спадщину.

ОСОБА_2 на час відкриття спадщини не проживав разом із спадкодавцем, заяву про прийняття спадщини нотаріусу не подав.

В результаті спадкування частки ОСОБА_4 , кожен із спадкоємців, а саме ОСОБА_3 та ОСОБА_1 набули право власності на 1/8 частину житлового будинку з господарськими будівлями під АДРЕСА_1 .

Таким чином. ОСОБА_3 та ОСОБА_1 належало право власності на 3/8 частини, а ОСОБА_2 1/4 частина житлового будинку з господарськими будівлями під АДРЕСА_1 .

Договір про поділ житлового будинку з господарськими будівлями під АДРЕСА_1 , між ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено не було, рішення суду про поділ спірного житлового будинку відсутнє.

Назву провулку Жовтневий змінено на нову назву - Дружби.

Крім того, ОСОБА_2 має зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 але з 2006 року в спірному житловому будинку не проживає, витрати по утриманню та ремонту цього будинку не несе, комунальні платежі не сплачує, а відтак має заборгованість перед іншими співвласниками спів мірну із вартістю його частини будинку.

Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна (п.п. 4.16. п. 4 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України).

Крім того, відповідно до п.п. 4.19. п. 4 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 р. за № 282/20595: Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. відсутності у необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус поз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Однак в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні відомості на житловий будинок з господарськими будівлями під АДРЕСА_1 .

При цьому, нотаріус позбавлений права здійснити реєстрацію права власності на спірний житловий будинок, оскільки в результаті смерті ОСОБА_3 втратив цивільну правоздатність.

Проте, спірний житловий будинок перебував у спільній сумісній власності громадян.

За таких обставин у нотаріуса відсутні підстави для видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину за законом на спірне нерухоме майно.

Разом з тим, Приватний нотаріус Корюківського нотаріального округу Чернігівської області Гайдук Світлана Володимирівна відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарськими будівлями під АДРЕСА_1 з підстав відсутності документа, що посвідчує право власності в якому була б визначена частка житлового будинку з господарськими будівлями, належна особисто ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 18.07.2024 року № 205/02-31).

Відповідно ст. 325 ЦК України, фізичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.

Згідно положень ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 386 ЦК України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

З урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК України, власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникла, оскільки наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами.

Згідно ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, його дружина та батьки. Я, як син, являюся спадкоємцем своєї покійної матері.

Відповідно до норм ч. 5 ст. 1261 незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого не майнового або майнового права та інтересу. При цьому одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права. Оскільки спадкоємець не має змоги оформити спадщину відповідно до вимог законодавства у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів, питання визнання належності цього майна має вирішуватися у судовому порядку, оскільки рішення суду буде юридичним документом для оформлення права на це майно.

Відповідно до положень статті 1216 Цивільного кодексу України, спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно із вимогами статті 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі пре обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припини внаслідок його смерті.

Відповідно до положень частини 1 статті 1220 Цивільного кодексу України, спала відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до частини 3 статті 1223 ЦК України, право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

З`ясувавши обставини справи, перевіривши їх доказами дослідженими у судовому засіданні, суд приходить до висновку про задоволення позову.

Судовий збір сплачений позивачем при зверненні до суду слід залишити за нею.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 392, 1216, 1218, 1220, 1223, 1268, 1296 ЦК України, ст.ст. 258-259, 263-265, 268, 354-355 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 , про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на цілий житловий будинок з господарськими будівлями під АДРЕСА_1 .

Судовий збір залишити за позивачем.

На рішення суду протягом тридцяти днів з дня його складення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду. Учасник справи, якому не було вручено рішення у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя М.І.Чурупченко