Постанова

від 03.10.2024 по справі 927/149/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" жовтня 2024 р. Справа№ 927/149/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Доманської М.Л.

Поліщука В.Ю.

за участю секретаря судового засідання Карпової М.О.

представники учасників провадження у справі в судове засідання не з`явились

розглянувши заяву ОСОБА_1 про вирішення питання про судові витрати за результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 19.06.2024

у справі №927/149/22 ( ОСОБА_3 )

за заявою ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Яворина-Трейдінг"

за участю ліквідатора арбітражної керуючої Потупало Н.І.

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 19.06.2024 року у справі №927/149/22 залишено без розгляду заяву ОСОБА_2 про закриття провадження у справі; задоволено клопотання ліквідатора ТОВ "Яворина-Трейдінг" арбітражної керуючої Потупало Н.І. від 04.06.2024 про продовження строку ліквідаційної процедури, продовжено строк ліквідаційної процедури та повноважень ліквідатора банкрута Потупало Н.І. на шість місяців до 19.12.2024.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ОСОБА_2 звернулась до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 19.06.2024 року у даній справі в частині залишення без розгляду заяви ОСОБА_2 про закриття провадження у справі та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду вищевказаної заяви.

За наслідками розгляду заявлених в апеляційній скарзі вимог постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 19.06.2024 року у справі №927/149/22 залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 19.06.2024 року у справі №927/149/22 в частині залишення без розгляду заяви ОСОБА_2 про закриття провадження у справі - без змін.

ОСОБА_1 у відзиві на апеляційну скаргу у відповідності до ч. 8 ст.129 ГПК України, тобто до закінчення судових дебатів, було зроблено заяву про відшкодування судових витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, докази понесення яких та їх розміру останній зобов`язався подати протягом п`яти днів після ухвалення відповідного судового рішення по суті спору.

17.09.2024 року через систему "Електронний суд" ОСОБА_1 подано до суду заяву про вирішення питання про судові витрати на професійну правничу допомогу, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, в якій останній просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 18.09.2024 року вказану заяву передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Остапенка О.М., суддів: Доманська М.Л., Поліщук В.Ю.

Ухвалою суду від 23.09.2024 року вищезазначеною колегією суддів призначено розгляд заяви ОСОБА_1 про вирішення питання про судові витрати у справі №927/149/22 на 03.10.2024 року та запропоновано ОСОБА_2 до дати судового засідання подати суду письмові пояснення щодо заяви про вирішення питання про судові витрати або клопотання про зменшення таких витрат.

Представники учасників провадження у справі в судове засідання 03.10.2024 року не з`явились, причини неявки суду не повідомили. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не направляли.

Згідно статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

03.10.2024 року оголошено вступну та резолютивну частини додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду у даній справі.

Розглянувши в судовому засіданні подану ОСОБА_1 заяву за відсутності представників учасників провадження у справі, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що понесені ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу під час розгляду даної справи в суді апеляційної інстанції підтверджується, зокрема:

- копією договору про надання професійної правничої (правової) допомоги №б/н від 06.12.2022, укладеному між адвокатом Забаріним А.Ф. та ОСОБА_1 ;

- копією додаткової угоди до договору про надання професійної правничої (правової) допомоги №б/н від 01.09.2023 укладеної між адвокатом Забаріним А.Ф. та ОСОБА_1 ;

- копію Акту наданих послуг №17-09-2024 до договору про надання професійної правничої (правової) допомоги від 06.12.2022;

Так, з доданих документів вбачається, що 06.12.2022 між адвокатом Забаріним А.Ф. (виконавець) та ОСОБА_1. (клієнт) укладено договір про надання правничої професійної правничої (правової) допомоги №б/н (далі - договір), за умовами якого виконавець, зобов`язується надати професійну правничу (правову) допомогу на умовах і в порядку, що визначені цим договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання такої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно п.1.2 в редакції додаткової угоди до договору, вид та місце надання правової допомоги викладено в наступній редакції:

- представництво інтересів та захист прав клієнта в Господарському суді міста Києва, Господарському суді Київської області, Господарському суді Запорізької області, Центральному апеляційному господарському суді, Північному апеляційному господарському суді, Верховному суді, загальних місцевих судах, інших судах усіх інстанцій з усіма правами, повноваженнями та обов`язками, передбаченими законом для клієнта;

- надання консультацій та роз`яснень з правових питань;

- складання, підписання та подання від імені клієнта процесуальних документів та заяв по суті, скарг, листів, позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг, відзивів на позовну заяву, апеляційну та касаційну скаргу;

- ознайомлення з матеріалами справи;

- вивчення й аналіз документів та пояснень клієнта;

- збір доказів;

- представництво інтересів клієнта в органах державної влади та місцевого самоврядування, правоохоронних органах, підприємствах, організаціях, банках, фінансових установах, перед державними та приватними нотаріусами, фізичними особами, перед арбітражним керуючими (розпорядниками майна, ліквідаторами, керуючими санацією);

- представництво інтересів клієнта в органах державної виконавчої служби усіх рівнів, перед приватними виконавцями зі всіма правами, передбаченими Законом України "Про виконавче провадження" для стягувача, боржника;

- представництво інтересів клієнта в засіданнях зборів кредиторів, в комітетах кредиторів з правом підпису відповідних протоколів.

Згідно п.1.4 в редакції додаткової угоди до договору, адвокат під час надання правової допомоги клієнту має всі права клієнта, передбачені для учасників справи Цивільним процесуальним кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України, Кримінальним процесуальним кодексом України, Кодексом України з процедур банкрутства, Кодексом про адміністративні правопорушення України, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами, зокрема, але не виключно:

- підписувати та подавати від імені клієнта листи, заяви, скарги до органів державної влади та місцевого самоврядування, суду, органів державної служби, правоохоронних органів, юридичних та фізичних осіб;

- брати участь від імені клієнта в засіданнях комітету кредиторів, засіданнях зборів кредиторів з правом підпису протоколу та інших документів;

- засвідчувати копії документів, робити витяги з документів;

- одержувати будь-які документи в органах державної влади та органах місцевого самоврядування,адресовані клієнту;

- ознайомлюватися з матеріалами судових справ, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень;

- підписувати мирові угоди, відмовляться від позову, апеляційних та касаційних скарг;

- брати участь у слідчих діях за участю клієнта;

- подавати докази;

- брати участь у судових засіданнях від імені клієнта;

- брати участь у дослідженні доказів, ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам.

Згідно розділу 2.1. договору про надання професійної правничої (правової) допомоги вартість послуг адвоката за цим договором становить:

- підготовка позовної заяви - 5000,00 грн.;

- підготовка заяви про забезпечення позову - 3000,00 грн.;

- підготовка відзиву на позовну заяву, апеляційну скаргу, касаційну скаргу - 3000,00 грн.;

- підготовка письмових пояснень, заперечень - 1000,00 грн.;

- підготовка процесуального документа - 500,00 грн.;

- підготовка апеляційної скарги на ухвалу або постанову суду першої інстанції - 5000,00 грн.;

- підготовка касаційної скарги на постанову суду апеляційної інстанції - 5000,00 грн.;

- участь у судовому засіданні в суді першої, апеляційної, касаційної інстанції - 2000,00 грн. одне судове засідання;

Пунктом 2.2. договору визначено що, гонорар сплачується клієнтом протягом 30 днів з дня підписання акту наданих послуг, якщо інше не визначено домовленістю між клієнтом та адвокатом.

В разі необхідності здійснення адвокатом дій, які виходять за межі правової допомоги, визначеної в пункті 1.2. цього договору, сторони укладають додаткову угоду (п.2.3. договору)

Гонорар сплачується в грошовій формі (п.2.4. договору)

Згідно п. 2.5. фактичні витрати, необхідні для виконання договору (транспортні витрати, послуги зв`язку, проживання під час відрядження, судові витрати, адміністративний збір, витрати на послуги нотаріуса тощо) оплачуються клієнтом окремо. Усі платежі, за виключенням тих, які належать адвокату, оплачуються клієнтом самостійно, а документи, які підтверджують внесення коштів негайно передаються адвокату, якщо інше не визначено домовленістю між клієнтом та адвокатом.

Пунктом 4.5. договору передбачено, що цей договір укладено строком до 31.12.2024 року. В разі, якщо клієнт бажає продовжити строк надання правової допомоги, сторони укладають додаткову угоду. Незалежно від закінчення строку дії договору, він припиняється з моменту досягнення кінцевого й остаточного результату у наданні правової допомоги, або коли адвокатом будуть вичерпані всі законні можливості з її надання.

17.09.2024 між ОСОБА_1 (клієнт) і адвокатом Забаріним А.Ф. (виконавець) було складено та підписано акт наданих послуг №17-09-2024 до договору про надання професійної правничої (правової) допомоги від 06.12.2022, відповідно до якого адвокат надав, а клієнт прийняв наступні послуги:

1.1. підготовка відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 19.06.2024 по справі №927/149/22, якою залишено без розгляду заяву ОСОБА_2 про закриття провадження у справі про банкрутство - вартість 3000,00 грн.

Клієнт прийняв результати наданих послуг без зауважень (пункт 2 акту).

Клієнт погоджується, що якість наданих адвокатом послуг відповідає його вимогам та умовам договору, і він не має жодних претензій (пункт 3 акту).

Згідно з п. 4 цей акт є підставою для здійснення платежів за надані послуги. Вартість наданих послуг складає 3000,00 грн.

У матеріалах справи міститься копія ордеру серія АР №1189554 від 26.07.2024, виданого адвокатом Забаріним А.Ф. на представництво інтересів ОСОБА_1 у Північному апеляційному господарському суді на підставі договору про надання правничої допомоги №б/н від 06.12.2022.

Судом встановлено, що адвокатом Забаріним А.Ф. подано відзив на апеляційну скаргу (вх. №09.1-13/18020/24 від 04.09.2024).

Отже, з огляду на встановлені вище обставини справи та наведені докази понесені ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн., на переконання кредитора, підлягають стягненню з апелянта.

Колегія суддів зазначає, що статтею 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно зі статтею 30 цього Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Водночас, відповідно до статті 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Статтею 16 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

У частині третій статті 123 ГПК України унормовано, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1, 2, 3 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За змістом ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання цих вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 та ч. 6 ст. 126 ГПК України).

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Отже, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5 і 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Такий висновок викладений у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року у справі №922/445/19, від 22.11.2019 року у справі №902/347/18 та від 22.11.2019 року у справі №910/906/18 та у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц.

Суд звертає увагу, що скаржником - ОСОБА_2 не подано до суду апеляційної інстанції письмові пояснення щодо заяви про вирішення питання про судові витрати або клопотання про зменшення таких витрат, що свідчить про згоду з розміром судових витрат, заявлених кредитором.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.02.2021 року у справі №920/39/20, від 01.08.2019 року у справі №915/237/18, від 24.10.2019 року у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 року у справі №904/3583/19, від 05.04.2023 у справі №923/794/21, від 05.04.2023 у справі №916/2513/21, у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року у справі №922/445/19 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 року у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 року у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04, п. 269). (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 року у справі №915/237/18).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Питання оцінки співрозмірності суми адвокатських послуг, заявлених до стягнення, пов`язано з оцінкою доказів у справі з урахуванням обставин конкретної справи.

Отже, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Дослідивши матеріали справи, а також доданий до заяви акт наданих послуг, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, судом встановлено, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу 3000,00 грн. є співмірним із: складністю справи; виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

За таких обставин, оцінивши витрати кредитора ОСОБА_1 з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, керуючись критеріями реальності та розумності понесених витрат, їх обґрунтованості, справедливим та співрозмірним є призначення відшкодування ОСОБА_1 відповідних витрат у розмірі 3000,00 грн. шляхом їх стягнення з ОСОБА_2 ..

Відповідно до ч. 3 ст. 233 ГПК України суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Враховуючи вищевикладене, оскільки під час прийняття постанови Північним апеляційним господарським судом не було вирішено питання про судові витрати, судова колегія дійшла висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 про відшкодування судових витрат у справі №927/149/22 шляхом ухвалення додаткової постанови згідно приписів ст. 244 ГПК України.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Заяву ОСОБА_1 про вирішення питання про судові витрати задовольнити.

2.Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 3 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку із розглядом справи №927/149/22 в суді апеляційної інстанції.

3.Доручити Господарському суду Чернігівської області видати наказ.

4.Дану постанову вважати невід`ємною частиною постанови Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2024 року у справі №927/149/22.

5. Справу повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст додаткової постанови підписано 07.10.2024 року.

Головуючий суддя О.М. Остапенко

Судді М.Л. Доманська

В.Ю. Поліщук