Постанова

від 01.10.2024 по справі 911/430/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2024 р. Справа№ 911/430/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Кравчука Г.А.

Тарасенко К.В.

за участю секретаря судового засідання Огірко А.О.

за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 01.10.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Броварської окружної прокуратури

на ухвалу Господарського суду Київської області

від 11.06.2024

у справі №911/430/24 (суддя О.В. Конюх)

за позовом Заступника керівника Броварської окружної прокуратури

в інтересах держави в особі Зазимської сільської ради Броварського району Київської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Десна Парк Резиденс"

про стягнення 13 439 844,60 грн

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.06.2024 заяву Броварської окружної прокуратури від 04.06.2024 про забезпечення позову у справі №911/430/24 залишено без задоволення.

Мотивуючи ухвалу, суд першої інстанції зазначив, що доводи прокурора про утруднення чи неможливість виконання судового рішення у майбутньому спростовуються фактичними обставинами справи, а заявлені прокурором заходи забезпечення позову не відповідають критеріям співмірності та збалансованості інтересів сторін.

Не погоджуючись із постановленою судом першої інстанції ухвалою, Броварська окружна прокуратура звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву про забезпечення позову.

Підставою для скасування ухвали суду скаржник зазначив про її необгрунтованість та порушення місцевим судом норм процесуального права. При цьому апелянт стверджував, що відсутність на даний час будь-яких дій відповідача, які могли би підтвердити наміри щодо вчинення дій щодо відчуження, дарування, тощо не спростовують наявність у відповідача, як в одноособового власника можливості вільно розпорядитися вказаним майном, якщо не вжити заходи забезпечення позову; Таким чином, обґрунтованим є припущення про високу ймовірність відчуження, реєстрації, дарування, що в подальшому може призвести до ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених прав або інтересів держави в особі Зазимської сільської ради Броварського району Київської області, а також викликати подальше утруднення виконання рішення суду, в межах даної справи.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.06.2024 апеляційну скаргу у справі №911/430/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Тарасенко К.В., Кравчук Г.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.06.2024 витребувано матеріали справи з суду першої інстанції та відкладено вирішення питання щодо подальшого руху справи.

10.07.2024 матеріали оскарження ухвали №911/430/24 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Броварської окружної прокуратури на ухвалу Господарського суду Київської області від 11.06.2024 у справі №911/430/24. Судове засідання призначено на 13.08.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.07.2024, у зв`язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відпустці 13.08.2024, розгляд апеляційної скарги Броварської окружної прокуратури призначено на 01.10.2024.

07.08.2024 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив доводи викладені в ній, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу місцевого суду - без змін.

16.08.2024 через підсистему "Електронний суд" від апелянта надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив доводи відповідача, наведені у відзиві та підтримав свою позицію викладену в апеляційній скарзів.

У судове засідання 01.10.2024 з`явився прокурор та представник відповідача, які надали пояснення по справі. Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений шляхом доставки процесуальних документів до Електронного кабінету, що підтверджується довідкою від 02.08.2024.

Відповідно до частини п`ятої статті 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС) у порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Оскільки явка представників учасників справи в судове засідання не була визнана обов`язковою, зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення позивача про місце, дату і час судового розгляду, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника позивача.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та надані прокурором і відповідачем пояснення, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, виходячи з наступного.

До Господарського суду Київської області звернувся з позовом Заступник керівника Броварської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Зазимської сільської ради Броварського району Київської області з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Десна Парк Резіденс, у якому просив суд стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту в сумі 8 707 136,50 грн, а також за прострочення грошового зобов`язання відповідно до ст. 625 ЦК України, що складається з інфляційних втрат у розмірі 3 948 375,58 грн та 3% річних у розмірі 784 332,52 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилався на те, що фізичною особою ОСОБА_1 було передано до статутного капіталу відповідача земельну ділянку з кадастровим номером 32221282801:01:008:0001 та розташовані на ній об`єкти незавершеного будівництва - багатоквартирні будинки № 1, № 2, АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 . Пайовий внесок у розвиток інфраструктури населеного пункту за будівництво зазначених об`єктів фізичною особою ОСОБА_1 як замовником будівництва - не сплачено.

Відповідачем було зареєстровано право власності на вказані об`єкти незавершеного будівництва та внесено зміни до дозвільної документації щодо зміни замовника будівництва. Згідно декларацій про готовність до експлуатації об`єктів частина зазначених багатоквартирних забудов була введена відповідачем в експлуатацію.

Відповідно до вимог підпунктів 3, 4 абз. 2 п. 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", відповідач як замовник будівництва зобов`язаний був звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, а також сплатити пайову участь грошовими коштами до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.

Разом з тим, ні фізична особа ОСОБА_1 , ні відповідач вказаних вимог закону не виконали, пайовий внесок у розвиток інфраструктури населеного пункту не сплатили. Прокурор зазначає, що відповідач як замовник будівництва, без достатньої правової підстави за рахунок органу місцевого самоврядування зберіг у себе кошти, які мав сплатити як пайовий внесок у розвиток інфраструктури населеного пункту, отже зобов`язаний повернути зазначенні кошти на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України.

Броварська окружна прокуратура 04.06.2024 звернулась до суду із заявою про забезпечення позову, у якій просила суд з метою забезпечення позову заступника керівника Броварської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Зазимської сільської ради до ТОВ "Десна Парк Резиденс" про стягнення безпідставно збережених коштів пайової участі у розвиток інфраструктури населеного пункту в сумі 8 707 136, 50 грн., 3 948 375,58 грн. втрат від інфляції та 784 332,52 грн. 3% річних, всього на загальну суму 13 439 844,60 грн.:

- накласти арешт на грошові кошти ТОВ "Десна Парк Резиденс" як в національній валюті, так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать ТОВ "Десна Парк Резиденс", у межах суми позовних вимог на загальну суму 13 439 844,60 грн.;

- накласти арешт на належну ОСОБА_2 частку у розмірі 97,08% у статутному капіталі ТОВ "Десна Парк Резиденс" номінальною вартістю 51 219 591,00 грн лише у межах різниці між сумою ціни позову та арештованих грошових коштів у разі їх недостатності;

- накласти арешт на належні ТОВ "Десна Парк Резиденс" на праві власності квартири, що знаходяться за адресою:

1) АДРЕСА_8 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2534917432060;

2) АДРЕСА_9 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2777929932060;

3) АДРЕСА_10 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2779074932060;

4) АДРЕСА_11 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2778205532060;

5) АДРЕСА_12 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2842483732060

у межах суми позовних вимог на загальну суму 13 439 844,60 грн.;

- заборонити державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, нотаріусам, іншим акредитованим суб`єктам та посадовим особам, які відповідно до законодавства України уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, проводити в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ "Десна Парк Резиденс" та/або державну реєстрацію змін до відомостей про ТОВ "Десна Парк Резиденс", що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо змін до відомостей про розмір статутного капіталу, змін відомостей про розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників, змін до відомостей, пов`язаних із входженням до складу учасників.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що бездіяльність та протиправна поведінка відповідача негативно впливає на фінансовий стан позивача; несплата до бюджету коштів пайової участі позбавляє Український народ та конкретну територіальну громаду правомочностей власника надходжень відповідного бюджету, а звернення прокурора з позовом спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішення суспільно важливого та соціально значимого - своєчасного надходження коштів до бюджету та їх цільове використання.

Прокурор стверджував, що відповідач ТОВ "Десна Парк Резиденс" усупереч вимогам Закону не звернувся та не сплатив кошти пайової участі до місцевого бюджету Зазимської сільської ради, що є очевидним порушенням майнових інтересів держави у бюджетній сфері. Безпідставне, за доводами прокурора, утримання коштів пайової участі не відповідає суспільному інтересу, завдає шкоди інтересам територіальної громади, а наявне навмисне ухилення відповідача від погашення простроченої заборгованості та подальше зволікання із забезпеченням дієвого захисту майнових інтересів позивача призведе до утворення безнадійної заборгованості.

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Тобто забезпечення позову - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову, є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з заявою про забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Аналогічні правові висновки щодо застосування ст. ст. 136, 137 Господарського процесуального кодексу України наведені в постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/19256/16, від 14.05.2018 у справі №910/20479/17, від 14.06.2018 у справі №916/10/18, від 23.06.2018 у справі №916/2026/17, від 16.08.2018 у справі №910/5916/18, від 11.09.2018 у справі №922/1605/18, від 14.01.2019 у справі №909/526/18, від 21.01.2019 у справі №916/1278/18, від 25.01.2019 у справі №925/288/17.

Складовою права на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції, є виконання рішення господарського суду. Право на суд було б ілюзорним, якби судові рішення залишалися не виконуваними. Зокрема, у рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хорнсбі проти Греції" зазначено, що "право на суд" було б ілюзорним, якби правова система договірних держав допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалось б на шкоду одній з сторін.

Ефективність правосуддя залежить і від виконання судового рішення.

Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що відповідно до статтею 124 Конституції України, судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України. Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може бути захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

Європейський суд з прав людини вказує, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної держави дозволила б, щоб остаточне та обов`язкове судове рішення залишилось невиконаним стосовно однієї із сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинне розглядатись як невід`ємна частина "процесу" в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункт 63 рішення від 23.07.1999 у справі "Іммобільяре Саффі проти Італії".

Так, на забезпечення позову прокурор просить накласти арешт на кошти в сумі 13 439 844,60 грн на всіх рахунках відповідача, арешт належних відповідачу квартир, арешт частки у статутному капіталі одного із засновників, а також заборонити вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо юридичної особи відповідача та його засновників. При цьому основним мотивом вказаної заяви прокурор зазначив очевидність порушення відповідачем закону у бюджетній сфері, продовження з боку відповідача безпідставного ухилення від виконання обов`язку та продовження утримання великої суми кошів, належних до сплати до місцевого бюджету. Однак, як обґрунтовано вказав місцевий суд, вжиття заходів забезпечення позову не є засобом додаткового тиску на боржника або додатковою мірою відповідальності. Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Натомість у справі №911/430/24 не відбувається стягнення коштів у безспірному порядку. Обґрунтованість та законність вимог прокурора в інтересах держави про стягнення з відповідача коштів пайової участі розглядається у позовному провадженні на основі юридичної рівності сторін та диспозитивності судового процесу. У суду відсутні підстави для висновку про очевидну незаконність дій відповідача до розгляду спору, з`ясування всіх обставин справи та дослідження всіх доказів у судовому процесі за участю обох сторін.

До того ж, заявником не надано суду будь-яких доказів того, що ТОВ "Десна Парк Резиденс" вчиняє дії, внаслідок яких кошти та майно відповідача можуть зменшитись або зникнути, а матеріали апеляційного оскарження не містять доказів того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав чи інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду.

При цьому, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що наведені вище обмеження призведуть до фактичного блокування господарської діяльності юридичної особи, що свідчить про те, що заявлені прокурором заходи забезпечення позову не відповідають критеріям співмірності та збалансованості інтересів сторін.

Крім того, колегією суддів враховано, що з поданих прокурором матеріалів не вбачається, що відповідач ТОВ "Десна Парк Резиденс" демонструє ознаки неплатоспроможності, навпаки, вбачається, що товариство здійснює господарську діяльність, продає квартири та отримує прибуток (1 911 000 грн. у 2023 році).

Про платоспроможність відповідача також свідчить інформація, отримана судом першої інстанції з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з якої вбачається, що у власності відповідача перебуває 118 об`єктів нерухомого майна.

З огляду на відповідні законодавчі приписи та встановлені судом обставини апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення поданої заяви про вжиття заходів забезпечення позову у даній справі.

Твердження апелянта, викладені в апеляційній скарзі, про те, що невжиття заявлених заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів держави, а також викликати подальше утруднення виконання рішення суду, є лише припущеннями заявника стосовно ймовірності вчинення дій з метою ускладнення виконання рішення по цій справі у разі задоволення позову та не свідчать про наявність реальних обставин які унеможливлять виконання в майбутньому рішення суду.

Вищевикладені обставини справи спростовують решту доводів скаржника, викладених в апеляційній скарзі, та на які він посилається як на підставу скасування судового рішення, а тому відхиляються судом.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що застосування місцевим господарським судом норм процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваної ухвали.

При цьому судом апеляційної інстанції враховано, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Відповідно до ч.1 ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 255, 267-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Броварської окружної прокуратури залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Київської області від 11.06.2024 у справі №911/430/24 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на Броварську окружну прокуратуру.

Матеріали справи №911/430/24 повернути Господарському суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підписано 08.10.2024

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді Г.А. Кравчук

К.В. Тарасенко