Постанова

від 02.10.2024 по справі 904/5007/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.10.2024 року м.Дніпро Справа № 904/5007/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б.,

при секретарі судового засідання: Логвиненко І.Г.

представники сторін:

від позивача: Погрібна О.А., Патика А.В. (в залі суду);

від відповідача: Яланська Ю.П. (в залі суду);

від третьої особи: не з`явився:

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2024 (суддя Крижний О.М., повний текст підписано 21.03.2024) у справі №904/5007/23

за позовом ОСОБА_1 , м. Дніпро

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Героїв, буд. 3", м. Дніпро

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 , м. Дніпро

про визнання незаконним рішення та скасування запису,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Героїв, буд. 3", у якому просить:

- визнати незаконним п.2 рішення засідання правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Героїв, буд. 3", затвердженого протоколом №1 від 11.09.2020 в частині обрання головою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Героїв, буд. 3" ОСОБА_2 ;

- скасувати в записі №1002241020000095851 від 23.10.2020 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в частині відомостей про керівника юридичної особи, про інших осіб, які можуть вчиняти від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації, тощо, відомості про ОСОБА_2 - голова правління.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення членами правління було прийнято з перевищенням своїх повноважень. Позивач вказує, що вказане рішення протирічить умовам Статуту, зокрема, п. 16.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2024 у справі №904/5007/23 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Героїв, буд. 3" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання незаконним рішення та скасування запису - відмовлено.

Судові витрати понесені Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Героїв, буд. 3" покладено на Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Героїв, буд. 3".

Не погодившись із зазначеним рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся ОСОБА_1 , в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позов.

При цьому, скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що Статут, який прийнятий на установчих зборах об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, діє з моменту його затвердження установчими зборами, а не з моменту державної реєстрації ОСББ.

Ані Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», ані Закон України «Про ОСББ», ані інший нормативний акт не пов`язує момент набрання чинності статутом об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, затвердженого установчими зборами, з моментом державної реєстрації об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, як юридичної особи.

Аналогічно вважається обраним склад правління об`єднання з моменту прийняття відповідного рішення установчими зборами об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, а не з моменту державної реєстрації ОСББ, якщо слідувати правовій позиції суду в даній справі.

Установчі збори за подачі голови зборів лише обговорювали питання уповноважити обране правління об`єднання на обрання самостійно на зборах правління зі свого складу голови правління, але це питання лише обговорювалося, але не було винесене на голосування на зборах, адже такий варіант питання порядку денного зборів не був підтриманий на цих же зборах та не був винесений на голосування.

Суд невірно ототожнив такі неспівставні поняття, як неналежне оформлення рішення/протоколу установчих зборів з питання порядку денного та винесенням його на голосування на установчих зборах співвласників.

Рішення суду побудоване на припущеннях, що є неприпустимим, як вказував неодноразово Верховний Суд у своїх рішеннях.

Суд у своєму рішенні визнав той факт, що голова правління, відповідно до Статуту ОСББ, обирається загальними зборами.

Суд порушив принцип правової визначеності, не застосувавши до даної справи правових висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у своїй постанові від 21 червня 2023 року по справі № 916/4031/21 виснував, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Захист судом порушених прав Позивача шляхом ухвалення судом рішення про визнання недійсним п.2 рішення правління ОСББ, затвердженого протоколом №1 від 11 вересня 2020 року в частині обрання головою правління ОСББ ОСОБА_2 не буде виходом за межі позовних вимог, адже предметом спору є саме незаконність рішення правління ОСББ та буде належним способом захисту порушених прав.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав, у письмових поясненнях просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Зазначає, що при першій реєстрації юридичної особи, зокрема об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, статут юридичної особи набирає чинності разом з набуттям такою юридичною особою правосуб`єктності, тобто з моменту її державної реєстрації.

Беручи до уваги, що підставою для визнання недійсним п. 2 рішення правління в частині обрання головою правління є лише те, що обрання голови правління суперечить п. 16 Статуту ОСББ (інших підстав для визнання недійсним рішення позивач не зазначає), та враховуючи те, що Статут зареєстрований пізніше, ніж відбулося засідання, відсутні підстави для визнання недійсним п. 2 рішення засідання правління, а відповідно, і скасування запису.

Відповідач не вбачає порушень прав позивача обранням голови правління саме на засіданні правління, а не загальними зборами.

Вважає, що вимога Позивача визнати незаконним п.2 рішення засідання правління є неналежним способом захисту.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 02.04.2024 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), судді - Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.

З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 03.04.2024 здійснено запит матеріалів справи №904/5007/23 із Господарського суду Дніпропетровської області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

10.04.2024 матеріали справи №904/5007/23 надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.04.2024 (у складі колегії суддів: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), судді - Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.) відкрито апеляційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2024 у справі № 905/5007/23; судове засідання з розгляду апеляційної скарги призначено на 26.06.2024.

Ухвалою суду від 26.06.2024 розгляд апеляційної скарги відкладено на 02.10.2024

В судовому засіданні 02.10.2024 Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

28.08.2020 відбулися установчі збори співвласників багатоквартирного будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Головою зборів обрано ОСОБА_2 ,, секретарем - ОСОБА_3 . На вказаних зборах були прийняті наступні рішення:

1) створити об`єднання співвласників багатоквартирного будинку із назвою "Героїв, буд. 3", розташованого за адресою: АДРЕСА_2 ;

2) затвердити Статут ОСББ "Героїв, буд. 3" розроблений ініціативною групою;

3-4) уповноважити голову установчих зборів ОСОБА_2 підписати Статут ОСББ "Героїв, буд. 3" від імені співвласників багатоквартирного будинку та уповноважити голову установчих зборів ОСОБА_2 подати всі необхідні документи для проведення державної реєстрації ОСББ "Героїв, буд. 3";

5) до складу правління вибрані наступні особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_2 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ;

6) до складу ревізійної комісії вибрані наступні співвласники будинку: ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20

7) рішення не прийнято;

8) передати усі функції з управління багатоквартирним будинком об`єднанню співвласників;

9) рішення не прийняте.

Державна реєстрація об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Героїв, буд. 3" відбулася 23.10.2020, реєстраційний запис за №1002241020000095851.

Вказаними установчими зборами співвласників багатоквартирного будинку затверджено Статут Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Героїв, буд. 3",який зареєстрований 09.10.2020 за №1037.

11.09.2020 відбулося засідання правління ОСББ "Героїв, буд. 3" за адресою: АДРЕСА_1 , рішення за наслідками якого оформлені протоколом №1.

На засіданні були присутні члени правління: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_2 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 .

Засідання відбулося з наступним порядком денним:

1. Обрання головуючого засідання правління та секретаря засідання правління ОСББ "Героїв, буд. 3".

2. Обрання голови правління ОСББ "Героїв, буд. 3".

По першому питанню вирішили: обрати головуючим засідання правління ОСББ "Героїв, буд. 3" ОСОБА_12 та секретарем засідання правління ОСББ "Героїв, буд. 3" ОСОБА_15 .

По другому питанню вирішили: обрати головою правління ОСББ "Героїв, буд. 3" ОСОБА_2 .

Позивач, ОСОБА_1 є співвласником багатоквартирного будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки йому на праві власності належить квартира АДРЕСА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 11.12.1997.

Позивач зазначає, що в порушення п.16 параграфу ІІІ Статуту рішенням засідання правління ОСББ "Героїв, буд. 3", затвердженого протоколом №1 від 11.09.2020 було обрано головою правління ОСББ "Героїв, буд. 3" ОСОБА_2 . Позивач стверджує, що вказане рішення прийнято з перевищенням повноважень.

Позивач просить визнати незаконним п. 2 засідання правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Героїв, буд. 3", затвердженого протоколом №1 від 11.09.2020 в частині обрання головою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Героїв, буд. 3" ОСОБА_2 та скасувати в записі №1002241020000095851 від 23.10.2020 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в частині відомостей про керівника юридичної особи, про інших осіб, які можуть вчиняти від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації, тощо, відомості про ОСОБА_2 - голова правління.

Вказане і стало причиною виникнення спору.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, господарський суд виходив з того, що як вбачається із витягу з Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 23.10.2020 було проведено державну реєстрацію створення юридичної особи - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Героїв, буд. 3" (ідентифікаційний код 43884324).

Відповідно Статут Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Героїв, буд. 3" набув чинності з моменту державної реєстрації юридичної особи. Отже, положення Статуту набули чинності пізніше (23.10.2020), ніж прийняте оскаржуване рішення правління (11.09.2020), а тому оскаржуване рішення не може бути визнане недійсним з підстав невідповідності Статуту.

Беручи до уваги, що підставою для визнання недійсним п. 2 рішення правління в частині обрання головою правління є лише те, що обрання голови правління суперечить п. 16 Статуту ОСББ (інших підстав для визнання недійсним рішення позивач не зазначає, про що було додатково повідомлено представником позивача у судовому засіданні, яке відбулося 17.01.2024 на уточнююче запитання суду), та враховуючи те, що Статут зареєстрований пізніше ніж відбулося засідання, суд не вбачає підстав для визнання недійсним п. 2 рішення засіданні правління, а відповідно і скасування запису.

Отже, виходячи з підстав позову, зазначених у позові, і підтверджених представником позивача у судовому засіданні, що зводяться до невідповідності оскаржуваного рішення статуту товариства, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.

Предметом доказування у даній справі є: встановлення обставин прийняття членами правління оскаржуваного рішення, наявність повноважень у членів правління обирати голову правління, наявність/відсутність підстав для визнання недійсним оскаржуваного рішення.

Регулювання відносин, що виникають у зв`язку із створенням, функціонуванням і діяльністю об`єднання співвласників багатоквартирного будинку здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ч. 1 ст. 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

Матеріалами справи підтверджено, що власники квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , створили Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Героїв, буд. 3".

Об`єднання відповідача набуває статусу юридичної особи з моменту його реєстрації та діє відповідно до Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", чинного законодавства та статуту (п.п. 4, 5 Статуту відповідача).

Питання статутних органів об`єднання врегульовано у ст. 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Так, у редакції ст. 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" від 16.10.2020 (яка діяла на час державної реєстрації Статуту відповідача) визначено, що органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання.

Вищим органом управління об`єднання є загальні збори.

Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.

Загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік.

Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників.

Рішення загальних зборів оприлюднюється. У передбачених статутом або рішенням загальних зборів випадках воно може бути надане співвласникам під розписку або направлене поштою (рекомендованим листом).

Співвласники мають право знайомитися з рішеннями (протоколами) загальних зборів, затвердженими такими рішеннями документами та робити з них копії.

Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку.

До виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься:

- затвердження статуту об`єднання, внесення змін до нього;

- обрання членів правління об`єднання;

- питання про використання спільного майна;

- затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту;

- попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, укладених на суму, що перевищує зазначену в статуті об`єднання, договорів, предметом яких є цінні папери, майнові права або спільне майно співвласників чи їх частина;

- визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників;

- прийняття рішення про реконструкцію та ремонт багатоквартирного будинку або про зведення господарських споруд;

- визначення розміру матеріального та іншого заохочення голови та членів правління;

- визначення обмежень на користування спільним майном;

- обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, прийняття рішення про передачу функцій з управління спільним майном багатоквартирного будинку повністю або частково асоціації;

- прийняття рішень про заснування інших юридичних осіб або участь у товариствах.

Проте, виключна компетенція загальних зборів, як вищого органу управління, може бути розширена шляхом внесення відповідних положень до статуту об`єднання, у випадку, якщо вони не суперечать нормам чинного законодавства.

Даною статтею також визначено, що для керівництва поточною діяльністю об`єднання обирається правління. Правління має право приймати рішення з питань діяльності об`єднання, визначених статутом. Правління є виконавчим органом об`єднання і підзвітне загальним зборам.

Статтею 18 Закону України «Про ОСББ» встановлено, що об`єднання відповідно до цього Закону та статуту зобов`язане забезпечувати виконання вимог статуту об`єднання.

Порядок обрання та відкликання членів правління, їх кількісний склад та строки обрання встановлюються загальними зборами.

Частиною 20 ст. 10 Закону України «Про ОСББ» передбачено, що до компетенції правління відноситься:

- підготовка кошторису, балансу об`єднання та річного звіту;

- здійснення контролю за своєчасною сплатою співвласниками внесків і платежів та вжиття заходів щодо стягнення заборгованості згідно з законодавством;

- розпорядження коштами об`єднання відповідно до затвердженого загальними зборами об`єднання кошторису;

- укладення договорів про виконання робіт, надання послуг та здійснення контролю за їх виконанням;

- ведення діловодства, бухгалтерського обліку та звітності про діяльність об`єднання;

- скликання та організація проведення загальних зборів співвласників або зборів представників;

- призначення письмового опитування співвласників та утворення відповідної комісії для його проведення.

Згідно з п. 1 розділу 3 Статуту органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія (ревізор) об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Загальні збори вправі приймати рішення з усіх питань діяльності об`єднання. Загальні збори скликаються не рідше 1 разу на рік (п. 2 розділу 3 Статуту).

Відповідно до п. 3 розділу 3 Статуту до виключної компетенції загальних зборів належать: затвердження статуту об`єднання, внесення змін до нього; обрання членів правління об`єднання; питання про використання спільного майна; затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, укладених на суму, що перевищує 850000, а також договорів, предметом яких є цінні папери, майнові права або спільне майно співвласників чи їх частина; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників; прийняття рішення про реконструкцію та ремонт багатоквартирного будинку або про зведення господарських споруд; визначення розміру матеріального та іншого заохочення голови правління; визначення обмежень на користування спільним майном; обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, прийняття рішення про передачу функцій з управління спільним майном багатоквартирного будинку повністю або частково асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку; прийняття рішень про припинення об`єднання.

Порядок обрання та відкликання членів правління, їх кількісний склад та строки обрання встановлюються загальними зборами. До компетенції правління належать: підготовка кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; здійснення контролю за своєчасною сплатою співвласниками внесків і платежів та вжиття заходів щодо стягнення заборгованості згідно із законодавством; розпорядження коштами об`єднання відповідно до затвердженого загальними зборами об`єднання кошторису; укладення договорів про виконання робіт, надання послуг та здійснення контролю за їх виконанням; ведення діловодства, бухгалтерського обліку та звітності про діяльність об`єднання; скликання та організація проведення загальних зборів співвласників або зборів представників; призначення письмового опитування співвласників та утворення відповідної комісії для його проведення; робити співвласника попередження про порушення ними статутних та інших законних вимог і вимагати їх дотримання; вимагати відшкодування збитків, заподіяних спільному майну з вини власника або інших осіб, які користуються його власністю; вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених законом та цим Статутом внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені законом та цим Статутом внески і платежі у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів; припинення дій третіх осіб, що утруднюють або перешкоджають реалізації прав володіння, користування та розпорядження спільним майном співвласниками; затвердження штатного розкладу об`єднання, прийняття рішень про прийом на роботу та звільнення працівників об`єднання (п. 13, 14 розділу 3 Статуту).

Відповідно до п. 16 розділу 3 Статуту загальні збори обирають з числа правління голову правління. Загальні збори своїм рішенням вправі в будь-який час припинити повноваження голови правління або звільнити його з цієї посади. Голова правління має право припинити повноваження та звільнитися з посади за власною ініціативою письмово попередивши правління об`єднання за 2 місяці до такого припинення. У такому разі загальні збори обирають з числа правління або з числа співвласників нового голову правління.

З викладеного слідує, що у Статуті співвласники передбачили, що голова правління обирається саме загальними зборами.

Колегія суддів вважає, що положення п. 16 розділу 3 Статуту ОСББ не суперечить Закону України «Про ОСББ», оскільки вказаним Законом не визначено, до компетенції якого саме органу віднесено обрання голови правління (загальних зборів чи правління як виконавчого органу об`єднання).

На виконання пункту 4 статті 30 Закону України «Про ОСББ» від 29.11.2001 наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 27.08.2003 № 141 було затверджено Типовий статут об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, в який згідно з наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 06.09.2011 № 180 та наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 23.09.2015 №238 були внесені зміни.

Пунктом 16 розділу III Типового статуту (в редакції наказу від 23.09.2015 № 238) визначено, що правління зі свого складу обирає голову правління та його заступника.

Частиною 1. ст. 7 Закону України «Про ОСББ» передбачено, що статут об`єднання складається відповідно до типового статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про ОСББ» статут може містити також інші положення, що є істотними для діяльності об`єднання та не суперечать вимогам законодавства.

Тобто, статут не повинен суперечити вимогам законодавства та може містити інші положення, зокрема, що голову правління обирають саме загальні збори.

Типовий статут, який визначає, що правління має право обирати зі свого складу голову, є рекомендаційним актом та не має прямої дії, в той час, як Законом України «Про ОСББ» не віднесено до компетенції правління обрання голови.

З огляду на те, що співвласники можуть конкретизувати умови Типового статуту, колегія суддів вважає, що загальні збори, як вищий орган управління об`єднання, мали право вирішувати всі питання, в тому числі і порядок обрання голови правління, у випадку, якщо це передбачено статутом.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові КГС ВС від 28 липня 2021 року у справі № 916/1542/20, де обставини справи і предмет спору є ідентичними з даним спором.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 01 лютого 2022 року по справі № 910/5179/20 (провадження № 12-38гс21) виснувало наступне:

« 8.21. Так, відповідно до пунктів 12, 13 частини другої статті 9 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про юридичну особу, у тому числі відомості про органи управління юридичної особи та про її керівника. Формою заяви щодо державної реєстрації юридичної особи (крім громадських формувань та органів влади) (форма 2), затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 18 листопада 2016 року № 3268/5, передбачено внесення відомостей про керівника юридичної особи.

8.22. Отже, ще до державної реєстрації ОСББ воно повинне прийняти рішення про обрання членів правління ОСББ. Водночас відповідно до частини дев`ятої статті 10 Закону № 2866-ІІІ таке повноваження належить до виключної компетенції загальних зборів співвласників як вищого органу управління ОСББ. Тому Велика Палата Верховного Суду вважає, що компетенція установчих зборів ОСББ не обмежується повноваженнями, визначеними частиною тринадцятою статті 6 Закону № 2866-ІІІ, а установчі збори вправі також приймати рішення, передбачені статтею 10 цього Закону, в тому числі рішення про затвердження кошторису, визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.

8.41. Велика Палата Верховного Суду зазначає, що волевиявлення зборів співвласників багатоквартирного будинку не може спростовуватися з посиланням на «виключність компетенції установчих зборів співвласників» тільки щодо прийняття рішень про утворення ОСББ та затвердження його статуту, оскільки установчі збори є різновидом загальних зборів співвласників, до повноважень яких законодавцем віднесено прийняття усіх рішень з питань управління багатоквартирним будинком.».

Оскільки питання про затвердження Статуту ОСББ стояло під номером 2 на установчих зборах, після рішення про створення об`єднання, тому усі наступні рішення, як установчих зборів, так і рішень новообраного складу правління, мало відповідати вимогам затвердженого установчими зборами Статуту.

Отже, з урахуванням даних правових висновків Верховного Суду, можна дійти висновку, що установчі збори ОСББ мали право обрати склад правління, встановити порядок обрання голови правління, що ними й було здійснено, затвердити кошторис, розмір внесків тощо.

Згідно з ч.1 ст. 87 Цивільного кодексу України для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження.

Засновники (учасники) юридичної особи, утвореної на підставі модельного статуту, можуть у встановленому законом порядку затвердити статут, який є установчим документом, та провадити діяльність на його підставі.

Установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом (ч.2 вказаної статті).

Відповідно до ч. 4 вказаної статті юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.

Відповідно до ч. 14 ст.6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (у редакції станом на час створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) державна реєстрація об`єднання (асоціації) проводиться у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб. Об`єднання (асоціація) вважається утвореним з дня його державної реєстрації.

Як вбачається із витягу з Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 23.10.2020 було проведено державну реєстрацію створення юридичної особи - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Героїв, буд. 3" (ідентифікаційний код 43884324).

Оскаржуване рішення правління прийнято раніше ніж проведено державну реєстрацію створення юридичної особи, а саме - 11.09.2020.

Пунктом 17 ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» визначено наступне поняття: установчий документ юридичної особи - установчий акт, статут, програма політичної партії, модельний статут, засновницький договір, одноособова заява (меморандум), положення тощо.

Стаття 3 Закону України «Про ОСББ» встановлено, що діяльність об`єднань і асоціацій регулюється цим Законом, Цивільним, Житловим та Земельним кодексами України, іншими нормативно-правовими актами та статутом об`єднання, асоціації.

Установчі збори приймають рішення про створення об`єднання і затверджують його статут (ст. 6 Закону України «Про ОСББ»).

Державна реєстрація об`єднання (асоціації) проводиться у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб. Об`єднання (асоціація) вважається утвореним з дня його державної реєстрації.

Державна реєстрація змін до статуту об`єднання проводиться у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб.

Колегія суддів констатує, що ані Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», ані Закон України «Про ОСББ», ані інший нормативний акт не пов`язує момент набрання чинності статутом об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, затвердженого установчими зборами з моментом державної реєстрації об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, як юридичної особи.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у своїй постанові від 21 червня 2023 року по справі № 916/4031/21 виснував, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Отже, співвласники та органи управління об`єднання, з моменту прийняття рішення про затвердження Статуту свого об`єднання, як документу ненормативного характеру (індивідуального акту), мають в обов`язковому порядку виконувати його положення з моменту затвердження його на установчих зборах об`єднання, а не з моменту державної реєстрації такого об`єднання.

Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права.

При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що зокрема підтверджується змістом частини 3 статті 509 цього Кодексу.

Отже, законодавець, навівши у тексті Цивільного кодексу України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб.

Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Саме тому у конкретних правовідносинах, зокрема щодо стягнення неустойки, добросовісність Покупця по суті становить гарантію дотримання прав іншої сторони, якою у спірних правовідносинах є Продавець.

За обставин справи, коли установчі збори співвласників багатоквартирного будинку затвердили Статут ОСББ "Героїв, буд. 3", положення якого мають обов`язковий характер для співвласників багатоквартирного будинку; відповідно до п. 16 розділу 3 якого саме загальні збори обирають з числа правління голову правління, подальше обрання голови ОСББ ОСОБА_2 рішенням правління, а не рішенням загальних зборів протирічить не лише умовам Статуту, зокрема, п. 16, а й принципам справедливості, добросовісності та розумності.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, господарський суд зазначив, що підставою для визнання недійсним п. 2 рішення правління в частині обрання головою правління є лише те, що обрання голови правління суперечить п. 16 Статуту ОСББ (інших підстав для визнання недійсним рішення позивач не зазначає, про що було додатково повідомлено представником позивача у судовому засіданні, яке відбулося 17.01.2024 на уточнююче запитання суду).

В той же час, такий висновок суперечить матеріалам справи.

Так, відповідно до змісту позовної заяви позовні вимоги позивач обґрунтовував не лише тим, що п. 2 рішення правління суперечило умовам Статуту, зокрема, п. 16, а й тим, що оскаржуване рішення членами правління було прийнято з перевищенням своїх повноважень.

А саме на 3-й сторінці, останній абзац позовної заяви Позивач зазначив:

«Частиною 20 статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено перелік питань, які відносяться до повноважень правління ОСББ, і в цьому переліку відсутнє таке повноваження правління, як обрання голови. Жодна норма чинного законодавства не надавала повноважень правлінню об`єднання, як виконавчому органу, обирати голову правління.»

Також Позивач як на підставу свого позову послався на порушення його права на участь в управлінні об`єднанням, передбачене законом, а саме: (4-та сторінка, передостанній абзац), співвласники багатоквартирного будинку мають право на управління об`єднанням, участь у зборах, прийняття відповідних рішень, які ставлять на розгляд зборів та належать до їх повноважень, а правління об`єднання, прийнявши рішення, яке не належить до їх повноважень, фактично перебрало на себе функції загальних зборів та позбавило можливості співвласників багатоквартирного будинку вирішити питання, яке належить до їх компетенції.

З огляду на що, висновок господарського суду про те, що інших підстав для визнання недійсним п. 2 рішення позивач не зазначив, спростовуються змістом позовної заяви.

При цьому, предмет та підстави позову викладаються саме у позовній заяві, а не шляхом повідомлення представником позивача у судовому засіданні.

Заяв про зменшення позовних вимог в частині підстав позову, поданих відповідно до ст. 46 ГПК України до закінчення підготовчого провадження, матеріали справи не містять.

Таким чином, оскільки жодна норма чинного законодавства не надавала повноважень правлінню об`єднання, як виконавчому органу, обирати голову правління, колегія суддів погоджується з доводами Позивача про те, що оскаржуване рішення членами правління було прийнято з перевищенням своїх повноважень.

Щодо способу захисту судом порушеного права.

Постановою від 02.11.2021 Верховного Суду по справі №17/Б-1197 (921/695/20) визначено, що перевірка відповідності заявленого позивачем способу захисту порушеного права допущеному порушенню і меті здійснення судового розгляду є обов`язком суду, який має приймати рішення у справі в межах заявлених позовних вимог та з урахуванням фактичних обставин конкретної справи, беручи до уваги як можливість у той чи інший спосіб захистити порушене право, так і необхідність подальшого виконання прийнятого судом рішення.

Обираючи варіант реалізації розсуду суду, зокрема у контексті застосування приписів статті 61 Конституції України та статті 3 ЦК України, слід керуватися визначеним частиною першою статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Реалізація повноважень із суддівського розсуду має спрямовуватися на вибір оптимального варіанту розв`язання спірного правового питання, пошук необхідної правової норми, її розуміння та інтерпретацію, справедливе вирішення спору відповідно до встановлених судами обставин кожної конкретної справи (пункт 8.33 постанов Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі N 902/417/18).

Згідно з частиною п`ятою ст. 55 Конституції України, кожному гарантується захист своїх прав, свобод та інтересів від порушень і протиправних посягань будь- якими не забороненими законом засобами. Отже, конструкцією цієї конституційної норми передбачено можливість застосування способів захисту права, в тому числі, не передбачених процесуальними нормами.

Такий підхід відповідає проявам верховенства права, що не обмежується лише законодавством, а містить і інші соціальні регулятори, норми моралі, традиції, звичаї тощо. Всі ці елементи права відповідають ідеології справедливості, що значною мірою відображені у ст. 3, 6, 8, 55 Конституції України.

Гарантоване ст. 55 Конституції України право на захист можливе лише у разі його порушення, тому логічною вимогою при захисті такого права є обґрунтування такого порушення. Отже, порушення права має бути реальним, стосуватися індивідуально вираженого права або інтересів особи, яка стверджує про його порушення, а саме право - конкретизоване у законах України.

Аналогічну ідею закріплено Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Стаття 13 Конвенції під назвою «Право на ефективний засіб юридичного захисту» проголошує: «Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження».

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті і є підставами для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював необхідність ефективного захисту прав заявників. Наприклад, у п. 75 рішення від 05.04.2005 у справі «Афанасьєв проти України» (заява №38722/02) ЄСПЛ зазначає, що засіб захисту, який вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним», як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Конституційний Суд України у рішенні від 30.01.2003 № 3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. 10 п. 9).

Науковці визначають способи захисту права, як передбачені законом дії, що безпосередньо спрямовані на захист права. Такі дії є завершальними актами захисту у вигляді матеріально-правових дій або юрисдикційних дій щодо усунення перешкод на шляху здійснення суб`єктами своїх прав або припинення правопорушень, відновлення становища, яке існувало до порушення. Саме застосування конкретного способу захисту порушеного чи запереченого права і є результатом діяльності по захисту прав.

Таким чином, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Верховний Суд у постанові від 22.08.2018 у справі №925/715/17 зазначив, що визнання рішення загальних зборів недійсним означає, що воно не породило правових наслідків з дня його прийняття (аналогічна позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 17.07.2018 у справі №916/2386/17).

Відповідно ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі:

1) документів, що подаються заявником для державної реєстрації;

2) судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо:

визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу.

Статтею 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною другою вказаної статті передбачені способи захисту цивільних прав та інтересів. Серед іншого, вказана норма містить вказівку, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у своїй постанові від 16 лютого 2024 року по справі №910/10009/22 вказав: Водночас невідповідність чи неповна відповідність позовних вимог належному способу захисту не може бути підставою для відмови в позові з формальних підстав, якщо прагнення позивача не викликає сумніву, а позовні вимоги можуть бути витлумачені відповідно до належного способу захисту прав, і якщо таке тлумачення не призводить до порушення процесуальних прав відповідача (зокрема, щодо подання заперечень, надання відповідних доказів тощо). Протилежний підхід не відповідав би завданням господарського судочинства (стаття 2 ГПК України).

Близькі за змістом висновки сформульовані у постановах Верховного Суду від 19.04.2023 у справі № 904/7803/21 (пункт 6.46), від 20.09.2023 у справі № 910/3453/22 (пункт 58), від 01.11.2023 у справі № 910/7987/22 (пункт 5.30).

Отже, правильним способом захисту порушеного права Позивача у цьому випадку буде саме визнання недійсним п.2 рішення правління ОСББ, затвердженого протоколом №1 від 11 вересня 2020 року в частині обрання головою правління ОСББ ОСОБА_2 та скасування запису про державну реєстрацію в частині відомостей про керівника юридичної особи, а не незаконним, про що зазначено Позивачем у позові поданому до суду 14.09.2023.

Колегія суддів звертає увагу, що терміни незаконне рішення та недійсне рішення мають одні і ті ж наслідки. В практиці Верховного Суду відсутній розділ цих понять при розгляді аналогічних спорів, але наслідки для суду щодо визнання незаконним рішення чи недійсним - однакові. І там і там суд встановлює у рішенні факт незаконності рішення і його наслідки.

Отже, захист судом порушених прав Позивача шляхом ухвалення судом рішення про визнання недійсним п.2 рішення правління ОСББ, затвердженого протоколом №1 від 11 вересня 2020 року в частині обрання головою правління ОСББ ОСОБА_2 не буде виходом за межі позовних вимог, адже предметом спору є саме незаконність рішення правління ОСББ та буде належним способом захисту порушених прав.

З огляду на що позовні вимоги слід задовольнити частково. Визнати недійсним п.2 рішення засідання правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Героїв, буд. 3", затвердженого протоколом №1 від 11.09.2020 в частині обрання головою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Героїв, буд. 3" ОСОБА_2 ; скасувати в записі №1002241020000095851 від 23.10.2020 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в частині відомостей про керівника юридичної особи, про інших осіб, які можуть вчиняти від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації, тощо, відомості про ОСОБА_2 - голова правління.

Щодо заяви відповідача про застосування строку позовної давності.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі ст.258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Статтею 267 ЦК України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Рішення засідання правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Героїв, буд. 3", яким обрано голову правління та яке є предметом спору, затверджене протоколом №1 від 11.09.2020.

Отже, строк звернення до суду з позовом про визнання недійсним п. 2 цього рішення мав сплинути 11 вересня 2023 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 255 ЦК України письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв`язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно.

Відповідно до штемпеля відділення зв`язку на поштовому конверті Позивач із позовом звернувся 09.09.2023, тобто своєчасно в межах строку позовної давності (т. 1 а.с. 41).

Таким чином, заява Відповідача про сплив строку позовної давності не підлягає задоволенню, оскільки строки загальної позовної давності, встановлені ст. ст. 257-259 ЦК України не сплили.

Відповідно до пунктів 1, 3, 4 частини першої статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є нез`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За викладених обставин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що розглядаючи справу, судом першої інстанції не з`ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, через що неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду підлягає скасуванню, необхідно прийняти у справі нове рішення, яким частково задовольнити позовні вимоги.

Зважаючи на часткове задоволення апеляційної скарги та позовних вимог, приймаючи до уваги, що терміни незаконне рішення та недійсне рішення мають одні і ті ж наслідки, судові витрати, понесені у зв`язку із подачею позову та апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на Відповідача.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 277, 282-284 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2024 у справі № 905/5007/23 - задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2024 у справі №904/5007/23 скасувати.

Прийняти у справі нове рішення, яким ОСОБА_1 , м. Дніпро до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Героїв, буд. 3", м. Дніпро третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 , м. Дніпро про визнання незаконним рішення та скасування запису - задовольнити частково.

Визнати недійсним п.2 рішення засідання правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Героїв, буд. 3", затвердженого протоколом №1 від 11.09.2020 в частині обрання головою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Героїв, буд. 3" ОСОБА_2 .

Скасувати в записі №1002241020000095851 від 23.10.2020 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в частині відомостей про керівника юридичної особи, про інших осіб, які можуть вчиняти від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації, тощо, відомості про ОСОБА_2 - голова правління.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Героїв, буд. 3" в дохід державного бюджету України 5368 грн (п`ять тисяч триста шістдесят вісім гривень 00 копійок) витрат по сплаті судового збору за подачу позову та 8052 грн (вісім тисяч п`ятдесят дві гривні 00 копійок) витрат по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги.

Видачу відповідних наказів, з урахування необхідних реквізитів, доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 08.10.2024.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя Т.А. Верхогляд

Суддя Ю.Б. Парусніков