Ухвала

від 07.10.2024 по справі 904/4389/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про забезпечення позову

07.10.2024м. ДніпроСправа № 904/4389/24

За заявою: Виконувача обов`язків керівника Криворізької південної окружної прокуратури

про забезпечення позову

у справі

за позовом Виконувача обов`язків керівника Криворізької південної окружної прокуратури, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, в інтересах держави в особі Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект Інвест", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про усунення перешкод у користуванні самовільно зайнятою земельною ділянкою, припинення права володіння на об`єкт нерухомого майна, скасування державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна та права оренди на земельну ділянку

Суддя Мельниченко І.Ф.

Без участі представників сторін.

ВСТАНОВИВ:

Виконувач обов`язків керівника Криворізької південної окружної прокуратури в інтересах держави в особі Криворізької міської ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект Інвест", в якому просить:

- усунути перешкоди, зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Проект Інвест" повернути Криворізькій міській раді земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:02:016:0176 площею 0,0191 га, що розташована за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Соборності (колишня назва - Косіора) № 31г, шляхом знесення нежитлової будівлі, площею 52,6 кв.м;

- припинити право володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект Інвест" на об`єкт нерухомого майна, нежитлову будівлю, площею 52,6 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Соборності (колишня назва - Косіора) № 31г (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2102060112110) із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна 2102060112110;

- скасувати державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект Інвест" на об`єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю, площею 52,6 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Соборності (колишня назва - Косіора) № 31г шляхом внесення до Державного реєстру запису про відсутність права із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна 2102060112110;

- скасувати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Проект Інвест" державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:02:016:0176 площею 0,0191 га, що розташована за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Соборності (колишня назва - Косіора) № 31г.

Судові витрати виконувач обов`язків керівника Криворізької південної окружної прокуратури просить покласти на відповідача.

Обґрунтовуючи позовні вимоги виконувач обов`язків керівника Криворізької південної окружної прокуратури зазначає про те, що 11.06.2020 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 1-887, дата документа: 09.04.2002, видавник: Криворізька філія товарної біржі "Українська Біржа Нерухомості" вперше зареєстровано право власності на самочинно збудований торгівельний павільйон - нежитлову будівлю, площею 52,6 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Так, відповідно до інформації Комунального підприємства "Криворізьке районне бюро технічної інвентаризації "Дніпропетровської обласної ради" №877 від 09.09.2024, в архіві за вказаною адресою відсутні будь-які дані, реєстраційна та інвентаризаційна справи не заводились, державна реєстрація права власності не проводилась, а довідки не видавалися.

Крім цього, виконувач обов`язків керівника Криворізької південної окружної прокуратури зазначає, що згідно з даними, що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно для первинної реєстрації права власності на спірний об`єкт нерухомості було надано, зокрема, технічний паспорт від 29.05.2020 року, виконаний ФОП Ткачовим М.Г.

Однак, ФОП Ткачов М.Г. листом від 30.09.2024 повідомив окружну прокуратуру, що ним технічна інвентаризація не проводилася, технічний паспорт від 29.05.2020 не виконувався, матеріали технічної інвентаризації відсутні.

Отже, за твердженням виконувача обов`язків керівника Криворізької південної окружної прокуратури, право власності на спірний торговий павільйон ніколи не виникало, оскільки відсутня реєстрація права власності на торговий павільйон, реєстраційна справа у КП "Криворізьке РБТІ" ДОР не заводилась.

У подальшому, відповідно до акту приймання передачі майнового вкладу до статутного капіталу від 24.11.2020 № 3046,3047, ОСОБА_1 передала вищевказане нерухоме майно ТОВ "ПРОЕКТ ІНВЕСТ", а приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Рисіною С.В. акт посвідчено та зареєстровано право приватної власності за відповідачем.

Вказує виконувач обов`язків керівника Криворізької південної окружної прокуратури у позовній заяві і про те, що згідно відповіді на запит окружної прокуратури Відділом з питань державного архітектурно-будівельного контролю від 11.09.2024 № 12/26-19/301 повідомлено, що документи, які дають право на виконання будівельних робіт, а також засвідчують прийняття в експлуатацію спірного об`єкту нерухомості відділом не реєструвалися, Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області або іншими органами до відділу не передавалися.

Крім того, відповідно до інформації Державної інспекції архітектури та містобудування України від 19.09.2024 № 4871/04/18-24 інформації та документів у паперовій формі за параметрами пошуку - АДРЕСА_1 в розпорядженні останньої не виявлено.

Вказане, на думку виконувача обов`язків керівника Криворізької південної окружної прокуратури, свідчить про порушення відповідачем вимог чинного законодавства щодо введення в експлуатацію об`єкта самочинного будівництва.

Зазначає прокурор і про те, що згідно інформації Архівного відділу виконкому Криворізької міської ради від 17.09.2024 № 12/25-01/576 в документах архівного фонду рішення про присвоєння поштової адреси спірному об`єкту нерухомого майна - відсутнє.

Вказаний факт підтверджується також інформацією Металургійної районної у місті ради від 27.09.2024 вх. № 12275-24, відповідно до якої виконкомом Металургійної районної у місті ради не приймалось рішення щодо присвоєння поштової адреси: АДРЕСА_1 , відсутні паспорта прив`язки до тимчасових споруд, що розміщені за цією адресою, звернень ТОВ "Проект Інвест" відносно розміщення тимчасових споруд та нежитлової будівлі (магазину) до виконкому районної у місті ради не надходило.

У подальшому рішенням Криворізької міської ради № 1621 від 23.12.2022 без проведення земельних торгів у порушення статей 134, 135 ЗК України затверджено проект землеустрою щодо відведення у користування відповідачеві земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:02:016:0176 площею 0,0191 га для розміщення існуючої нежитлової будівлі (магазину).

Після чого, 24.01.2023 між Криворізькою міською радою та ТОВ "ПРОЕКТ ІНВЕСТ" укладено договір оренди земельної ділянки № 2023053, згідно якого відповідачеві передано в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:02:016:0176 площею 0,0191 га, яка розташована за адресою: вул. Соборності, 31Г в Металургійному районі м. Кривого Рогу для розміщення існуючої нежитлової будівлі (магазину).

Так, прокурор вказує про те, що на теперішній час в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявні записи про реєстрацію права власності на самочинно збудовану будівлю за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Соборності, 31Г та право оренди, яке набуто поза межами земельних торгів, земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:02:016:0176 площею 0,0191 га.

За твердженням прокурора, спірний об`єкт є самочинно збудованою нежитловою будівлею, при цьому будівництво розпочато без належного дозволу, без затвердженого проекту, без отримання декларації про введення його в експлуатацію, відтак таке будівництво здійснено з істотним порушенням будівельних норм і правил.

Таким чином, прокурор вказує про встановлення ним факту самочинної забудови м. Кривого Рогу, безпідставної реєстрації права власності, безпідставної передачі в оренду земельних ділянок з порушенням законодавчо встановленої процедури, без проведення земельних торгів під самочинно збудовані об`єкти майна, чим порушено право територіальної громади на дотримання законного порядку користування, володіння, розпорядження земельною ділянкою комунальної власності, належної реєстрації речових прав на нерухоме майно на ній, дотримання законодавства у сфері забудови населених пунктів.

Разом з позовною заявою прокурором подана заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно - земельну ділянку кадастровий номер 1211000000:02:016:0176 площею 0,0191 га; нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2102060112110), площею 52,6 кв.м. та заборони суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно та державним кадастровим реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії; заборони відповідачу - ТОВ "ПРОЕКТ ІНВЕСТ" та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним кадастровим реєстраторам, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження, у тому числі, шляхом укладання договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, передачу в оренду, здійснення поділу та об`єднання тощо щодо нерухомого майна - спірних земельної ділянки та нежитлової будівлі.

Вказана заява мотивована тим, що відповідач, маючи зареєстроване право власності на спірне самочинно збудоване майно, не обмежений в розпорядженні таким майном, відсутність заборони реєстраційних дій щодо вказаного майна, реєстрація права власності на яке оскаржується прокурором, може призвести до відчуження цього майна з метою утруднення чи унеможливлення виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі за позовом прокурора, що, в свою чергу, свідчить про наявність підстав для забезпечення позову, визначених статтею 136 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали поданої заяви про забезпечення позову, господарський суд вважає її такою, що підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист. Частиною 1 статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що кожному, гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.

Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод. Як наголосив Європейський суд у справі "Горнсбі проти Греції" виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.

Так, право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Стгеесе), від 19.03.1997 пункт 40. Reports of Judgments and Decisions 1997-11). Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (рішення у справі "Іммобільяре Саффі" п Італії (Immobiliare Saffi v. Italy), [GCJ. N 22774/93, n. 66. ECHR 1999-V).

Виконання рішення, ухваленого тим чи іншим судом, треба розглядати як невід`ємну складову судового розгляду, як цього вимагає положення статті 6 Конвенції, у якому йдеться про необхідність забезпечення справедливого судового процесу ("Бурдов проти Росії", комюніке Секретаря Суду 07.05.2002; рішення у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997).

У пункті 43 рішення Європейського суду від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд - і водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

Також у рішенні Європейського суду від 18.05.2004 у справі "Продан проти Молдови" суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов`язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній зі сторін.

Таким чином, господарський суд, будучи органом правосуддя, повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого рішення.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого рішення, що повністю відповідає вимогам Європейського суду зазначеним вище.

Після системного аналізу вказаних обставин та доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку наявності обґрунтованої загрози істотного ускладнення виконання рішення суду, ефективного захисту або поновлення порушених прав позивача, за захистом яких звернувся прокурор в інтересах останнього, у разі задоволення позовних вимог у даній справі.

У статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору.

Відповідно до частин 1,5,6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Отже, забезпечення позову - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволення вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Правова позиція Верховного Суду в питаннях забезпечення позову зводиться до того, що господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд не повинен надавати оцінку доказам в обґрунтування вимог чи заперечень проти позову, робити висновки про існування або відсутність підстав для задоволення позову. В першу чергу суд повинен оцінити доводи заявника на підтвердження того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Враховуючи характер спору, суд вважає, що наведений спосіб забезпечення позову шляхом заборони відповідачу (ТОВ "Проект Інвест") та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним кадастровим реєстраторам, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження, у тому числі, шляхом укладання договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, передачу в оренду, здійснення поділу та об`єднання тощо щодо нерухомого майна, що є предметом позову, а саме, спірних земельної ділянки та нежитлової будівлі, - відповідає критеріям розумності, обґрунтованості та адекватності.

Суд вбачає наявність зв`язку між зазначеним заходом забезпечення позову і вказаним заявником предметом спору, співмірність заходу із вказаними позовними вимогами.

Вжиття наведеного заходу забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді, в разі задоволення позову - забезпечить можливість виконання рішення суду. Навпаки, невжиття зазначеного заходу забезпечення позову може унеможливити виконання рішення господарського суду в разі прийняття його на користь позивача.

В той же час, господарський суд не вбачає підстав для забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що є предметом позову та заборони суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії, оскільки заявлена прокурором вимога про заборону відповідачу та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним кадастровим реєстраторам, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження, у тому числі, шляхом укладання договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, передачі в оренду, здійснення поділу та об`єднання тощо щодо нерухомого майна, що є предметом позову, фактично включає в себе правові наслідки накладення арешту на спірне нерухоме майно.

Згідно з частинами 6, 8 статті 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Керуючись статтями 42, 136, 137, 138, 139, 140, 141, 232, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву виконувача обов`язків керівника Криворізької південної окружної прокуратури про забезпечення позову - задовольнити частково.

З метою забезпечення позову до набрання рішенням законної сили заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Проект Інвест" (50005, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Ферганська, буд. 29, код ЄДРПОУ 37215206) та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним кадастровим реєстраторам, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження, у тому числі, шляхом укладання договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, передачу в оренду, здійснення поділу та об`єднання тощо щодо нерухомого майна, що є предметом позову, а саме, земельну ділянку кадастровий номер 1211000000:02:016:0176 площею 0,0191 га; нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2102060112110), площею 52,6 кв.м.

В решті вимог, викладених в заяві, - відмовити.

Стягувач: Криворізька міська рада (50101, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пл.Молодіжна, 1, код ЄДРПОУ 33874388).

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Проект Інвест" (50005, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Ферганська, буд. 29, код ЄДРПОУ 37215206).

Ухвала набирає законної сили 07.10.2024.

Ухвала дійсна до пред`явлення до 08.10.2027.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.Ф. Мельниченко