Рішення

від 08.10.2024 по справі 904/3599/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.10.2024м. ДніпроСправа № 904/3599/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГСТАЛЬ", м. Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМАТУРНИЙ ЗАВОД "АДМІРАЛ", м. Дніпро

про стягнення суми боргу, штрафу, 3% річних, інфляційних втрат по договору поставки № 1/0408 від 04.08.2020 року

Суддя Ярошенко В.І.

Без участі (повідомлення) представників сторін

ПРОЦЕДУРА

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮГСТАЛЬ" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМАТУРНИЙ ЗАВОД "АДМІРАЛ" про стягнення заборгованості за договором поставки № 1/0408 від 04.08.2020 у розмірі 30 525, 57 грн, з яких: сума основного боргу в розмірі 27 234, 78 грн, штраф у розмірі 817, 04 грн, 3 % річних у розмірі 746, 81 грн, інфляційні втрати в розмірі 1 726, 94 грн.

Ухвалою суду від 19.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 904/3599/24. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено відповідачу строк 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження для подання до суду відзиву на позовну заяву.

Через систему «Електронний суд» 28.08.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГСТАЛЬ" про долучення документів до справи, а саме платіжної інструкції кредитного переказу коштів № 271 від 27.08.2024 на суму 27 234, 78 грн.

Статтею 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд наголошує на тому, що зі своєї сторони ним здійснені всі необхідні заходи щодо належного повідомлення учасників справи про розгляд цієї справи.

Згідно із частинами 2, 3 статті 120 Господарського процесуального суду України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою; виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Враховуючи, що Відповідач зареєстрував електронний кабінет, відповідно до ч. 7 ст.6 ГПК України ухвала суду вручалася йому в електронній формі шляхом направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Зі змісту повідомлення про доставлення процесуального документа до електронного кабінету відповідача вбачається, що ухвала про відкриття провадження у справі від 19.08.2024 була доставлена в кабінет системи «Електронний суду» 19.08.2024 о 20:27 год., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Враховуючи вищенаведені положення ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 24.07.2024 є такою, що отримана позивачем 20.08.2024.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 19.08.2024 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Вказаний факт свідчить про належне повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та можливість подання до суду заяв по суті справи.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується із частиною 2 статті 178 цього Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За викладених обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято рішення у справі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача викладена у позовній заяві

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки № 1/0408 від 04.08.2020 в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.

Позиція відповідача

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

04.08.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮГСТАЛЬ" (далі - позивач, Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АРМАТУРНИЙ ЗАВОД "АДМІРАЛ" (далі відповідач, Покупець) було укладено договір поставки № 1/0408 (далі договір).

Відповідно до пунктів 1.1 1.2 договору Продавець зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити на умовах і в порядку, визначеному цим договором товар (надалі - Товар).

Товар поставляється партіями. Асортимент, найменування, кількість, одиниці виміру, ціна, терміни поставки Товару визначаються у видаткових накладних та/або товарно-транспортних накладних, та/або специфікаціях. Специфікація є невід`ємною частиною цього Договору.

Згідно з пунктом 2.1 договору розрахунки за цим договором здійснюються в національній валюті шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця. Фактом оплати вважається надходження грошових коштів на поточний рахунок Продавця.

Пунктом 2.2 договору встановлено, що Покупець сплачує вартість Товару на наступних умовах: 100% вартості товару визначеної у відповідній видатковій накладній протягом 7 (сім) календарних днів з моменту поставки Товару, якщо інше не буде обумовлено у відповідних специфікаціях до цього договору.

Загальна сума (ціна) цього Договору складає загальну суму всіх поставок Товару за цим Договором (пункт 2.4 договору).

Продавець зобов`язується поставити, а Покупець прийняти Товар в терміни, що узгоджені у видаткових накладних та/або товарно-транспортних накладних, та/або специфікаціях до цього Договору. При не поставці частини Товару обумовленого специфікацією, ця недопоставка вважається здійсненою з погодження Покупця при умові відсутності вимог Покупця протягом 10 днів після останньої поставки за Специфікацією (пункт 3.1 договору).

Відповідно до пункту 3.2 договору Товар поставляється на умовах DDP склад Покупця: м. Дніпро, вулиця Академіка Белелюбського, 14 або EXW склад Продавця: м. Запоріжжя, вул. Скворцова, буд. 240 а згідно Міжнародних правил тлумачення термінів «ІНКОТЕРМС» (у редакції 2010 р), Сторони можуть обумовити інший порядок поставки зазначивши про це у відповідних специфікаціях до цього договору.

Пунктом 7.1 договору сторони передбачили, що у разі порушення термінів оплати Товару, Покупець сплачує Продавцю штраф у розмірі 3 (три) % від вартості вчасно несплаченого Товару. Крім того, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, Покупець сплачує Продавцю 3 (три) % річних від простроченої суми.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до « 31» грудня 2020 p, але в кожному разі до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором. У разі, якщо за 10 днів до дати закінчення терміну дії Договору жодна із сторін не направила в письмовій формі повідомлення про розірвання Договору, цей договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік на умовах, які діяли станом на дату закінчення терміну дії Договору (пункт 9.1 договору).

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 134 766, 78 грн, що підтверджується наступними видатковими накладними:

- № 1409/003 від 14.09.2023 на суму 65 975 грн з ПДВ;

- № 1708/003 від 17.08.2023 на суму 68 791, 78 грн з ПДВ.

Також позивачем були виставлені відповідачу рахунки на оплату № 709/005 від 07.09.2023 та № 908/015 від 09.08.2023.

Відповідач частково здійснив плату за поставлений товар, у зв`язку із чим у нього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 27 234, 78 грн.

Зазначені обставини і стали причиною звернення позивача до суду з даними позовом, в якому позивач просить стягнути суму основного боргу в розмірі 27 234, 78 грн, штраф у розмірі 817, 04 грн, 3 % річних у розмірі 746, 81 грн та інфляційних втрат у розмірі 1 726, 94 грн.

Позивач 28.08.2024 надав докази сплати основного боргу в розмірі 27 234, 78 грн, що підтверджується платіжною інструкцією кредитного переказу коштів № 271 від 27.08.2024 на суму 27 234, 78 грн.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

З огляду на наявний в матеріалах справи договір та обставини справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини з поставки товару.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Щодо суми основного боргу

За приписом частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Факт прийняття покупцем товару на загальну суму 134 766, 78 грн підтверджується матеріалами справи.

Пунктом 2.2 договору встановлено, що Покупець сплачує вартість Товару на наступних умовах: 100% вартості товару визначеної у відповідній видатковій накладній протягом 7 (сім) календарних днів з моменту поставки Товару, якщо інше не буде обумовлено у відповідних специфікаціях до цього договору.

Відповідно до умов договору строк оплати поставленого товару є таким, що настав за видатковою накладною № 1409/003 від 14.09.2023 21.09.2023 (включно), а за видатковою накладною № 1708/003 від 17.08.2023 24.08.2023 (включно).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідач частково сплатив заборгованість, таким чином, залишок основної заборгованості відповідача перед позивачем за договором становить 27 234, 78 грн.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що позовна заява до Господарського суду Дніпропетровської області була подана позивачем через канцелярію суду 14.08.2024, про що свідчить штемпель на титульній сторінці позовної заяви.

Після звернення позивача до суду з даним позовом, позивачем були надані докази оплати залишку боргу в сумі 27 234, 78 грн, що становить спірну суму заявленого до стягнення основного боргу, що підтверджується платіжною інструкцією кредитного переказу коштів № 271 від 27.08.2024 на суму 27 234, 78 грн.

Таким чином, на момент прийняття рішення у даній справі сума спірного основного боргу відповідача перед позивачем сплачена в повному обсязі.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття рішення у зв`язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин, те благо (річ, право, інше майно), з приводу якого виник спір між позивачем і відповідачем.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Підставу позову становлять фактична й правова підстави. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача.

Правильне встановлення підстави позову визначає межі доказування та є гарантією прав відповідача на захист проти позову.

Як на тому наголошено у пункті 4.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз`яснено, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Суд вважає за можливе взяти до уваги вказані вище роз`яснення пленуму Вищого господарського суду України та застосувати їх за аналогією до статті 231 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття рішення), зважаючи на відсутність будь-яких роз`яснень щодо спірного питання, враховуючи норми ГПК України в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 року № 2147-VIII.

З урахуванням вищевикладеного, суд зазначає, що закриття провадження у справі можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 27 234, 78 грн була сплачена відповідачем після звернення позивача до суду з даним позовом.

У зв`язку з наведеними обставинами, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для закриття провадження у справі в частині вимог позивача про стягнення з відповідача вищенаведеної суми основного боргу в зв`язку з відсутністю предмета спору на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо стягнення 3 % штрафу

Позивачем заявлено вимогу про стягнення 817, 04 грн штрафу у відповідності до пункту 7.1 договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частина 1 статті 217 Господарського кодексу України визначає, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

Частина 2 зазначеної статті визначає такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Кваліфікуючими ознаками штрафу є:

а) можливість встановлення за майже будь-яке порушення зобов`язання: невиконання або неналежне виконання (порушення умов про кількість, якість товарів, робіт (послуг), виконання зобов`язання неналежним способом тощо).

б) обчислення у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

З огляду на зазначене, заявлена позивачем до стягнення неустойка за своєю правовою природою є штрафом за неналежне виконання відповідачем господарського зобов`язання.

Застосування штрафних санкцій, спрямовано перш за все на покарання за допущене правопорушення.

Згідно зі частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України, у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Крім того, невиконання або неналежне виконання боржником свого грошового зобов`язання не може бути залишене без реагування та застосування до нього міри відповідальності, оскільки б це суперечило загальним засадам цивільного законодавства, якими є справедливість, добросовісність та розумність (ст. 3 Цивільного кодексу України).

Пунктом 7.1 договору сторони передбачили, що у разі порушення термінів оплати Товару, Покупець сплачує Продавцю штраф у розмірі 3 (три) % від вартості вчасно несплаченого Товару. Крім того, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, Покупець сплачує Продавцю 3 (три) % річних від простроченої суми.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу судом встановлено, що позивач у відповідності до пункту 7.1 договору розрахував суму штрафу арифметично вірно, а тому суд задовольняє позов у цій частині.

Суд зазначає, що присудження до стягнення штрафу в розмірі 817, 04 грн, з урахуванням обставин справи, відповідає вимогам чинного законодавства, є адекватною мірою відповідальності за порушення відповідачем своїх зобов`язань за Договором, оскільки така відповідальність погоджена сторонами пунктами 7.1 договору.

Щодо стягнення 3 % річних та інфляційних втрат

У відповідності зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Позивач вимагає стягнення суми боргу з урахуванням 3% річних у розмірі 746, 81 грн за загальний період з 25.08.2023 по 06.08.2024 (за кожною видатковою накладною окремо) та інфляційні втрати у розмірі 1 726, 94 грн за загальний період з вересня 2023 року по червень 2024 року.

Щодо інфляційних втрат суд зазначає таке.

Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 905/21/19 наведено формулу за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).

У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.

Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.

Крім того, об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 надала роз`яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Щодо індексу інфляції слід також зазначити, що показники індексу споживчих цін (індексу інфляції за окремі місяці та сукупного індексу інфляції за певний період часу) обчислюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, та публікується в офіційних періодичних виданнях десятковим дробом, з одним числовим знаком після коми (тобто округленими до десятих). Отже, застосування у розрахунку індексу інфляції (сукупного індексу інфляції) з округленням до сотих є неправомірним.

Дослідивши наданий розрахунок інфляційних втрат, суд встановив, що заявлена до стягнення сума вказаного нарахування є вірною.

Позивачем також заявлено до стягнення 3% річних у загальній сумі 46 130, 30 грн за загальний період з 12.01.2022 по 18.07.2023.

Перевіркою розрахунку 3% річних встановлено, що він здійснений правильно.

Отже, законними й обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційні втрати у розмірі 1 726, 94 грн та 3% річних у розмірі 746, 81 грн.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Згідно частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Тому судовий збір за подання позову у розмірі 3 028 грн слід покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "АРМАТУРНИЙ ЗАВОД "АДМІРАЛ".

Керуючись статями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 165, 178, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 27 234, 78 грн.

Позов задовольнити частково.

Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМАТУРНИЙ ЗАВОД "АДМІРАЛ" (49000, м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, буд. 14; ідентифікаційний код 31158157) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГСТАЛЬ" (69041, м. Запоріжжя, б. Вінтера, буд. 26; ідентифікаційний код 37941143) штраф у розмірі 817, 04 грн, 3 % річних у розмірі 746, 81 грн, інфляційні втрати в розмірі 1 726, 94 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 028 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.І. Ярошенко