Рішення

від 08.10.2024 по справі 908/2045/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 9/130/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.10.2024 Справа № 908/2045/24

м.Запоріжжя Запорізької області

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна компанія «СКІФІЯ», м. Запоріжжя

відповідача: Приватного підприємства «ГАЙ», село Тарасівка, Пологівський район, Запорізька область

про стягнення суми 284073,00 грн.

Суддя Боєва О.С.

Без виклику сторін

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна компанія «СКІФІЯ» про стягнення з відповідача: Приватного підприємства «ГАЙ» суми 284073,00 грн, яка складається з: суми 135 556,00 грн основного боргу, суми 67 778,00 грн 50% штрафу та суми 80739,00 грн 20% річних.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 26.07.2024 здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2045/24 та визначено до розгляду судді Боєвій О.С.

Ухвалою суду від 31.07.2024 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/2045/24, присвоєний номер провадження 9/130/24, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, відзив на позов суду не подав. Будь-яких заяв, клопотань від відповідача до суду також не надходило.

Про відкриття провадження у даній справі та її розгляд відповідач повідомлений належним чином, а саме: відповідно до приписів ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», шляхом розміщення судом 31.07.2024 тексту ухвали від 31.07.2024 про відкриття провадження у справі № 908/2045/24 на офіційному веб-порталі Судової влади України.

Зі змісту ч. 9 ст. 165 ГПК України слідує, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

На підставі викладеного, суд дійшов до висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.

05.08.2024 від позивача на виконання ухвали суду від 31.07.2024 надійшло клопотання про усунення розбіжностей, що містяться в прохальній частині позову щодо розміру заявленої до стягнення суми штрафу (50%).

Предметом розгляду є позовні вимоги, викладені у позовній заяві. Підставою для звернення з позовом зазначено неналежне виконання відповідачем зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати вартості отриманого товару (насіння соняшника) в рамках договору поставки №ПР10/05-2021 від 14.05.2021, у зв`язку з чим виникла заборгованість. Внаслідок порушення відповідачем грошового зобов`язання, позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача також 50% штрафу та 20% річних за загальний період прострочення з 02.08.2021 по 23.07.2024. Позов обґрунтовано ст.ст. 3, 11, 15, 16, 509, 530, 526, 625, 629, 692 ЦК України.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна компанія «СКІФІЯ» (продавець, позивач у справі) та Приватне підприємство «ГАЙ» (покупець, відповідач у справі) 14.05.2021 уклали договір поставки № ПР10/05-2021 (далі договір), відповідно до п. 1.1 якого, в рамках цього договору постачальник зобов`язується поставити покупцю, а покупець прийняти та своєчасно оплатити товарно-матеріальні цінності (надалі Товар) у погодженому сторонами асортименті.

Сума договору складається з загальної суми всіх видаткових накладних, виданих постачальником покупцю у період 14.05.2021 31.12.2021. Кількість, асортимент, ціни на товар та строки його поставки визначаються в Специфікації до цього договору та/або видаткових документах на відпуск товару, які становлять його невід`ємну частину, підпис на яких покупця, свідчить про погодження сторонами вартості та кількості товару (п. 1.2 договору).

Пунктом 2.1 договору встановлено, що розрахунки між сторонами здійснюються в українській національній валюті гривнях, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Оплата товару проводиться покупцем на умовах передплати не пізніше ніж за 5 банківських днів до моменту поставки товару або з відстрочкою платежу, за домовленістю між сторонами. Інші умови оплати визначаються в Специфікаціях до цього договору, які становлять його невід`ємну частину (п. 2.1.1 договору).

Згідно з п. 2.2 договору, на дату поставки товару його ціна визначається в еквіваленті долар США/Євро до гривні та вказується в гривні. Ціна товару може бути змінена постачальником в односторонньому порядку, без попереднього узгодження із покупцем, у випадку зміни порядку та умов нарахування існуючих податків і зборів або інших у законодавстві, які вплинуть на вартість товару та порядок формування ціни на товар в період з дати підписання даного договору до дати поставки відповідної партії товару. Ціна товару також може бути змінена постачальником в односторонньому порядку у випадку зростання міжбанківського курсу придбання долара США/Євро до національної валюти України на 1 (один) або більше відсотків, діючого на дату кожного фактичного платежу відносно міжбанківського курсу придбання долара США/Євро до національної валюти України, що діяла на дату першого платежу за договором/або поставки товару (в залежності від того, яка подія відбувається першою). Вартість товару розраховується за формулою та сплачується у гривні: Х2 = (А1/А2)*Х1. При цьому, загальна ціна товару, підрахована з урахуванням результатів коригування ціни на товар на дату здійснення кожного фактичного платежу, - є фактичною загальною ціною товару по цьому договору, яку покупець зобов`язаний оплатити. У випадку несвоєчасної оплати, покупець оплачує повну вартість придбаного товару з урахуванням п.2.2 цього договору. При цьому ціна за товар визначається на дату здійснення фактичного платежу. Курс валют і їх співвідношення визначаються згідно даних, визначених на сайті: http://minfin.com.ua.

Пунктом 2.6 договору встановлено, що передача товару постачальником і прийняття товару покупцем оформлюється видатковою накладною та/або специфікацією, яка підписується представниками сторін, дата оформлення якої вважається датою передачі товару покупцю.

Даний договір набуває чинності з дня його підписання сторонами та діє до 31.12.2021 року, а в частині проведення розрахунків за поставлений товар до моменту проведення остаточних розрахунків. Закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору (п. 8.1 договору).

Відповідно до Специфікації №1 від 14.05.2021 до вказаного договору поставки постачальник зобов`язався поставити покупцю насіння соняшника «Аркансель» у кількості 0,545 тон, загальною вартістю 38245,61 грн, насіння соняшника «LG 5580» у кількості 12 мішків, загальною вартістю 41231,58 грн. Загальна вартість товару, що поставляється становить 90604,00 грн з ПДВ. Ціна товару становить еквівалент 3279,04 доларів США та розраховується виходячи з комерційного курсу гривні до долара США на день продажу 27,63 грн. Умови поставки протягом 14 днів після підпитання даної специфікації. Товар надається на умовах товарного кредиту. Місячна ставка відсотків 1%. Нарахування відсотків за користування товарним кредитом починається з дня, наступного за днем отримання товару покупцем. Строк оплати до 01.08.2021.

Як зазначив позивач, зобов`язання з поставки товару в рамках договору поставки № ПР10/05-2021 від 14.05.2021 він виконав в повному обсязі, про що свідчать видаткова накладна №РН-0000020 від 14.05.2021, товарно-транспортна накладна №140521 від 14.05.2021. Проте відповідач оплату отриманого товару не здійснив, чим порушив умови договору.

Неналежне виконання відповідачем зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати товару за договором стало підставою для звернення позивача до суду з позовом, за яким відкрито провадження у даній справі № 908/2045/24.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Статтею 6 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до положень частин 1 і 2 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання.

Частиною 1 ст. 174 ГК України передбачено, що господарські зобов`язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У частині 1 ст. 175 ГК України закріплено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно з приписами ст.ст. 11, 509 ЦК України підставами виникнення зобов`язання правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

За приписами статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За змістом ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Приписами ст.629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено: якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Як було зазначено та встановлено судом вище, у Специфікації № 1 до договору поставки сторони узгодили, зокрема, загальну вартість товару 90604,00 грн. з ПДВ; ціну товару, що становить еквівалент 3279,04 доларів США та розраховується виходячи з комерційного курсу гривні до долара США на день продажу 27,63 грн; умови поставки протягом 14 днів після підписання даної специфікації; строк оплати до 01.08.2021.

Позивач поставку товару на загальну суму 90604,00 грн здійснив 14.05.2021, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000020 від 14.05.2021 та товарно-транспортною накладною №140521 від 14.05.2021, копії яких містяться в матеріалах справи.

Матеріали справи не містять претензій з боку відповідача щодо якості або кількості отриманого ним товару. Також суду не надані докази визнання договору поставки №ПР10/05-2021 від 14.05.2021 недійсним або припиненим.

Доказів виконання відповідачем зобов`язань щодо оплати отриманого ним товару за договором поставки №ПР10/05-2021 від 14.05.2021 в узгоджені сторонами строки (до 01.08.2021) та розмірі, суду не надано.

Таким чином відповідач не дотримався встановлених договором поставки №ПР10/05-2021 від 14.05.2021 умов виконання зобов`язання щодо оплати отриманого товару, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Відповідно до розрахунку позивача заборгованість ПП «ГАЙ» станом на 23 липня 2024 складає 135 556,00 грн, виходячи з курсу гривні до долара США встановленого НБУ станом на 23.07.2024 (3279,04 доларів США (загальна вартість поставленого товару) х 41,34 курс долара США (станом на 23.07.2024)).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок заявленої до стягнення суми основного боргу, суд дійшов до висновку про його неправильність у зв`язку з невірним застосування під час розрахунку курсу долара США в розмірі 41,34 грн.

Так, умовами п. 2.2 договору сторонами узгоджено, що ціна за товар визначається на дату здійснення фактичного платежу. Курс валют і їх співвідношення визначаються згідно даних, вказаних на сайті http://minfin.com.ua.

Позивач у позові дату визначення/розрахунку вартості поставленого товару, яка підлягає стягненню з відповідача, зазначив 23 липня 2024 року.

Відповідно до даних офіційного сайту Міністерства фінансів України (http://minfin.com.ua) курс долара США до гривні станом на 23 липня 2024 року становить 41,3369 грн.

Враховуючи, що ціна товару, який було поставлено відповідачу за видатковою накладною №РН-0000020 від 14.05.2021 становила 3279,04 доларів США (Специфікація № 1 до Договору), сума заборгованості станом на 23.07.2024 складає 135 545,35 грн (3279,04 х 41,3369).

На підставі усього вищевикладеного та оскільки відповідач доказів, які б підтверджували належне виконання зобов`язань щодо своєчасної й повної оплати вартості отриманого товару не надав та доводів позивача не спростував, суд дійшов висновку, що законними та обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 135 545,35 грн. У решті вимог про стягнення заборгованості суд відмовляє у зв`язку з необґрунтованістю.

За порушення відповідачем строків сплати отриманого товару позивач, посилаючись на п. 6.6 договору, нарахував та заявив до стягнення з відповідача штраф у розмірі 67 778,00 грн - 50% від вартості поставленого та несплаченого товару.

Згідно з ч. 1 ст. 610 та п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного Кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). В разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки.

Відповідно до п. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 2 ст. 216 ГК України встановлено, що застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, а пенею неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частини друга, третя статті 549 ЦК України).

Пунктом 6.6 договору встановлено, що у разі прострочення терміну оплати товару (частини товару) понад 30 календарних днів, відповідно до графіку встановленого договором. Покупець сплачує штраф у розмірі 25% від вартості поставленого та несплаченого товару. У разі прострочення терміну оплати товару (частини товару) понад 90 календарних днів, відповідно графіку встановленого договором, покупець сплачує штраф у розмірі 50% від вартості поставленого та несплаченого товару. Штраф сплачується за кожне порушення строків проведення оплати, встановлених договором.

Факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання підтверджується матеріалами справи та є доведеним.

Разом з тим, як вже зазначалось судом вище, позивач неправильно розрахував суму заборгованості, яка підлягала сплаті станом на 23.07.2024, відповідно до перерахунку зробленого судом сума заборгованості складає 135 545,35 грн.

З огляду на неправильне визначення/розрахунок позивачем суми заборгованості, розрахунок суми штрафу також виконано невірно.

Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення суми 50% штрафу, суд дійшов висновку, що з відповідача підлягає до стягнення штраф у розмірі 67 772,68 грн. Решта вимог про стягнення штрафу задоволенню не підлягає.

За порушення виконання відповідачем грошового зобов`язання позивачем також нараховані та заявлені до стягнення з відповідача 20% річних у розмірі 80739,00 грн за період прострочення з 02.08.2021 по 23.07.2024 (1087 днів).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 6.5 договору встановлено, що у випадку порушення покупцем термінів оплати, обумовлених у договорі, він (покупець) сплачує постачальнику неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення платежу по оплаті товару, від своєчасно несплаченої суми заборгованості, за кожний день прострочення, а також 20% річних від простроченої суми.

Отже сторони узгодили інший розмір відсотків річних, який становить 20%.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до ч. 5 ст. 254 ЦК України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

У Специфікації № 1 до договору сторони узгодили строк оплати до 01.08.2021, який є вихідним днем (неділя). Таким чином, враховуючи положення ч. 5 ст. 254 ЦК України, останнім днем строку оплати товару в даному випадку є 02.08.2021 (наступний перший робочий день) і, відповідно, прострочення починається з 03.08.2021.

Крім того, як було зазначено вище, у п. 2.2 договору встановлено, що ціна за товар визначається на дату здійснення фактичного платежу.

Нарахування 20 % річних здійснено позивачем за період, починаючи з 02.08.2021, на суму боргу 135 556,00 грн, яка була розрахована позивачем виходячи з офіційного курсу гривні до долару США станом на 23.07.2024.

Отже нарахування 20 % річних за період починаючи з 02.08.2021 на суму боргу розраховану станом на 23.07.2024 є безпідставним.

Крім того, відповідно до інформації Міністерства фінансів України курс долара США до гривні станом на 03.08.2021 становить 26,8444, що є меншим ніж на момент підписання Специфікації №1 до договору та дати поставки товару (14.05.2021).

Таким чином правомірним є нарахуванням відсотків річних на суму поставки товару 14.05.2021 90604,00 грн.

З урахуванням наведеного вище, здійснивши розрахунок 20% річних на суму 90604,00 грн, за період прострочення з 03.08.2021 до 23.07.2024 включно, до стягнення з відповідача підлягає 53887,78 грн.

На підставі усього вищевикладеного, позов задовольняється судом частково.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат на сплату судового збору, суд враховує наступне.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 123 ГПК України).

З положень ч. 1, п.п.1, п.п.2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» слідує, що судовий збір за розгляд немайнових вимог складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за розгляд майнових вимог - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.

У статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2024 року у розмірі 3028,00 грн.

За змістом ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Позивачем до позовної заяви додано копію платіжної інструкції № 876 від 25.07.2024 про сплату суми 4261,10 грн судового збору.

Приймаючи до уваги, що позовна заява сформована позивачем в системі «Електронний суд», до сплати за подання цієї позовної заяви із застосуванням коефіцієнту пониження належить судовий збір у розмірі 3408,88 грн.

Таким чином при зверненні з позовом до суду позивач надмірно сплатив судовий збір в розмірі 852,22 грн.

За змістом п. 1 ч. 1, ч. 2 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.

На підставі викладеного, судовий збір у розмірі 852,22 грн підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України. Повернення зазначеної суми судового збору буде здійснено ухвалою суду за відповідним клопотанням позивача.

З урахуванням викладеного та відповідно до положень статті 129 ГПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути суму 3086,47 грн витрат зі сплати судового збору - пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 165, 232, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «ГАЙ», код ЄДРПОУ 32292363 (70640, Запорізька область, Пологівський район, село Тарасівка, провулок Вишневий, буд. 30) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна компанія «СКІФІЯ», код ЄДРПОУ 32551359 (69095, м. Запоріжжя, вул. Запорізька, буд. 9-а, кв. 63) суму 135 545 (сто тридцять п`ять тисяч п`ятсот сорок п`ять) грн 35 коп. заборгованості, суму 67 772 (шістдесят сім тисяч сімсот сімдесят дві) грн 68 коп. штрафу за прострочення терміну оплати товару та суму 53887 (п`ятдесят три тисячі вісімсот вісімдесят сім) грн 78 коп. 20% річних.

У задоволенні іншої частини позову відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства «ГАЙ», код ЄДРПОУ 32292363 (70640, Запорізька область, Пологівський район, село Тарасівка, провулок Вишневий, буд. 30) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна компанія «СКІФІЯ», код ЄДРПОУ 32551359 (69095, м. Запоріжжя, вул. Запорізька, буд. 9-а, кв. 63) суму 3086 (три тисячі вісімдесят шість) грн 47 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення складено та підписано 08.10.2024.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяО.С. Боєва