Ухвала

від 07.10.2024 по справі 910/12050/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

07.10.2024Справа № 910/12050/24Суддя Господарського суду міста Києва Карабань Я.А., розглянувши матеріали за позовом Акціонерного товариства «Український будівельно-інвестиційний банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша інкасаторська компанія» про витребування майна,

УСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Український будівельно-інвестиційний банк» (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша інкасаторська компанія» (надалі-відповідач) в якому просить суд витребувати у відповідача на користь позивача транспортні засоби: Volkswagen Transporter номер кузову - НОМЕР_1 , 2014 року випуску та Volkswagen Transporter номер кузову - НОМЕР_2 , 2013 року випуску.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно із ч. 2 ст. 174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Суд зазначає, що позовну заяву подано без додержання вимог ст. 162, 164 ГПК України.

Так, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно приписів частини 2 статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (далі - Закон) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із підпункту 1 пункту 2 статті 4 Закону за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 01.01.2024 прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць становить - 3 028,00 грн.

Так позивачем зазначено вартість мане, яке він просить витребувати у відповідача на свою користь 438 960,00 грн, а отже, розмір судового збору за подання даного позову, з урахуванням коефіцієнту 0,8, становить 5 267,52 грн. Проте, позивачем при зверненні з позовом до суду не надано належних доказів на підтвердження сплати судового збору у відповідному розмірі.

Водночас, позивачем у позові заявлено клопотання про відстрочку сплати судового збору на певний строк чи до ухвалення судового рішення у справі, з огляду на відсутність коштів та перебування позивача в ліквідаційній процедурі.

Статтею 8 Закону унормовано, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Згідно з частиною 2 цієї статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Даний перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним.

Верховний суд також зазначає, що приписи пункту 1 частини 1 статті 8 Закону поширюються на окремі категорії позивачів, які є фізичними особами, та не поширюються на юридичних осіб, не залежно від майнового критерію.

Подібна за змістом правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 20.09.2024 у справі № 917/1219/24, від 05.03.2021 у справі № 910/9741/20, від 06.01.2021 у справі № 927/579/19, від 20.08.2020 у справі № 910/6421/19, від 18.05.2020 у справі № 910/704/19, від 24.01.2020 у справі №915/923/15.

Отже, у суду відсутні підстави для відстрочення сплати судового збору позивачу в силу статті 8 Закону України "Про судовий збір".

Як визначено у рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява №24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28.05.1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (пункт 60).

За таких обставин, враховуючи положення статті 129 Конституції України, відповідно до яких основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду в справі №910/21040/17 від 23.08.2018.

Беручи до уваги викладене вище, суд дійшов висновку про необхідність позивачу усунути зазначені недоліки позовної заяви шляхом надання доказів сплати судового збору в сумі 5 267,52 грн.

Крім цього, відповідно до пунктів 8 та 9 частини 3 статті 162 ГПК України позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Одночасно суд зауважує, що за приписами ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

До судових витрат відповідно до ст. 123 ГПК України належать судовий збір та витрати, пов`язані з розглядом справи, як то витрати на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

При цьому, суд звертає увагу заявника позову, що відповідно до ч. 2 ст. 124 ГПК України у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд встановив, що остання не містить зазначення щодо наявності/відсутності у позивача оригіналів поданих доказів та попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Позивачу слід усунути зазначені недоліки, шляхом надання до суду відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до позовної заяви та попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

За таких обставин, позовна заява Акціонерного товариства «Український будівельно-інвестиційний банк» підлягає залишенню без руху.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до частини 4 статті 174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 123, 162, 164, 174, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання Акціонерного товариства «Український будівельно-інвестиційний банк» про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

2. Позовну заяву Акціонерного товариства «Український будівельно-інвестиційний банк» - залишити без руху.

3. Встановити Акціонерному товариству «Український будівельно-інвестиційний банк» строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Я.А.Карабань