Рішення

від 17.09.2024 по справі 910/6176/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.09.2024Справа № 910/6176/24Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М. за участю секретаря судового засідання Легкої А.С., розглянув матеріали господарської справи

за позовом Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖК Стеценка"

про стягнення 9 052 467,61 грн.

представники сторін: згідно протоколу судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖК Стеценка" про стягнення 9 052 467,61 грн. пайового внеску на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 27.05.2024 відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, надав строк для реалізації сторонами процесуальних прав.

24.06.2024 відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував, посилаючись на те, що пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту не сплачується у разі будівництва об`єктів соціальної інфраструктури. Також вказав, що на момент прийняття житлового будинку в експлуатацію в 2021 році відсутня норма закону, яка зобов`язує замовника будівництва сплачувати пайову участь у розвиток інфраструктури міста.

02.07.2024 позивач подав суду відповідь на відзив, в якій проти викладених відповідачем у відзиві обставинах заперечував.

22.07.2024 відповідач подав заяву про призначення судової експертизи.

У судовому засіданні 23.07.2024 у задоволенні клопотання про призначення судової експертизи відмовлено, у зв`язку з його безпідставністю.

22.07.2024 відповідач подав суду заперечення на відповідь на відзив, в яких проти викладених позивачем у відповіді на відзив обставинах заперечував

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 10.09.2024.

У судовому засіданні 17.09.2024 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

10.04.2018 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано дозвіл № ІУ113181001562 на виконання будівельних робіт по об`єкту «Будівництво житлового комплексу на вул. Стеценка у Святошинському районі м. Києва (III черга будівництва) замовником будівництва вказано відповідача.

28.12.2020 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано дозвіл № ІУ113181001562 (зі змінами) на виконання будівельних робіт по об`єкту «Будівництво житлового комплексу на вул. Стеценка у Святошинському районі м. Києва (III черга будівництва).

17.05.2021 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано сертифікат № ІУ123210422229 про готовність до експлуатації закінченого будівництва об`єкта за проектом «Будівництво житлового комплексу на вул. Стеценка у Святошинському районі м. Києва (третя черга будівництва), 8-й та 12-й пускові комплекси». Замовником будівництва вказано відповідача.

19.07.2021 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано сертифікат № ІУ123210709364 про готовність до експлуатації закінченого будівництва об`єкта за проектом Будівництво житлового комплексу на вул. Стеценка у Святошинському районі м. Києва (III черга будівництва), 9-й пусковий комплекс.

У пункті 11 Загальних положень постанови Кабінету Міністрів України «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів» від 13.04.2011 № 461 зазначається, що датою прийняття в експлуатацію об`єкта є дата реєстрації декларації або видачі сертифіката.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не звернувся із заявою про визначення розміру пайової участі щодо вищезазначеного об`єкту будівництва після 01.01.2020 та до введення в експлуатацію і не сплатив пайовий внесок чим порушили права та інтереси територіальної громади міста Києва та Департаменту. У зв`язку з чим наявні підстави для стягнення з відповідача заборгованості щодо сплати пайової участі, розмір якої за розрахунками позивача становить 9 052 467,61 грн.

При цьому, позивач зазначає, що обов`язок відповідача, як замовника будівництва, здійснити оплату пайового внеску визначений приписами пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» (№132-IX), а також положеннями приведеного у відповідність до цього закону Порядку.

Відповідно до п.2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України №132-IX протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі - пайова участь).

У підпунктах 3, 4 п.2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України №132-IX передбачено, що замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об`єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об`єкта будівництва. Пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об`єкта будівництва в експлуатацію.

Отже, наведеними положеннями Закону України №132-IX визначено обов`язок замовника будівництва сплатити пайову участь до прийняття відповідного об`єкта будівництва в експлуатацію, а також розмір пайової участі і порядок її сплати.

Відповідно до ч.1 ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 №411/1415 затверджено Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 3.1 розділу ІІІ Порядку пайова участь є обов`язковим внеском, який замовник має сплатити до бюджету міста Києва, крім випадків, передбачених законами України та цим Порядком.

Згідно з пунктом 3.3 розділу ІІІ Порядку в усіх питаннях щодо залучення коштів пайової участі Київська міська рада виступає в особі Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Пунктом 3.4 розділу ІІІ Порядку визначено, що Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є єдиним органом, уповноваженим здійснювати розрахунок пайової участі та укладання, зміну та розірвання договорів про пайову участь (з урахуванням особливостей інших положень цього Порядку).

За змістом пункту 4.3 розділу IV Порядку кошти пайової участі сплачуються замовником в повному обсязі до прийняття об`єкта будівництва/реконструкції в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором про пайову участь. Прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію без сплати пайової участі в повному обсязі не звільняє замовника від обов`язку її сплати.

Судом встановлено, що розмір пайової участі розраховано позивачем на підставі п. 6.4.2 Порядку за проектом «Будівництво житлового комплексу на вул. Стеценка у Святошинському районі м. Києва (III черга будівництва), за наведеною в Порядку формулою, і становить 9 052 467,61 грн. Відповідачем жодних заперечень щодо розміру пайової участі до суду не надано.

Частиною 1 ст. 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 74 ГПК України на сторони покладено обов`язок доказування обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи, що відповідачем не надано доказів сплати заборгованості, наявність заборгованості не спростовано, в зв`язку з чим суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача 9 052 467,61 грн заборгованості.

З приводу доводів відповідача, що на момент прийняття житлового будинку в експлуатацію в 2021 році відсутня норма закону, яка зобов`язує замовника будівництва сплачувати пайову участь у розвиток інфраструктури міста суд зазначає наступне.

Нормами статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» було визначено обов`язок у передбачених випадках щодо перерахування замовником об`єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту до прийняття такого об`єкта в експлуатацію, а також обов`язок щодо укладення відповідного договору про пайову участь, положеннями якого мала бути визначеною належна до перерахування сума (розмір пайової участі). Відповідно до Закону статтю 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» було виключено з 01.01.2020.

Таким чином, починаючи з 01.01.2020 передбачений до цього статтею 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» обов`язок замовників забудови земельної ділянки у населеному пункті щодо необхідності укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту перестав існувати.

Разом з тим, законодавцем під час внесення змін до Закону було чітко встановлено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (абзац 2 пункт 2 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону) у встановлених розмірах. Передбачений «Прикінцевими та перехідними положеннями» Закону порядок пайової участі замовника будівництва було впроваджено законодавцем для: об`єктів будівництва, зведення яких розпочато у попередні роки, однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію, а договори про сплату пайової участі між замовниками та органами місцевого самоврядування до 01.01.2020 не буди укладені; об`єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році.

Тож у вказаних двох випадках, враховуючи вимоги підпунктів 3, 4 абзацу 2 пункту 2 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва та сплатити пайову участь грошовими коштами до прийняття цього об`єкта в експлуатацію.

Таким чином обов`язок замовника будівництва щодо звернення у 2020 році до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва виникає: для об`єктів, будівництво яких розпочато у попередні роки, якщо станом на 01.01.2020 вони не введені в експлуатацію і договори про сплату пайової участі не були укладені, - протягом 10 робочих днів після 01.01.2020; для об`єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році, - протягом 10 робочих днів після початку такого будівництва.

Наведене свідчить про те, що норми абзацу 1 та 2 пункту 2 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону не перебувають у взаємозв`язку та не є взаємодоповнюючими.

Отже відповідач почав будівництво до 2020 року, об`єкт будівництва ввели в експлуатацію у 2021 році, однак після 01.01.2020 протягом 10 робочих днів не звернулись до Департаменту щодо отримання розрахунку та не сплатили пайову участь чим не виконав встановлений законом обов`язок та порушив права та інтереси територіальної громади столиці.

Враховуючи викладене доводи з цього приводу є безпідставними.

З приводу посилань відповідача, що пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту не сплачується у разі будівництва об`єктів соціальної інфраструктури суд зазначає наступне.

Після набранням чинності з 12 березня 2011 року Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038 Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства у листі від 22 липня 2011 року № 23-11/6294/0/6-11 надано роз`яснення щодо регламентування питань пайової участі замовників будівництва у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів.

Зокрема, у листі від 22 липня 2011 року № 23-11/6294/0/6-11 Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства надано роз`яснення щодо звільнення від сплати коштів пайової участі деяких категорій замовників будівництва: «Щодо звільнення від сплати коштів пайової участі замовників об`єктів будівництва за умови спорудження на цій земельній ділянці об`єктів соціальної інфраструктури, то зазначена норма застосовується у випадку, коли замовник будівництва об`єкта основного призначення на виділеній йому під такс будівництво земельній ділянці одночасно з будівництвом об`єкта споруджує на цій земельній ділянці об`єкт соціальної інфраструктури, який призначений для обслуговування мешканців відповідного мікрорайону чи району дошкільний чи навчальний заклад, заклади медичного чи оздоровчого призначення, центри соціальної реабілітації чи соціальної допомоги, інтернати, будинки пристарілих, соціальні аптеки, будівлі побутового обслуговування, громадського харчування тощо, які замовник будівництва погоджується збудувати добровільно за погодженням із органом місцевого самоврядування в рамках планового забезпечення відповідної території (мікрорайону, району) необхідним елементом соціальної інфраструктури згідно з відповідною затвердженою містобудівною документацією на місцевому рівні (генеральний план населеного пункту, план зонування території, детальний план території). Нормами Закону № 3038 (3038-17) не встановлено умови обов`язкового передання таких об`єктів соціальної інфраструктури до комунальної власності населеного пункту. Відповідно органи місцевого самоврядування мають самостійно обумовити зазначені питання в своїх порядках залучення коштів пайової участі.».

З урахуванням наведеного в абзаці 5 пункту 4.2 розділу IV Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 № 411/1415, було чітко визначено умови, за яких забудовник не залучається до сплати пайової участі у зв`язку зі одночасним спорудженням в складі об`єкта будівництва об`єктів соціальної інфраструктури, а саме: до пайової участі у розвитку інфраструктури не залучаються замовники у разі нового будівництва та/або реконструкції на території міста Києва об`єктів будівництва, за умови спорудження на цій земельній ділянці об`єктів соціальної інфраструктури (дошкільні навчальні заклади, загальноосвітні навчальні заклади) в разі, якщо спорудження таких об`єктів соціальної інфраструктури здійснюється відповідно до цільового призначення земельної ділянки, після передачі останніх до комунальної власності територіальної громади міста Києва. при цьому вартість будівництва об`єктів соціальної Інфраструктури повинна дорівнювати або перевищувати розмір Пайової участі за об`єктом.

Відповідач зазначає, що у складі об`єкту споруджується об`єкти соціальної інфраструктури, а саме дитячий дошкільний заклад на 120 місць відповідно до експертного звіту № 3-081-18-ЕП/КО. Абзацом 5 пункту 4.2 Порядку встановлено, що до пайової участі у розвитку інфраструктури не залучаються замовники у разі нового будівництва та/або реконструкції на території міста Києва об`єктів будівництва, за умови спорудження на цій земельній ділянці об`єктів соціальної інфраструктури (дошкільні навчальні заклади, загальноосвітні навчальні заклади) в разі, якщо спорудження таких об`єктів соціально інфраструктури здійснюється відповідно до цільового призначення земельною ділянки, після передачі останніх до комунальної власності територіально громади міста Києва, при цьому вартість будівництва об`єктів соціально Інфраструктури повинна дорівнювати або перевищувати розмір пайової участі за об`єктом.

При цьому, як встановлено судом та підтверджено самим відповідачем, то зазначений дошкільний заклад не передано до комунальної власності територіальної громади столиці, а також не встановлена вартість будівництва соціального об`єкту, що позбавляє можливості встановити чи дорівнює або перевищує розмір пайової участі за об`єктом на вимогу абзацу 5 пункту 4.2 Порядку.

Таким чином, відповідач не виконав вимоги пункту 4.2 Порядку у зв`язку з чим відсутні підстави для звільнення всього об`єкту будівництва від сплати коштів пайової участі, а тому заперечення з цього приводу є безпідставними.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст. 86, 123, 129, 233, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖК Стеценка" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 116-А, код 40196292) на користь Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, Україна, м. Київ, Хрещатик, 36, код 04633423) 9 052 467 (дев`ять мільйонів п`ятдесят дві тисячі чотириста шістдесят сім) грн. пайового внеску, 108 629 (сто вісім тисяч шістсот двадцять дев`ять) грн. 61 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції в строки та порядку передбаченому розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 04.10.2024

Суддя О.М.Ярмак