Рішення

від 07.10.2024 по справі 910/4708/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.10.2024Справа № 910/4708/24Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Київський шовковий комбінат"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Делі Спейс"

про стягнення 89606,40 грн.

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Київський шовковий комбінат" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Делі Спейс" про стягнення за договором оренди від 01.10.2021 № 01-10/21-04 основного боргу в сумі 59737,60 грн. та 29868,80 грн. штрафу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2024 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.

29.04.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява на усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Дана ухвала суду направлена, зокрема, відповідачу рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01042, м. Київ, вул. Джона Маккейна, 39, офіс 11.

Проте конверт із копією вищенаведеної ухвали повернуто на адресу суду підприємством поштового зв`язку без вручення відповідачу у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

Положеннями статей 89, 93 ЦК України передбачено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи та здійснення управління і обліку. Відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом вносяться до єдиного державного реєстру.

Таким чином, направлення ухвали суду здійснено за відповідною адресою місцезнаходження відповідача, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно з частиною 7 статті 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

Відтак, ухвала суду про відкриття провадження у справі направлялася за адресою місцезнаходження відповідача згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за відсутності заяви про зміну його місцезнаходження.

За приписами частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При цьому, судом також враховано, що згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Таким чином, відповідач мав право та можливість ознайомитися з ухвалою суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

До того ж, в ухвалі суду про відкриття провадження у справі звернуто увагу відповідача на обов`язок зареєструвати свій електронний кабінет та на можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.

Натомість, відповідач усупереч частини 6 статті 6 ГПК України реєстрацію свого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не здійснив.

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

При розгляді справи судом враховано частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка визначає право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.10.2021 між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено договір оренди № 01-10/21-04, згідно з пунктом 1.1 якого орендодавець передає, а орендар для здійснення власної господарської діяльності за плату і на певний строк приймає у користування майно.

Відповідно до пункту 1.2 договору майно, що є об`єктом оренди є: нежитлове приміщення, загальною площею 10 кв.м., що знаходяться адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 62В (далі - приміщення), що належить до орендодавцю на праві власності.

У пункті 3.1. договору визначено, що загальний розмір орендної плати в місяць за користування приміщенням складає 2300,00 грн., в т.ч. ПДВ 20%.

Пункт 3.3. договору встановлює, що орендна плата сплачується орендарем щомісяця до першого числа розрахункового місяця шляхом перерахування коштів на поточний рахунок орендодавця, що вказаний у цьому Договорі.

На підставі виставленого (- их) рахунку (-ів) орендар відшкодовує орендодавцю вартість фактично спожитих комунальних послуг (надалі - «Комунальні послуги»): водопостачання та водовідведення, вартість спожитої електроенергії та інші) у періоді фактичного споживання цих послуг до 15-ого числа наступного за розрахунковий місяць споживання цих послуг орендарем (пункт 3.5 договору).

Відповідно до пункту 3.6. договору орендодавець розраховує вартість фактично спожитих орендарем комунальних послуг виходячи із вартості послуг третіх осіб, що надають комунальні послуги.

Згідно з пунктом 3.7. договору орендар зобов`язаний щомісячно відшкодовувати орендодавцеві вартість експлуатаційних витрат, щодо послуг з дезінфекції, компенсації протипожежної автоматики, прибирання, вивезення сміття, обслуговування території та функціонування ліфтів, послуг з охорони прибудинкової/прилеглої території та/чи зовнішньої охорони, тощо, за наявності, на підставі рахунків орендодавця протягом двох днів з моменту їх отримання, до 15 числа наступного за розрахунковим місяцем.

У пункті 3.8. договору визначено, що розрахунок суми відшкодування комунальних послуг орендодавець може щомісячно надавати орендарю до акту наданих послуг.

Пунктом 3.10. договору передбачено, що орендар самостійно отримує від орендодавця рахунки на сплату орендної плати, комунальних послуг та експлуатаційних витрат.

Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 2.1 розділу 2 цього договору, та закінчується 30.09.2022 (пункт 10.2. договору).

Факт передачі майна в оренду підтверджується підписаним сторонами актом приймання - передачі об`єкту оренди від 01.10.2021 року.

28.02.2023 сторонами підписано акт приймання - передачі (повернення) до договору, згідно з яким орендар повернув, а орендодавець прийняв з оренди нежитлове приміщення загальною площею 10 кв.м., що знаходяться адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 62В.

За умовами додаткової угоди від 01.03.2023 № 2 до договору площа оренди збільшена до 33,4 кв., у зв`язку з чим із 01.03.2023 вартість орендної плати становить 6680,00 грн. в т.ч. ПДВ за місяць оренди.

Також, 01.03.2023 сторонами складено акт приймання - передачі нежитлового приміщення, за яким орендодавець передав орендарю в оренду нежитлове приміщення загальною площею 33,4 кв.м., що знаходяться адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 62В.

Відповідно до додаткової угоди від 30.08.2023 № 2 до договору первісний строк оренди майна становить по 31.08.2024 включно.

Натомість, за відповідачем утворилась заборгованість з орендної плати та наданих комунальних послуг станом на 04.04.2024 у сумі 59737,60 грн. згідно з актами здачі-приймання робіт (надання послуг) за період лютий 2022 року - грудень 2023 року, частина з яких (за 2023 рік) відповідачем підписана.

Крім того, позивач звертався до відповідача 28.07.2023, 20.03.2024 із претензіями про сплату заборгованості з направленням відповідних рахунків на оплату та актів здачі-приймання робіт (надання послуг), що підтверджується відповідними описами вкладення та поштовими накладними.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1. ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ч. 1 ст. 286 ГК України).

Як слідує з умов договору оренди офісних приміщень від 01.08.2021 №03/21, відповідач прийняв на себе зобов`язання з виплати орендної плати протягом усього строку оренди у строк до 5 (п`ятого) числа кожного календарного місяця.

Із наданих позивачем до суду актів здачі-приймання робіт (надання послуг) за період лютий 2022 року - грудень 2023 року слідує, що за відповідачем з урахуванням часткових оплат утворилась заборгованість за договором оренди від 01.10.2021 № 01-10/21-04 з орендної плати та наданих комунальних послуг на суму 59737,60 грн.

За змістом статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Ураховуючи викладене, оскільки сума боргу відповідача становить 59737,60 грн. та підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовної вимоги про стягнення з відповідача вказаної суми боргу, у зв`язку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина 2 статті 549 ЦК України).

Відповідно до пункту 8.2. договору орендар несе наступну відповідальність, зокрема, за прострочення внесення орендної плати понад 20 (двадцяти) календарних днів з орендаря додатково стягується штраф у розмірі 50 (п`ятдесят) відсотків від суми заборгованості по орендній платі; за прострочення відшкодування вартості фактично спожитих комунальних послуг та компенсації експлуатаційних витрат понад 5 (п`ять) календарних днів з орендаря додатково стягується штраф у розмірі 50 (п`ятдесят) відсотків від суми заборгованості по відшкодуванню комунальних послуг та/або компенсації експлуатаційних витрат.

Здійснивши арифметичний перерахунок, судом установлено, що з відповідача підлягає стягненню 29868,80 грн. штрафу, розрахованого в порядку пункту 8.2 договору.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Київський шовковий комбінат" задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Делі Спейс" (01042, м. Київ, вул. Джона Маккейна, 39, офіс 11; ідентифікаційний код 43747411) на користь Приватного акціонерного товариства "Київський шовковий комбінат" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 60; ідентифікаційний код 00306822) 59737 (п`ятдесят дев`ять тисяч сімсот тридцять сім) грн. 60 коп. основного боргу, 29868 (двадцять дев`ять тисяч вісімсот шістдесят вісім) грн. 80 коп. штрафу, а також 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.В. Полякова