Рішення

від 26.09.2024 по справі 910/6036/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.09.2024Справа № 910/6036/24Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., за участю секретаря судового засідання Білошицької А.В., розглянувши матеріали справи за позовом Приватного акціонерного товариства "Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Втор-Стандарт" про стягнення 643 161,81 грн та зобов`язання повернути майно,

за участю представників:

позивача: Нижника О.М.;

відповідача: не з`явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У травні 2024 року Приватне акціонерне товариство "Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат" (далі - Комбінат) звернулося до Господарського суду міста Києва з вказаним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Втор-Стандарт" (далі - Товариство) 643 161,81 грн, з яких: 118 252,20 грн - основна заборгованість за договором оренди обладнання від 1 квітня 2021 року № 0104/2021, 22 079,76 грн - інфляційні втрати, 6 960,51 грн - три проценти річних, 23 201,69 грн - десять процентів річних; 265 200,00 грн - основна заборгованість за договором оренди обладнання від 1 серпня 2022 року № ИЦ-2008, 34 183,71 грн - пеня, 27 691,51 грн - десять процентів річних, 12 484,94 грн - інфляційні втрати, 8 307,44 грн - три проценти річних, 124 800,00 грн - неустойка в розмірі подвійної орендної плати за несвоєчасне повернення орендованого обладнання. Крім того, позивач просив суд зобов`язати Товариство повернути Комбінату об`єкт оренди за договором оренди обладнання від 1 серпня 2022 року № ИЦ-2008, а саме: автонавантажувач Балканкар ДВ 1792 Рекорд та прес "Перзенер" LР40ЕН, з підписанням акта приймання-передачі про повернення об`єкта оренди.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22 травня 2024 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення її недоліків.

28 травня 2024 року через систему "Електронний суд" позивач на виконання вимог вказаної ухвали подав документи для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 3 червня 2024 року відкрито провадження у справі № 910/6036/24, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 20 червня 2024 року.

У призначеному підготовчому засіданні суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 1 серпня 2024 року.

У підготовчому засіданні 1 серпня 2024 року суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольну ухвалу про продовження з власної ініціативи суду строку підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 1 серпня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 5 вересня 2024 року.

У судовому засіданні 5 вересня 2024 року суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольну ухвалу про відкладення засідання на 26 вересня 2024 року.

У судовому засіданні 26 вересня 2024 року представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовні заяві, просив задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином та у встановленому законом порядку, проте явку свого уповноваженого представника в призначені засідання не забезпечив, заяв по суті спору не подав, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направив.

Положеннями частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

1 квітня 2021 року між Товариством та Комбінатом укладено договір оренди обладнання № 0104/2021, за умовами якого останній передав, а відповідач - прийняв, у тимчасове платне користування обладнання, визначене в додатку № 1 до цього правочину.

Даний договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками цих суб`єктів господарювання.

За умовами пункту 2.2. вказаного правочину Товариство вступає в строкове платне користування об`єктом оренди з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі такого майна, який є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до пунктів 5.1.- 5.7. договору місячна орендна плата складає 21 500,40 грн. Оплата за користування об`єктом оренди здійснюється в порядку попередньої оплати щомісячно до 20-го числа місяця, у якому здійснюється користування, шляхом банківського переказу належних грошових сум на поточний рахунок Комбінату. Нарахування орендної плати починається з дня підписання акта прийому-передачі обладнання в оренду. Оплата нараховується щомісяця за кожен день перебування обладнання в орендаря. Орендна плата індексується кожен квартал шляхом коригування суми орендної плати за попередній квартал на індекс інфляції, встановлений Державною службою статистики України за відповідний період. Розмір орендної плати орендодавець може змінити в односторонньому порядку, попередивши про це орендаря за 7 днів письмово або електронною поштою. Розрахунки між сторонами за цим договором здійснюються у безготівковій формі.

За умовами пункту 10.9. вказаного правочину вся кореспонденція, яка направляється в рамках цього договору орендодавцем, вважається отриманою орендарем не пізніше 15-ти днів з моменту її відправки на адресу орендаря, вказану в цьому договорі.

Відповідно до пунктів 9.1.- 9.2. договору останній набуває чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення їх печатками (за наявності). Строк дії договору закінчується 31 грудня 2021 року. Закінчення строку дії цього договору не тягне за собою припинення зобов`язань щодо розрахунків за ним, не звільняє сторони від необхідності належного їх виконання та від відповідальності за їхнє неналежне виконання. У випадку, якщо жодна зі сторін договору за тридцять календарних днів до дати припинення письмово не повідомить іншу сторону про припинення цієї угоди, то даний правочин вважається продовженим ще на один календарний рік на тих самих умовах, які були раніше встановлені цим договором. Кількість таких поновлень не обмежується. Термін дії цього договору може бути змінений за згодою сторін. Угода про зміну терміну дії договору укладається у письмовій формі та підписується уповноваженими на те представниками сторін і вважається невід`ємною частиною даного правочину.

З наявної у матеріалах справи копії акта приймання-передачі обладнання в оренду (додаток № 1 до договору) вбачається, що Комбінат передав, а Товариство - прийняло, у строкове платне користування наступне обладнання в робочому стані: автонавантажувач Балканкар ДВ 1792 Рекорд, ринковою вартістю 60 000,00 грн; прес "Перзенер" І.Р40ЕН, ринковою вартістю 400 000,00 грн.

Додатковою угодою від 1 грудня 2021 року № 1 сторони погодили нову місячну орендну плату з 1 грудня 2021 року в розмірі 23 650,44 грн з ПДВ.

У зв`язку зі зміною розміру орендної плати та зміною ринкової вартості обладнання за вищевказаним правочином сторони 1 серпня 2022 року уклали договір оренди обладнання № ИЦ-2008, за умовами якого Комбінат передав, а Товариство - прийняло, у тимчасове платне користування обладнання, визначене в додатку до цього правочину.

Даний договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками цих суб`єктів господарювання.

За умовами пункту 2.2. вказаного правочину Товариство вступає в строкове платне користування об`єктом оренди з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі такого майна, який є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до пунктів 5.1.- 5.7. договору № ИЦ-2008 місячна орендна плата складає 15 600,00 грн. Оплата за користування об`єктом оренди здійснюється в порядку попередньої оплати щомісячно до 20-го числа місяця, у якому здійснюється користування шляхом банківського переказу належних грошових сум на поточний рахунок Комбінату. Нарахування орендної плати починається з дня підписання акта прийому-передачі обладнання в оренду. Оплата нараховується щомісяця за кожен день перебування обладнання в орендаря. Орендна плата індексується кожен квартал шляхом коригування суми орендної плати за попередній квартал на індекс інфляції, встановлений Державною службою статистики України за відповідний період. Розмір орендної плати орендодавець може змінити в односторонньому порядку, попередивши про це орендаря за 7 днів письмово або електронною поштою. Розрахунки між сторонами за цим договором здійснюються у безготівковій формі.

За умовами пункту 10.9. вказаного правочину вся кореспонденція, яка направляється в рамках цього договору орендодавцем, вважається отриманою орендарем не пізніше 15-ти днів з моменту її відправки на адресу орендаря, вказану в цьому договорі.

Відповідно до пунктів 9.1.- 9.2. договору № ИЦ-2008 останній набуває чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення їх печатками (за наявності). Строк дії договору закінчується 31 грудня 2022 року. Закінчення строку дії цього договору не тягне за собою припинення зобов`язань щодо розрахунків за ним, не звільняє сторони від необхідності належного їх виконання та від відповідальності за їхнє неналежне виконання. У випадку, якщо жодна зі сторін договору за тридцять календарних днів до дати припинення письмово не повідомить іншу сторону про припинення цієї угоди, то даний правочин вважається продовженим ще на один календарний рік на тих самих умовах, які були раніше встановлені цим договором. Кількість таких поновлень не обмежується. Термін дії цього договору може бути змінений за згодою сторін. Угода про зміну терміну дії договору укладається у письмовій формі та підписується уповноваженими на те представниками сторін і вважається невід`ємною частиною даного правочину.

З наявної у матеріалах справи копії акта приймання-передачі обладнання в оренду (додаток № 1 до договору № ИЦ-2008) вбачається, що Комбінат передав, а Товариство - прийняло, в строкове платне користування наступне обладнання у робочому стані: автонавантажувач Балканкар ДВ 1792 Рекорд, ринковою вартістю 150 000,00 грн; прес "Перзенер" І.Р40ЕН, ринковою вартістю 850 002,00 грн.

Однак, відповідач своїх зобов`язань із внесення орендної плати за користування об`єктом оренди за вищевказаними правочинами не виконав, у зв`язку з чим Комбінат листом від 22 листопада 2023 року № 2507 повідомив Товариство про припинення дії договорів з 31 грудня 2023 року. У цьому ж листі позивач вимагав: повернути об`єкт оренди з повідомленням відповідачем дати, часу та місця повернення орендованого майна для направлення Комбінатом своїх уповноважених осіб для оформлення відповідного акта приймання-передачі обладнання; протягом 7-ми днів з дати отримання листа сплатити на користь позивача наявну у відповідача заборгованість з орендної плати в загальному розмірі 234 000,00 грн; протягом 10-ти календарних днів з дати отримання даного листа підписати акт звірки взаємних розрахунків, примірники якого додані до цього листа. Належні докази направлення вказаного листа з доданими до нього документами засобами поштового зв`язку на адресу відповідача наявні в матеріалах справи. Однак, вказані вимоги позивача залишені Товариством без відповіді та задоволення.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Укладені між сторонами договори за своєю правовою природою є договорами найму (оренди), а відповідно до частини 1 статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом (частини 1, 3 статті 760 ЦК України).

Частинами 1, 3 та 6 статті 283 Господарського кодексу України (далі - ГК України) унормовано, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Об`єктом оренди може бути, зокрема, інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб`єктам господарювання.

За найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (частини 1 та 5 статті 762 ЦК України).

Приписами частини 1 статті 286 ГК України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (частина 2 статті 530 ЦК України).

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зважаючи на те, що загальна сума основного боргу Товариства зі сплати орендної плати за договорами: від 1 квітня 2021 року № 0104/2021, від 1 серпня 2022 року № ИЦ-2008, - яка складає 383 452,20 грн, підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документів, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед Комбінатом, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимоги позивача до відповідача про стягнення спірної суми боргу. У зв`язку з цим вказана позовна вимога підлягає задоволенню.

Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем покладеного на нього обов`язку щодо оплати визначених цими договорами платежів, позивач також просив суд стягнути з відповідача 34 564,70 грн інфляційний втрат, 50 893,20 грн десяти процентів річних, а також трьох процентів річних в розмірі 15 267,95 грн, нарахованих на суму основного боргу за загальний період прострочення з 21 березня 2022 року по 6 травня 2024 року згідно наданого розрахунку.

За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У пунктах 7.3. договорів сторони погодили, що у випадку прострочення оплати більш ніж на 10 календарних днів, Товариство, крім передбачених пунктом 7.2. договору санкцій, додатково сплачує 10 % річних від простроченої суми за увесь період прострочення (стаття 625 ЦК України) з першого дня прострочення до дня фактичної оплати (включаючи останній день оплати).

Оскільки заявлений Товариством до стягнення розмір інфляційних втрат та десяти процентів річних є арифметично вірним та відповідає вимогам чинного законодавства, позовні вимоги про стягнення з відповідача вказаних сум підлягають задоволенню.

Разом із цим, відповідно до статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Оскільки сторони в договорах погодили інший розмір процентів річних, ніж встановлений статтею 625 ЦК України, і суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених до стягнення з відповідача десяти процентів річних в розмірі 50 893,20 грн, позовна вимога Комбінату про стягнення з Товариства додатково трьох процентів річних у розмірі 15 267,95 грн, нарахованих за цей же період прострочення на ту ж суму боргу, є необґрунтованою, суперечить вищевказаним положенням Конституції, а відтак задоволенню не підлягає.

Також за порушення Товариством умов договору № ИЦ-2008 у частині своєчасної сплати орендної плати позивач просив суд стягнути з відповідача 34 183,71 грн пені, нарахованої на відповідні суми основного боргу за період прострочення з 21 квітня 2023 року по 6 травня 2024 року згідно наданого розрахунку.

Частиною 1 статті 546 ЦК України визначено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частин 1, 2 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" (далі - Закон) передбачено, що цей закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Суб`єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності.

Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пунктом 7.2. договору № ИЦ-2008 передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати за договором з вини Товариства, останнє сплачує Комбінату пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення. Пеня нараховується від суми простроченого платежу за кожен день протягом всього періоду прострочення і не обмежується 6-місячним строком згідно з частиною 6 статті 232 ГК України.

Оскільки заявлена Комбінатом до стягнення сума пені в розмірі 34 183,71 грн є арифметично вірною, відповідає вимогам чинного законодавства та положенням договору, позовна вимога про стягнення з відповідача вказаної суми підлягає задоволенню.

Крім того, за несвоєчасне повернення з оренди майна позивач просив суд стягнути з відповідача 124 800,00 грн неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за увесь час прострочення.

Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення (частина 2 статті 785 ЦК України).

Частиною 1 статті 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Таким чином неустойка, стягнення якої передбачено частиною 2 статті 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і для притягнення наймача, який порушив зобов`язання, до такої відповідальності необхідна наявність його вини (умислу або необережності) відповідно до вимог статті 614 ЦК України.

За висновком суду, неповернення об`єкту оренди за договором після закінчення строку його дії, відбулося виключно з вини самого орендаря, який не повернув і не намагався повернути об`єкт оренди у визначений договором строк, а продовжив користування таким майном.

Отже, неповернення майна з орендного користування у визначений договором строк є підставою для застосування наслідків, передбачених частиною 2 статті 785 ЦК України.

Оскільки факт неповернення об`єкта оренди підтверджений наявними в матеріалах справи належними доказами, а заявлений до стягнення розмір неустойки в розмірі 124 800,00 грн, нарахованої на підставі частини 2 статті 785 ЦК України, відповідає вимогам чинного законодавства, позов у частині стягнення з відповідача вказаної суми підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просив суд зобов`язати Товариство повернути Комбінату об`єкт оренди за договором оренди обладнання від 1 серпня 2022 року № ИЦ-2008, а саме: автонавантажувач Балканкар ДВ 1792 Рекорд та прес "Перзенер" LР40ЕН, з підписанням акта приймання-передачі про повернення об`єкта оренди.

За умовами пунктів 2.3. укладених між сторонами правочинів Товариство зобов`язане в останній день строку договорів повернути Комбінату об`єкт оренди в стані, не гіршому ніж на момент прийняття його Товариством, з урахуванням нормального зносу, за відповідним актом приймання-передачі (повернення) об`єкта оренди. Цей обов`язок відповідача передбачений також пунктом 4.2.6. договорів.

Згідно з частиною 1 статті 785 ЦК України в разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору (частина 2 статті 795 ЦК України).

Судом встановлено, що відповідач після закінчення строку дії договору № ИЦ-2008 (31 грудня 2023 року) не повернув орендоване ним майно, докази підписання сторонами відповідного акта приймання-передачі майна з оренди в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Пунктом 5 частини 2 статті 16 ЦК України передбачено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути примусове виконання обов`язку в натурі.

Аналогічна за змістом норма міститься у частині 2 статті 20 Господарського кодексу України.

Вказаний спосіб захисту застосовується у зобов`язальних правовідносинах у випадках, коли особа зобов`язана вчинити певні дії щодо позивача, але відмовляється від виконання цього обов`язку чи уникає його, зокрема: при невиконанні обов`язку сплатити кошти, передати річ кредитору, виконати роботи чи надати послуги за відповідним договором. Обов`язок боржника виконати певні дії повинен бути встановлений договором або актом цивільного законодавства.

Крім того, норми чинного законодавства, зокрема положення статті 63 Закону України "Про виконавче провадження", передбачають можливість виконання судового рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні дії у примусовому порядку.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду: від 19 травня 2020 року в справі № 910/9167/19, від 10 лютого 2021 року в справі № 910/18950/19.

За таких обставин, враховуючи прямо передбачений пунктами 2.3. та 4.2.6. договору № ИЦ-2008 та приписами статті 785 ЦК України обов`язок відповідача повернути Комбінату об`єкт оренди за відповідним актом приймання-передачі, зважаючи на невиконання відповідачем вказаного обов`язку в добровільному порядку, а також беручи до уваги відсутність у матеріалах справи інформації про вчинення Товариством будь-яких дій, направлених на виконання ним зазначених договірних зобов`язань, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог Комбінату в частині зобов`язання відповідача повернути Комбінату об`єкт оренди за договором оренди обладнання № ИЦ-2008, а саме: автонавантажувач Балканкар ДВ 1792 Рекорд та прес "Перзенер" LР40ЕН, - з підписанням акта приймання-передачі про повернення об`єкта оренди.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин позов Комбінату підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Втор-Стандарт" (02088, місто Київ, вулиця Євгена Харченка, будинок 42-В; ідентифікаційний код 43180552) на користь Приватного акціонерного товариства "Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат" (68600, Одеська область, місто Ізмаїл, вулиця Нахімова, будинок 300; ідентифікаційний код 00278818) 383 452 (триста вісімдесят три тисячі чотириста п`ятдесят дві) грн 20 коп. основної заборгованості, 34 564 (тридцять чотири тисячі п`ятсот шістдесят чотири) грн 70 коп. інфляційний втрат, 50 893 (п`ятдесят тисяч вісімсот дев`яносто три) грн 20 коп. десяти процентів річних, 34 183 (тридцять чотири тисячі сто вісімдесят три) грн 71 коп. пені, 124 800 (сто двадцять чотири тисячі вісімсот) грн 00 коп. неустойки в розмірі подвійної орендної плати за несвоєчасне повернення орендованого обладнання та 12 443 (дванадцять тисяч чотириста сорок три) грн 89 коп. судового збору.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Втор-Стандарт" (02088, місто Київ, вулиця Євгена Харченка, будинок 42-В; ідентифікаційний код 43180552) повернути Приватному акціонерному товариству "Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат" (68600, Одеська область, місто Ізмаїл, вулиця Нахімова, будинок 300; ідентифікаційний код 00278818) об`єкт оренди за договором оренди обладнання від 1 серпня 2022 року № ИЦ-2008, а саме: автонавантажувач Балканкар ДВ 1792 Рекорд та прес "Перзенер" LР40ЕН, з підписанням акта приймання-передачі про повернення об`єкта оренди.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складання повного тексту рішення: 7 жовтня 2024 року.

СуддяЄ.В. Павленко