Рішення

від 25.09.2024 по справі 910/4499/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2024Справа № 910/4499/24

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дім-Сервіс 19" м. Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" м. Києва

про стягнення боргу, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов`язання, ціна позову 2301324,40 грн.,

Суддя Паламар П.І.

Секретар судового засідання Григоряк М.С.

Представники:

від позивача: Татарчук О.Л.,

від відповідача: Кравченко О.П.

СУТЬ СПОРУ :

у квітні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Дім-Сервіс 19" звернулося в суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що 11 листопада 2016 р. між ним та відповідачем був укладений договір на постачання теплової енергії № 450475, згідно з яким відповідач зобов`язався постачати йому теплову енергію у вигляді гарячої води на межу продажу теплової енергії, а він - оплачувати вартість теплової енергії на умовах договору.

Згідно умов п. 5.2.4. договору постачальник зобов`язується підтримувати середньодобову температуру мережної води в подавальному колекторі теплоджерела за головною засувкою ДТ з відхиленням не більше ±3° від температурних графіків теплової мережі, які складено з урахуванням наявності палива та погоджені з органами місцевої влади.

За період листопада 2016-березня 2017 років позивач сформував акти приймання-передачі 4153,919 Гкал теплової енергії за указаним договором на загальну суму 6007135,22 грн.

Рішенням господарського суду м. Києва від 26 лютого 2018 р. № 910/8049/17, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26 травня 2021 р., було встановлено факт, що за період листопада 2016-березня 2017 років постачальник Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" поставив йому за вищевказаним договором теплову енергію вартістю 1816711,78 грн.

За результатами проведення судово-економічної експертизи, призначеної судом у вищевказаній справі, йому стало відомо, що теплова енергія поставлена йому в період листопада 2016-березня 2017 років за показниками якості не відповідала умовам договору № 450475 від 11 листопада 2016 р., законодавству у сфері теплоенергетики.

Оплата поставленої відповідачем у цей період теплової енергії проведена ним у розмірі 3457000 грн., що на 1640288,22 грн. перевищує вартість поставленої йому якісної енергії.

Враховуючи наведене, позивач на підставі ст.ст. 625, 678 ЦК України просив позов задовольнити, стягнути з відповідача на свою користь 1640288,22 грн. боргу, 533093,70 грн. борг з урахуванням встановленого індексу інфляції, 127942,48 грн. три проценти річних з простроченої суми, а також понесені ним по справі судові витрати.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, його представник у судовому засіданні проти позову заперечив, посилаючись на необґрунтованість заявлених вимог. Вказував, що згідно встановлених у споживача засобів обліку (теплових лічильників) споживання теплової енергії, актів приймання-передачі товарної продукції, що містять інформацію про обсяг поставленої теплової енергії та бухгалтерських даних щодо проведених розрахунків, Товариство з обмеженою відповідальністю "Дім-Сервіс 19" протягом листопада 2016-березня 2017 років загалом спожило 4153,919 Гкал теплової енергії вартістю 6007135,22 грн., з яких оплатило 2714100 грн. Експерт у висновку судово-економічної експертизи не пояснив розбіжностей між його висновками та фактичними даними лічильників теплової енергії про фактичну отриману відповідачем кількість теплової енергії.

Також зазначав, що він згідно договору взяв на себе обов`язок щодо здійснення визначеного в договорі обсягу постачання споживачу теплової енергії, а не обов`язок забезпечення нормативної температури повітря у приміщеннях квартир споживача, який залежить не тільки від обсягу поставленої теплової енергії, а також від інших факторів, зокрема, технічний стан системи теплоспоживання, утеплення будівлі, виконання споживачем заходів з підготовки будівлі та систем теплоспоживання до опалювального періоду тощо.

Окрім наведеного, відповідач заявив про сплив строку позовної давності до часу звернення позивача в суд з указаним позовом.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що у позові слід відмовити з таких підстав.

Судом встановлено, що 11 листопада 2016 р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (споживач) був укладений договір на постачання теплової енергії № 450475, згідно з яким відповідач зобов`язався постачати позивачу теплову енергію у вигляді гарячої води на межу продажу теплової енергії, а останній - оплачувати вартість теплової енергії на умовах договору.

Згідно п. 2.4. договору постачання теплової енергії здійснюється для потреб опалення. Максимальне теплове навантаження та обсяги теплопостачання визначені в Додатку 2 договору.

Відповідно п. 5.2.4. договору постачальник зобов`язується підтримувати середньодобову температуру мережної води в подавальному колекторі теплоджерела за головною засувкою ДТ з відхиленням не більше ±3° від температурних графіків теплової мережі, які складено з урахуванням наявності палива та погоджені з органами місцевої влади.

Згідно умов п.п. 1.7., 1.8., 1.9. Додатку 6 до договору споживач протягом 3-ох робочих днів з дати одержання акту приймання-передавання теплової енергії, але не пізніше 12 числа поточного місяця, підписує, скріплює печаткою та повертає постачальнику по одному примірнику підписаних актів приймання-передавання теплової енергії та звіряння розрахунків за спожиту теплову енергію.

У разі незгоди з кількістю та вартістю отриманого товару, суми боргу, зазначених у згаданих документах, споживач зобов`язаний у 3-денний термін з дати їх отримання, надати обґрунтовані письмові заперечення постачальнику та протягом цього ж строку направити свого представника з підтверджуючими документами для проведення звіряння та підписання відповідних актів. В іншому випадку відмова споживача сплатити виставлений рахунок постачальника вважатиметься безпідставною.

Строк дії договору відповідно до умов п. 10.1.1. договору встановлений з дня його підписання сторонами та діє до 15 квітня 2017 р., в частині розрахунків по зобов`язаннях, що виникли за договором дія договору триває до повного їх завершення.

Вказані обставини підтверджуються наявною у матеріалах справи копією вищевказаного договору.

Заявлені позивачем вимоги обгрунтовані встановленим у рішенні господарського суду м. Києва від 26 лютого 2018 р. у справі № 910/8049/17, яке набрало законної сили, фактом порушення постачальником упродовж листопада 2016-березня 2017 років обов`язку щодо передання споживачу теплової енергії належної якості.

Згідно з цим рішенням, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26 травня 2021 р., відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дім-Сервіс 19" про стягнення 3897372,50 грн. боргу за договором на постачання теплової енергії № 450475 від 11 листопада 2016 р.

За змістом цих рішень підставою відмови у позові було застосування судом правових наслідків передання товару неналежної якості у вигляді відмови покупця (споживача) від договору з набуттям тим права вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми (п. 1 ч. 2 ст. 678 ЦК України).

Тими ж рішеннями встановлено факт передачі відповідачем позивачу протягом листопада 2016-березня 2017 років на підставі спірного договору теплової енергії належної якості вартістю 1816711,78 грн., решта теплової енергії вартістю 4190423,44 грн. не була неналежної якості.

Заявлені у справі вимоги стосуються реалізації права покупця на повернення сплаченої за неякісний товар грошової суми (п. 1 ч. 2 ст. 678 ЦК України).

Таким чином, спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з недоліками проданого товару.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 688 ЦК України (повідомлення продавця про порушення умов договору купівлі-продажу) покупець зобов`язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

У разі невиконання покупцем цього обов`язку продавець має право частково або в повному обсязі відмовитися від задоволення відповідних вимог покупця, якщо продавець доведе, що невиконання покупцем обов`язку повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу спричинило неможливість задоволення його вимог або спричинить для продавця витрати, що перевищують його витрати у разі своєчасного повідомлення про порушення умов договору.

Якщо продавець знав або міг знати про те, що переданий покупцеві товар не відповідає умовам договору купівлі-продажу, він не має права посилатися на те, що не одержав від покупця повідомлення про порушення умов договору, та на наслідки невиконання покупцем цього обов`язку, встановлені частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 688 ЦК України).

За обставинами справи відповідач як ліцензований постачальник теплової енергії повинен був знати про умови постачання теплової енергії, які забезпечували б її належну якість.

Тому відсутність повідомлення споживача про порушення умов договору не зумовлює право постачальника відмовитися від задоволення вимог, пов`язаних з якістю теплової енергії.

Поясненнями позивача, які не заперечені відповідачем, наявними у справі банківськими виписками з рахунку позивача в АТ "Укрсиббанк" стверджується факт оплати споживачем на користь постачальника за придбання упродовж листопада 2016-березня 2017 років теплової енергії у розмірі 3457000 грн.

Таким чином, розмір грошової суми, сплаченої за неякісну теплову енергії спірного періоду, становить 1640288,22 грн. (3457000-1816711,78).

Доказів повернення відповідачем указаної грошової суми позивачеві суду не надано.

Невиконання указаного обов`язку порушило права позивача, яких він набув у зв`язку з недоліками проданого товару.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд. Нездійснення особою права на захист не є підставою для припинення цивільного права, що порушене, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 256 ЦК України звернення до суду за захистом цивільного права або інтересу обмежене позовною давністю.

Згідно ст.ст. 256, 258 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог у зв`язку з недоліками проданого товару.

За ст. 681 ЦК України до вимог у зв`язку з недоліками проданого товару застосовується позовна давність в один рік, яка обчислюється від дня виявлення недоліків у межах строків, встановлених статтею 680 цього Кодексу, а якщо на товар встановлено гарантійний строк (строк придатності), - від дня виявлення недоліків у межах гарантійного строку (строку придатності).

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 680 ЦК України покупець має право пред`явити вимогу у зв`язку з недоліками товару за умови, що недоліки виявлені в строки, встановлені цією статтею, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо на товар не встановлений гарантійний строк або строк придатності, вимога у зв`язку з його недоліками може бути пред`явлена покупцем за умови, що недоліки були виявлені протягом розумного строку, але в межах двох років, а щодо нерухомого майна - в межах трьох років від дня передання товару покупцеві, якщо договором або законом не встановлений більший строк.

Виходячи з наведеного через недоліки проданої на підставі спірного договору теплової енергії позивач був вправі пред`явити вимоги у межах двох років від дня передання йому цього товару, тобто не пізніше відповідно листопада 2018-березня 2019 років, а звернутися в суд з таким позовом щодо найпізніших вимог до кінця березня 2020 року.

З матеріалів справи слідує, що в суд з указаним позовом позивач звернувся 10 квітня 2024 р., тобто з пропуском встановленого строку позовної давності.

Посилання позивача з приводу перебігу строку позовної давності не грунтуються на вимогах ст.ст. 680, 681 ЦК України щодо правил обчислення строків виявлення недоліків і пред`явлення вимоги у зв`язку з недоліками проданого товару, тому є безпідставними.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Доказів поважності причин попуску цього строку суду не надано.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач заявив про застосування строку позовної давності, у позові відповідно до вимог ч. 4 ст. 267 ЦК України слід відмовити з цих підстав.

Оскільки у позові відмовлено, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 129 ГПК України слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

у позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Дім-Сервіс 19" м. Києва відмовити.

Рішення набирає законної сили та підлягає оскарженню у строк і порядку, визначені ст. 241 та розділом ІV ГПК України.

Повне судове рішення складене 7 жовтня 2024 р.

Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар