ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" вересня 2024 р. м. Київ Справа № 911/1548/24
Господарський суд Київської області у складі судді Колесника Р.М., за участю секретаря судового засідання Тимошенка Д.Ю., розглянув в порядку загального позовного провадження справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Сідко Україна» (14000, Чернігівська обл., місто Чернігів, вулиця Реміснича, будинок 18, код: 39274623)
до
Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтаір-Агро2020» (08000, Київська обл., Бучанський р-н, смт Макарів(з), вул. Проектна, будинок 7, офіс 34, код: 43460877)
про стягнення 1692033,01 гривень,
за участю представників учасників справи:
від позивача:не з`явився;
від відповідача:не з`явився;
До Господарського суду Київської області 17.06.2024 надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Сідко Україна» (надалі по тексту позивач/ТОВ «Сідко Україна») про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтаір-Агро2020» (надалі по тексту відповідач/ТОВ «Альтаір-Агро2020») заборгованості за договором купівлі-продажу від 04.01.2021 № 2021/0401/А у розмірі 1692033,01 гривень.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що стягувана сума утворилася внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань з оплати отриманого товару.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.06.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 911/1548/24, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 24.07.2024.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.07.2024 підготовче провадження закрито та призначено справу до розгляду по суті на 04.09.2024.
До суду 03.09.2024 від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника.
В судове засідання 04.09.2024 представники сторін не з`явились.
Відповідач процесуальним правом на подання відзиву не скористався, хоча щодо розгляду справи повідомлявся належним чином.
Враховуючи те, що відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, а наявних у матеріалах справи доказів достатньо для правильного вирішення спору, у зв`язку з чим суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.
У відповідності до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
Між ТОВ «Сідко Україна» (продавець) та ТОВ «Альтаір-Агро2020» (покупець) 04.01.2021 укладено договір купівлі-продажу № 2021/0401/А (далі договір), за умовами п. 1.1. (в редакції додаткової угоди від 06.04.2021 № 2) якого продавець зобов`язується продати покупцеві для вирощування на демо полі товар - посівний матеріал насіння соняшника кондитерське: Sunflower Hybird NTC 418 XL; Sunflower Hybird Valia 73; Striped Sunflower Seeds R2001 EXP; Sunflower Seeds Helianthus Annuus SX6; Sunflower Seeds Helianthus Annuus SX8; 361 Star Cekirdek Tarim; 363 Star Cekirdek Tarim; N5L301C; RH609CLP; SHS46 Ikon I; SHS97 Ikon M; Emek6 Ikon, а покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно п. 3.3. договору (в редакції додаткової угоди від 06.04.2021 № 2) кількість товару, що підлягає продажу за цим договором складає: Sunflower Hybird NTC 418 XL - 1 мішок (посівна одиниця); Sunflower Hybird Valia 73 - 1 мішок (посівна одиниця); Striped Sunflower Seeds R2001 EXP - 1 мішок (посівна одиниця); Sunflower Seeds Helianthus Annuus SX6 - 1 мішок (посівна одиниця); Sunflower Seeds Helianthus Annuus SX8 - 1 мішок (посівна одиниця); 361 Star Cekirdek Tarim - 1 мішок (посівна одиниця); 363 Star Cekirdek Tarim - 1 мішок (посівна одиниця); N5L301C - 1 мішок (посівна одиниця); RН609CLP - 2 мішки (посівні одиниці); SHS46 Ikon І - 1 мішок (посівна одиниця); SHS97 Ikon M - 1 мішок (посівна одиниця); Емеk6 Ikon - 1 мішок (посівна одиниця).
Вартість товару за одну посівну одиницю (мішок) складає 1 грн 14 коп. з урахуванням ПДВ (ставка ПДВ 14%). Продавець зобов`язується виростити на демо полі та продати насіння соняшника кондитерське, врожаю 2021 року, а покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму. Ціна товару в заліковій якості за одну тону встановлюється в гривні відповідно до еквіваленту 588 (п`ятсот вісімдесят вісім) доларів 00 центів США за 1 тону, що станом на 06.04.2021 року становить 16428 грн 13 коп. (шістнадцять тисяч чотириста двадцять вісім гривень тринадцять копійок) з урахуванням ПДВ (ставка ПДВ 14%), відповідно курсу валют Національного банку України, визначеного на дату підписання додаткової угоди (1 долар - 27,9390 грн). В подальшому ціна на Товар перераховується відповідно до курсу НБУ (гривня -долар) на дату першої з подій чи поставка Товару (пункт 4.1. договору, в редакції додаткової угоди від 06.04.2021 № 2).
Загальна сума договору згідно п. 4.2. складає 60480 доларів США з урахуванням ПДВ.
Пунктом 4.4. договору (в редакції додаткової угоди від 01.06.2022) сторони встановили, що оплата вартості товару здійснюється в термін до 24.12.2023. Продавець має право в односторонньому порядку змінити кінцевий термін оплати вартості товару письмово попередивши покупця не пізніше ніж за 30 календарних днів до дати зміни терміну оплати.
Додатковими угодами від 06.04.2021 № 2 та від 01.06.2022 сторонами внесено зміни до умов договору.
Так, на виконання умов укладеного сторонами договору постачальником поставлено, а покупцем прийнято товар на загальну суму 1692033,01 гривень, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією видаткової накладної від 15.04.2021 № 283, яка підписана представниками обох сторін, а їх підписи скріплені печатками сторін.
Згідно підписаного обома сторонами акту звірки взаємних розрахунків за період з 04.01.2021 по 03.01.2024, станом на 03.01.2024 підтверджено наявність у ТОВ «Альтаір-Агро2020» заборгованість за договором від 04.01.2021 № 2021/0401/А перед ТОВ «Сідко Україна» у розмірі 1692033,01 гривень.
Позивач вказує, що відповідач всупереч умовам договору взяте на себе зобов`язання по оплаті поставленого та прийнятого відповідачем товару не виконав, що стало підставою для звернення позивача із розглядуваним позовом до суду із вимогою про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 1692033,01 гривень.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.
За змістом ст. ст. 11, 509, 627 Цивільного кодексу України та ст. 179 Господарського кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.
У відповідності до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару (ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України).
Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Матеріалами справи підтверджується та не спростовано відповідачем, факт належного виконання позивачем взятих на себе зобов`язань щодо поставки товару на користь відповідача на загальну суму 1692033,01 гривень, що відповідачем в перебігу розгляду справи не заперечувалось.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як встановлено судом за умовами пункту 4.4. договору (в редакції додаткової угоди від 01.06.2022) оплата вартості товару здійснюється в термін до 24.12.2023.
Отже, строк оплати отриманого відповідачем товару, за видатковими наладними є таким що настав та, відповідно, і обов`язок покупця оплатити отриманий товар.
Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Однак, матеріали справи не містять доказів належного виконання покупцем свого зобов`язання по оплаті отриманого товару за видатковою накладною, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість, яка за доводами позивача становить 1692033,01 гривень.
Відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався, доводи позивача про наявність у нього заборгованості не спростував, доказів належного виконання своїх зобов`язань за договором та сплати коштів за отриманий товар не надав, заперечень щодо факту отримання товару не висловив, доказів пред`явлення позивачу претензій та зауважень щодо кількості, якості та вартості товару або накладних на повернення товару також не надано.
Враховуючи викладене вище, суд вважає доведеним факт існування простроченої заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 1692033,01 гривень, а вимога позивача про стягнення з відповідача існуючої заборгованості є обґрунтованою, матеріалами справи підтверджена та належить до задоволення.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.
Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню.
А саме суд приймає рішення про стягнення з ТОВ «Альтаір-Агро2020» на користь ТОВ «Сідко Україна» 1692033,01 гривень боргу.
Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача у повному обсязі.
Щодо заявлених позивачем до стягнення з відповідача понесених витрат на правову допомогу у розмірі 10000 гривень.
Частинами 1, 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
Частинами 1, 2, 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).
З наведених вище норм вбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката обмежений їх співмірністю зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін (ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Судом встановлено, що на підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем надано до суду договір про надання правової допомоги від 10.06.2024, укладений між Адвокатським бюро «Сніжани Потапової» та ТОВ «Сідко Україна» (клієнт); акт виконаних робіт від 10.06.2024 № 1, згідно якого сторонами зафіксовано, що адвокатським бюро було надано правничу допомогу ТОВ «Сідко Україна» на загальну суму 10000 гривень, з яких: вивчення документів та надання консультації 1000 гривень; підготовка та складання позовної заяви 7000 гривень; участь в судових засіданнях незалежно від їх кількості 2000 гривень.
Отже, наявними у матеріалах справи доказами підтверджено, що загальний розмір фактично понесених позивачем витрат на професійну правову допомогу пов`язаних із розглядом цієї справи становить 10000 гривень.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 Кодексу).
В перебігу розгляду справи від відповідача клопотання про зменшення судових витрат позивача на оплату правничої допомоги у зв`язку із розглядом цієї справи заявлено не було.
Надавши оцінку наявним у матеріалах справи доказам у сукупності з урахуванням усіх аспектів і складності цієї справи, обсягу наданих адвокатом послуг, виходячи з характеру спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що заявлений позивачем до відшкодування розмір судових витрат на правову допомогу не відповідає критеріям обґрунтованості, а відтак стягненню підлягають витрати позивача загальній сумі 8000,00 гривень, а саме: витрати вивчення документів та надання консультації; підготовка та складання позовної заяви, а у відшкодуванні витрат позивача на такі послуги як участь у судових засіданнях, суд відмовляє з огляду на їх необґрунтованість.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 73-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сідко Україна» задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтаір-Агро2020» (08000, Київська обл., Бучанський р-н, смт Макарів(з), вул. Проектна, будинок 7, офіс 34, код: 43460877) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сідко Україна» (14000, Чернігівська обл., місто Чернігів, вулиця Реміснича, будинок 18, код: 39274623) 1692033,01 гривень боргу, 25380,50 гривень судового збору та 8000 гривень витрат на професійну правничу допомогу.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення у відповідності до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 08.10.2024.
Суддя Р.М. Колесник
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 04.09.2024 |
Оприлюднено | 10.10.2024 |
Номер документу | 122152570 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу |
Господарське
Господарський суд Київської області
Колесник Р.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні