Ухвала

від 13.09.2024 по справі 911/2558/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"13" вересня 2024 р. м. Київ Справа № 911/2558/20

За позовом Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі:

1) Кабінету Міністрів України, м. Київ

2) Державного підприємства "Клавдієвське лісове господарство", Київська обл.,

с. Клавдієво-Тарасівське

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Українська будівельна корпорація", м. Дніпро

третя особа 1) ОСОБА_1 , м. Київ

третя особа 2) ОСОБА_2 , м. Київ

третя особа 3) ОСОБА_3 , м. Дніпро

третя особа 4) ОСОБА_4 , м. Дніпро

третя особа 5) ОСОБА_5 , м. Київ

про визнання державних актів недійсними, усунення перешкод та повернення із незаконного володіння

Суддя - Мальована Л.Я.

Представники сторін:

прокурор - Філіпенко О.І.;

позивача 1 - не з`явився;

позивача 2 - Баришенко С.В.;

відповідача - Онищенко Т.О.;

третіх осіб 1-5 - не з`явились.

Обставини справи:

Перший заступник прокурора Київської області звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та Державного підприємства "Клавдієвське лісове господарство" про визнання державних актів на право власності на земельні ділянки недійсними, усунення перешкод у здійсненні Кабінетом Міністрів України права користування та розпорядження земельними ділянками лісогосподарського призначення шляхом їх повернення на користь держави в особі Кабінету Міністрів України з правом постійного користування Державного підприємства "Клавдієвське лісове господарство" із незаконного володіння ТОВ "Виробнича фірма "Українська будівельна корпорація".

Ухвалою суду від 28.08.2024 відкладено підготовче засідання на 13.09.2024 о 12:00, у зв`язку з тим, що в матеріалах справи наявні не розглянуті клопотання прокурора.

08.05.2024 прокурором подана заява про заміну учасника справи його процесуальним правонаступником, а саме: замінити Кабінет Міністрів України на його процесуального правонаступника - Київську обласну державну адміністрацію, обґрунтовуючи наступним:

Підставою для пред`явлення даного позову слугувало те, що ТОВ "Виробнича фірма "Українська будівельна корпорація" набуто у власність спірні земельні ділянки загальною площею 21,9082 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за рахунок земель, що незаконно перебували у власності громадян, всупереч вимогам ст. ст. 6, 14, 19 Конституції України, ст. ст. 20, 55, 56, 116, 118, 122, 149 Земельного кодексу України, ст. ст. 5, 7, 27, 33, 42, 57 Лісового кодексу України.

Відповідно до редакції ч. 8 ст. 122, ч. 9 ст. 149 Земельного кодексу України чинної на час виникнення спірних правовідносин, повноваження щодо вилучення земельних ділянок державної власності лісогосподарського призначення для не лісогосподарських потреб належали до виключної компетенції Кабінету Міністрів України.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28.04.2021 № 1423-IX, який набрав чинності 27.05.2021, змінено положення Земельного кодексу України щодо повноважень уповноважених органів на розпорядження земельними ділянками.

Зокрема, відповідно до ч. 8 ст. 122 Земельного кодексу України (в новій редакції Закону України від 28.04.2021 № 1423-IX) Кабінет Міністрів України передає лише земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування, які не входять до складу адміністративно-територіальних одиниць, а також у користування земельні ділянки зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Таким чином, за діючою на даний час редакцією Земельного кодексу України Кабінет Міністрів України не може здійснювати вилучення земельних ділянок державної власності, у тому числі земель лісового фонду.

За новою редакцією ст. 149 Земельного кодексу України такі землі вилучаються за рішенням органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, що здійснюють розпорядження землями відповідно до ст. 122 цього кодексу, та лише виключно для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності.

Відповідно до ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України (в редакції Закону України від 28.04.2021 № 1423-IX) обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

На даний час саме Київська обласна державна адміністрація є розпорядником земель лісогосподарського призначення, в т.ч. і щодо вилучення земельних ділянок вказаної категорії.

Згідно положень ч. 1 ст. 55 Цивільного процесуального кодексу України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому.

Правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) компетенції, визначеної Конституцією України та Законами України, одного суб`єкта владних повноважень до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного або часткового припинення його компетенції, визначеної Конституцією України та Законами України.

У такому випадку відбувається вибуття суб`єкта владних повноважень із публічних правовідносин. Особливістю публічного правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов`язків, що відбувається із суб`єктами владних повноважень, сама по собі має бути публічною та врегульованою нормами чинного законодавства.

Отже, коли відбувається публічне правонаступництво, вирішальним є встановлення факту переходу повністю або частково функцій від одного суб`єкта владних повноважень до іншого, а не факту державної реєстрації припинення вибулого з публічних правовідносин суб`єкта владних повноважень як юридичної особи.

На адресу суду від представника Кабінету Міністрів України надійшли заперечення на заяву про заміну учасника, в яких зазначає таке:

Відповідно до ч. 8 ст. 122 Земельного кодексу України (в редакції станом на дату виникнення спірних правовідносин) Кабінет Міністрів України передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у випадках визначених ст. 149 цього кодексу, та земельні ділянки дна територіального моря, а також у користування земельні ділянки зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Ч. 9 ст. 149 Земельного кодексу України (в редакції станом на дату виникнення спірних правовідносин) встановлено, що Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні - ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Вказане означає, що за загальним правилом норма права діє стосовно відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто, до певних юридичних фактів застосовується той закон (інший нормативно-правовий акт) під час дії якого вони настали.

Суд під час розгляду справи має застосувати той нормативно-правовий акт, який набув чинності та залишається чинним на момент виникнення та припинення відповідних спірних правовідносин.

Водночас, відповідно до приписів ч. 7 ст. 20 Земельного кодексу України, навіть після набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» зміна цільового призначення земельних ділянок державної та комунальної власності природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення погоджується з Кабінетом Міністрів України.

Прокурор, звертаючись до суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, обґрунтував наявність підстав для представництва, орган, зазначений прокурором як такий, що уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, набув статусу позивача.

Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником), у зв`язку з вибуттям із процесу суб`єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.

При виникненні питання про заміну неналежного позивача необхідною є його згода, за наявності якої він вибуває з процесу, а його місце займає належний позивач. Процесуальні дії, виконані неналежним позивачем, не мають сили для належного, тому розгляд справи розпочинається спочатку. Якщо неналежний позивач дав згоду на його заміну, а належний не бажає вступати в процес, то суд закриває провадження у справі на підставі відмови позивача від позову. Якщо неналежний позивач не погоджується на заміну його іншою особою, то ця особа може вступити у справу як третя особа, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору, про що суд повідомляє таку третю особу.

У змісті клопотання не викладено обставин щодо згоди позивача Кабінету Міністрів України на його заміну та вибуття з процесу. Відповідні докази, які підтверджують таку згоду не додані до клопотання, просить суд у задоволенні заяви відмовити.

Також на адресу суду надійшли письмові пояснення від Державного підприємства «Клавдієвська лісова науково-дослідна станція», що є правонаступником усіх прав і обов`язків Державного підприємства «Клавдієвське лісове господарство», в яких позовні вимоги Першого заступника прокурора Київської області підтримує у повному обсязі, посилаючись на постанову Київського апеляційного суду від 24.09.2019 у справі № 360/469/18, в якій встановлено, що на даний час власниками спірних земельних ділянок є не громадяни (треті особи у справі), а ТОВ «Виробнича фірма «Українська будівельна корпорація».

Представником відповідача подані заперечення на заяву про заміну сторони учасника справи, в яких зазначає наступне:

Провадження у справі відкрито ще 08.09.2020, але матеріали справи не містять доказів звернення Київською обласною прокуратурою до Київської обласної державної адміністрації, до подання позовної заяви по вказаній справі, так само як і не містять такого звернення до Кабінету Міністрів України.

Звернення які б містили повідомлення уповноважених органів державної влади про намір здійснення захисту їх прав прокуратурою відносно спірних земельних ділянок, а отже, існують підстави для застосування ст. 226 ГПК України.

Треті особи в засідання суду не з`явились, письмові пояснення до суду не надали.

Розгляд справи неодноразово відкладався та оголошувались перерви в судових засіданнях.

Заслухавши прокурора та представників сторін, суд встановив:

У поданій заяві прокурор посилається на ст. 55 ЦПК України, а згідно ст. 52 ГПК України встановлено, що у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Під час розгляду даної заяви судом встановлено, що прокурор просить суд замінити Кабінет Міністрів України на його процесуального правонаступника Київську обласну державну адміністрацію.

Суд не вбачає підстав для заміни, оскільки фактично прокурор просить суд замінити позивача 1 без його згоди, посилаючись на перехідні положення Земельного кодексу України в новій редакції від 28.04.2024 № 1423-IX.

Норми Господарського процесуального кодексу України не містять заміну позивача, а надане право позивачу залучити до участі у справі співвідповідача, заміна належного відповідача, тому відповідно до ч. 3 ст. 52 ГПК України, у разі відмови у заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Крім того, суд звертає увагу прокурора, що ним не надано доказів щодо звернення до Київської обласної державної адміністрації та надання згоди або відмови органу звернутися до суду в її інтересах.

Також прокурором подано позов в інтересах Державного підприємства "Клавдієвське лісове господарство".

Стосовно заявлених прокурором вимог в інтересах ДП "Клавдієвське лісове господарство", правонаступником якого є ДП "Клавдієвська лісова науково-дослідна станція", судом встановлено:

Вивчивши на стадії підготовчого провадження матеріали справи та проаналізувавши правову позицію прокурора в обґрунтуванні наявності підстав для здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави, в тому числі, в особі Державного підприємства "Клавдієвське лісове господарство", суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для залишення позову у справі № 911/2558/20 без розгляду в частині вимог заявлених в інтересах державного підприємства, зважаючи на наступне:

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань (ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру").

Вказаним законом прямо заборонено здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній.

В порушення прямої заборони наведеної в абз. 3 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" даний позов заявлений прокурором в інтересах державного підприємства "Клавдієвське лісове господарство" (правонаступником якого є ДП "Клавдієвська лісова науково-дослідна станція"), яке не є органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. Навпаки, визначений прокурором позивач 2 - Державне підприємство "Клавдієвське лісове господарство" згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є державним підприємством, самостійною юридичною особою, з відповідною процесуальною дієздатністю, яка дозволяє самостійно здійснювати захист своїх прав та інтересів в суді.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 906/853/17.

Отже, звертаючись до суду з позовом в інтересах держави в особі Державного підприємства "Клавдієвське лісове господарство" прокурором порушено приписи абз. 3 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", відповідно до яких не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній.

За таких обставин позов Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та Державного підприємства "Клавдієвське лісове господарство" про визнання державних актів на право власності на земельні ділянки недійсними, усунення перешкод у здійсненні Кабінетом Міністрів України права користування та розпорядження земельними ділянками лісогосподарського призначення шляхом їх повернення на користь держави в особі Кабінету Міністрів України з правом постійного користування Державного підприємства "Клавдієвське лісове господарство" із незаконного володіння ТОВ "Виробнича фірма "Українська будівельна корпорація" підлягає залишенню без розгляду.

Прокурором подано заяву про зміну предмета позову, в якій просить суд витребувати на користь держави в особі Кабінету Міністрів України земельні ділянки із незаконного володіння ТОВ "Виробнича фірма "Українська будівельна корпорація" площею 5,1218 га з кадастровим номером 3221087500:02:002:0151, площею 0,2500 з кадастровим номером 3221087500:02:002:0135, площею 0,7500 з кадастровим номером 3221087500:02:002:0137; площею 0,4924 га з кадастровим номером 3221087500:02:002:0138; площею 1,3030 га з кадастровим номером 3221087500:02:002:0150; площею 4,0025 га з кадастровим номером 3221087500:02:002:0227; площею 6,4999 га з кадастровим номером 3221087500:02:002:0226; площею 1,0000 га з кадастровим номером 3221087500:02:002:0141; площею 0,7386 га з кадастровим номером 3221087500:02:002:0142; площею 0,2500 га з кадастровим номером 3221087500:02:002:0149; площею 1,5 га з кадастровим номером 3221087500:02:002:0144, посилаючись на те, що підставою для пред`явлення даного позову слугувало те, що відповідачем набуто у власність спірні земельні ділянки загальною площею 21,9082 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за рахунок земель, що незаконно перебували у власності громадян (третіх осіб) всупереч вимогам Конституції України, Земельного кодексу України та Лісового кодексу України.

Враховуючи правові висновки Верховного Суду, у даному позові вимоги про визнання недійсними рішень та державних актів на право власності на земельні ділянки не є ефективним способом захисту у спірних правовідносинах. Задоволення таких вимог не призведе до безпосереднього відновлення порушених прав позивача, тому згідно ч. 3 ст. 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідачем подані заперечення на заяву про зміну предмета позову, в яких вважає її такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав:

Позовна заява, заявлена прокурором щодо усунення перешкод КМУ права користування та розпорядження земельними ділянками є негаторним позовом з огляду на позовну вимогу п. 2 прохальної частини позову.

Разом з тим у заяві про зміну предмета позову від 29.05.2024 прокурором викладено позовну заяву, що відноситься до віндикаційних позовів. Таким чином, прийняття заяви про зміну предмету позову в частині зміни позовних вимог п. 2 позову призведе до зміни позову з негаторного на віндикаційний, що в свою чергу призведе не лише до зміни предмету позову, а і до зміни його підстав та виникнення нового позову, просить суд відмовити у задоволенні заяви в частині п. 2 прохальної частини.

Відповідно до ч. 3 ст. 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Враховуючи те, що позов залишено без розгляду, суд вважає, що подана заява не підлягає задоволенню.

02.09.2024 відповідачем подане клопотання про призначення експертизи, оскільки долучені прокурором копії документів, на яких невідомо ким здійснені додаткові позначення (кульковою ручкою та кольоровим маркером) - не можуть вважатись документами, що підтверджує дійсні межі земельних ділянок, оскільки неможливо ідентифікувати особу, яка здійснила такі додаткові позначення, її статус та повноваження, а сама форма нанесення меж земельних ділянок в такій формі не передбачена жодними нормативними актами.

Згідно відповіді Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області від 02.04.2024 вих. № 29-10-0.222-3356/2-24, земельні ділянки з кадастровими номерами: 3221087500:02:002:0151; 3221087500:02:002:0135; 3221087500:02:002:0137; 3221087500:02:002:0138; 3221087500:02:002:0150; 3221087500:02:002:0144; 3221087500:02:002:0148; 3221087500:02:002:0141; 3221087500:02:002:0147; 3221087500:02:002:0149; 3221087500:02:002:0142 мають цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд - землі житлової та громадської забудови, а не землі лісового фонду.

Межі населеного пункту с. Пилиповичі встановлено на підставі проекту землеустрою щодо коригування меж с. Пилиповичі Пилиповицької сільської ради Бородянського району Київської області, який розроблений Бородянським регіональним земельно-кадастровим бюро в 2004 році і затверджений Рішенням Київської обласної ради від 27.04.2004 № 183-14-XXIV.

Документи та матеріали стосовно земель Клавдієвського ДЛГ - відсутні.

На даний час матеріали справи містять належні допустимі докази того, що спірні земельні ділянки не відносяться до земель лісового фонду, відповідно до їх цільового призначення.

Разом з тим, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів які б доводили чи спростовували накладення спірних ділянок на землі лісового фонду, а встановлення чи спростування такого твердження безперечно потребує спеціальних знань у сфері землеупорядкування.

Проведення судової земельно-технічної експертизи пропонується доручити Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Прокурор заперечує проти проведення експертизи, оскільки це призведе до затягування розгляду справи.

Представник позивача підтримує заперечення прокурора, вважає, що відсутні підстави для призначення експертизи.

Заслухавши пояснення представників сторін та прокурора суд залишає подане клопотання відповідача без розгляду, т.я. було зазначено вище, позов Першого заступника прокурора Київської області залишено без розгляду, тому відсутні підстави для призначення експертизи.

Керуючись ст. ст. 226, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. Позов Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та Державного підприємства "Клавдієвське лісове господарство" про визнання державних актів на право власності на земельні ділянки недійсними, усунення перешкод у здійсненні Кабінетом Міністрів України права користування та розпорядження земельними ділянками лісогосподарського призначення шляхом їх повернення на користь держави в особі Кабінету Міністрів України з правом постійного користування Державного підприємства "Клавдієвське лісове господарство" із незаконного володіння ТОВ "Виробнича фірма "Українська будівельна корпорація" залишити без розгляду.

2. Копію ухвали направити учасникам провадження та прокурору.

Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржена у строки та в порядку, визначеному § 1 глави 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу підписано 08.10.2024.

Суддя Л.Я. Мальована