Рішення

від 07.10.2024 по справі 911/442/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2024 р. м. Київ Справа № 911/442/24

Господарський суд Київської області у складі судді Смірнова О.Г., розглянувши в письмовому позовному провадженні без виклику представників сторін справу

за позовом: Приватного акціонерного товариства ДТЕК Київські регіональні електромережі (04136, м. Київ, вул. Стеценка, буд. 1-А)

до відповідача: Приватного підприємства Спартак (01014, м. Київ, б-р Лесі Українки, буд. 29, кВ. 58)

про стягнення 947 304, 51 грн.

СУТЬ СПОРУ

Приватне акціонерне товариство ДТЕК Київські регіональні електромережі звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою за вих. №б/н від 19.02.2024 до Приватного підприємства Спартак про стягнення 947 304, 51 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.02.2024 у справі №911/442/24 матеріали позовної заяви Приватного акціонерного товариства ДТЕК Київські регіональні електромережі до Приватного підприємства Спартак про стягнення 947 304, 51 грн. передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Разом з тим, Господарським судом міста Києва була направлена за виключною підсудністю до Господарського суду Київської області вказана вище позовна заява за вих. №б/н від 19.02.2024 Приватного акціонерного товариства ДТЕК Київські регіональні електромережі до Приватного підприємства Спартак про стягнення 947 304, 51 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.03.2024 наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.

Ухвалою суду від 22.04.2024 позовну заяву Приватного акціонерного товариства ДТЕК Київські регіональні електромережі за вих. №б/н від 19.02.2024 залишено без руху в порядку ч. 1 ст. 174 ГПК України.

26.04.2024 через систему Електронний суд від позивача надійшла заява, відповідно до якої усунуто недоліки, які зумовили залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою суду від 21.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

03.06.2024 через систему Електронний суд від відповідача надійшла заява з запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. Відповідач у вказаній заяві просить суд розглянути справу №911/442/24 за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 07.06.2024 заяву відповідача з запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження залишено без задоволення.

10.06.2024 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

У відзиві на позовну заяву відповідач проти позовних вимог заперечує, мотивуючи свою позицію наступним:

- на виконання рішення Господарського суду Київської області від 07.02.2022 у справі №911/2778/21, яке набрало законної сили 20.10.2022, відповідач 01.12.2022 сплатив на рахунок позивача вартість не облікованої електричної енергії у розмірі 2789372, 24 грн., 22009, 29 грн. трьох процентів річних, 8373, 70 грн. інфляційних втрат та 42296, 33 грн. витрат на сплату судового збору;

- обов`язок сплати вказаних вище сум виник у відповідача після набрання законної сили рішення Господарського суду Київської області від 07.02.2022 у справі №911/2778/21, а саме з 20.10.2022;

- оскільки, внаслідок пошкодження пломб на дверцятах комірок 3 та 4 доступу до ТС, не було зафіксовано без облікового використання відповідачем електричної енергії, то відповідно позивач не поніс збитків;

- від початку військової агресії російської федерації проти України та запровадження воєнного стану ПП «Спартак» перебуває у скрутному фінансовому положенні. Згідно фінансової звітності підприємства відповідача, станом на 31.12.2022, збитки останнього становлять 8097000, 00 грн., дебіторська заборгованість 2600100, 00 грн., кредиторська заборгованість 4004000, грн;

- основним видом діяльності відповідача є надання в оренду власного нерухомого майна торгового центру, розташованого у м. Бровари. Водночас, останнім часом, ситуація відповідача значно погіршилась через постійні повітряні тривоги, відключення світла. Частина орендарів змушені припинити свою господарську діяльність і розривати з відповідачем договори оренди. Більшість орендарів вимагають надати їм знижку у розмірі 50% від суми орендної плати. Таким чином, відповідач несе колосальні збитки, у зв`язку з чим не міг тривалий час сплатити 2789372, 24 грн. вартості не облікованої електричної енергії;

- з огляду на очевидну не співмірність заявлених до стягнення сум санкцій у вигляді трьох процентів річних та інфляційних втрат, враховуючи, що не є справедливим, коли наслідки невиконання боржником зобов`язання вочевидь більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов`язання, тому є справедливою необхідність обмежити розмір трьох процентів річних та інфляційних втрат, нарахованих позивачем.

У відзиві на позовну заяву містяться клопотання про зменшення розміру інфляційних втрат та трьох процентів річних на підставі ст. 233 ГК України.

13.06.2023 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив.

У відповіді на відзив позивач зазначає наступне:

- відповідач жодним чином не оспорює викладені в позовній заяві факти та розрахунки, а лише описує позицію ПП «Спартак» при розгляді справи №911/2778/21;

- сплативши вартість не облікованої електричної енергії у розмірі 2789372, 24 грн. не 24.05.2021, як належить, а лише 01.12.2022, відповідач вчинив не добросовісно, прострочивши оплату на 460 днів, позбавляючи позивача можливості користуватися належними йому коштами;

- відповідач діяв всупереч принципу добросовісності та недопустимості зловживання правом, умисно порушив публічний порядок;

- посилання відповідача на необхідність зменшення інфляційних нарахувань та трьох процентів річних, з огляду на ч. 2 ст. 233 ГК України, не має під собою правового підґрунтя, оскільки вказані суми не є штрафними санкціями в розумінні ЦК України та ГК України;

- право суду зменшити загальний розмір відсотків з огляду на висновки Великої палати Верховного суду в постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18 стосуються лише відсотків річних, а не інфляційних нарахувань;

- інфляційні нарахування є прямими збитками позивача, що були нанесені відповідачем, внаслідок прострочення зобов`язання та підтверджені відповідним розрахунком із зазначенням індексу інфляції за кожен місяць періоду прострочення;

- не своєчасна сплата коштів оператору системи розподілу, як підприємству критичної інфраструктури, є грубим порушенням не лише норм матеріального права, але й моральних засад суспільства в цілому.

18.06.2024 від відповідача через систему "Електронний суд" надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких останній, з посиланням на ст. 233 ГК України, просить суд зменшити розмір нарахованих позивачем трьох процентів річних та інфляційних втрат у даній справі.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення 07.10.2024.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд встановив.

Рішенням Господарського суду Київської області від 07.02.2022 у справі №911/2778/21 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Приватного підприємства "Спартак" на користь Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" 2 789 372, 24 грн. вартості необлікованої електричної енергії, 22 009, 29 грн. 3% річних, 8 373, 70 грн. інфляційних, а також 42 296,33 грн. витрат на сплату судового збору.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2022 рішення Господарського суду Київської області від 07.02.2022 у справі №911/2778/21 залишено без змін.

Постановою Верховного суду від 27.12.2022 у справі №911/2778/21 рішення Господарського суду Київської області від 07.02.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2022 у справі №911/2778/21 залишено без змін.

30.12.2022 господарським судом на виконання рішення Господарського суду Київської області від 07.02.2022 у справі №911/2778/21 видано наказ.

Під час розгляду справи №911/2778/21 судом встановлено наступне: «Як вбачається з матеріалів справи, на підставі заяви-приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії ПП "Спартак" приєднався до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії за технічними даними паспорту точки розподілу за об`єктом: ЕІС код - 62Z0293881785515; вид об`єкту - торгівельний центр; адреса об`єкту - м. Бровари вул. В.Чорновала. Споживачу був відкритий особовий рахунок, а саме: № 220077133.

Означеним договором споживача про надання послуг з розподілу електроенергії передбачено, зокрема, наступне:

- згідно із пункт 1.1 Договору він є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу електричної енергії споживачам як послуги оператора системи розподілу. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання Споживача до умов цього Договору згідно з заявою-приєднання, що є Додатком 1 до Договору;

- згідно із пунктом 1.2 Договору умови договору розроблено відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії"та ПРРЕЕ;

- згідно із пунктом 8.6 Договору у разі порушення розрахункового обліку з вини споживача, порушення вимог ПРРЕЕ та інших нормативних документів, споживач сплачує оператору системи вартість необлікованої електроенергії, визначену відповідно до вимог ПРРЕЕ;

- згідно із пунктом 8.7 Договору споживач не несе відповідальності перед оператором системи відповідно до вимог п.8.6. договору, якщо доведе, що порушення виникли з вини оператора системи або внаслідок дії обставин непереборної сили;

- згідно із пунктом 11.1 договір набирає чинності з дня приєднання споживача до умов цього договору і діє протягом одного року, якщо інший термін не зазначено в заяві-приєднання, при цьому, договір вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Також до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (о/р 220077133) сторонами було підписано додатки, а саме: Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, Паспорт точки (точок) розподілу електричної енергії додаток № 2, Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії Споживача додаток 3, Порядок розрахунків додаток 4, Порядок участі споживача в графіках обмеження електроспоживання та графіках відключень додаток 5, Однолінійна схема електропостачання додаток 7, Порядок розрахунку втрат електроенергії в межах споживача додаток 8.

Згідно складеного між оператором системи та споживачем ПП "Спартак" акта розмежування балансової належності електромереж сторони визначили, що розподіл електричної енергії здійснюється по торгівельному центру на розі вул. Київська та вул. В.Чорновола м. Бровари Київської області по нормальній схемі від підстанції (трансформаторного пункту) ЗТП 1710 10/0,4кВ по кабельних/КЛ/, повітряних/ПЛ/ЛЕП,/фідерах/№№: КЛ-10 кВ № 379 РП-39 № 1 к.11; КЛ-10 кВ № 380 РП-39 № 2 к.12. Межа балансової належності зі Споживачем/Точка розподілу Споживачу/Межа експлуатаційної відповідальності сторін встановлені на: вхідних клемах комунікаційних апаратів, встановленого в РУ-10 кВ ЗТП 1710 10/0,4 кВ об`єкту.».

Також, під час розгляду справи №911/2778/21 судом встановлено таке: «Матеріали справи також містять Акт 005601-СОЕ збереження пломб вiд 30.10.2019; Акт 005602-СОЕ збереження пломб від 30.10.2019; Акт 004953-СОЕ обстеження (технічної перевірки) точки розрахункового обліку 100-В від 30.10.2019, Акт № 004954-СОЕ обстеження (технічної перевірки) точки розрахункового обліку 100-В від 30.10.2019.

Згідно вказаних актів споживач прийняв на відповідальне зберігання, зокрема, лічильник № 84056023 та пломби В14451595 та B14451596, які було встановлено на двері доступу до ТС ком. 4.

Судом встановлено, що 24.02.2021 представниками позивача по об`єкту ПП "Спартак" за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. В.Чорновола ТП-1710 за участю представника споживача було проведено перевірку електроустановок та виявлено факт порушення ПРРЕЕ, а саме: порушено пломби В14451595 та B14451596 (розрив), які було встановлено на двері доступу до ТС ком. 4; складено Акт про порушення № К043241 від 24.02.2021.

Правопорушеннями на ринку електричної енергії, зокрема, є пошкодження цілісності пломб, повірочного тавра тощо (пункт 14 частини другої статті 77 Закону України "Про ринок електричної енергії").

Згідно із п.п. 8 п. 5.5.5. ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов`язаний забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об`єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування.».

Разом з цим, під час розгляду справи №911/2778/21 судом встановлено наступне: «Судом встановлено, що за наслідками засідання комісії з розгляду Акта про порушення № К043241 від 24.02.2021 прийнято рішення, оформлене протоколом № 195 від 14.04.2021, щодо розрахунку вартості необлікованої електричної енергії відповідно до пункту 8.4.10 ПРРЕЕ за формулою № 4 за період з 15.10.2020 по 24.02.2021, що становить 2 789 372,24 грн.

При цьому, з вказаного протоколу вбачається, що представник відповідача був присутній на засіданні комісії та зазначила свої пояснення щодо порушення, які полягали у наступному: "факт порушення пломб на дверцятах к.3 міг виникнути при виконанні робіт по відключенню КЛ, яка виходить з РП-39 до ТП-1710 за проханням підрядної організації ПрАТ ДТЕК КРЗ, що проводила роботи в РП-39 по встановленню комірок. Працівники з необережності могли пошкодити пломби на дверцятах для перевірки опору заземлення лінії".

Представник споживача з рішенням комісії не згодна, про що зазначено в протоколі № 195 від 14.04.2021.

Протокол разом з розрахунком величини вартості та розрахункові документи для оплати були вручені представнику після засідання комісії 14.04.2021.

Пунктом 8.2.6 ПРРЕЕ визначено, що на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з 3 уповноважених представників оператора системи.

Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення.

Комісія з розгляду актів про порушення може повторно розглянути акт про порушення в порядку, встановленому цими Правилами, на підставі звернення споживача, на вимогу Регулятора, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, або за рішенням суду. За рішенням оператора системи у зв`язку з отриманням результатів експертизи чи інших даних, які не були відомі на момент ухвалення рішення комісією, але мають суттєве значення, рішення комісії може бути переглянуте у порядку, встановленому цими Правилами, протягом 1 року, починаючи з дня, наступного за днем його прийняття.

Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу.

У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.

Кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи (пункт 8.2.7 ПРРЕЕ).

Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.

Згідно до пункту 8.4.10. ПРРЕЕ у разі виявлення у непобутового споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-5 пункту 8.4.2 цієї глави, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу (Wдоб, кВт·год) розраховується за формулою: Wдоб = P tдоб Кв.

Вартість безобліково спожитої електроенергії у розмірі 2789372,24 грн була зазначена у повідомленні на оплату за квітень від 15.04.2021.

Як вбачається з матеріалів справи, копія протоколу засідання комісії разом з розрахунком вартості необлікованої електроенергії вручена відповідачу 24.04.2021, однак оплата рахунку відповідачем не здійснена.

Докази визнання протиправним та скасування у встановленому порядку рішення комісії з розгляду Акта про порушення № К043241 від 24.02.2021, оформленого протоколом № 195 від 14.04.2021, відсутні.

А тому зазначене рішення підлягає виконанню.

З огляду на наведені обставини, суд дійшов висновку про доведеність та обґрунтованість пред`явленої позовної вимоги щодо стягнення з відповідача 2 789 372, 24 грн вартості необлікованої електричної енергії внаслідок порушення ПРРЕЕ.».

Позивач у позові зазначає, що рішення Господарського суду Київської області від 07.02.2022 у справі №911/2778/21 було виконано відповідачем 01.12.2022, на підтвердження чого долучив до матеріалів справи платіжну інструкцію №1869 від 01.12.2022 на суму 2819755, 23 грн.

Позивач наголошує, що в рішенні Господарського суду Київської області від 07.02.2022 у справі №911/2778/21 судом було встановлено наступне: Оскільки, сума заборгованості 2 789 372,24 грн не сплачена відповідачем у встановлені пунктом 8.2.7. ПРРЕЕ строки, відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання по сплаті нарахувань за необліковану електроенергію починаючи з 24.05.2021 (з врахуванням строку, встановленого в повідомленні на оплату - 30 днів та поштового обігу), позивачем нараховані 22 009,29 грн 3% річних та 8 373,70 грн інфляційних на підставі статті 625 Цивільного кодексу України на суму простроченого грошового зобов`язання за період прострочення з 24.05.2021 по 27.08.2021..

Таким чином, з позовної заяви вбачається, що позивач в своїх розрахунках визначив період початку нарахувань трьох процентів річних та інфляційних втрат саме з 28.08.2021.

Оскільки зобов`язання відповідача припинилось виконанням належним чином лише 01.12.2022, позивач на підставі ст. 625 ЦК України просить суд стягнути з відповідача три проценти річних за період з 28.08.2021 по 30.11.2022 в сумі 105 461, 20 грн. та інфляційні втрати за період з 28.08.2021 по 30.11.2022 в сумі 841 843, 31 грн.

Стаття 526 ЦК України та 193 ГК України, визначають, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору та припинятися виконанням проведеним належним чином згідно ст. 599 ЦК України та ст. 202 ГК України.

Частиною 1 ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частина друга статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Обставини, встановлені рішенням Господарського суду Київської області від 07.02.2022 у справі №911/2778/21, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, як визначено у ч. 4 ст. 75 ГПК України.

За загальним правилом, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України). Водночас стаття 75 ГПК України визначає підстави, з яких ці особи звільняються від обов`язку доказування. Підстави звільнення від доказування можна поділити на три групи:

а) обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом (ч. 1 ст. 75 ГПК України);

б) обставини, визнані господарським судом загальновідомими не потребують доказування (ч. 3 ст. 75 ГПК України);

в) преюдиціальні факти (частини 4, 6 статті 75 ГПК України).

Частиною 1 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 509 ЦК України). Однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України є договори та інші правочини.

Відповідно до загальної норми, передбаченої у статті 526 ЦК України, та спеціальної норми, визначеної у частині першій ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові від 18.10.2011 р. у справі № 48/23 та Верховний Суд України у постанові від 08.11.2010 р. № 3-12г10.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення Господарського суду Київської області від 07.02.2022 у справі №911/2778/21 виконане 01.12.2022.

В пункті 1.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань №14 від 17.12.2013, далі постанова Пленуму, зазначено, що з урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу. З огляду на те, що згадану статтю 625 ЦК України вміщено в розділі 1 книги 5 цього Кодексу - "Загальні положення про зобов`язання", ця стаття застосовується до всіх грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов`язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов`язань.

Відповідно до п. 7.1. вказаної постанови за відсутності інших підстав припинення зобов`язання, передбачених договором або законом, зобов`язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов`язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.

Згідно правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №917/1421/18, оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, право на позов про стягнення інфляційних втрат і процентів річних виникає за кожен місяць із моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем заявлено до стягнення з відповідача три проценти річних та інфляційні втрати, які нараховано останнім на загальну суму основного боргу у розмірі 2 789 372, 24 грн. (стягнутого з відповідача відповідно до рішення Господарського суду Київської області від 07.02.2022 у справі №911/2778/21).

Таким чином, враховуючи те, що доказами, які містяться в матеріалах справи №911/442/24, а саме платіжною інструкцією №1869 від 01.12.2022 на суму 2 819 755, 23 грн., підтверджується, що рішення Господарського суду Київської області у справі №911/2778/21 виконано 01.12.2022, на підставі положень статті 625 ЦК України у позивача виникло право вимагати у відповідача сплатити суму нарахованих інфляційних втрат за час прострочення виконання зобов`язання, а також три проценти річних від основної суми заборгованості.

Відповідач також підтверджує, що він виконав рішення Господарського суду Київської області у справі №911/2778/21 саме 01.12.2022.

З огляду на наведене, нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат, що передбачено ст. 625 Цивільного кодексу України, можуть здійснюватись на суму основного боргу у розмірі 2 789 372, 24 грн., який стягнуто рішенням Господарського суду Київської області у справі №911/2778/21.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру інфляційних втрат та трьох процентів річних, яке міститься у відзиві на позовну заяву та у запереченнях на відповідь на відзив, суд дійшов таких висновків.

Зазначене клопотання мотивовано скрутним матеріальним становищем відповідача, не співмірністю заявлених до стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат, а також тим, що позивачем не було понесено збитків.

Частиною 1 ст. 233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

За ч.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Правовий аналіз зазначених приписів свідчить про те, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов та на розсуд суду.

Згідно із ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (п. 4.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань).

При цьому, відповідно до статті 617 Цивільного кодексу України відсутність у боржника необхідних коштів не вважається випадком, внаслідок якого боржник може бути звільнений від відповідальності.

Тому відсутність коштів у відповідача не може бути підставою для звільнення його від виконання його зобов`язань перед позивачем.

Вказані положення повністю кореспондуються з положеннями частини 2 статті 218 Господарського кодексу України, де зазначено, що непереборною силою, тобто надзвичайними і невідворотними обставинами не вважаються, зокрема, відсутність у боржника необхідних коштів.

З огляду на викладене вище, клопотання відповідача про зменшення розміру трьох відсотків річних та інфляційних витрат не підлягає задоволенню.

Перевіривши надані позивачем розрахунки трьох процентів річних та інфляційних втрат на предмет правильності та обґрунтованості, судом встановлено, що останні здійснено арифметично вірно, та у відповідності до обставин справи та вимог законодавства, у зв`язку з чим вимоги позивача про стягнення 105 461, 20 грн. трьох процентів річних та 841 843, 31 грн. інфляційних втрат є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.ст. 74, 76 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Позивачем доведено суду факт виконання відповідачем рішення Господарського суду Київської області у справі №911/2778/21 лише 01.12.2022. Натомість, відповідач заявлених до нього вимог не спростував.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі Трофимчук проти України Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача Приватне підприємство Спартак.

Керуючись ст. ст. 7, 8, 13, 74, 86, 123, 126, 129, 233, 236, 238, 247-252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов Приватного акціонерного товариства ДТЕК Київські регіональні електромережі до Приватного підприємства Спартак задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства Спартак (01014, м. Київ, б-р Лесі Українки, буд. 29, кВ. 58, код ЄДРПОУ 32629037) на користь Приватного акціонерного товариства ДТЕК Київські регіональні електромережі (04136, м. Київ, вул. Стеценка, буд. 1-А, код ЄДРПОУ 23243188) три проценти річних в сумі 105 461 (сто п`ять тисяч чотириста шістдесят одну) грн. 20 коп., інфляційні втрати в сумі 841 843 (вісімсот сорок одну тисячу вісімсот сорок три) грн. 31 коп. та витрати зі сплати судового збору в сумі 14 209 (чотирнадцять тисяч двісті дев`ять) грн. 57 коп., видавши наказ.

Повний текст рішення складено 07.10.2024.

Суддя О.Г. Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.