Рішення

від 08.10.2024 по справі 914/1762/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.10.2024 Справа № 914/1762/24

Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., за участю секретаря Клим О. Ю., розглянувши матеріали справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька логістична компанія», м. Львів;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід агро трейд плюс», м. Глиняни, Львівський р-н, Львівська обл.;

про стягнення заборгованості в сумі 1 344 373,47 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Бердула Андрій Романович - представник;

від відповідача: не з`явився.

Відводів складу суду та секретарю судового засідання сторонами не заявлено.

Розгляд справи судом.

На розгляд Господарського суду Львівської області поступив позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька логістична компанія» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід агро трейд плюс» про стягнення заборгованості в сумі 1 344 373,47 грн., з яких 690 000,00 грн. основний борг, 533 197,31грн. пеня, 82 526,35 грн. інфляційні втрати, 38 650,12 грн. 3% річних.

Ухвалою суду від 17.07.2024р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 23.07.2024р. Ухвалою суду від 23.07.2024р. підготовче засідання відкладено на 17.09.2024р. Ухвалою суду від 17.09.2024р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 08.10.2024р.

Представник позивача в судове засідання 08.10.2024р. з`явився, надав суду усні пояснення щодо предмета спору, підтримав позовні вимоги.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання 08.10.2024р. не забезпечив, причин неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

В судові засідання відповідач явки повноважного представника не забезпечив, письмового відзиву не подано. Причини неявки, не подання відзиву чи доказів не повідомлено, хоча судом належно виконано обов`язок, щодо повідомлення усіх учасників справи про дату, час та місце розгляду справи, зокрема відповідача, шляхом надіслання ухвал суду в електронній формі до Електронного кабінету відповідача, та оприлюднення в електронній формі в Державному реєстрі судових рішень.

Згідно з частиною 5 та 7 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Ухвала суду від 17.07.2024р. була внесена до АСДС та автоматично направлена в електронний кабінет відповідача 17.07.2024р., та доставлена до електронного кабінету 17.07.2024р. о 17:55год.; ухвала суду від 23.07.2024р. була внесена до АСДС та автоматично направлена в електронний кабінет відповідача 23.07.2024р., та доставлена до електронного кабінету 23.07.2024р. о 18:10.; ухвала суду від 17.09.2024р. була внесена до АСДС та автоматично направлена в електронний кабінет відповідача 17.09.2024р., та доставлена до електронного кабінету 17.09.2024р. о 20:15год.; що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Абзацом 2 зазначеної норми врегульовано, що якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Ухвалу від 17.07.2024р. доставлено до електронного кабінету відповідача 17.07.2024р. о 17:55год., таким чином відповідачу вручено ухвалу в електронному кабінеті підсистеми «Електронний суд» - 18.07.2024р.; ухвалу від 23.07.2024р. доставлено до електронного кабінету відповідача 23.07.2024р. о 18:10., таким чином відповідачу вручено ухвалу в електронному кабінеті підсистеми «Електронний суд» - 24.07.2024р.; ухвалу від 17.09.2024р. доставлено до електронного кабінету відповідача 17.09.2024р. о 20:15год., таким чином відповідачу вручено ухвалу в електронному кабінеті підсистеми «Електронний суд» - 18.09.2024р.

В пунктах 41-42 постанови Верховного Суду від 30.08.2022р. у справі № 459/3660/21 викладена правова позиція, що довідка про доставку документа в електронному вигляді до «Електронного кабінету» є достовірним доказом отримання адресатом судового рішення.

За змістом статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. (Постанова Верховного Суду від 11.12.18р. у справі № 921/6/18.).

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема відповідачу надіслано та доставлено ухвали Господарського суду Львівської області до Електронного кабінету, що підтверджується довідками про доставку електронних листів, а також оприлюднено в електронній формі в Державному реєстрі судових рішень. Отже, судом виконані всі необхідні та можливі заходи, щодо сповіщення усіх учасників про розгляд справи.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Позиції учасників справи.

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між ТзОВ «Галицька логістична компанія» (Продавець, Кредитор, Позивач) та ТзОВ «Захід Агро Трейд Плюс» (Покупець, Боржник, Відповідач) 01 серпня 2022 року було укладено договір № 02/22 купівлі-продажу техніки (Договір), за умовами якого, продавець продає, а покупець купляє техніку, а саме зернозбиральний комбайн CLAAS LEXION 560 2007р. випуску, заводський № 54803500 за ціною 1 050 000,00 грн. (один мільйон п`ятдесят тисяч гривень 00 коп.) (Товар).

Позивач вказує, що відповідно до п.2 договору, покупець зобов`язаний здійснити розрахунок за техніку (товар) не пізніше 30 жовтня 2022 року.

Позивач стверджує, що в повній мірі виконав зобов`язання за договором, що підтверджується відповідним Актом приймання - передачі від 01.08.2022 р. до договору № 02/22 купівлі - продажу техніки від 01.08.2022р., який підписаний сторонами та згідно з яким товар був отриманий покупцем, однак відповідач не виконав в повному обсязі свої зобов`язання та здійснив оплату частково, в розмірі 360000,00грн., а саме 28.02.2023р. сплачено 80 000,00грн., 22.03.2023р. сплачено 180 000,00грн., 05.04.2023р. сплачено 100 000,00грн., відтак розмір боргу становить 690000,00грн.

Позивач зазначає, що у зв`язку з невиконанням покупцем умов договору в частині здійснення ним оплати за придбаний товар, 04 листопада 2022 року направив на його адресу претензію з вимогою виконати умови договору та здійснити оплату, однак станом на дату подання позову відповідач не здійснив оплату за куплену техніку та не виконав передбачене договором зобов`язання.

У зв`язку із неналежним виконання відповідачем зобов`язань в частині оплати товару, позивач нарахував пеню в сумі 533 197,31грн., 3%річних в сумі 38650,12грн. та інфляційні втрати в сумі 82526,35грн.

З огляду на вищенаведене, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 1 344 373,47 грн., з яких 690 000,00 грн. основний борг, 533 197,31грн. пеня, 82 526,35 грн. інфляційні втрати, 38 650,12 грн. 3% річних.

Письмового відзиву чи заперечень відповідачем не подано.

Обставини, встановлені судом.

01.08.2022 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Галицька логістична компанія» (Продавець, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Захід Агро Трейд Плюс» (Покупець, Відповідач) було укладено Договір купівлі-продажу техніки № 02/22 (Договір).

Відповідно до п. 1.1 договору продавець продає, а покупець купує на умовах цього договору техніку, а саме: зернозбиральний комбайн CLAAS LEXION 560 2007р. випуску, заводський № 54803500, бувший у використанні (надалі техніка), за ціною 1 050 000,00 грн. (один мільйон п`ятдесят тисяч грн. 00 коп.) в тому числі ПДВ 175 000,00грн., не пізніше 30 жовтня 2022р. оплата здійснюється в національній валюті шляхом безготівкового переказу.

Згідно з п. 2.1 договору покупець зобов`язаний здійснити розрахунок за техніку (визначену в п. 1.1 цього договору), в сумі 1 050 000,00 грн. (один мільйон п`ятдесят тисяч грн. 00 коп.) не пізніше 30 жовтня 2022 року.

За приписами п. 4.1 договору техніка передається продавцем та приймається покупцем шляхом укладення акта приймання-передачі техніки.

За умовами п. 4.2 договору право власності на техніку (визначену в п. 1.1 цього договору) переходить від продавця до покупця разом із підписанням сторонами акту приймання-передачі техніки.

Відповідно до п. 6.1 договору договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.

Згідно з п. 8.2 договору за невиконання або неналежне виконання умов договору, в тому числі розрахунку за даним договором винна сторона сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен прострочений день виконання зобов`язань.

Договір купівлі-продажу техніки № 02/22 від 01.08.2022р. підписано сторонами, скріплено їх печатками та копію договору долучено до матеріалів справи.

Відповідно до акту приймання передачі від 01.08.2022р. по договору № 02/22 купівлі - продажу техніки від 01 серпня 2022 року продавець передав, а покупець прийняв згідно договору купівлі продажу № 02/22 від 01 серпня 2022 року, техніку, а саме: зернозбиральний комбайн CLAAS LEXION 560 2007р. випуску заводський № 54803500, бувший у використанні. Претензій до продавця щодо якості, комплектації та технічного стану техніки покупець не має. Техніка повністю задовольняє вимоги покупця.

Акт приймання передачі від 01.08.2022р. по договору № 02/22 купівлі - продажу техніки від 01 серпня 2022 року підписано сторонами, скріплено їх печатками та копію акту долучено до матеріалів справи.

На виконання умов договору відповідач частково оплатив придбану техніку в загальному розмірі 360 000,00грн., що підтверджується платіжними інструкціями № 77 від 28.02.2023р. на суму 80 000,00грн., № 79 від 22.03.2023р. на суму 180 000,00грн. та № 85 від 05.04.2023р. на суму 100 000,00грн.

Позивач зазначає, що 31.10.2022р. звернувся до відповідача претензією № 31/10, якою просив до 10 листопада 2022р., провести оплату або повернути зернозбиральний комбайн CLAAS LEXION 560 2007р. випуску заводський № 54803500. Однак, доказів надіслання претензії № 31/10 від 31.10.2022р. суду не представлено.

Позивач стверджує, що відповідач взятих на себе зобов`язань не виконав та заборгованість в сумі 690 000,00грн. не сплатив.

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем обов`язку з оплати придбаного товару позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 533 197,31грн. та 3%річних в сумі 38650,12грн. за період з 31.10.2022 року по 02.07.2024 року, а також інфляційні витрати у сумі 82526,35 грн. за період з листопада 2022р. року по травень 2024 року із врахуванням часткових оплат, відповідно до розрахунку, наведеного у позовній заяві.

Письмового відзиву чи заперечень від відповідача не подано.

Позиція суду.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За умовами ст.525 ЦК України та ст.193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору тощо. Згідно із ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України зобов`язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як передбачено пунктом 1 частиною 1 статті 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Правовідносини між сторонами виникли на підставі укладеного ними договору купівлі-продажу техніки № 02/22 від 01.08.2022р.

Відповідно до п. 1.1 договору продавець продає, а покупець купує на умовах цього договору техніку, а саме: зернозбиральний комбайн CLAAS LEXION 560 2007р. випуску, заводський № 54803500, бувший у використанні (надалі техніка), за ціною 1 050 000,00 грн. (один мільйон п`ятдесят тисяч грн. 00 коп.) в тому числі ПДВ 175 000,00грн., не пізніше 30 жовтня 2022р. оплата здійснюється в національній валюті шляхом безготівкового переказу.

Згідно з п. 2.1 договору покупець зобов`язаний здійснити розрахунок за техніку (визначену в п. 1.1 цього договору), в сумі 1 050 000,00 грн. (один мільйон п`ятдесят тисяч грн. 00 коп.) не пізніше 30 жовтня 2022 року.

Як встановлено судом, позивач передав, а відповідач отримав техніку вартістю 1 050 000,00 грн., що підтверджується підписаним обома сторонами та скріпленим їх печатками актом приймання передачі від 01.08.2022р. по договору № 02/22 купівлі - продажу техніки від 01 серпня 2022 року, копія якого наявна в матеріалах справи.

Однак, відповідач, в порушення умов договору оплатив придбану техніку частково, на суму 360 000,00грн., що підтверджується платіжними інструкціями, копії яких долучено до матеріалів справи.

Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

Станом на день прийняття рішення суду, доказів в спростування вищенаведених обставин не поступало, доказів щодо оплати заборгованості відповідачем не представлено, відтак заборгованість відповідача перед позивачем з основного боргу становить 690 000,00грн.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (ст.610 ЦК України). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).

В силу ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (ст.610 ЦК України). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).

В силу ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором. Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з п. 8.2 договору за невиконання або неналежне виконання умов договору, в тому числі розрахунку за даним договором винна сторона сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен прострочений день виконання зобов`язань.

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Як вбачається із умов договору купівлі-продажу техніки № 02/22 від 01.08.2022р., іншого порядку нарахування пені не встановлено.

Зазначеною нормою права передбачено період часу, за який нараховується пеня, і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. При цьому, умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України строку, за який нараховуються штрафні санкції. Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 07.06.2019р. у справі № 910/23911/16, від 22.08.2019р. у справі № 914/508/17, від 12.03.2020р. у справі № 907/65/18, від 07.06.2019р. у справі № 910/23911/16, від 22.08.2019р. у справі № 914/508/17.

За приписами п. 7 Розділу ІХ «Прикінцеві положення» Господарського кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Позивач на підставі п. 8.2 договору за період з 31.10.2022 року по 02.07.2024 року нарахував відповідачу пеню у розмірі 533 197,31грн. на суму заборгованості із врахуванням часткових оплат, відповідно до розрахунку, наведеного у позовній заяві.

Перевіривши проведені нарахування, судом встановлено, що позивач припустився арифметичної помилки при обрахунку пені, не врахувавши положення ч. 6 ст. 232 ГК України. Відтак, в перерахунку, підставними є вимоги, щодо стягнення пені у розмірі 299 219,18 грн. Тому, врешті вимог щодо стягнення пені, належить відмовити у зв`язку із безпідставністю заявлення.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст.625 ЦК України, позивач нарахував відповідачу 3%річних в сумі 38650,12грн. за період з 31.10.2022 року по 02.07.2024 року та інфляційні витрати у сумі 82526,35 грн. за періоди з листопада 2022 року по червень 2023 року та з вересня 2023 року по травень 2024 року із врахуванням часткових оплат, відповідно до розрахунку, наведеного у позовній заяві. Розрахунок 3% річних наведено у позовній заяві та перевірено судом.

Щодо здійсненого позивачем розрахунку інфляційних втрат суд вважає за необхідне зазначити наступне. Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення становить місяць. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Інфляційні втрати розраховуються шляхом множення суми заборгованості на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка виникла з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу виникла з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

При цьому індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - «дефляція», то це не змінює його правової природи і не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком №1078.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18, від 26.06.2020 у справі № 905/21/19 та від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19. Також, відповідної позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 11.07.2024р. у справі № 910/5349/22 та від 30.07.2019 у справі №913/159/18.

Перевіривши проведені нарахування інфляційних втрат, враховуючи наведені правові висновки щодо методики розрахунку інфляційних втрат, судом встановлено, що в перерахунку, підставними є вимоги, щодо стягнення інфляційних втрат в розмірі 73 284,07грн. Врешті вимог щодо стягнення інфляційних втрат належить відмовити у зв`язку із безпідставністю заявлення.

Відповідно до частин 1, 2 статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Доказів в спростування вищенаведених обставин не поступало, доказів щодо оплати заборгованості відповідачем не представлено.

Згідно із ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч.1 ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Статтею 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що обставини які є предметом доказування у справі судом визнаються встановленими та позовні вимоги до відповідача в частині стягнення 690 000,00грн. основного боргу, пені в розмірі 299 219,18 грн., 38 650,12грн. 3% річних та 73 284,07грн. інфляційних втрат є обґрунтованими, не спростованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню. Врешті позовних вимог належить відмовити у зв`язку із їх необґрунтованістю.

На підставі положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягають відшкодуванню судові витрати в розмірі судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід агро трейд плюс» (80720, Львівська обл., Львівський р-н, місто Глиняни, вул. Львівська, будинок 85, ідентифікаційний код 44807455) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька логістична компанія» (79020, Львівська обл., місто Львів, вулиця Варшавська, будинок 62, квартира 14, ідентифікаційний код 42866414) 690 000,00грн. основного боргу, пеню в розмірі 299 219,18 грн., 38 650,12грн. 3% річних, 73 284,07грн. інфляційних втрат та судовий збір у розмірі 16517,30 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Врешті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет:://reestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено 08.10.24р.

СуддяІванчук С.В.