ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" жовтня 2024 р. м. РівнеСправа № 918/764/24
Господарський суд Рівненської області у складі головуючої судді Бережнюк В.В., розглянувши матеріали справи
за позовом: Свалявської міської ради Закарпатської області
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатзахідтранс"
про: розірвання Договору оренди земельної ділянки та зобов`язання повернути земельну ділянку
Секретар судового засідання Лиманський А.Ю.
Представники сторін не з`явилися.
Суть спору:
Свалявська міська рада Закарпатської області звернулась до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатзахідтранс" про:
- розірвання Договору оренди земельної ділянки від 27.09.2010 року, укладеного з Дусинською сільською радою правноступником якої є Свалявська міська рада Закарпатської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прикарпатзахідтранс" (колишня назва - Дочірнє підприємство "Прикарпатзахідтранс" Південно-Західного відкритого акціонерного товариства трубопровідного транспорту нафтопродуктів), який зареєстрований у Свалявському районному відділі ЗРФ "Центр ДЗК" про що, у Державному реєстрі земель вчинено запис від 27.09.2010 р. № 041025000001 (кадастровий номер земельних ділянок: 2124082307:03:001:0006 загальною площею 14,9636 га та 2124082307:03:001:0008 загальною площею 0,9164 га., що знаходяться за адресою Закарпатська область, Мукачівський район (колишній Свалявський район), с.Росош) цільове призначення для розміщення та експлуатації об`єктів трубопровідного транспорту.
- зобов`язання Товариство з обмеженою відповідальністю "Прикарпатзахідтранс" (колишня назва - Дочірнє підприємство "Прикарпатзахідтранс" Південно-Західного відкритого акціонерного товариства трубопровідного транспорту нафтопродуктів), повернути за актом прийому-передачі Свалявській міській раді Закарпатської області яка є правонаступником Дусинської сільської ради земельну ділянку кадастровий номер 2124082307:03:001:0006 загальною площею 14,9636 га та земельну ділянку кадастровий номер 2124082307:03:001:0008 загальною площею 0,9164 га., що знаходяться за адресою Закарпатська область, Мукачівський район (колишній Свалявський район), с.Росош.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спір виник у зв`язку з порушенням відповідачем умов Договору оренди земельної ділянки від 27 вересня 2010 в частині своєчасної оплати орендної плати.
Неналежне внесення орендної плати орендарями за землю може спричинити завдання певних збитків у сфері фінансування суспільних верств населення.
Позивач посилається на ст.782 ЦК України, за якою наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. Тому просить розірвати Договір оренди земельної ділянки укладений 27 вересня 2010 між Дусинською сільською радою правноступником якої є Свалявська міська рада Закарпатської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прикарпатзахідтранс" (колишня назва - Дочірнє підприємство "Прикарпатзахідтранс" Південно-Західного відкритого акціонерного товариства трубопровідного транспорту нафтопродуктів) який зареєстрований у Свалявському районному відділі ЗРФ "Центр ДЗК" про що, у Державному реєстрі земель вчинено запис від 27.09.2010 р. №041025000001 (кадастровий номер земельних ділянок: 2124082307:03:001:0006 загальною площею 14,9636 га та 2124082307:03:001:0008 загальною площею 0,9164 га., що знаходяться за адресою Закарпатська область, Мукачівський район (колишній Свалявський район), с.Росош) цільове призначення для розміщення та експлуатації об`єктів трубопровідного транспорту та зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Прикарпатзахідтранс» (колишня назва - Дочірнє підприємство «Прикарпатзахідтранс» Південно-Західного відкритого акціонерного товариства трубопровідного транспорту нафтопродуктів) повернути Свалявській міській раді Закарпатської області земельну ділянку: 2124082307:03:001:0006 загальною площею 14,9636 га та 2124082307:03:001:0008 загальною площею 0,9164 га., що знаходяться за адресою Закарпатська область, Мукачівський район (колишній Свалявський район), с.Росош.
Відповідач відзиву у строки і порядку, визначені ухвалою суду від 19.08.2024 року, не надав, вимог не заперечив.
Відтак розгляд справи здійснюється за наявними матеріалами.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 19 серпня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Справу призначено до слухання в підготовчому засіданні на 11 вересня 2024 р. на 11:15 год.
05 вересня 2024 року від представника Свалявської міської ради Закарпатської області Бомбушкар Едуарда Сергійовича надійшло клопотання про участь у судовому засіданні 11 вересня 2024 р. на 11:15 год. у справі в режимі відеоконференції.
Ухвалою від 09.09.2024 клопотання представника Свалявської міської ради Закарпатської області Бомбушкар Едуарда Сергійовича про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції у справі № 918/764/24 задоволено.
Ухвалою від 11.09.2024 підготовче засідання відкладено на 24 вересня 2024 р. на 11:40 год.
23 вересня 2024 року від позивача надійшла заява про проведення підготовчого засідання без участі його представника.
Ухвалою від 24.09.2024 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 08 жовтня 2024 р. на 10:20 год.
08.10.2024 представник позивача у судове засідання не з`явився. Подав заяву від 07.10.2024 про розгляд справи без його участі.
08.10.2024 представник відповідача у судове засідання не з`явився. Причини неявки не повідомив, заяв/клопотань від нього не надходило. Відзив станом на 08.10.2024 до канцелярії суду не надійшов. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч.1 ст.202 ГПК України). Тому суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі представника відповідача за наявними у справі доказами.
Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками процесу, давши правову оцінку доказам, які мають значення для вирішення справи, господарський суд прийшов до наступних висновків.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Судом встановлено, що рішенням Дусинської сільської ради №43 від 30.03.2010 "Про затвердження проекту відведення Земельної ділянки та передачу в оренду" ДП "ПрикарпатЗахідтранс" надано земельну ділянку площею 15,88 га в оренду строком на 25 років, з встановленням орендної плати за використання даної земельної ділянки в розмірі 3% від грошової нормативної оцінки що в грошовій формі складає 10020,28 грн щомісячно та вирішено що ДП "ПрикарпатЗахідтранс" приступає до використання даної земельної ділянки після підписання договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації.
27 вересня 2010 року на підставі вищевказаного рішення, між Дусинською сільською радою правноступником якої є Свалявська міська рада Закарпатської області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прикарпатзахідтранс" (колишня назва - Дочірнє підприємство "Прикарпатзахідтранс" Південно-Західного відкритого акціонерного товариства трубопровідного транспорту нафтопродуктів) (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки.
Договір оренди земельної ділянки зареєстровано у Свалявському районному відділі ЗРФ "Центр ДЗК" про що, у Державному реєстрі земель вчинено запис від 27.09.2010 р. №041025000001.
Згідно пункту 1.1. Договору, орендодавець на підставі рішення 43 позачергової сесії 5-го скликання Дусинської сільської ради від 30 березня 2010 року надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для обслуговування продуктопроводу, наземних споруд, яка знаходиться за абресою: Закарпатська область, Свалявський район, Дусинська с/р, с. Росош.
Відповідно до Розділу 2 Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 15,8800 га, кадастровий номер земельних ділянок: 2124082307:03:001:0006 та 2124082307:03:001:0008 (далі - земельні ділянки).
Договір укладений на 25 років. Після закінчення строку договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк (п. 3.1. Договору).
Пунктом 4.1. Договору оренди визначено, що за оренду земельної ділянки орендна плата вноситься орендарем виключно у грошовій формі у розмірі 10020 грн 28 коп.
Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції (п. 4.2. Договору).
Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.
Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Згідно зі статтею 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки платником орендної плати є орендар земельної ділянки, суб`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.
Отже, Податковий кодекс України визначив обов`язок орендаря сплачувати земельний податок у формі орендної плати.
Неналежне внесення орендної плати орендарями за землю може спричинити завдання певних збитків у сфері фінансування суспільних верств населення.
Обов`язок зі сплати орендної плати є нормативно врегульованим і не може визначатися чи змінюватися та припинятися сторонами договору за власним волевиявленням (висновок у Постанові Верховного Суду України від 11.05.2016 р. у справі №6-824цс16). Довідково: У пункті 1.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» роз`яснено, що орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою, з іншого - є однією з форм плати за землю як загальнодержавного податку на рівні із земельним податком.
Відповідно до п.4.3. Договору, орендна плата вноситься у такі строки не пізніше 20 числа поточного місяця.
Пунктом 5.1. Договору зазначається, що земельна ділянка передається в оренду для обслуговування продуктопроводу, наземних споруд. Цільове призначення земельної ділянки: землі трубопровідного транспорту. Код згідно Українського класифікатора цільового використання землі - 1.14.3 (п.5.2. Договору).
У розділі 6 Договору зазначено, що передача земельної ділянки в оренду здійснюється з розробленням проекту її відведення. Підставою розроблення проекту відведення земельної ділянки є рішення 28 сесії 5 - го скликання Дусинської сільської ради від 16.10.2008 року та рішення 43 позачергової сесії 5-го скликання Дусинської сільської ради від 30.03.2010 року. Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у триденний строк після державної реєстрації цього Договору за актом її приймання - передачі.
У зв`язку з об`єднанням територіальних громад, Дусинська сільська рада Свалявського району Закарпатської області припинила своє існування з 02 березня 2021 року і правонаступником всього майна, прав та обов`язків Дусинської сільської ради стала Свалявська міська рада Закарпатської області.
Згідно до ч. З ст. 8 Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» Об`єднана територіальна громада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків територіальних громад, що об`єдналися, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об`єднаною територіальною громадою.
У разі об`єднання всіх територіальних громад одного району в одну об`єднану територіальну громаду все майно спільної власності територіальних громад такого району є комунальною власністю об`єднаної територіальної громади, а пов`язані з таким майном права та обов`язки належать об`єднаній територіальній громаді з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об`єднаною територіальною громадою.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 712-р визначені адміністративні центри та затверджені території територіальних громад Закарпатської області, зокрема, Свалявської міської ради, до складу якої включені території Свалявської, Дусинської, Стройненської, Тибавської громад Свалявського району Закарпатської області.
Згідно ч. 1. ст. 104 ЦК України визначено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації, у разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників, в даному випадку до Свалявської міської ради Закарпатської області.
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємств та громадських формувань, Дочірнім підприємством «Прикарпатзахідтранс» (код ЄДРПОУ 13990932) змінено організаційно-правову форму на Товариство з обмеженою відповідальністю «Прикарпатзахідтранс».
Факт передачі в оренду земельної ділянки, підтверджується Актом передачі та приймання земельної ділянки від 30.03.2010, який підписано і скріплено печатками орендаря та орендадавця відповідно до якого земельна ділянка в належному стані, без зауважень і претензій (арк.с. 22).
Таким чином, позивач взяті на себе зобов`язання за Договором виконав належним чином і у повному обсязі.
Проте, відповідач допустив прострочення сплати орендних платежів, та станом на 31.07.2024 року, існує заборгованість зі сплати орендної плати за користування земельними ділянками з 01.11.2021 року по 30.06.2023 року, Товариством з обмеженою відповідальністю "Прикарпатзахідтранс" (Код ЄДРПОУ юридичної особи 13990932) перед Сваляською міською радою в розмірі :-133 349,39 заборгованості за 2021 рік; -440 098,32 заборгованості за 2022 рік; -506 109,45 заборгованості за 2023 рік; -310 239,86 заборгованості за 7 місяців 2024 року у загальному розмірі 1 389 797,02 грн.
Виконавчим комітетом Свалявської міської ради направлялись вимоги №778/02-10 від 11.04.2022 року, № 1523/02-10 від 20.07.2022 року та № 1789/02-10 від 22.08.2022 року на адресу ТОВ "Прикарпатзахідтранс" про сплату орендної плати за землю.
Відповідь на дані вимоги на адресу міської ради не надходила, заборгованість на даний час не погашена, що підтверджується інформацією фінансового управління Свалявської міської ради станом на 02.08.2024 за ТОВ "Прикарпатзахідтранс" рахується заборгованість по договору оренди земельної ділянки від 27.09.2010 в загальній сумі 1 389 797,02 грн.
Відповідач свої зобов`язання в частині сплати орендних платежів продовжує не виконувати у встановлений договором строк, то відповідно Відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, що в свою чергу тягне за собою відповідні правові наслідки.
Адже за ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
На момент пред`явлення позову зобов`язання відповідача в частині своєчасності та повноти проведення розрахунків є не виконаними. Заборгованість по орендній платі за використання земельної ділянки за період з 2021 по 2024 рік складає 1 389 797 грн. 02 коп.
За змістом статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.
Пунктом 12.3. Договору передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін; за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
Таким чином позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить, розірвати Договір оренди земельної ділянки укладений 27.09.2010 між Дусинською сільською радою правноступником якої є Свалявська міська рада Закарпатської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прикарпатзахідтранс" (колишня назва - Дочірнє підприємство "Прикарпатзахідтранс" Південно-Західного відкритого акціонерного товариства трубопровідного транспорту нафтопродуктів), який зареєстрований у Свалявському районному відділі ЗРФ "Центр ДЗК" про що, у Державному реєстрі земель вчинено запис від 27.09.2010 р. № 041025000001 (кадастровий номер земельних ділянок: 2124082307:03:001:0006 загальною площею 14,9636 га та 2124082307:03:001:0008 загальною площею 0,9164 га., що знаходяться за адресою Закарпатська область, Мукачівський район (колишній Свалявський район), с.Росош) цільове призначення для розміщення та експлуатації об`єктів трубопровідного транспорту та просить зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Прикарпатзахідтранс" (колишня назва - Дочірнє підприємство "Прикарпатзахідтранс" Південно-Західного відкритого акціонерного товариства трубопровідного транспорту нафтопродуктів), повернути за актом прийому-передачі Свалявській міській раді Закарпатської області яка є правонаступником Дусинської сільської ради земельну ділянку кадастровий номер 2124082307:03:001:0006 загальною площею 14,9636 га та земельну ділянку кадастровий номер 2124082307:03:001:0008 загальною площею 0,9164 га., що знаходяться за адресою Закарпатська область, Мукачівський район (колишній Свалявський район), с.Росош.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів сторін.
Відповідно до ст. 14 Конституції України право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Згідно із ч.2 ст. 4. Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) право на звернення до господарського суду визначено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Згідно ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
В основному Законі України передбачено форми та засоби реалізації права територіальних громад на місцеве самоврядування і вказано, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, якіє обов`язковими до виконання на відповідній території (частина перша статті 144). На основі цього положення Конституції України в Законі визначено, що у формі рішень рада приймає нормативні та інші акти (частина перша статті 59).
Статтею 80 ЗК України закріплено, що суб`єктами права власності на землю, зокрема, є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування - на землі комунальної власності.
Відповідно до ст. 145 Конституції України, права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку.
Земельним кодексом України та Законом України "Про оренду землі" передбачений порядок передачі земельних ділянок в оренду фізичним та юридичним особам.
Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності (ст.93 Земельного кодексу України, ст. 1 Закону України "Про оренду землі").
Підпункт 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначає виключну компетенцію міських рад у вирішенні відповідно до закону питань регулювання земельних відносин. Дана норма закону є одним із засобів забезпечення провідної ролі міських рад як органів міського самоврядування, які покликані представляти відповідні територіальні громади та здійснювати від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування. Виключна компетенція місцевих рад означає, що ніякі інші органи чи посадові особи не мають права приймати рішення з питань, віднесених до виключної компетенції рад.
Відповідно до приписів статті 16 Закону України "Про оренду землі" особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки заяву (клопотання), розгляд якої і надання земельної ділянки в оренду проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, при цьому, сторони укладають договір оренди землі лише у разі згоди орендодавця передати земельну ділянку в оренду.
Згідно з статтею 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками з земель державної та комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Статтею 144 Конституції України встановлено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.
Статтею 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що міські ради правомочні розглядати та вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законам до їх відання.
Частиною 1 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що рада в межах повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Відповідно до Земельного кодексу України і Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вирішення питань щодо передачі земель комунальної власності у власність чи користування, оренду громадянам та юридичним особам є виключним правом міської ради, як суб`єкта права власності па землю.
Статтею 12 Земельного кодексу України визначає повноваження міських рад у галузі земельних відносин на території міст, і пункт "а" передбачає розпорядження землями територіальних громад.
Статтею 71 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що територіальні громади, органи та посадові особи місцевого самоврядування самостійно реалізують надані їм повноваження.
Статтею 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Згідно з частиною 1 статті 122 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Норми Закону України "Про оренду землі" та Земельного кодексу України передбачають обов`язок для особи, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду здійснити певні дії з метою юридичного оформлення права користування земельною ділянкою.
Відповідно до приписів ч. 5 ст. 16, ч. 5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.
Статтею 143 Конституції України передбачено, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.
Згідно із ч. 3, 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", матеріальною основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Частиною 1 ст. 60 даного Закону визначено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, не житлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
Платежі за землю надходять до бюджетів міських, селищних, сільських рад, на території яких знаходяться земельні ділянки. Кошти від плати за землю використовуються на цілі, що визначаються законодавством України. Водночас, ненадходження до бюджету плати за оренду землі створює перешкоди по утворенню та використанню фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення функцій та повноважень державного самоврядування, чим суттєво порушує інтереси держави.
Свалявська міська рада Закарпатськаї області є уповноваженим органом у спірних правовідносинах.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Приписами ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (далі ГК України) передбачено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Аналогічний припис містить ГК України, п. п. 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб`єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно з п. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Договір є обов`язком для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Крім вказаних договірних зобов`язань щодо сплати орендної плати, орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно та в повному обсязі відповідно до ч. З ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (у редакції, що діяла на момент укладення правочину).
Згідно зі ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ст. 286 ГК України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі. Згідно зі ст.193 ГК України та ст. 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України, порушення зобов`язання є його невиконання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Однак, орендар - ТОВ "Прикарпатзахідтранс" систематично допускав порушення умов Договору, згідно з якими він зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Прикарпатзахідтранс", орендар не здійснював оплату за оренду землі за період з 2021 по 2024, в результаті чого, заборгованість з орендної плати ТОВ "Прикарпатзахідтранс" становить 1 389 797,02 грн.
Отже, відповідач взяті на себе зобов`язання згідно умов Договору оренди землі від 27.09.2010 р. належним чином та в повному обсязі не виконав.
Факт наявності заборгованості з орендних платежів станом на час звернення з цим позовом до суду в розмірі 1 379 797,02 грн. підтверджується матеріалами справи.
У частині 1 статті 32 Закону України "Про оренду землі" визначено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Частиною 1 статті 782 Цивільного кодексу України передбачено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
У частині 1 статті 141 Земельного кодексу України становлено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою, зокрема, як систематична несплата земельного податку або орендної плати (пункт "д").
При цьому систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або ініших вимог, що звичайно ставляться.
Тобто систематична (два і більше разів) несплата орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами правочину, в тому числі сплата орендної плати не у повному обсязі (часткове виконання зобов`язання), є підставою для розірвання такого договору.
Враховуючи наведене, під систематичною несплатою орендної плати, відповідно до положень статті 782 Цивільного кодексу України, слід розуміти невнесення наймачем плати за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
Пунктом 12.3. Договору передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін; за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно зі статтею 651 ЦК зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (частина 1). Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (частина 2).
Так, за частиною 2 статті 651 ЦК договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Тож іншими підставами для зміни або розірвання договору в судовому порядку, крім істотного його порушення, відповідно до частини 2 статті 651 ЦК є випадки, встановлені законом або договором, і саме настання таких випадків зумовлює право сторони договору ініціювати в судовому порядку питання зміни чи припинення відповідних договірних правовідносин.
Право сторони договору звернутися до суду з вимогою про розірвання договору за наявності відповідних умов, передбачених договором чи законом, не є тотожнім праву на таке розірвання, а свідчить про наявність спору про розірвання договору, який підлягає вирішенню судом з урахуванням усіх істотних обставин (такий висновок наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2020 у справі N 920/418/19).
Подібні правові висновки викладено в постанові Верховного Суду від 02.05.2018 у справі N 925/549/17, від 06.03.2019 у справі N 183/262/17, від 31.07.2020 у справі N 479/1073/18, від 07.10.2020 у справі N 313/780/19, від 10.02.2021 у справі N 923/1001/19, від 03.08.2022 у справі N 914/374/21.
У постанові від 23.03.2021 у справі N 922/2754/19 Верховний Суд дійшов висновку, що сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена заборгованість в подальшому (після звернення з позовом про розірвання договору).
Верховний Суд у постанові від 10.11.2021 у справі N 175/642/19 вказав, що тлумачення пункту "д" частини першої статті 141 Земельного кодексу України, частини другої статті 651 Цивільного кодексу України свідчить, що несплата орендної плати охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому, ніж визначено договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо). Подібний правовий висновок викладено також у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 у справі N 293/1011/16-ц.
Отже, наявність чи відсутність заборгованості з орендної плати, яка виникла у зв`язку із систематичним порушенням договору оренди щодо сплати орендної плати, що може бути підставою для розірвання такого договору, встановлюється судом саме на момент подання позову про розірвання договору оренди.
Виходячи із системного аналізу наведених положень законодавства та враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення Цивільного кодексу України, слід зазначити, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 Цивільного кодексу України. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, відповідаєзагальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України належать, зокрема, справедливість добросовісність та розумність.
Подібні правові висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від27.11.2018 у справі N 912/1385/17 (провадження N 12-201гс18), постанова Верховного Суду від 10.01.2019 у справі N 904/3953/17, від 22.10.2019 у справі № 923/826/18, від 17.08.2021 у справі N 923/410/20.
Так, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 16 ЦК України).
Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства щодо договору найму, регулюються актами земельного законодавста - ЗК України, Законом України «Про оренду землі».
Орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (стаття 1 Закону України «Про оренду землі»).
Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону України «Про оренду землі»).
Як зазначено в абзаці 4 пункту 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 7 від 16.04.2004 р. "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ", питання про дострокове припинення користування землею на умовах оренди вирішується шляхом пред`явлення позову про розірвання договору.
В пункті 2.20. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України N 6 від 17.05.2011 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" зазначено, що під час вирішення спорів про розірвання договору і оренди земельної ділянки судам слід враховувати, що відповідно до статті 32 Закону України "Про оренду землі", на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених умовами договору, та з підстав, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Згідно із пунктом 2.23. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України N 6 від 17.05.2011 р., розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості по орендній платі, суди мають мати на увазі, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України "Про оренду землі", основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.
Верховний Суд у пункті 38 постанови від 02.05.2018 р. у справі N 925/549/17 дійшов висновку, що сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У зв`язку з тим, що відповідачем допущено систематичну несплата орендної плати за землю, що є порушенням умов договору та частини 1 статті 24 Закону України "Про оренду землі", тому відповідно до частини 1 статті 32 Закону України "Про оренду землі" та частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України існують підстави для припинення Договору оренди землі шляхом його розірвання за рішенням суду і в судовому порядку.
Частиною 1 статті 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Так, у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов' язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором, Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця. У разі невиконання орендарем обов`язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов`язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки (стаття 34 Закону України «Про оренду землі»).
Відповідно до п. 7.1. Договору оренди встановлено обов`язок Орендаря після припинення договору оренди повернути Орендодавцю земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він її одержав в оренду.
Згідно правового висновка Верховного Суду згідно постанови від 26 травня 2020 року у справі № 921/613/17-Г/17 згідно з яким закон пов`язує виникнення права оренди земельної ділянки з моментом державної реєстрації цього речового права, а з моменту реєстрації припинення речового права оренди земельна ділянка вважається повернутою.
У разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі (ч.1 ст.785 Цивільного кодексу України).
Таким чином, враховуючи вищенаведене законодавство, п.п. 7.1., 12.3. Договору, наявні підстави для припинення Договору оренди земельною ділянкою та повернення землі власнику.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 Цивільного Кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Частиною 3 ст. 291 Господарського кодексу України встановлено, що договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.
Таким чином, невиконання відповідачем взятих на себе за умовами Договору оренди земельної ділянки від 27.09.2010 зобов`язань по сплаті орендної плати є підставою для дострокового розірвання Договору.
Згідно із ч. 4 ст. 291 Господарського кодексу України правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.
Згідно із ч. 1 ст. 782 Цивільного Кодексу України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
Статтею 34 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.
Пунктом 7.1. спірного договору сторони погодили, що після припинення дії договору оренди орендар повертає Орендодавчеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.
У зв`язку з тим, що суд дійшов висновку, договір оренди земельної ділянки від 27.09.2010 року підлягає розірванню на підставі ст. 32 Закону України "Про оренду землі", п. "д" ч. 1 ст. 141 ЗК України, ст. 651 ЦК України, як наслідок, суд вважає наявними підстави для повернення майна за договором.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги про розірвання Договору оренди земельної ділянки від 27.09.2010 року, укладеного з Дусинською сільською радою правноступником якої є Свалявська міська рада Закарпатської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прикарпатзахідтранс" (колишня назва - Дочірнє підприємство "Прикарпатзахідтранс" Південно-Західного відкритого акціонерного товариства трубопровідного транспорту нафтопродуктів), який зареєстрований у Свалявському районному відділі ЗРФ "Центр ДЗК" про що, у Державному реєстрі земель вчинено запис від 27.09.2010 р. № 041025000001 (кадастровий номер земельних ділянок: 2124082307:03:001:0006 загальною площею 14,9636 га та 2124082307:03:001:0008 загальною площею 0,9164 га., що знаходяться за адресою Закарпатська область, Мукачівський район (колишній Свалявський район), с.Росош) та зобов`язання повернути Свалявській міській раді Закарпатської області яка є правонаступником Дусинської сільської ради земельну ділянку кадастровий номер 2124082307:03:001:0006 загальною площею 14,9636 га та земельну ділянку кадастровий номер 2124082307:03:001:0008 загальною площею 0,9164 га., що знаходяться за адресою Закарпатська область, Мукачівський район (колишній Свалявський район), с.Росош - є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ст. 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.
Висновки суду.
Беручи до уваги вищенаведене, суд, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, не спростовані відповідачем, у зв`язку з чим підлягають задоволенню
Розподіл судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).
У позовній заяві позивачем зазначено попередній розрахунок судових витрат, що складаються із сплаченого судового збору в розмірі 4 844,80 грн. Також викладено прохання судові витрати покласти на відповідача.
Відповідач попереднього розрахунку судових витрат не подавав.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Тому, судові витрати понесені позивачем у виді судового збору, сплаченого при зверненні до суду з даним позовом на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача у сумі 4 844 грн. 80 коп.
Керуючись ст.ст. 129, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Розірвати Договір оренди земельної ділянки від 27.09.2010 року, укладений з Дусинською сільською радою, правноступником якої є Свалявська міська рада Закарпатської області (89300, Закарпатська облвсть, Мукачівський район, м. Свалява, площа Головна, 1, ЄДРПОУ 04053884) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прикарпатзахідтранс" (колишня назва - Дочірнє підприємство "Прикарпатзахідтранс" Південно-Західного відкритого акціонерного товариства трубопровідного транспорту нафтопродуктів) (33028, Рівненська облість, м. Рівне, вул. Котляревського, буд.18, код ЄДРПОУ 13990932), який зареєстрований у Свалявському районному відділі ЗРФ "Центр ДЗК" про що, у Державному реєстрі земель вчинено запис від 27.09.2010 р. № 041025000001 (кадастровий номер земельних ділянок: 2124082307:03:001:0006 загальною площею 14,9636 га та 2124082307:03:001:0008 загальною площею 0,9164 га., що знаходяться за адресою Закарпатська область, Мукачівський район (колишній Свалявський район), с.Росош) цільове призначення для розміщення та експлуатації об`єктів трубопровідного транспорту.
3. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Прикарпатзахідтранс" (колишня назва - Дочірнє підприємство "Прикарпатзахідтранс" Південно-Західного відкритого акціонерного товариства трубопровідного транспорту нафтопродуктів) (33028, Рівненська облість, м. Рівне, вул. Котляревського, буд.18, код ЄДРПОУ 13990932), повернути за актом прийому-передачі Свалявській міській раді Закарпатської області (89300, Закарпатська облвсть, Мукачівський район, м. Свалява, площа Головна, 1, ЄДРПОУ 04053884), яка є правонаступником Дусинської сільської ради, земельну ділянку кадастровий номер 2124082307:03:001:0006 загальною площею 14,9636 га та земельну ділянку кадастровий номер 2124082307:03:001:0008 загальною площею 0,9164 га., що знаходяться за адресою Закарпатська область, Мукачівський район (колишній Свалявський район), с.Росош.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатзахідтранс" (33028, Рівненська облість, м. Рівне, вул. Котляревського, буд.18, код ЄДРПОУ 13990932) на користь Свалявської міської ради Закарпатської області (89300, Закарпатська облвсть, Мукачівський район, м. Свалява, площа Головна, 1, ЄДРПОУ 04053884) - 4 844 (чотири тисячі вісімсот сорок чотири) грн. 80 коп. - витрат по сплаті судового збору.
5. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 08 жовтня 2024 року.
Суддя Бережнюк В.В.
Суд | Господарський суд Рівненської області |
Дата ухвалення рішення | 08.10.2024 |
Оприлюднено | 10.10.2024 |
Номер документу | 122153081 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин |
Господарське
Господарський суд Рівненської області
Бережнюк В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні