Ухвала

від 08.10.2024 по справі 918/843/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"08" жовтня 2024 р. м. Рівне Справа № 918/843/24

Господарський суд Рівненської області у складі судді Селівона А.О., перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Арма Факторинг" (03045, м. Київ, вул. Новопирогівська, 50, код ЄДРПОУ 32487273)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОД МАЙСТЕР" (33009, м. Рівне, вул. Князя Володимира, 112-а, код ЄДРПОУ 37796780)

про застосування наслідків недійсності правочинів

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Арма Факторинг" (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОД МАЙСТЕР" (далі - Відповідач) про застосування наслідків недійсності правочинів, шляхом зобов`язання повернути у натурі все, одержане на виконання недійсних правочинів.

Ухвалою суду від 23.09.2024 позовну заяву Позивача залишено без руху та встановлено позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня отримання даної ухвали та спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:

- подання до суду доказів здійснення позивачем реєстрації електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі);

- зазначення ціни позову та, виходячи з ціни позову, здійснити сплату судового збору та надати суду відповідні докази сплати судового збору, або мотивоване обґрунтування звільнення від його сплати.

Також заявнику було роз`яснено, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із заявою в порядку частини четвертої статті 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Як вбачається з довідки про доставку електронного листа, ухвалу суду про залишення позовної заяви без руху від 23.09.2024 отримано представником Позивача в електронному кабінеті 24.09.2024, а відтак строк для усунення недоліків сплив 04.10.2024.

Від представника Позивача 03.10.2024 до Господарського суду Рівненської області надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, в якій зазначено:

- ?Стосовно відсутності у позивача зареєстрованого кабінету в систему «Електронний суд» зазначаємо таке.

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 174 ГПК України, обов`язок мати зареєстрований електронний кабінет покладено лише на особу, яка подала позовну заяву, а не на Позивача безпосередньо.

Разом з тим, позовна заява подана представником ТОВ «Арма Факторинг» - адвокатом Поліщуком Олександром Сергійовичем, який діє на підставі договору про надання правової допомоги. Електронний кабінет у Поліщука Олександра Сергійовича наявний. Відтак, у суду відсутні підстави залишати позовну заяву ТОВ «Арма Факторинг» без руху з підстав відсутності у Позивача електронного кабінету, оскільки така позовна заява подана представником ТОВ «Арма Факторинг», який має зареєстрований електронний кабінет??;

- ?Стосовно сплати судового збору зазначаємо таке.

Вимога Позивача про зобов`язання повернути нерухоме майно у зв`язку з припиненням дії визнанням недійсними правовстановлюючих правочинів має немайновий характер, оскільки є вимогою про виконання обов`язку в натурі (повернення належного Позивачу нерухомого майна), об`єктом вимоги є дія зобов`язаної сторони, що не піддається грошовій (вартісній) оцінці, а вирішення спору не вплине на склад майна сторін спору та не змінить власника майна. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду при розгляді справи № 905/105/20.

Відтак, Позивачу слід сплатити судовий збір, як за спір немайнового характеру?.

Водночас суд вважає такі посилання необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогами ГПК України та сталій практиці Верховного Суду з огляду на таке.

Щодо обов`язку юридичної особи (учасник судового процесу) зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), якщо інтереси особи у справі представляє адвокат, який має зареєстрований електронний кабінет, то слід зазначити, що відповідно до частини п`ятої статті 6 ГПК України (у редакції Закону України ?Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами? від 29.06.2023 № 3200-IX) суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС) або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку (абзац перший частини шостої статті 6 ГПК України у редакції Закону України ?Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення обов`язків учасників судової справи? від 19.10.2023 № 3424-IX).

Тобто юридична особа (учасник судового процесу), а також адвокат, який представляє її інтереси, згідно з наведеними приписами цього Кодексу зобов`язані зареєструвати свій електронний кабінет в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі) в обов`язковому порядку.

Вказана правова позиція викладена в ухвалі Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.11.2023 у справі № 920/857/20.

Тобто представником Позивача не враховано вимоги вказаних норм процесуального права та практику Верховного Суду з даного питання.

Що ж до посилань представника Позивача на те, що у даному випадку судовий збір має бути сплачений, як за спір немайнового характеру, то суд зазначає, що такі доводи представника Позивача є безпідставними, оскільки як вбачається з прохальної частини позовної заяви, Позивач звернувся з вимогою про застосування наслідків недійсності правочинів, а саме договору відступлення права вимоги за генеральною кредитною угодою від 28.09.2007 №014/89-07/560, кредитним договором від 28.09.2007 №014/89-07/564 та кредитним договором від 24.11.2009 №014/89-07/1094/980, укладеного Позивачем та Відповідачем 16.12.2016; договору відступлення прав за договором поруки від (від 28.09.2007 №014/89-07/560/2), укладеного Позивачем та Відповідачем 16.12.2016 та договору відступлення прав за договором іпотеки (від 28.09.2007 №014/89-07/560/1), укладеного Позивачем та Відповідачем 16.12.2016, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Багдасаровою О.М., зареєстрований в реєстрі за №1557, шляхом зобов`язання Відповідача (код ЄДРПОУ 37796780, місцезнаходження 33009, Рівненська обл., Рівненський.р-н, м.Рівне, вул.Князя Володимира, буд.112а) передати Позивачу (код ЄДРПОУ 32487273, місцезнаходження 03045, м.Київ, вул.Новопирогівська, 50) усе одержане на виконання вказаних правочинів в натурі, а саме:

- земельну ділянку площею 0,0687га (кадастровий №5610100000:01:029:0555), яка знаходиться за адресою Рівненська обл., м.Рівне, вул.Гайдамацька, 20 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 118337356101);

- земельну ділянку площею 0,0346га (кадастровий №5610100000:01:029:0532), яка знаходиться за адресою Рівненська обл., м.Рівне, вул.Гайдамацька, 20 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 87383156101);

- земельну ділянку площею 0,1840га (кадастровий №5610100000:01:029:0533), яка знаходиться за адресою Рівненська обл., м.Рівне, вул.Гайдамацька, 20 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 47780756101);

- земельну ділянку площею 0,4571га (кадастровий №5610100000:01:029:0534), яка знаходиться за адресою Рівненська обл., м.Рівне, вул.Гайдамацька, 20 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 87524856101);

- земельну ділянку площею 0,1231га (кадастровий №5610100000:01:029:0535), яка знаходиться за адресою Рівненська обл., м.Рівне, вул.Гайдамацька, 20 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 49911956101);

- земельну ділянку площею 0,1130га (кадастровий №5610100000:01:029:0536), яка знаходиться за адресою Рівненська обл., м.Рівне, вул.Гайдамацька, 20 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 50099156101);

- земельну ділянку площею 0,1657га (кадастровий №5610100000:01:029:0537), яка знаходиться за адресою Рівненська обл., м.Рівне, вул.Гайдамацька, 20 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 47904456101);

- земельну ділянку площею 0,3115га (кадастровий №5610100000:01:029:0549), яка знаходиться за адресою Рівненська обл., м.Рівне, вул.Пухова (тепер Кобзарська), 83б (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 168344856101);

- об`єкт нерухомості за адресою Рівненська обл., м. Рівне, вулиця Гайдамацька, будинок 20 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1435641356101);

- об`єкт нерухомості за адресою Рівненська обл., м. Рівне, вулиця Гайдамацька, будинок 20а (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1435641056101);

- об`єкт нерухомості за адресою Рівненська обл., м. Рівне, вулиця Гайдамацька, будинок 20б (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1435638856101).

При цьому Велика Палата Верховного Суду у пунктах 52, 54-57 у постанові від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19 зазначила, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.

Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 907/9/17).

Тобто до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

Предметом позову у даній справі є застосування наслідків недійсності правочинів, шляхом зобов`язання повернути у натурі все, одержане на виконання недійсних правочинів.

Згідно з пунктом 31 постанови Пленуму Верховного суду України ?Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними? від 06.11.2009 № 9 у справах про визнання правочину недійсним без застосування наслідків недійсності судовий збір сплачується як із немайнового спору. У справах про застосування наслідків недійсного (нікчемного) правочину судовий збір сплачується залежно від вартості відшукуваного майна, щодо якого заявляються вимоги. У справах про визнання правочину недійсним із застосуванням наслідків недійсності судовий збір сплачується за загальною сумою всіх вимог.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" від 29.05.2013 № 11 за умови, що позовну вимогу заявлено про визнання правочину недійсним без застосування наслідків такої недійсності, судовий збір сплачується як з немайнового спору. За позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину судовий збір сплачується залежно від вартості майна (суми коштів), стосовно якого (якої) заявлено вимогу. У випадку об`єднання відповідних вимог судовий збір підлягає сплаті з вимог як немайнового, так і майнового характеру.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.04.2019 у справі № 916/368/18.

Згідно з пунктом 2.2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 № 7 судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов`язаннях (у тому числі в зв`язку з вимогами, заснованими на приписах частини п`ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо), - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки такий обов`язок покладається на позивача (в тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у вигляді повернення майна застосовуються з ініціативи господарського суду, наприклад, при визнанні договору недійсним).

Враховуючи викладене, позовна вимога про застосуванням наслідків недійсності правочинів, є вимогою майнового характеру.

Суд також відхиляє посилання заявника на висновки Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладені у справі № 905/105/20, так як правовідносини у вказаній справі та у даній справі не є релевантними, тому що у справі №905/105/20 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду погодилась з доводами прокурора щодо немайнового характеру позовної вимоги про повернення земельної ділянки, оскільки у даному випадку мають місце правовідносини сторін, які врегульовані договором оренди, строк дії якого закінчився, а судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна може визначається з урахуванням вартості спірного майна, лише у позадоговірних зобов`язаннях. Відтак, враховуючи викладене та з огляду на зміст спірних правовідносин, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду дійшов висновку, що позовна вимога прокурора про зобов`язання повернути земельну ділянку у даному випадку має немайновий характер, оскільки є вимогою про виконання обов`язку в натурі (повернення належної орендодавцеві земельної ділянки), об`єктом вимоги є дія зобов`язаної сторони, що не піддається грошовій (вартісній) оцінці, а вирішення спору не вплине на склад майна сторін спору та не змінить власника майна.

При цьому у даній справі (918/843/24) вимогою є застосування наслідків недійсності правочинів, шляхом зобов`язання Відповідача передати Позивачу усе одержане на виконання вказаних правочинів в натурі, що, у свою чергу, узгоджується з позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 09.04.2019 у справі № 916/368/18, а саме, що за позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину судовий збір сплачується залежно від вартості майна (суми коштів), стосовно якого (якої) заявлено вимогу, тобто вимога про застосування наслідків недійсності правочину має майновий характер.

Доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі Позивачем не надано.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Арма Факторинг" не усунуті недоліки позовної заяви, які були зазначені в ухвалі суду від 23.09.2024.

Частиною четвертою статті 174 ГПК України передбачено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Відповідно до частин шостої, сьомої статті 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді. У разі скасування ухвали про повернення позовної заяви та направлення справи для продовження розгляду, суд не має права повторно повертати позовну заяву.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 15.05.2019 у справі "Молдавська проти України" зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.

Оскільки у визначений судом строк Товариством з обмеженою відповідальністю "Арма Факторинг" не усунуто недоліки позовної заяви, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви на підставі частини четвертої статті 174 ГПК України.

При цьому суд вважає за необхідне довести до відома позивача, що відповідно до частини восьмої статті 174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

З огляду на те, що позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Арма Факторинг" від 16.09.2024 надійшла через систему "Електронний суд" (тобто наявна в електронному вигляді), тому не підлягає фактичному поверненню.

Керуючись статтями 174, 234, 235 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву і додані до неї документи повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Арма Факторинг".

Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя А.О. Селівон