Постанова

від 01.10.2024 по справі 921/527/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2024 року

м. Київ

cправа № 921/527/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Волковицька Н. О. - головуючий, Краснов Є. В., Мачульський Г. М.,

секретар судового засідання - Мельникова Л. В.,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Альпо»

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 18.06.2024 у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альпо»

до 1) ОСОБА_1

2) Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Забавської Наталії Володимирівни

про визнання недійсними довіреностей,

(У судове засідання з`явилися: ОСОБА_1, представники: позивача - Авдєєнко В. В., відповідача-2 - Солонин І. Ю.)

У зв`язку із перебуванням суддів Могила С. К. і Случа О. В. у відпустці і відрядженні, для розгляду справи, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.09.2024, визначено колегію суддів: Волковицька Н. О., Краснов Є. В., Мачульський Г. М.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Альпо» (далі - ТОВ «Альпо») звернулося з позовом до ОСОБА_1 та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Забавської Наталії Володимирівни, про визнання недійсними довіреностей, виданих ТОВ «Альпо» та посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Забавською Н.В.

Позов обґрунтований тим, що через уповноважений орган - голову комісії з припинення ОСОБА_1 , ТОВ «Альпо» не виявляло своєї волі на вчинення спірних правочинів, що вбачається з пояснень ОСОБА_1 , витягів з Єдиного реєстру довіреностей від 08.02.2022 про реєстрацію припинення дії оспорюваних довіреностей, висновків судово-почеркознавчої та судово-технічної експертиз. Нотаріусом під час посвідчення оскаржуваних довіреностей були порушені норми закону, що регулюють порядок вчинення нотаріальних дій, оскільки не було встановлено особу, обсяг її повноважень, що підписала довіреності від імені товариства; проігноровано відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо порушення справи №921/301/17-г/11 про банкрутство ТОВ «Альпо», а відтак свідомо внесено завідомо неправдиві відомості до оскаржуваних довіреностей.

2. Фактичні обставини справи, встановлені судами

2.1. Як установили суди попередніх інстанцій і свідчать матеріали справи, 10.07.2003 здійснено державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Альпо» (ідентифікаційний код 32549973), про що 23.03.2005 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вчинено запис №16461200000000666. Місцезнаходженням юридичної особи є місто Тернопіль, вулиця Текстильна, будинок 18.

Відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, розмір статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) ТОВ «Альпо» складає 1385163,00 грн, а його учасниками є: фізична особа ОСОБА_8 (АДРЕСА_4; розмір частки засновника (учасника) - 1246646,70 грн); ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , розмір частки засновника (учасника) - 138516,30 грн). Керівником та представником товариства є ОСОБА_1 , яка також виконує функції голови комісії з припинення.

З Інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №298553465, сформованої 08.02.2022 вбачається, що на підставі рішення Господарського суду міста Севастополя від 07.09.2009 у справі № 5020-12/223 за ТОВ «Альпо» 28.07.2011 зареєстровано право приватної власності на об`єкт незавершеного будівництва - комплекс будівель та споруд 86% готовності, загальною вартістю 7914722,60грн, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Даний об`єкт розміщений на земельній ділянці, площею 0,7000га за кадастровим номером 8536400000:03:005:0012 (реєстраційний номер майна 34252794).

У провадженні Господарського суду Тернопільської області перебувала справа №921/301/17-г/11 про банкрутство ТОВ "Альпо", провадження у справі порушено 26 травня 2017 року за заявою Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Львівської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль». Ухвалою суду від 27 липня 2021 року закрито провадження у справі №921/301/17-г/11 про визнання банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю «Альпо» на підставі п.4 ст.90 Кодексу України з процедур банкрутства (відновлено платоспроможність боржника або погашені всі вимоги кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів).

З матеріалів справи вбачається, що 07.04.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Забавською Н.В. посвідчено та зареєстровано в реєстрі за № 651 довіреність, згідно якої Товариство з обмеженою відповідальністю «Альпо» в особі директора (керівника) ОСОБА_1 , що діяла на підставі статуту та наказу №18 від 27 січня 2010 року уповноважує ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 14.03.2006 РВ Макіївського МУ УМВС України в Донецькій області, на вчинення певних дій від імені товариства.

11.11.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Забавською Н.В. посвідчено та зареєстровано в реєстрі за №1971 довіреність, згідно якої Товариство з обмеженою відповідальністю «Альпо» в особі керівника ОСОБА_1 , що діяла на підставі статуту та наказу №18 від 27 січня 2010 року уповноважує ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий 04.06.2014 РВ у м. Миколаєві УДМС України в Миколаївській області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , на вчинення певних дій від імені товариства.

07.12.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Забавською Н.В. посвідчено та зареєстровано в реєстрі за 2107 довіреність, згідно якої Товариство з обмеженою відповідальністю «Альпо» в особі керівника ОСОБА_1 , що діяла на підставі статуту та наказу №18 від 27 січня 2010 року уповноважує ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , паспорт серії НОМЕР_6 , виданий 5 січня 2000 року Кіровським РВ УМВС України в Кіровоградській області, місто Кіровоград, вулиця Володимирська, будинок 15, на вчинення певних дій від імені товариства.

Факт видачі і оформлення вказаних довіреностей додатково підтверджується повним Витягом з Єдиного реєстру довіреностей № 46921783 від 08.02.2022.

Зі змісту довіреностей вбачається, що позивач уповноважив третіх осіб ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ):

- здійснювати дії по оформленню у власність на ім`я товариства будь-яких об`єктів нерухомого майна у тому числі з часткою в праві власності;

- здійснювати дії по реєстрації права власності (виникнення, зміни, припинення тощо) на ім`я товариства на будь-які об`єкти нерухомого майна, в тому числі частки у праві власності, з правом заповнювати, підписувати та подавати від імені товариства реєстраційні заяви, бланки, формуляри, запити, довідки та всі інші документи будь-якого змісту та правової природи; запитувати та отримувати документи, що підтверджують право власності та державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, їх оригінали, копії та дублікати, оформляти та підписувати всі без винятку документи, необхідні для здійснення/зупинення /припинення реєстраційних дій з відчуження (передачі/переходу/припинення) права власності належного товариству майна та вчиняти всі інші, без винятку дії, необхідні для реєстрації виникнення, зміни або припинення будь-яких майнових прав;

- здійснювати продаж від імені товариства та в його інтересах юридично значущих дій щодо відплатного відчуження нерухомого майна, належного товариству на підставі рішення господарського суду міста Севастополя у справі №5020-12/223 від 7 вересня 2009 року: об`єкту нерухомості незавершеного будівництво, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , що має 86% будівельної готовності та складається з комплексу будівель і споруд: літера «А» будівля недобудованого двоповерхового виставочно-торговельного центру; літера «Б» будівля виробничого цеху; літера «В» будівля АТП; інших споруд №1 (ворота), №2 (підвісна стіна), №3 (сходи), №4 (підпірна стіна), №5 (підпірна стіна), №6 (підпірна стіна), що знаходиться на земельній ділянці за кадастровим номером 8536400000:03:005:0012, в тому числі, але не виключно, будь-якого іншого належного товариству на право власності нерухомого майна.

За довіреністю представнику надається увесь необхідний обсяг повноважень, включаючи зокрема, право бути представником Товариства у всіх без винятку установах, підприємствах, організаціях, незалежно від їх форми власності та підпорядкування (в тому числі, але не виключно в органах державної влади та місцевого самоврядування, в органах виконавчої влади та їх структурних підрозділах будь-якого рівня і будь-якої спрямованості, у фондах, інспекціях, адміністраціях, комісіях, кооперативах, органах нотаріату (нотаріальних конторах); органах податкової служби, органах юстиції (в тому числі органах реєстрації актів цивільного стану), в правоохоронних органах, тощо.

Зміст усіх довіреностей є тотожним; довіреність від 07.04.2021 зареєстрована в реєстрі за №651, довіреність від 11.11.2021 зареєстрована в реєстрі за №1971 та довіреність від 07.12.2021 зареєстрована в реєстрі за №2107.

У довіреностях засвідчено, що такі підписано в присутності приватного нотаріуса Забавської Н.В. від імені ТОВ «Альпо» директором ОСОБА_1 , особу якої встановлено, а також правоздатність та дієздатність товариства, повноваження представника товариства перевірено.

Відповідно до наданих нотаріусом пояснень, на підтвердження повноважень ОСОБА_1. на підписання вказаних довіреностей нотаріусу було представлено протокол №22/12-20 від 22 грудня 2020 року зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Альпо», який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щадко Оксаною Іларіївною, зареєстровано в реєстрі за № 2459, № 2460. Даним рішенням учасники товариства уповноважили директора товариства ОСОБА_1 здійснити від імені та в інтересах ТОВ «Альпо» юридично значущі дії щодо відплатного відчуження нерухомого майна, що належить товариству на праві власності, котре зареєстровано в Реєстрі згідно рішення Господарського суду міста Севастополя, справа №5020-12/223 від 07.09.2009, а саме об`єкту нерухомості (незавершений будівництвом об`єкт, розташований у м. Севатополь, Фіолентовське шосе, що має 86% будівельної готовності та складається з: комплексу будівель і споруд, що складається з літ.А - недобудованого двоповерхового виставочно-торговельного центру, ліб.Б - будівля виробничого цеху, літ.В - АТП, інших споруд №1 (ворота), №2 (підпірна стіна), №3 (сходи), №4 (підпірна стіна), №5 (підпірна стіна), №6 (підпірна стіна) та знаходиться на земельній ділянці за кадастровим номером 8536400000:03:005:0012, номер запису 234.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 13 березня 2023 року у справі №921/454/22, котре набрало законної сили, визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «Альпо» від 22.12.2020, оформлені протоколом №22/12-20.

Ухвалюючи дане рішення суд виходив з обставин того, що загальні збори ТОВ «Альпо» 22 грудня 2020 року не могли відбутися, а протокол зборів учасником товариства ОСОБА_5 не підписувався, оскільки він помер 16.05.2018, що підтверджено витягом з свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 від 25.10.2021. Також судом констатовано ряд порушень вимог чинного законодавства під час проведення зборів учасників ТОВ «Альпо» 22.12.2020.

З долучених до справи матеріалів вбачається, що Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі 16.02.2022 розпочато кримінальне провадження №142022010000000031, за фактом вчинення шахрайських дій щодо ТОВ «Альпо» за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 190, частиною четвертою статті 358 КК України.

У межах зазначеного кримінального провадження, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Забавська Наталія Володимирівна залучена як свідок.

Допитана як потерпіла директор ТОВ "Альпо" ОСОБА_1 повідомила, що вона вищезазначені довіреності не видавала, а особи, зазначені у довіреностях їй не відомі; у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Забавської Н.В. вона ніколи не була; підписи у довіреностях їй не належать.

11.05.2023 на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 26.04.2023 у справі №752/7572/23 (провадження №1-кс/752/3079/23), протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 11.05.2023 з додатком до протоколу (опис речей і документів, які вилучені) старшим слідчим в ОВС СУ ГУНП в АР Крим та місті Севастополі, підполковником поліції Бакуменко В.М. вилучено у приватного нотаріуса Забавської Н.В. оригінали оспорюваних довіреностей від 07.04.2021 (зареєстрована в реєстрі за №651), від 11.11.2021 (зареєстровано в реєстрі за №1971), від 07.12.2021 (зареєстрована в реєстрі за №2107).

В межах даного кримінального провадження на підставі постанови Слідчого управління ГУНП в АР Крим та місті Севастополі Київським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром проведено судово-технічну та судово-почеркознавчу експертизи (постанови про призначення експертиз від 26.07.2023 та від 05.06.2023).

Для виконання експертних досліджень експерту надано: довіреності від 07.04.2021 (зареєстрована в реєстрі за №651), від 11.11.2021 (зареєстровано в реєстрі за №1971), від 07.12.2021 (зареєстрована в реєстрі за №2107); матеріали кримінального провадження із зразками підпису та почерку ОСОБА_1 , а також зразки відтиску печатки ТОВ "АЛЬПО".

Як вбачається з висновку судово-почеркознавчої експертизи № СЕ-19/111-23/29222-ПЧ від 29.06.2023 експертом встановлено, що підписи в графі «підпис» в довіреностях від 07.04.2021 (зареєстрована в реєстрі за № 651), від 11.11.2021 (зареєстровано в реєстрі за №1971), від 07.12.2021 (зареєстрована в реєстрі за №2107) виконано не ОСОБА_1 , а іншою особою. Також експертизою встановлено, що підписи на довіреностях від 07.12.2021 та від 07.04.2021 виконано однією особою, а підпис в графі "підпис" на довіреності від 11.11.2021 виконано іншою особою.

Згідно з висновком судово-технічної експертизи документів №СЕ-19/111-23/39409-ДД від 02.08.2023 експертом встановлено, що відбиток печатки Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬПО» на довіреностях від 07.04.2021 (зареєстрована в реєстрі за №651), від 11.11.2021 (зареєстровано в реєстрі за №1971), від 07.12.2021 (зареєстрована в реєстрі за №2107) нанесений не печаткою ТОВ «АЛЬПО», відтиск якої надано товариством для порівняння. При цьому встановлено, що відбитки печатки ТОВ "Альпо" на довіреностях від 11.11.2021 та від 07.04.2021 нанесені одним кліше, а відбиток печатки ТОВ "Альпо" на довіреності від 07.12.2021 нанесено іншим кліше.

Крім того, як вказує позивач, в ході допиту нотаріуса Забавської Н.В. у межах кримінального провадження №42022010000000031 нею вказано, що при посвідченні довіреності від 07.12.2021 на ім`я ОСОБА_4 , вона не могла пересвідчитись, що довіреність від імені ТОВ "Альпо" підписується саме ОСОБА_1 , оскільки особа, яка підписувала довіреність від імені ТОВ "Альпо" була в медичній масці через необхідність дотримання заходів запобігання поширенню коронавірусу. Крім того, нотаріус вказала, що вона не порівнювала підпис на довіреності, виконаний невстановленою особою від імені ОСОБА_1 , із зразком підпису ОСОБА_1 , що міститься у паспорті, оскільки підпис особи з плином часу змінюється. Також нотаріус зауважила, що не звернула уваги на невідповідність відмітки в паспорті ОСОБА_1 про реєстрацію її місця проживання діючим вимогам, зокрема щодо наявності в реєстраційному записі слова "прописаний", тоді як в реєстраційних записах про місце проживання зазначається інформація не про прописку, а про реєстрацію особи за відповідною адресою. Крім того, нотаріус під час допиту зазначила, що не перевіряла інформацію про дату та місце народження ОСОБА_1. у представленому їй паспорті на ім`я ОСОБА_1 з відомостями про дату та місце народження ОСОБА_1., які містяться в реєстрі актів цивільного стану. Натомість відомості, що зазначені у копіях паспорта ОСОБА_1., які зроблено нотаріусом при посвідченні довіреностей, не відповідають фактичним даним, зазначеним у дійсному паспорті ОСОБА_1 .

У матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували завершення стадії досудового розслідування.

3. Короткий зміст судових рішень у справі

3.1. Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 19.03.2024 позов задоволено частково, визнано недійсною довіреність, видану Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЬПО» та посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Забавською Наталією Володимирівною, 07.04.2021 на ім`я ОСОБА_2 (серії НРА № 250540, НРА № 250541, зареєстровано в реєстрі за №651); визнано недійсною довіреність, видану Товариством з обмеженою відповідальністю та посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Забавською Наталією Володимирівною 11.11.2021 на ім`я ОСОБА_3 ; визнано недійсною довіреність, видану Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЬПО» та посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Забавською Наталією Володимирівною 07.12.2021 на ім`я ОСОБА_4 (серії НРО № 256986, НРО № 256987, зареєстровано в реєстрі за №2107). У задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що нотаріусом Забавською Н.В. при посвідченні даних довіреностей зазначено про встановлення нею особи та про те, що підпис на довіреності вчинено такою особою, тобто ОСОБА_1 , власноручно у її присутності, однак, такі твердження не відповідають фактичним обставинам, встановленим судом. Своїми діями нотаріус порушив вимоги законодавства щодо порядку вчинення нотаріальних дій, а також порушив майнові права товариства.

Щодо позовних вимог до ОСОБА_1 , Суд зазначив, що позов є необґрунтованим та безпідставним, оскільки ОСОБА_1 оскаржувані довіреності не видавала, а особи, що зазначені у довіреностях їй не відомі, у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Забавської Н.В. вона ніколи не була, підписи у посвідчених останньою довіреностях від 07.04.20221 на ім`я ОСОБА_6 , від 11.11.2021 на ім`я ОСОБА_3 та від 07.12.2021 на ім`я ОСОБА_7 їй не належать. Такі доводи підтверджені документально висновком почеркознавчої експертизи.

3.2. Додатковим рішенням від 09.04.2024 у справі № 921/527/23 стягнуто з приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Забавської Наталії Володимирівни 2147,20 грн в судового збору та 20 000 витрат, понесених на професійну правничу допомогу.

3.3. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 18.06.2024 у справі № 921/527/23 рішення суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позову відмовлено.

Постанова аргументована тим, що матеріали справи не містять належних, допустимих доказів на підтвердження заінтересованості нотаріуса при посвідченні довіреностей від 07.04.2021, виданих на ім`я ОСОБА_2 , від 11.11.2021 на ім`я ОСОБА_3 та від 07.12.2021 на ім`я ОСОБА_4 . До матеріалів справи не долучено доказів притягнення нотаріуса до цивільно-правової, кримінальної, адміністративної чи дисциплінарної відповідальності, які б слугували підставою для висновку суду, що своїми діями нотаріус порушив вимоги законодавства щодо порядку вчинення нотаріальних дій.

Враховуючи те, що нотаріус не є учасником цивільних правовідносин між учасниками нотаріальної дії, то висновок місцевого господарського суду про визнання приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Забавської Наталії Володимирівни належним відповідачем у цій справі, є помилковим. Належним відповідачем у цій справі для визнання недійсними довіреностей є повірені (особи, яким видано довіреність), а не нотаріус. Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 12.01.2022 у справі № 201/2760/20.

Оскільки нотаріус є публічною особою, якій державою надано повноваження щодо посвідчення прав і фактів, які мають юридичне значення, та вчинення інших нотаріальних дій з метою надання їм юридичної вірогідності, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про обґрунтування позивачем своїх вимог до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Забавської Наталії Володимирівни. Нотаріус у цій справі може бути лише залучений судом третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Як вбачається з матеріалів досудового розслідування, на підставі оспорюваних довіреностей було відчужено об`єкт незавершеного будівництва - комплекс будівель та споруд 86% готовності, загальною вартістю 7914722,60 грн, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Цей об`єкт розміщений на земельній ділянці, площею 0,7000га за кадастровим номером 8536400000:03:005:0012, право на яке належить позивачу, зазначене не оспорюється жодною із сторін.

Дія оспорюваних довіреностей була припинена 08.02.2022 за заявою ОСОБА_1 , про що свідчать витяги про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей за № 46924042, №46924005 та № 46923909, однак порушене право позивача це не відновило.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1. ТОВ «Альпо звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційного господарського суду і залишити в силі рішення та додаткове рішення суду першої інстанції.

Підставою касаційного оскарження є пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

4.2. У постанові Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №705/3876/18 зазначено, що для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Проте, у спірній постанові суд не вказав, хто саме є належним відповідачем, тобто не зазначив особу, що повинна виконати вимогу позивача.

На думку скаржника, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Забавська Н.В. є належним відповідачем у справі, оскільки саме вона вчинила спірні нотаріальні дії, правомірність яких оспорюється у справі. Обставини, встановлені під час розгляду справи, свідчать про умисне порушення нотаріусом вимог законодавства щодо порядку вчинення нотаріальних дій і про її особисту заінтересованість у посвідченні спірних довіреностей.

У постанові Верховного Суду від 30.06.2021 по справі № 761/40184/16 зазначено, що законодавець передбачає можливість оскарження нотаріальних дій або відмови в їх вчиненні, нотаріальних актів до суду (стаття 50 Закону України «Про нотаріат»). У такому разі позовні вимоги можуть бути пред`явлені безпосередньо до нотаріуса.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі №438/610/14 зроблено висновок, що закріплене у статті 50 Закону України «Про нотаріат» право на оскарження нотаріальної дії може бути реалізоване у тому випадку, якщо звернення з такою вимогою може привести до відновлення порушеного права або інтересу безвідносно до дослідження правомірності дій інших осіб. У порядку цивільного судочинства розглядаються вимоги про оскарження дій нотаріуса лише у разі відсутності спору про право між учасниками цивільних правовідносин.

Оскільки спір по справі зумовлений грубим порушенням нотаріусом порядку вчинення нотаріальних дій під час посвідчення спірних довіреностей, у зв`язку з чим заявлено позов про визнання їх недійсними, у справі не вирішується спір про право, немає інших учасників цивільних правовідносин, зумовлених посвідченням спірних довіреностей, крім позивача, відновлення порушеного права не перебуває у залежності від дослідження правомірності дій інших осіб, позивачем обгрунтовано заявлено позовні вимоги саме до нотаріуса, адже у разі додержання нотаріусом вимог ст. ст. 44, 45, 46-1 Закону України «Про нотаріат», спірні довіреності не були би вчинені.

4.3. У відзиві на касаційну скаргу представник Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Забавської Наталії Володимирівни вказує на безпідставність доводів скаржника та просить залишити без змін оскаржену постанову.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

5.2. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06.03.2023, залишеною без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 21.04.2023 і постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 25.07.2023, закрито провадження у справі № 607/1796/23 за позовом ТОВ «Альпо» до ОСОБА_1 та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Забавської Наталії Володимирівни про визнання недійсними довіреностей.

Суди вказали на те, що враховуючи характер спірних правовідносин, а також наявність між сторонами господарських відносин, між сторонами виник спір щодо здійснення господарської діяльності, а отже, справа підлягає розгляду у порядку господарського судочинства.

5.3.Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Вказаною нормою матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Відтак суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого - вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи

Відповідний правовий висновок викладений у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №705/3876/18, якою обґрунтована касаційна скарга.

5.4. Як слідує зі змісту оскарженої постанови, суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні позову з огляду на те, що позивач звернувся із позовом до неналежного відповідача.

Однак, колегія суддів зауважує, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (згідно із частинами першою, третьою та четвертою статті 202 ЦК України).

Тобто, правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасників правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки. У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети, породжуючи правовий наслідок; правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (частина 3 статті 203 ЦК України).

Отже, порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини 1 статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Слід зазначити, що у частині 1 статті 215, статтях 229 - 233 ЦК України йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц.

Згідно з частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства (частини перша та третя статті 237 ЦК України).

Згідно із частиною четвертою статті 244 ЦК України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами (частина перша статті 246 ЦК України).

За своєю правовою природою довіреність є одностороннім правочином, що укладається у вигляді письмового документа, у якому визначаються повноваження представника. Довіреність свідчить про надання представнику від імені довірителя відповідних повноважень стосовно вчинення правочину, стороною якого є третя особа (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16).

Верховний Суд зазначає, що, вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18.

Згідно з правовою позицією, викладеною у пункті 42 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 у справі № 925/642/19, розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах його позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Однак, з оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції не вбачається з`ясування наведених обставин. Зокрема, попри дослідження судами обставин видачі спірних довіреностей, посилання на заперечення ОСОБА_1 щодо підписання довіреностей, а також на висновки судово-почеркознавчої експертизи № СЕ-19/111-23/29222-ПЧ від 29.06.2023 і судово-технічної експертизи документів №СЕ-19/111-23/39409-ДД від 02.08.2023, апеляційний господарський суд не встановив чи заявлені вимоги, у контексті спірних правовідносин, можуть бути належними та ефективними. Саме у разі встановлення правильного обрання позивачем способу захисту можливо було б встановлювати, що відповідний позов заявлений до неналежних відповідачів.

У кожній справі за змістом обґрунтувань позовних вимог, наданих позивачем пояснень тощо суд має встановити, якого саме результату позивач хоче досягнути унаслідок вирішення спору. Суд розглядає справи у межах заявлених вимог, але, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених процесуальним кодексом. Виконання такого обов`язку пов`язане, зокрема, з тим, що суд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально (постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2021 у справі № 9901/172/20, від 01.07.2021 у справі № 9901/381/20, від 01.02.2022 у справі № 750/3192/14, від 22.09.2022 у справі № 462/5368/16-ц, від 04.07.2023 у справі № 233/4365/18, від 03.04.2024 у справі № 917/1212/21).

Таким чином, саме дослідження і встановлення всіх обставин справи, з урахуванням позицій сторін та обсягу наявних у матеріалах доказів є ключовим для встановлення можливості захистити право позивача у контексті його обґрунтувань.

Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у статтях 73, 74, 76, 77, 86, 236- 238, 282 ГПК України, визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів), з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Для повного і всебічного розгляду справи важливим є встановлення та аналіз сукупного зв`язку зазначених вище обставин, а їх відсутність не дає змогу розглянути спір у відповідності до вимог законодавства та встановити наявність підстав для задоволення чи відмови у задоволенні позовних вимог.

Отже, суд апеляційної інстанції не встановив усіх обставин справи, не дослідив докази, які є важливими у спірних правовідносинах, не врахував практику Верховного Суду, а колегія суддів, з огляду на повноваження, передбачені статтею 300 ГПК України не може самостійно встановлювати відповідні обставини.

У свою чергу, доводи відзиву на касаційну скаргу не спростовують обставин недослідження судом апеляційної інстанції зазначених обставин і не можуть бути підставою для залишення без змін оскарженої постанови.

5.5. У зв`язку із викладеним, оскільки доводи скаржника частково підтвердилися, касаційну скаргу необхідно задовольнити частково, постанову апеляційного господарського суду скасувати і передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1. Відповідно до частин першої, другої, п`ятої статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

6.2. Згідно із пунктом 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.

6.3. Зважаючи на викладене, касаційну скаргу необхідно задовольнити частково, постанову скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

7. Розподіл судових витрат

7.1. З огляду на задоволення частково касаційної скарги та направлення справи на новий розгляд судові витрати, понесені скаржником у зв`язку з розглядом справи у суді касаційної інстанції, підлягають розподілу за результатами вирішення спору.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Альпо» задовольнити частково.

Постанову Західного апеляційного господарського суду від 18.06.2024 у справі № 921/527/23 скасувати, справу передати на новий розгляд до Західного апеляційного господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Волковицька

Судді Є. В. Краснов

Г. М. Мачульський