Рішення

від 23.09.2024 по справі 273/2662/23

БАРАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

БАРАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 273/2662/23

Провадження № 2/273/329/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2024 року м.Баранівка

Баранівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді Самойленко Л.М.,

секретаря судового засідання Муравської М.М.,

прокурора Звягельської окружної прокуратури Мельник І.В. ( в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Баранівка цивільну справу за позовом керівника Звягельської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс-Бекон", про припинення права власності на земельні ділянки шляхом її конфіскації,

УСТАНОВИВ:

У листопаді 2023 року керівник Звягельської окружної прокуратури Житомирської області звернувся до суду в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просив припинити право власності останньої

- на земельну ділянку з кадастровим номером 1820684200:06:000:0068 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 866556518206), площею 0,2312 га;

-на земельну ділянку з кадастровим номером 1820684200:05:000:0138 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 866286418206), площею 2,1815 га;

- на земельну ділянку з кадастровим номером 1820684200:10:000:0152 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 866220518206), площею 4,6249 га;

-на земельну ділянку з кадастровим номером 1820684200:10:000:0228 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 866605518206), площею 0,2258 га

із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які знаходяться на території Мокренської сільської ради Баранівського району Житомирської області (на даний час Дубрівська територіальна громада Звягельського району Житомирської області) шляхом її конфіскації у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачка будучи громадянкою російської федерації, відповідно до свідоцтв про право на спадщину за законом від 03.03.2016 набула право власності на вищезазначені земельні ділянки. Цього ж дня відповідачка зареєструвала ці земельні ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, та на підставі договорів оренди передала в оренду СТОВ "Альянс-Бекон". В порушення вимог ч.4 ст.81 ЗК України ОСОБА_1 упродовж року (з 03.03.2016 по 03.03.2017) після набуття права власності на успадковані земельні ділянки у добровільному порядку вимоги чинного законодавства не виконала, вказані земельні ділянки наразі не відчужені, прокурор вважає, що наявні підстави для їх конфіскації.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

Представники ГУ Держгеокадастру у Житомирській області та третьої особи - СТОВ "Альянс-Бекон" у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Відповідач ОСОБА_1 про місце і час розгляду справи повідомлена згідно з вимогами ст.128, 131 ЦПК України, про що є оголошення на сайті.

З огляду на вказане, суд з урахуванням положень ч. 1 ст. 280, ст. 281 ЦПК України, вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши прокурора, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що відповідачці ОСОБА_1 згідно свідоцтв про право на спадщину за законом від 03.03.2016 року належать земельні ділянки:

-з кадастровим номером 1820684200:06:000:0068 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 866556518206), площею 0,2312 га;

-з кадастровим номером 1820684200:05:000:0138 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 866286418206), площею 2,1815 га;

- з кадастровим номером 1820684200:10:000:0152 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 866220518206), площею 4,6249 га;

-з кадастровим номером 1820684200:10:000:0228 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 866605518206), площею 0,2258 га (а.с.16,17,18,19).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власників на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна вбачається, що датою державної реєстрації за ОСОБА_1 права власності на зазначені вище земельні ділянки є 03.03.2016 (а. с.24-27, 31-33, 34-35, 36).

Листом від 23.08.2023 року №57/5/2-1613 Управління Служби безпеки України в Житомирській області просить керівника Житомирської обласної прокуратури вжити заходи реагування щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які в порушення вищевказаних норм знаходяться у володінні громадян рф та рб, в тому числі відносно земельних ділянок

-з кадастровими номерами: 1820684200:06:000:0068 (площею 0,2312 га), 1820684200:05:000:0138 (площею 2,1815 га), 1820684200:10:000:0152 (площею 4,6249 га), 1820684200:10:000:0228 (площею 0,2258 га), власником яких є громадянка рф ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 , посвідка на постійне проживання серія та номер НОМЕР_2 від 17.03.2015, видавник: 1801) (а.с.28-30).

Відповідно до листа Управління ДМС України в Житомирській області від 08.09.2023 №5484-4146-23 перевіркою обліку УДМС у Житомирській області встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , документована посвідкою на постійне проживання, орган видачі 1801 (а.с.55).

Звягельською окружною прокуратурою 22.09.2023 р. відповідно до вимог ст.23 Закону України «Про прокуратуру» на адресу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області направлено повідомлення про встановлені порушення з метою вжиття належних заходів реагування (а.с.48-51).

Листом від 28.09.2023 №10-6-0.6-3399/2-23 Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області повідомило про неможливість звернення з позовом до суду, у зв`язку із обмеженим фінансуванням та відсутністю коштів для сплати судового збору(а.с.52).

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Такий висновок повністю відповідає позиції, що викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

Таким чином, обґрунтування, наведені прокурором в позові щодо представництва в суді, суд вважає достатніми для його звернення до суду, оскільки порушуються питання захисту інтересів держави, і інші державні органи не здійснили ефективний захист інтересів держави щодо захисту її майнових прав.

Положеннями статей 13,14 Конституції України визначається, що земля та інші природні ресурси є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Правовий режим земельних відносин, порядок і умови набуття та припинення права власності, а також права володіння, користування земельними ділянками визначаються законами.

Відповідно до ст.1 Земельного кодексу України земля в Україні є національним багатством і перебуває під особливою охороною закону.

За змістом положень ст. 41 Конституції України, ст. ст.319, 321 ЦК України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом.

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Особливості правових підстав набуття та припинення права власності на об`єкти нерухомого майна іноземцями (особами без громадянства) визначені і нормами Закону України «Про міжнародне приватне право», положеннями Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 38 Закону України «Про міжнародне приватне право» (далі Закон), право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачено законом. Належність майна до нерухомих або рухомих речей, а також інша класифікація майна визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться.

Згідно з ч.1 ст.39 даного Закону виникнення та припинення права власності та інших речових прав визначається правом держави, у якій відповідне майно перебувало в момент, коли мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для виникнення або припинення права власності та інших речових прав, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Відповідно до ст.378 ЦК України право власності особи на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ч.2 ст.373 ЦК України право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Згідно ч.1, 2, 4 ст.374 ЦК України суб`єктами права власності на землю (земельну ділянку) є фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади. Іноземці, особи без громадянства можуть набувати право власності на землю (земельні ділянки) відповідно до закону. Права та обов`язки суб`єктів права власності на землю (земельну ділянку) встановлюються законом.

Згідно п.а ч.1 ст.80 Земельного кодексу України суб`єктами права власності на землю є громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності.

Згідно з ч.3 ст.81 Земельного кодексу України іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі:

а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;

б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності;

в) прийняття спадщини.

Проаналізувавши положення ст.81 Земельного кодексу України можливо зробити висновок, що іноземні громадяни та особи без громадянства можуть набувати право власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення на підставі цивільно-правових угод та прийняття спадщини, а на землі сільськогосподарського призначення лише шляхом прийняття спадщини, інших підстав для отримання земель сільськогосподарського призначення у власність даною категорією громадян не передбачено.

З системного аналізу норм земельного законодавства можна зробити висновок, що землі сільськогосподарського призначення на постійній основі можуть належати тільки громадянам України.

Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації таких прав.

Статтею 22 ЗК України визначено, що землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. До земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Згідно пункту «е» ч.1 ст.140 Земельного кодексу України, однією з підстав примусового припинення права власності на земельну ділянку є не відчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.145 ЗК України якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може набуватися нею у власність, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права. У разі якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

Таким чином, громадянка російської федерації ОСОБА_1 03.03.2016 в порядку спадкування набула право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровими номерами: 1820684200:06:000:0068 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 866556518206), площею 0,2312 га, 1820684200:05:000:0138 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 866286418206), площею 2,1815 га, 1820684200:10:000:0152 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 866220518206), площею 4,6249 га, 1820684200:10:000:0228 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 866605518206), площею 0,2258 га, державна реєстрація права власності на які проведена 03.03.2016, які у встановленому законом порядку протягом року не відчужила, володіє до цього часу, що є порушенням вимог земельного законодавства.

Відповідно до п.в ч.1 ст.143 ЗК України примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі конфіскації земельної ділянки.

Також п.10 ч.1 ст.346 ЦК України передбачено, що право власності припиняється у разі конфіскації.

Частиною 1 ст.348 ЦК України встановлено, що якщо з підстав, що не були заборонені законом, особа набула право власності на майно, яке за законом, який був прийнятий пізніше, не може їй належати, це майно має бути відчужене власником протягом строку, встановленого законом. Якщо майно не відчужене власником у встановлені законом строки, це майно з урахуванням його характеру і призначення за рішенням суду на підставі заяви відповідного органу державної влади підлягає примусовому продажу. У разі примусового продажу майна його колишньому власникові передається сума виторгу з вирахуванням витрат, пов`язаних з відчуженням майна.

Частиною 5 ст.41 Конституції України встановлено, що конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Пунктом 10 ч.1 ст.346 Цивільного кодексу України визначено конфіскацію як одну з підстав припинення права власності.

Аналіз вищевказаних норм дає підстави для висновку, що законом передбачений чіткий обов`язок іноземця чи особи без громадянства відчужити земельну ділянку сільськогосподарського призначення протягом 1 року з дня набуття права власності на неї. Вказана норма є імперативною та не передбачає винятків. У випадку не відчуження такої земельної ділянки іноземцем чи особою без громадянства у встановлений законом строк, така земельна ділянка підлягає конфіскації на користь держави.

Звернення прокурора з вказаним позовом є законним, оскільки ст.131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» наділено прокурора правом на звернення до суду за захистом інтересів держави у випадку коли захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. Таке звернення беззаперечно переслідує «суспільний», «публічний» інтерес, оскільки реагування прокурора у даному разі спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання законності використання іноземним громадянином земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яке відбувається з грубим порушенням вимог чинного законодавства.

У відповідності до ч.4 ст.145 ЗК України, конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.

Статтею 153 ЗК України передбачено, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України. У випадках передбачених цим Кодексом та іншими законами України, допускається викуп земельної ділянки. При цьому, власникові земельної ділянки відшкодовується її вартість.

Враховуючи, що ОСОБА_1 не дотримано передбаченої земельним законодавством процедури щодо відчуження набутих у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення протягом року, а тому право власності відповідача на вказані земельні ділянки необхідно припинити шляхом їх конфіскації.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов прокурора є обгрунтованим й підлягає задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги керівника Звягельської окружної прокуратури в інтересах держави задоволено у повному обсязі, в силу ст.141 ЦПК України з відповідача на користь Житомирської обласної прокуратури слід стягнути 2743,06 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 211, 223, 263-265, 280 - 289, 354, 355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов керівника Звягельської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс-Бекон", про припинення права власності на земельні ділянки шляхом її конфіскації задовольнити.

Припинити право власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , посвідка на постійне проживання серія та номер НОМЕР_2 від 17.03.2015, видавник: 1801) на земельну ділянку з кадастровим номером 1820684200:06:000:0068 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 866556518206), площею 0,2312 га із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Мокренської сільської ради Баранівського району Житомирської області (на даний час Дубрівська територіальна громада Звягельського району Житомирської області) шляхом її конфіскації у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області.

Припинити право власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , посвідка на постійне проживання серія та номер НОМЕР_2 від 17.03.2015, видавник: 1801) на земельну ділянку з кадастровим номером 1820684200:05:000:0138 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 866286418206), площею 2,1815 га із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Мокренської сільської ради Баранівського району Житомирської області (на даний час Дубрівська територіальна громада Звягельського району Житомирської області) шляхом її конфіскації у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області.

Припинити право власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , посвідка на постійне проживання серія та номер НОМЕР_2 від 17.03.2015, видавник: 1801) на земельну ділянку з кадастровим номером 1820684200:10:000:0152 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 866220518206), площею 4,6249 га із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Мокренської сільської ради Баранівського району Житомирської області (на даний час Дубрівська територіальна громада Звягельського району Житомирської області) шляхом її конфіскації у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області.

Припинити право власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , посвідка на постійне проживання серія та номер НОМЕР_2 від 17.03.2015, видавник: 1801) на земельну ділянку з кадастровим номером 1820684200:10:000:0228 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 866605518206), площею 0,2258 га із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Мокренської сільської ради Баранівського району Житомирської області (на даний час Дубрівська територіальна громада Звягельського району, Житомирської області) шляхом її конфіскації у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , посвідка на постійне проживання серія та номер НОМЕР_2 від 17.03.2015, видавник: 1801) на користь Житомирської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02909950, Держказначейська служба України, м.Київ, МФО 820172, р/р НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 2743 (дві тисячі сімсот сорок три) грн.06 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає чинності, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текстрішення складено 02.10.2024.

Суддя Людмила САМОЙЛЕНКО