Ухвала

від 19.08.2024 по справі 369/13496/24

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/13496/24

Провадження №2/369/7102/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.08.2024 року м. Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Пінкевич Н.С., вивчивши матеріали позовної заяви Боярської міської ради до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмонтажгаз» про стягнення коштів, -

в с т а н о в и в:

У серпні 2024 року позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом просив суд:

-стягнути з ОСОБА_1 на користь Боярської міської ради безпідставно збережені грошові кошти у сумі 492581,40 грн.;

-стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмонтажгаз» на користь Боярської міської ради безпідставно збережені грошові кошти у сумі 685706,39 грн..

Суддя, вивчивши матеріали позовної заяви та долучені до позову докази на предмет дотримання позивачем вимог цивільного процесуального законодавства щодо форми та змісту позовної заяви, приходить до наступних висновків.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. (ч.1ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України)

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. (ст. 5 Цивільного процесуального кодексу України)

Згідно із частиною першою ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Вирішуючи питання про юрисдикцію спору, необхідно з`ясувати, зокрема, характер спірних правовідносин, а також суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне.

По-друге, таким критерієм є суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Разом з тим, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду, особа (позивач) наводить у позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес, ким воно порушено та спосіб його захисту.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення особи до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. Так, під предметом позову розуміється матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів, а підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Виходячи з положень ст.188Цивільного процесуальногокодексу України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

При цьому об`єднанню підлягають вимоги, які пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.

Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Згідно ч. 5 ст.188ЦПК не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.

Наслідки порушення правил об`єднання в одне провадження кількох вимог у загальному порядку передбачені п. 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, згідно якому заява повертається у випадках, коли порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу: похідні позовні вимоги, множинність позовів чи сторін, крім вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом, та вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судами; коли суд відповідно до ч. 6 ст. 188 до початку розгляду справи по суті роз`єднує позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання цивільного судочинства).

У постанові від 05 червня 2019 року у справі №908/1568/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що з дати набрання чинності ГПК України в редакції Закону Українивід 03жовтня 2017року №2147-VIII"Провнесення зміндо Господарськогопроцесуального кодексуУкраїни,Цивільного процесуальногокодексу України,Кодексу адміністративногосудочинства Українита іншихзаконодавчих актів" одним із критеріїв віднесення справ до господарської юрисдикції визначено наявність між сторонами саме господарських правовідносин, а також впроваджено підхід щодо розмежування юрисдикції судів залежно від предмета правовідносин, а не лише від суб`єктного складу сторін.

Велика Палата Верховного Суду також неодноразово зазначала, що під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, обставин у справі.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 зі справи № 912/1856/16, від 14.05.2019 зі справи № 910/11511/18.

Згідно з ч. 2 ст.4ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За змістом п.3 ч.1 ст.20ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Позивач звертаючись до суду з даним позовом пред`явив позовні вимоги, які підлягають розгляду в порядку цивільного та господарського судочинства.

Відповідно до вимог п.2 ч.4 ст.185 ЦПК України заява повертається у випадку, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог, про що постановлюється ухвала.

За встановлених обставин, суддя приходить до висновку про наявність підстав для повернення позивачу позовної заяви за позовом Боярської міської ради до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмонтажгаз» про стягнення коштів, оскільки позивачем одночасно заявлено вимоги, які розглядаються за правилами цивільного та господарського судочинства, об`єднання цих вимог в одному провадженні є недопустимим в силу положень цивільного процесуального законодавства, оскільки передбачає інший порядок розгляду такої категорії справ та дотримання певної форми звернення з такими вимогами до суду, що зумовлює застосування положень п.2 ч.4 ст.185 ЦПК України.

Відповідно до ч.7ст.185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Враховуючи викладене та керуючись п.2 ч.4 ст. 185, ст. 259-260, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,-

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву Боярської міської ради до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмонтажгаз» про стягнення коштів повернути позивачу.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ