Ухвала

від 20.09.2024 по справі 369/3783/24

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/3783/24

Провадження №2/369/4456/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.09.2024 року м. Київ

Києво - Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Пінкевич Н.С.,

при секретарі Соловюк В.І.,

за участі позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника третьої особи Панчук Ю.В. ,

представника третьої особи Філіпчук О.В. ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Києві клопотання представника третьої особи ОСОБА_5 - адвоката Панчук Юрія Валентиновича про закриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Боярської міської ради треті особи ОСОБА_5 , Служба у справах дітей Боярської міської ради про оскарження рішення та визначення місця проживання дитини, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні суду перебуває вищевказана цивільна справа.

У підготовчому судовому засіданні представник третьої особи адвокат Панчук Ю.В. заявив клопотання про закриття провадження з підстав, що дані вимоги підлягаю розгляду в порядку адміністративного судочинства.

У підготовчому судовому засіданні представник позивача заперечував щодо закриття провадження.

У підготовчому судовому засіданні представник служби у справах дітей Боярської міської ради - Філіпчук О.В. щодо даного клопотання поклалась на розсуду суду.

Інші учасники у підготовче судове засідання не з`явилися, повідомлялись належним чином.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності.

Розмежуванням до юрисдикції якого суду має звернутися особа є питання за вирішенням яких така особа звернулась до суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06 листопада 2019 року у справі №756/4477/18 зазначала, що якщо особа стверджує про порушення її прав наслідками, що спричинені рішенням суб`єкта владних повноважень, яке вона вважає неправомірним, і такі наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних прав або інтересів цієї особи чи пов`язані з реалізацією нею майнових або особистих немайнових прав чи інтересів, то визнання незаконним вказаного рішення і його скасування є способом захисту відповідних цивільних прав та інтересів.

Спірні правовідносини виникають з приводу реалізації та захисту особистих немайнових прав та інтересів особи та її дітей, гарантованих Сімейним кодексом України.

Подібні висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 352/536/17, від 13 червня 2018 року у справі № 500/6325/17, від 04 липня 2018 року у справі № 496/4271/16-а, Верховного Суду від 01 липня 2020 року у справі № 522/23095/16-а, Верховного Суду від 26 травня 2022 року у справі № 947/5258/21 (провадження №61-17396св21).

30 листопада 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 523/11247/19, провадження № 61- 5950св22 (ЄДРСРУ № 107586046) досліджував питання щодо юридичних наслідків висновку органу опіки та піклування.

Частинами четвертою-шостою статті 19 СК України передбачено, що при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи .

Аналіз наведеної норми права свідчить про те, що висновок органу опіки та піклування щодо розв`язання спору є дорадчим документом та не тягне за собою виникнення будь-яких прав чи обов`язків для суб`єктів відповідних правовідносин і не має обов`язкового характеру.

Подібний правовий висновок викладений у Постанові Верховного Суду від 16 лютого 2022 року справа № 742/710/19.

Вищевказані висновки касаційного суду мають бути враховані при вирішенні справи по суті щодо взагалі наявності підстав для оскарження такого висновку органу опіки та піклування. В той же час вищевказані висновки додатково обґрунтовують можливість розгляду даного питання саме і порядку цивільного судочинства.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що клопотання представника третьої особи ОСОБА_5 - адвоката Панчук Юрія Валентиновича про закриття провадження не підлягає задоволенню, оскільки спірні правовідносини підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 19 СК України, 255 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника третьої особи ОСОБА_5 - адвоката Панчук Юрія Валентиновича про закриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Боярської міської ради треті особи ОСОБА_5 , Служба у справах дітей Боярської міської ради про оскарження рішення та визначення місця проживання дитини, - відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її отримання шляхом подання апеляційної скарги.

Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ