Ухвала
від 29.08.2024 по справі 757/38441/24-ц
ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/38441/24

У Х В А Л А

29 серпня 2024 року м. Київ

Суддя Печерського районного суду м. Києва Гуртова Т. І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до його подання,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту - заявник) звернувся до Печерського районного суду м .Києва із заявою про забезпечення позову до його подання, сторони, які можуть набути статус учасника справи: відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕК «АГЕНТ», предмет позову - визнання права власності на автомобіль.

Відповідно до поданої заяви просив накласти арешт на автомобіль марки BMW модель 330Е, 2017 р.в., VIN: НОМЕР_1 , транзитний номер НОМЕР_3.

Заява обґрунтована тим, що 26.06.2023 р. він уклав з ТОВ «ТЕК «Агент» договір купівлі-продажу №0481 від 26.06.2023р. на покупку з США автомобіля марки BMW модель 330Е, 2017 р.в., транзитний номер НОМЕР_3. Проте, у заявника є побоювання, що ТОВ «ТЕК «Агент» може вжити заходів для відчуження належного їм майна з метою утруднення (унеможливлення) виконання рішення суду, оскільки ТОВ «ТЕК «Агент» має можливість розпорядитись своїм майном у будь-який час на власний розсуд. У зв`язку з наведеним, заявник звернувся до суду з вказаною заявою.

Так, відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

З урахуванням наведеного, сторони в судове засідання не викликались, оскільки суд дійшов висновку про розгляд вказаної заяви за їх відсутності відповідно до положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України.

При цьому, фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалось відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши заяву про забезпечення позову та надані до неї документи, дійшов висновку.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Такої позиції притримується Верховний Суд у своїй Постанові 17 жовтня 2018 року, справа № 183/5864/17-ц (провадження № 61-38692св18).

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 ст. 150 ЦПК України).

Вказана норма імперативно встановлює, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позовними вимогами.

Cпівмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (п.3-4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року N 9).

При цьому, згідно з ч. 1, 2 ст. 151 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, зокрема, у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Так, судом установлено, що 26.06.2023 р. заявник уклав з ТОВ «ТЕК «Агент» договір купівлі-продажу №0481 від 26.06.2023р. на покупку з США автомобіля марки BMW модель 330Е, 2017 р.в., VIN: НОМЕР_1 , транзитний номер НОМЕР_3. За автомобіль була сплачена сума в розмірі 440 850 (чотириста сорок тисяч вісімдесят п`ятдесят ) грн, що підтверджує видаткова накладна №259 від 27.06.2023р.

В жовтні 2023 року ТОВ «ТЕК «АГЕНТ» видав невідомій особі договір купівлі-продажу №0481 від 26.06.2023р. на покупку автомобіля марки BMW модель 330Е, 2017 р.в.

Як зазначає заявник, цей договір, який з`явився в жовтні 2023 виявився ідентичним з договором, який він уклав ще 26.06.2023р.

На даний час місцезнаходження автомобіля марки BMW модель 330Е, 2017 р.в., транзитний номер НОМЕР_3 невідомо.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішення від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У постановах Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 909/835/18, від 19 травня 2022 року у справі № 619/2293/21 (провадження № 61-15440св21) зазначено, що повинен бути наявним зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Також, згідно з вказаних висновків, відповідно до статей 317, 329 ЦК України, ТОВ «ТЕК «Агент» як власник вище вказаного рухомого майна має усі повноваження щодо розпорядження цим майном в будь-який час на свій розсуд.

Суд, дослідивши матеріали поданої заяви, враховуючи підстави, предмет позову, який стосується визнання права власності на автомобіль, дійшов висновку про те, що невжиття такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на автомобіль, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а також унеможливити ефективний захист прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернеться до суду.

Враховуючи наведене, заява про забезпечення позову щодо накладення арешту на автомобіль є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню. При цьому, вказаний захід забезпечення позову є співмірним із заявленими вимогами.

При цьому, встановлення чи невстановлення цих заходів забезпечення позову ніяк не впливає на можливість виконання судового рішення в разі задоволення позову про визнання недійсними рішень державних нотаріусів та витребування майна із незаконного чужого володіння.

Згідно з ч. 6 ст. 153 ЦПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

З врахуванням ч. 7 ст. 153 ЦПК України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

Крім того, суд не вбачає підстав вимагати від позивача забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Обставини, за яких суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення відповідно до положень ч. 3 ст. 154 ЦПК України, відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 149, 150, 151, 153, 353-354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву - задовольнити повністю.

У порядку забезпечення позову накласти арешт на автомобіль марки BMW модель 330Е, 2017 р.в., VIN: НОМЕР_1 , транзитний номер НОМЕР_3.

Дані про стягувача:

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Дані про боржника:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕК «АГЕНТ», код ЄДРПОУ 41317990, адреса: 01004, м. Київ, вул. Шовковична, буд. 42/44.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом.

Суд роз`яснює, що відповідно до ч. 4 ст. 157 ЦПК України особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Тетяна ГУРТОВА

СудПечерський районний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення29.08.2024
Оприлюднено09.10.2024
Номер документу122156619
СудочинствоЦивільне
КатегоріяЗаява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів

Судовий реєстр по справі —757/38441/24-ц

Ухвала від 29.08.2024

Цивільне

Печерський районний суд міста Києва

Гуртова Т. І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні