Рішення

від 07.10.2024 по справі 140/6753/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2024 року ЛуцькСправа № 140/6753/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Док-Агро" до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Док-Агро" (далі - ТзОВ "Док-Агро") звернулося з позовом до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 08 травня 2024 року №UA205140/2024/000110/1 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленню випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 08 травня 2024 року №UA205140/2024/001223 (далі - картка відмови у митному оформленні (випуску) товарів).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 07 травня 2024 року декларант в інтересах позивача подав до Волинської митниці митну декларацію (МД) №24UA205140030855U0, в якій митну вартість оцінюваного товару - бурштинова кислота визначив за основним методом, тобто за ціною договору (контракту). Однак відповідач, незважаючи на подані відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України) документи до митної декларації та додатково - на електронне повідомлення митниці, відмовив у митному оформленні товару за заявленою вартістю і прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 08 травня 2024 року №UA205140/2024/000110/1, визначивши митну вартість за резервним методом на рівні 44660,00 доларів США, що призвело до збільшення митних платежів.

Позивач не погоджується із рішенням про коригування митної вартості та прийнятою у зв`язку із цим карткою відмови у митному оформленні (випуску) товарів, оскільки відповідач не обґрунтував, які складові митної вартості не підтверджені документально та чому надані документи є недостатніми для визначення митної вартості товару за обраним декларантом методом, як і не довів, що такі документи є недостовірними.

На думку позивача, у спірному рішенні висновки про заниження транспортних витрат до кордону України засновані на припущеннях та надуманій відповідачем методиці формування вартості транспортних послуг. Між тим вартість перевезення за договором-заявкою визначав перевізник - фізична особа-підприємець (ФОП) ОСОБА_1 з врахуванням відстані та інших обставин, які впливають на ціноутворення за межами митної території України та на її території. ТзОВ "Док-Агро" як замовник послуг погодився на таку вартість перевезення підписанням договору-заявки на перевезення вантажів від 02 травня 2024 року №104-Д та проведенням оплати послуг на підставі рахунка на оплату від 08 травня 2024 року №28. Позивач також зауважив, що у всіх документах щодо перевезення товару, в тому числі в договорі-заявці на перевезення від 02 травня 2024 року №104-д, зазначено перевізника ФОП ОСОБА_1 , а ФОП ОСОБА_2 не має жодного відношення до цього перевезення, про що було повідомлено митний орган у додаткових поясненнях від 08 травня 2024 року №08/05.

Позивач вказав і на безпідставність зауважень митного органу стосовно ненадання прайс-листа, який видається експортером для широкого кола осіб, тоді як декларантом подано усі документи, що підтверджують правомірність декларування товару за основним методом, та які чітко ідентифікують придбаний товар, містять об`єктивні та достовірні відомості щодо числового значення, зазначеного в поданій декларації.

Позивач вважає, що спірне рішення не відповідає і вимогам пунктів 2, 4 частини другої статті 55, статті 64 МК України: у ньому відсутнє належне обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої відповідачем, та фактів, які вплинули на таке коригування; відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

За таких обставин позивач просив суд задовольнити позов, скасувавши рішення відповідача. Як наслідок, картка відмови у митному оформленні (випуску) товарів також є протиправною.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 03 липня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 17 липня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання Волинської митниці про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити (а.с.66-73). В обґрунтування цієї позиції вказав, що під час проведення відповідно до положень статті 54 МК України контролю правильності визначення декларантом митної вартості товару за МД №24UA205140030855U0 було встановлено розбіжності у поданих документах, що ставили під сумнів задекларовану митну вартість. Так, зокрема, відповідно до транспортної накладної (CMR) від 02 травня 2024 року та довідки про транспортні витрати від 07 травня 2024 року автотранспортне перевезення товару здійснював ФОП ОСОБА_1 , однак договір-заявка підписана ФОП ОСОБА_2 . Крім того, згідно з довідкою про транспортні витрати від 07 травня 2024 року вартість перевезення від пункту завантаження Клайпеда (Литва) до кордону України (митний пост Ягодин) становить - 47376,00 грн, а вартість перевезення територією України від кордону до селища Локачі - 20304,00 грн (56,80 грн/км та 210,62 грн/км з урахуванням відстані за маршрутом за даними сайту www.google.com.ua), що свідчить про заниження транспортних витрат до кордону України. Також до митного оформлення не надано копію експортної митної декларації, яку відповідно до пункту 6.3 контракту від 01 серпня 2023 року №01082023 продавець зобов`язаний передати покупцю.

Декларанту була надана можливість спростувати розбіжності у поданих документах та сумніви у їх достовірності. Надані декларантом на запит митного органу рахунок перевізника ФОП ОСОБА_1 , копія митної декларації країни відправлення, додаткові пояснення та лист декларанта не підтверджували кількісно і достовірно складові митної вартості, тому митна вартість не могла бути визначена за основним методом. Через неможливість застосування наступних методів визначення митної вартості з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари та відсутності вартісної основи для розрахунку митну вартість визначено за резервним методом на підставі цінової інформації, наявної Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби (далі - ЄАІС Держмитслужби) - МД №UA110110/2024/2254 від 11 квітня 2024 року, на рівні 2,03 доларів США/кг.

Відповідач вважає, що рішення про коригування митної вартості товару від 08 травня 2024 року №UA205140/2024/000110/1 та картка відмови в митному оформленні (випуску) товарів від 08 травня 2024 року №UA205140/2024/001223 відповідають вимогам митного законодавства, а тому є законними та обґрунтованими.

У відповіді на відзив (а.с.136-140) позивач підтримав доводи позову. Наголосив на тому, що декларантом на пропозицію митного органу було надано копію митної декларації країни відправлення від 11 грудня 2023 року №422720230001144360 та повторно було подано документи, що підтверджують вартість перевезення, зокрема укладену саме між ТзОВ "Док-Агро" та ФОП ОСОБА_1 договір-заявку на перевезення від 02 травня 2024 року №104-Д. При цьому в усіх документах, що були подані для розмитнення товару - бурштинова кислота - Succinic Acid (етан - 1, 2 - дикарбонова кислота) та стосувалися його перевезення, були вказані номерні знаки транспортного засобу: НОМЕР_1 /НОМЕР_2. Позивач вказав, що надана Волинською митницею до відзиву на позов укладена із ФОП ОСОБА_2 договір-заявка на перевезення вантажів від 02 травня 2024 року №104-Д не має жодного відношення до перевезення та розмитнення товару (бурштинова кислота - Succinic Acid) за МД №24UA205140030855U0. Так ФОП ОСОБА_3 здійснювала перевезення сировини, що використовується для кормових та технічних продуктів - L-Лізин кормовий, згідно з МД №924UA205140030899U4, де в доповненнях до графи 18 зазначено номерні знаки транспортного засобу: AC250QHC/8267BZ. Неврахуванням усіх відомостей у поданих декларантом документах для підтвердження митної вартості товарі, на думку позивача, свідчить лише про некомпетентність посадових осіб митного органу та упереджене відношення до нього як суб`єкта господарювання.

Відповідач заперечення на відповідь на відзив не подав.

Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази встановив такі обставини.

01 серпня 2023 року між позивачем ТзОВ "Док-Агро" (покупець) та компанією Lianyungang Chemivit International Cо. Ltd (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт №01082023 (а.с.30-32), за умовами якого продавець зобов`язується поставити та передати, а покупець зобов`язується прийняти товар, номенклатура, кількість, ціна і загальна вартість якого вказуються в додатках (специфікаціях) до контракту, які є його невід`ємною частиною.

У специфікації від 01 серпня 2023 року №2 до контракту сторонами узгоджено поставку товару - бурштинова кислота/Succinic Acid у кількості 22000,00 кг на загальну суму 36630,00 доларів США на умовах поставки CIF-Клайпеда (Литва) (а.с.33).

07 травня 2024 року декларант - Приватне підприємство "Тріада" в інтересах ТзОВ "Док-Агро" на митний пост Волинської митниці подав МД №24UA205140030855U0 (а.с.79) з метою митного оформлення імпортованого на умовах СІF-Клайпеда (Литва) товару "Бурштинова кислота - Succinic Acid (етан - 1, 2 - дикарбонова кислота), хімічна формула С4Н604, з вмістом основної речовини мін. 99,63%, залишки від запалювання - 0,025%, хлорид - 0,002%, сульфати 0,011%, CAS №110-15-6 у вигляді кристалів безбарвного або білого кольору, вага нетто - 22000 кг. Розфасована та упакована в 880 паперових мішках, вагою по 25 кг кожний. Дата виробництва - 30 листопада 2023 року. Термін придатності - 29 листопада 2025 року". Фактурна вартість імпортованого товару становить 36630,00 доларів США (графа 22, 42), митна вартість - 1550717,43 грн (еквівалентно 39402,21 доларів США, з урахуванням транспортних витрат у сумі 109103,49 грн). До митної декларації для підтвердження митної вартості додано: контракт від 01 серпня 2023 року №01082023 (а.с.30-32); специфікацію від 01 серпня 2023 року №2 до контракту від 01 серпня 2023 року №01082023 (а.с.33); рахунок-проформу від 21 листопада 2023 року №LYG-1129DO (а.с.85); банківський платіжний документ (SWIFT) від 23 листопада 2023 року (а.с.38); рахунок-фактуру від 12 грудня 2023 року №LYG-1129DO (а.с.99); договір-заявку на перевезення вантажів від 02 травня 2024 року №104-Д; довідку про транспортно-експедиторські витрати ФОП ОСОБА_1 від 07 травня 2024 року (а.с.115); заявку від 29 лютого 2024 року №14076 на надання транспортно-експедиторських послуг (а.с.101); рахунок від 03 травня 2024 року №ТG030524002 (а.с.109); автотранспортну накладну (CMR) від 02 травня 2024 року (а.с.112); довідку про транспортні витрати від 03 травня 2024 року №14076 (а.с.113); коносамент від 14 грудня 2023 року №MEDUEM811265 (а.с.78); пакувальний лист від 12 грудня 2023 року №LYG-1129DO (а.с.105); страховий поліс від 13 грудня 2023 року №ВС05N235012300010169 (а.с.106); сертифікат про походження товару від 15 грудня 2023 року №23С3207М0172/00063 (а.с.108); сертифікат якості від 12 грудня 2023 року (а.с.113).

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митним органом в електронному повідомленні декларанту (а.с.110) вказано на такі зауваження: 1) відповідно до CMR від 02 травня 2024 року та довідки про транспортні витрати від 07 травня 2024 року автотранспортне перевезення товару здійснював ФОП ОСОБА_1 , однак договір-заявка підписана ФОП ОСОБА_2 ; 2) згідно з довідкою про транспортні витрати від 07 травня 2024 року вартість перевезення від пункту завантаження Клайпеда (Литва) до кордону України (м/п Ягодин) становить - 47376,00 грн (відстань за даними сайту www.google.com.ua становить 834,1 км), тобто вартість перевезення до кордону України - 56,80 грн/км, однак вартість перевезення по території України становить 20304,00 грн (відстань по маршруту - 96,4 км), або 210,62 грн/км; 3) відповідно до пункту 6.3 контракту від 01 січня 2023 року №01082023 продавець зобов`язаний передати копію експортної митної декларації, яка не подана до митного оформлення. Запропоновано надати такі документи: виписку з бухгалтерської документації; прайс-лист виробника товару для широкого кола осіб; рахунок на автотранспортне перевезення; копію митної декларації країни відправлення; висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціальною експертною організацією; інші документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів - за бажанням декларанта.

У відповідь на електронне повідомлення митниці позивач надав: специфікацію від 21 листопада 2023 року №2 до контракту від 01 серпня 2023 року №01082023 (а.с.33), платіжний документ (SWIFT) від 23 листопада 2023 року (а.с.38), рахунок на оплату від 08 травня 2024 року №28 (а.с.107), договір-заявку перевезення вантажів від 02 травня 2024 року №104-Д (а.с.90), копію митної декларації країни відправлення №422720230001144360 (а.с.86), а також у додаткових поясненнях №08/05 повідомив про відсутність катологів, специфікацій, прайс-листа виробника товару для широкого кола осіб та висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціальною експертною організацією; зауважив, що перевезення товару згідно з транспортною накладною від 02 травня 2024 року та довідкою про транспортні витрати від 07 травня 2024 року здійснював ФОП ОСОБА_1 , яким і підписано договір-заявку перевезення вантажів від 02 травня 2024 року №104-Д (а.с.26-29). Листом від 08 травня 2024 року №08/2024 декларант просив прийняти рішення без врахування термінів, визначених статтею 53 МК України (а.с.84).

08 травня 2024 року Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UА205140/2024/000110/1 (а.с.21-22). Як зазначено у графі 33 рішення, під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару було встановлено, що документи, подані для підтвердження митної вартості товару, не містять усіх відомостей, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності (тут дослівно ті, про які зазначено в повідомленні декларанту). Зважаючи на неподання декларантом усіх документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МК України, у зв`язку із неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості (методу 2а та методу 2б - з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; методу 2в та методу 2г - з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта), митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації в ЄАІС Держмитслужби - МД №UA110110/2024/2254 від 11 квітня 2024 року на рівні 2,03 доларів США/кг.

Також 08 травня 2024 року Волинська митниця сформувала картку відмови в митному оформленні (випуску) товарів №UA205140/2024/001223 (а.с.22-23).

Товар було випущено у вільний обіг за МД №24UA20514003123U0 від 08 травня 2024 року із застосуванням положень частини сьомої статті 55 МК України (а.с.24).

При вирішення спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За приписами частини п`ятої статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України Верховний Суд зробив в ряді постанов, зокрема в постановах від 27 березня 2020 року у справі №540/2605/18, від 21 жовтня 2021 року у справі №420/4820/19.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом (за ціною договору (контракту).

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України: декларант не надав усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом - за ціною договору (контракту) позивач подав разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України: контракт від 01 серпня 2023 року №01082023 (а.с.30-32); специфікацію від 01 серпня 2023 року №2 до контракту (а.с.33); рахунок-проформу від 21 листопада 2023 року №LYG-1129DO (а.с.85); банківський платіжний документ (SWIFT) від 23 листопада 2023 року (а.с.38); рахунок-фактуру від 12 грудня 2023 року №LYG-1129DO (а.с.99); договір-заявку на перевезення вантажів від 02 травня 2024 року №104-Д (а.с.90); довідку про транспортно-експедиторські витрати ФОП ОСОБА_1 від 07 травня 2024 року (а.с.115); заявку від 29 лютого 2024 року №14076 на надання транспортно-експедиторських послуг (а.с.101), рахунок від 03 травня 2024 року №ТG030524002 (а.с.109), довідку про транспортні витрати від 03 травня 2024 року №14076 (а.с.113).

Разом із цими документами декларантом було надано коносамент від 14 грудня 2023 року №MEDUEM811265 (а.с.78), автотранспортну накладну від 02 травня 2024 року (а.с.112), пакувальний лист від 12 грудня 2023 року №LYG-1129DO (а.с.105), страховий поліс від 13 грудня 2023 року №ВС05N235012300010169 (а.с.106), сертифікат про походження товару від 15 грудня 2023 року №23С3207М0172/00063 (а.с.108), сертифікат якості від 12 грудня 2023 року (а.с.113).

На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікувати оцінюваний товар та містять об`єктивні дані, що піддаються обчисленню.

Так контрактом від 01 серпня 2022 року №01/08/2022 (а.с.32-33) визначено предмет та умови поставки, строк дії контракту та основні зобов`язання продавця (Lianyungang Chemivit International Cо. Ltd) та покупця (ТзОВ "Док-Агро").

Згідно з пунктом 1 контракту сторонами у специфікації від 01 серпня 2023 року №2 узгоджено поставку товару (бурштинова кислота/Succinic Acid) у кількості 22000,00 кг на загальну суму 33630,00 доларів США (а.с.33).

Відповідно до фактури-проформи від 12 грудня 2023 року №LYG-1129DO (а.с.99) та інвойсу від 21 листопада 2023 року №LYG-1129DO (а.с.85) вартість товару Succinic Acid становить 36630,00 доларів США, що відповідає фактурній вартості, зазначеній в МД №24UA205140030855U0 від 07 травня 2024 року (графа 22).

Банківським платіжним документом (SWIFT) від 23 листопада 2023 року (а.с.38) на суму 36630,00 доларів США підтверджено проведення оплати за товар.

Отже, заявлена декларантом за першим методом фактурна вартість оцінюваного товару підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні будь-які розбіжності, що не заперечує відповідач.

За правилами частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України (пункт 5); витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України (пункт 6).

Згідно з пунктами 6, 8 частини другої статті 53 МК України декларант має обов`язок подати документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, лише якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, - лише якщо здійснювалося страхування.

Як вбачається зі змісту специфікації від 01 серпня 2023 року №2 до контракту від 01 серпня 2023 року №01082023, сторонами узгоджено умови поставки товару - CIF-Клайпеда (Литва).

Відповідно до Правил Інкотермс термін CIF "вартість, страхування та фрахт" означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна відвантаження. Продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, але ризик втрати ушкодження товару, як і будь-які додаткові витрати, що виникають відвантаження товару, переходять із продавця на покупця. Умовами CIF передбачено, що на продавця покладається обов`язок придбання морського страхування на користь покупця проти ризику втрати й ушкодження товару під час перевезення. Таким чином, поставка товару на умовах CIF зобов`язує продавця укласти договір страхування та сплатити фрахт, необхідний для доставки товару до названого порту призначення, витрати за страхування та забезпечення здійснення митного оформлення товару при експорті.

Визначаючи митну вартість за першим методом, декларант відповідно до частини десятої статті 58 МК України до фактурної вартості додав також витрати з перевезення товару на заявлених умовах поставки до кордону України у сумі 109103,49 грн.

Суд зазначає, що законодавець не ставить в обов`язок декларанту подання конкретних документів, які підтверджують транспортні витрати.

ТзОВ "Док-Агро" для підтвердження понесення витрат на транспортування відповідачу було надано до митного оформлення договір-заявку перевезення вантажів від 02 травня 2024 року №104-Д, довідку про транспортно-експедиторські витрати ФОП ОСОБА_1 від 07 травня 2024 року, заявку від 29 лютого 2024 року №14076 на надання транспортно-експедиторських послуг, рахунок від 03 травня 2024 року №ТG030524002, довідку про транспортні витрати від 03 травня 2024 року №14076, автотранспортну накладну від 02 травня 2024 року (їх реквізити вказано в МД №24UA205140030855U0 та в картці відмови в митному оформленні (випуску) товарів №UA205140/2024/001223). Також на вимогу митного органу повторно надано договір-заявку на перевезення вантажів від 02 травня 2024 року №104-Д (а.с.90) з огляду на зауваження митниці про те, що заявка за таким номером підписана ФОП ОСОБА_2 (а.с.142), тоді як перевізником є ФОП ОСОБА_1 .

Судом із матеріалів справи встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Таніт Груп" (експедитор) та ТзОВ "Док-Агро" (клієнт) 29 лютого 2024 року укладено заявку №14076 на надання транспортно-експедиторських послуг (перетарування контейнерів в порту Kлайпеда) (а.с.101), згідно з якою вартість послуг становить 56772,45 грн.

ТзОВ "Таніт Груп" довідкою від 03 травня 2024 року №14076 підтвердило, що вартість транспортно-експедиторського обслуговування за межами території України та вантажно-розвантажувальних робіт у порту Клайпеда за коносаментом від 14 грудня 2023 року №MEDUEM811265 становить 52272,45 грн, а зберігання по 02 травня 2024 року - 9455,04 грн (включено до митної вартості), експедиторська винагорода на території України - 4500,00 грн; страхування вантажу не проводилося (а.с.113). Вартість послуг за зберігання товару за межами території України у сумі 9455,04 грн та за транспортно-експедиторське обслуговування за межами території України у сумі 52272,45 грн підтверджено рахунками від 03 травня 2024 року №TG030524004 та №TG030524002 (а.с.109, 121).

З автотранспортної накладної (CMR) від 02 травня 2024 року (а.с.112) слідує, що перевезення вантажу з порту Клайпеда (Литва) здійснював ФОП ОСОБА_1 . На виконання цих послуг між позивачем та ФОП ОСОБА_1 укладено договір-заявку від 02 травня 2024 року №104-Д (а.с.90). У ній вказано маршрут: Клайпеда (Литва) - селище Локачі (Україна); відомості про перевізника - ОСОБА_4 , який і здійснював безпосереднє перевезення вантажу транспортним засобом (номерний знак НОМЕР_1 ) з причепом (номерний знак НОМЕР_2 ). Ці відомості відповідають змісту міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) від 02 травня 2024 року (а.с.112). Згідно з вказаними документами транспортні витрати з доставки вантажу за межами території України (Клайпеда (Литва) - митний пост Ягодин) становлять 47376,00 грн (включені до митної вартості), а на території України - 20304,00 грн; страхування вантажу не проводилося. Ці ж відомості зазначені як в рахунку на оплату від 08 травня 2024 року №28 (а.с.107), так і в довідці про транспортно-експедиторські витрати від 07 травня 2024 року (а.с.115).

З приводу висновку відповідача про непропорційність транспортних витрат (вартість перевезення товару за один кілометр по Україні перевищує вартість перевезення товару за один кілометр за межами України), то суд погоджується із позивачем, що перевізник самостійно визначає розмір транспортних витрат по всьому маршруту, формуючи ціну з огляду на різні ціноутворюючі фактори (вартість пального, відрядні витрати, технічний стан доріг, витрачений час у дорозі, одночасне перевезення іншого вантажу і т.п.). Замовник (позивач) оплачує послуги перевізнику, якщо попередньо погодиться на ціну послуг, запропоновану останнім. При цьому митний орган не уповноважений у рішенні про коригування митної вартості товарів перевіряти економічну доцільність визначення вартості перевезення товару до митного кордону України та подальшу вартість такого перевезення товару до пункту призначення, оскільки такі складові загальної вартості перевезення товару самостійно визначаються сторонами договору перевезення.

Загальна вартість транспортних послуг погоджена між замовником та перевізником в договорі-заявці від 02 травня 2024 року №104-Д та конкретизована саме ФОП ОСОБА_1 в довідці про транспортно-експедиторські витрати від 07 травня 2024 року (а.с.115).

Як виснував Верховний Суд у постанові від 31 травня 2019 року у справі №804/16553/14, якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (якими) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Суд зауважує, що договір-заявка від 02 травня 2024 року №104-Д, укладена між ОСОБА_1 та ТзОВ "Док-Агро", була надана суду Волинською митницею разом із відзивом на позов на виконання ували від 03 липня 2024 року (а.с.90, 100), що свідчить про її наявність в митного органу під час прийняття спірного рішення від 08 травня 2024 року про коригування митної вартості товарів.

Разом з тим суд зазначає, що відповідно до договору-заявки від 02 травня 2024 року №104-Д, укладеної між ОСОБА_2 та ТзОВ "Док-Агро" (на яку посилається відповідач), транспортування товару здійснювалося водієм ОСОБА_5 транспортним засобом з номерними знаками НОМЕР_3 з причепом (номерні знаки НОМЕР_4 ) (а.с.142). Тобто вказані номерні знаки транспортного засобу є відмінними від номерних знаків транспортного засобу, який здійснював перевезення товару згідно з МД №24UA205140030855U0 від 07 травня 2024 року, на що мав би звернути увагу і митний орган під час митного оформлення товару.

З огляду на викладене зауваження відповідача щодо заниження понесених позивачем витрат на перевезення вантажу є необґрунтованими та надуманими.

Суд вважає, що надані під час митного оформлення товару документи підтверджують як вартість самого товару, так і витрати, пов`язані із транспортуванням товару (за перевезення вантажу, його зберігання, винагорода експедитора за межами України), враховані у митну вартість, що не заперечує відповідач.

У повідомленні декларанту митним органом було запропоновано надати виписку з бухгалтерської документації, прайс-лист виробника товару для широкого кола осіб, рахунок на транспортне перевезення, копію митної декларації країни відправлення, висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціальною експертною організацією та інші документи, що підтверджують митну вартості товару (за бажанням декларанта).

Декларант не надав частину із цих документів, бо такі у нього відсутні і їх наявність не була передбачена договірними відносинами між учасниками операцій з імпорту товару, про що було повідомлено митний орган в додаткових поясненнях від 08 травня 2024 року №08/05 (а.с.26-29). Натомість пунктом 6 договору було передбачено, що продавець разом із товаром передає рахунок-фактуру, пакувальний лист, сертифікат походження товару, сертифікат якості товару, копію експортної декларації країни відправлення, технічну документацію та коносамент. Всі названі документи були надані митному органу при митному оформленні (копію митної декларації країни відправлення №422720230001144360 (а.с.86) надано разом із додатковими поясненнями №08/05).

Воднораз, витребовуючи виписку з бухгалтерської документації, висновок про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, відповідач не навів обґрунтування, які складові митної вартості такий документ має підтвердити та яким чином він надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено.

Також, на думку суду, відсутність прайс-листів від виробника товару для загального (широкого) кола покупців та щодо усього асортименту продукції, який виробник пропонує для продажу, за наявності поданих документів, які надають можливість перевірити правильність числових значень митної вартості, визначеної за першим методом, не є підставою для витребовування у декларанта додаткових документів та в подальшому для коригування митної вартості за резервним методом.

Верховний Суд в постанові від 23 жовтня 2020 року у справі №810/690/17 вказав, що прайс-лист: по-перше, не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 МК України, який підтверджує митну вартість товарів, по-друге, прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, по-третє, жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів.

Суд наголошує, що вимога про надання документів відповідно до частини третьої статті 53 МК України є обґрунтованою тільки тоді, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.

Відповідач же не встановив таких розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, або ж ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами, а сумніви митного органу щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях.

Враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12 березня 2019 року у справі №826/2313/16, від 13 червня 2019 року у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

У спірному рішенні про неможливість визнання митної вартості товару за ціною договору щодо товару, який імпортується, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними. При цьому відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості декларантом, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню.

При вирішенні спору суд враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Між тим у спірному рішенні митний орган лише вказав номер та дату митної декларації (МД №UA110110/2024/2254 від 11 квітня 2024 року), на основі якої було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим.

На думку суду, рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає вимогам пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, оскільки у ньому не наведене будь-яких пояснень щодо коригувань на обсяги партії ідентичних товарів, умов поставки, комерційних умов. Суду не надано і вказану митну декларацію, що позбавляє можливості оцінити цей документ на предмет належності як доказу.

У той же час можливість поставки товару іншим покупцям за більшою ціною відповідає принципам свободи зовнішньоекономічних зв`язків та не суперечить нормам національного та міжнародного законодавства, а формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та бути автоматичною підставою для збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР).

За усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10 червня 2021 року у справі №815/6854/17, від 14 липня 2020 року у справі №809/1734/16) приписами МК України встановлено, що митний орган, здійснюючи митний контроль, зокрема, при визначені митної вартості, має діяти у спосіб, який визначено МК України. При цьому наявна інформація, яка міститься в АСАУР повинна мати лише допоміжний характер. Митним законодавством встановлений вичерпний перелік документів, які зобов`язаний надати декларант на підтвердження митної вартості товару. Наявність в АСАУР інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). АСАУР не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Отже, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

За приписами частини сьомої статті 54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), як і не довів правових підстав для застосування резервного методу для визначення митної вартості товару. Тому підстави вважати, що рішення відповідача від 08 травня 2024 року №UA205140/2024/000110/1 про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм частини другої статті 55 МК України, відсутні. Як наслідок, це рішення підлягає скасуванню як протиправне.

Відповідно до частин першої, другої статті 256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є похідною від рішення про коригування митної вартості (постанови Верховного Суду від 18 травня 2022 року у справі №520/3246/20, від 19 серпня 2020 року у справі №140/754/19).

Враховуючи, що картка відмови у митному оформленні (випуску) товарів від 08 травня 2024 року №UA205140/2024/001223 винесена з причини невизнання митної вартості товару за вартістю, визначеною декларантом, та у зв`язку із прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів від 08 травня 2024 року №UA205140/2024/000110/1, яке судом визнано протиправним і скасовано, тому вказана картка відмови також є протиправною та підлягає скасуванню.

Таким чином, позов належить задовольнити повністю.

Частиною першою статті 139 КАС України обумовлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Платіжною інструкцією від 27 червня 2024 року №3565 підтверджено сплату судового збору у сумі 6131,89 грн, який зараховано до спеціального фонду Державного бюджету (а.с.20, 50). Оскільки суд задовольняє позов, що містить вимоги майнового та немайнового характеру одночасно, то на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судові витрати у сумі 6056,00 грн зі сплати судового збору за ставками, визначеними підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір". Питання про повернення надміру сплаченого судового збору може бути вирішено за окремо поданим клопотанням на підставі статті 7 вказаного Закону.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Док-Агро" (45516, Волинська область, село Кремеш, вулиця Локацька, будинок 2А, ідентифікаційний код юридичної особи 40955973) до Волинської митниці (44350, Волинська область, село Римачі, вулиця Призалізнична, будинок 13, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 43958385) про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 08 травня 2024 року №UA205140/2024/000110/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленню випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 08 травня 2024 року №UA205140/2024/001223.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Док-Агро" за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судові витрати у сумі 6056,00 грн (шість тисяч п`ятдесят шість грн 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ж.В. Каленюк