Рішення

від 08.10.2024 по справі 160/18052/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2024 рокуСправа №160/18052/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄРЦ КП" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнати протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

УСТАНОВИВ:

В липні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄРЦ КП" звернулося через підсистему "Електронний суд" до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 28.03.2024 року №0136720406 та №0136730406 про нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю "ЄРЦ КП" штрафу у загальному розмірі 140 007,53 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, після отримання акту перевірки від 23.02.2024 року № 6979/04-36-04-06/41044332, позивачем було направлено поштою 06.03.2024 року заперечення на вказаний акт перевірки на адресу відповідача. Листом № 16402/6/04-36-04-06-18 від 11.03.2024 року «Про розгляд заперечення» ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомив, що розгляд заперечення позивача відбудеться в приміщенні ГУ ДПС у Дніпропетровській області у режимі відео-конференції за допомогою Skype 15.03.2024 року о 15 год. 00 хв. Вказаний лист було направлено ГУ ДПС у Дніпропетровської області в день, коли було призначено розгляд заперечень, а саме 15.03.2024 року та отримано позивачем поштою лише 19.03.2024 року, що підтверджується трекінгом із сайту Укрпошти за №4909401871120, тобто після фактичної дати розгляду заперечень податковим органом. Вказане свідчить, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті без дотримання вимог пунктів 86.7 та 86.8 статті 86 ПК України, а саме: позивач був позбавлений можливості подати письмові та/або усні пояснення з приводу предмета розгляду, спірні рішення прийняті з порушенням встановлених правил та процедур, прийняті передчасно без дотримання права позивача на участь у процесі їх прийняття, у зв`язку з чим є такими, що прийняті з порушенням закону, а відтак є протиправними та підлягають скасуванню, як передчасно прийняті. Також звертаю увагу на те, що відповідачем не взято до уваги доводи позивача викладені у запереченні, щодо обставин, які зумовили виникнення порушень. Так, не було враховано тих обставин, що підставою несвоєчасного погашення заборгованості слугував воєнний стан в Україні, через який ведення підприємництва дуже ускладняється та не завжди є змога сплачувати всі зобов`язання у визначений строк. Пріоритетом позивача було передусім виплата заробітної плати працівникам підприємства в період воєнного стану задля забезпечення їхнього благополуччя. Так, у ІV кварталі 2023 року працювало 55 особи, місячний фонд оплати праці 2873 435,90 грн. Поряд з цим, ТОВ «ЄРЦ КП» за 2023 рік тільки ПДВ сплачено до Державного бюджету України у розмірі 14 260 942,00 грн, що свідчить про те, що ТОВ «ЄРЦ КП» не є умисним ухилянтом від сплати податків та є підприємством, яке у воєнний час здійснює підприємницьку діяльність та сплачує відповідні податки. З урахуванням вищевикладеного, вважає, що є всі підстави для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.07.2024 року відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін з 07.08.2024 року.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.

19.07.2024 року на адресу суду від представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив на позов, в якому він просить відмовити в задоволенні позовних вимог вказуючи на правомірність проведення камеральної перевірки та застосування штрафних санкцій.

23.07.2024 року від представника позивача надійшла відповідь на позов, в якій представник звернула увагу на те, що першочерговим критерієм, за яким оцінюються акти контролюючого органу, є порушення адміністративних процедур, покликаних забезпечувати платникам податків реалізацію й захист їх прав.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, розділу І, пункту 75.1 ст. 75 розділу ІІ Податкового кодексу України, у порядку, визначеному пунктом 76.2 статті 76 глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України, головним державним інспектором Правобережного відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області Тетяною Маренко проведено камеральну перевірку позивача з питання порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість.

За результатом перевірки відповідачем 23.02.2024 року складений акт № 6979/04-36-04-06/ НОМЕР_1 яким встановлені порушення з боку позивача вимог пункту 16.1.4 п.16.1 ст.16, п.203.2 ст. 203, п.57.1 ст.57, п.50.1 ст.50 щодо термінів сплати (перерахування) податків, зборів, платежів з податку на додану вартість за період жовтень, листопад, грудень 2023 року.

На підставі акту перевірки № 6979/04-36-04-06/41044332 від 23.02.2024 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0136720406 від 28.03.2024 року, яким на підставі пункту 124.1 статті 124 Податкового кодексу України за затримку на 18 18 14 16 17 календарних днів грошового зобов`язання в сумі 2173111,30 грн. зобов`язано позивача сплатити штраф у розмірі 5% у сумі 108655,57 грн. за платежем податок на додану вартість та податкове повідомлення-рішення № 0136730406 від 28.03.2024 року, яким на підставі пункту 124.1 статті 124 Податкового кодексу України за затримку на 39 39 47 44 44 календарних днів грошового зобов`язання в сумі 313519,53 грн. зобов`язано позивача сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 31351,96 грн.

Дані податкові повідомлення-рішення були отримані позивачем 02.04.2024 року.

06.03.2024 року позивачем були направлені заперечення на акт перевірки № 6979/04-36-04-06/ НОМЕР_1 від 23.02.2024 року на адресу ГУ ДПС у Дніпропетровській області, засобами поштового зв`язку.

Листом від 11.03.2024 року № 16402/6/04-36-04-06-18, відповідач повідомив позивача, що розгляд заперечень позивача на акт перевірки відбудеться в приміщенні ГУ ДПС у Дніпропетровській області у режимі відео-конференції за допомогою Skype 15.03.2024 року о 15 год. 00 хв.

Лист від 11.03.2024 року за № 16402/6/04-36-04-06-18 був отриманий позивачем 19.03.2024 року.

15.04.2024 року позивачем було направлено поштою скаргу на оскаржувані податкові повідомлення-рішення, яка була отримана відповідачем 22.04.2024 року.

Листом № 13356/6/99-00-06-03-01-06 від 08.05.2024 року ДПС України повідомила позивача про прийняття рішення про продовження строку розгляду скарги до 17.06.2024 року (включно).

21.06.2024 року позивач отримав рішення ДПС України за результатами розгляду скарги вих. № 18110/6/99-00-06-03-01-06 від 14.06.2024 року, яким оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарга без задоволення.

Згідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.57.1 ст.57 ПК України, а саме згідно аналізу даних інтегрованої картки несвоєчасно сплачено узгоджені грошові зобов`язання з ПДВ у загальній сумі 2514795 грн.

Ян наслідок, на підставі п. 124.1 ст. 124 ПК України, до позивача застосований штраф у розмірі 5 і 10 відсотків погашеної суми податкового зобов`язання.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до приписів п. 75.1.1. ст.75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до положень пункту 76.1 статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 РІК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений Кодексом сірок, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному Кодексом.

Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 31.1 ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Відповідно до п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно з п. 54.1 ст. 54 ПК України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Якщо граничний строк сплати податкового зобов`язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов`язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Відповідно до п. 203.2 ст. 203 ПК України сума податкового зобов`язання зазначена

платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно з н. 87.9 ст. 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що. надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником, податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до пункту 124.1 статті 124 Кодексу у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12 травня 2022 року №2260-ІХ (далі Закон №2260-ІХ), який набрав чинності 27.05.2022).

Слід зазначити, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п.69 підрозділу 10 розділу XX ПК України.

Абзацом 18 підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, з урахуванням змін внесених Законом України № 2260-ІХ, визначено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з ПК України. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), не застосовуються.

Отже, тимчасово, на період дії воєнного стану, починаючи з 27.05.2022 року, переважають норми в частині звільнення від відповідальності за несвоєчасне виконання платником податків податкових обов`язків у випадках та за умов, передбачених пунктом 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України.

Тому, норма пункту 52 і підрозділу 10 розділу XX ПК України щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних санкцій за порушення термінів нарахування, декларування та сплати податків та зборів на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), не застосовуються з 27.05.2022 на період дії воєнного стану.

Згідно з п.п 69.1 п.69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ, з урахуванням змін внесених Законом України від 13 грудня 2022 року №2836-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України» (далі - Закон 2836), який набрав чинності 03.01.2023 року, платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, граничний термін виконати яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до ПК України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України» звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання своїх обов`язків за умови сплати податків та зборів за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для річного звітного (податкового) періоду), І квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду) не пізніше 01 серпня 2022 року.

Зміни внесені Законом №2836 до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України застосовуються з 27 травня 2022 року.

Отже, починаючи з 27.05.2022 до платників податків, які мали можливість виконувати свої податкові обов`язки, зокрема, щодо сплати податків та зборів, але не виконали їх у строки визначені підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, з урахуванням змін внесених Законом №2836, застосовуються штрафні (фінансові) санкції (штрафи).

Відповідно до Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 року №225 (далі Порядок №225) у разі неможливості виконання платником податків податкового обов`язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості (крім виконання обов`язку щодо реєстрації акцизних накладних та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо) разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року №225 або Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року №225 до контролюючого органу в порядку передбаченому пунктом 8 цього розділу.

Згідно Порядку №225 керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає вмотивоване рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку на підставі відповідної заяви платника податків.

Суд погоджується із доводами відповідача, що вказаний Порядок не містить обмежень стосовно податкових періодів (до набрання чинності вказаним Порядком або після), за які неможливо виконувати податкові обов`язки, або інформацію щодо обставин, пов`язаних з проведенням воєнних (бойових) дій, терористичними актами, диверсіями або іншими обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), спричиненими військовою агресією Російської Федерації, тимчасовою окупацією збройними формуваннями Російської Федерації.

Тобто, платник податків вправі у заяві визначити будь-який період починаючи з 24.02.2022 року, за який неможливо виконувати податкові обов`язки.

Доказів подання будь-яких заяв та документів щодо неможливості виконання своїх податкових обов`язків, у тому числі відповідно до Порядку №225, до ГУ ДПС позивачем не надано.

Слід зазначити, що посилання на сам факт запровадження воєнного стану в Україні не може безумовно вважатись поважною причиною для звільнення від відповідальності за порушення строків сплати узгоджених зобов`язань.

До позовної заяви не надано належних доказів на підтвердження існування обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасної сплати позивачем сум грошового зобов`язання.

Таким чином, висновки викладені у акті перевірки № 6979/04-36-04-06/ НОМЕР_1 від 23.02.2024 року щодо порушення термінів сплати узгодженого грошового зобов`язання з податку на додану вартість є правомірними та відповідають нормам чинного законодавства.

Що стосується доводів позивача про те, що спірні рішення прийняті з порушенням встановлених правил та процедур, а саме без участі позивача, суд зазначає наступне.

Пунктом 86.7.2 ст. 86 ПК України визначено, що у разі отримання від платника податків у визначеному цим пунктом порядку заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень контролюючий орган зобов`язаний повідомити платника податків про дату, час та місце/спосіб розгляду матеріалів перевірки, у тому числі в режимі відеоконференції. Таке повідомлення надсилається платнику податків протягом двох робочих днів з дня отримання від нього заперечень та/або додаткових документів і пояснень, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду.

Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу на те, що у питаннях дотримання контролюючими органами процедури проведення перевірки, істотне значення має встановлення обставин забезпечення платникам податків можливості реалізувати їх права, передбачені ПК України, а у разі їх порушення - чи могло це істотно вплинути на правильність та обґрунтованість висновків контролюючого органу, здійснених за результатами такої перевірки, на підставі яких прийняті рішення.

У постанові від 01 квітня 2021 року у справі № 810/1420/16 Верховний Суд, аналізуючи положення пунктів 86.7 та 86.8 ст. 86 ПК України, дійшов висновку, що законодавець закріпив право платника податків або його законного представника бути присутнім під час розгляду заперечень до акта перевірки. Реалізація ж такого права пов`язується із зазначенням платником податків у своїх запереченнях про бажання взяти участь у їх розгляді.

Як убачається із змісту заперечень на акт перевірки № 6979/04-36-04-06/ НОМЕР_1 від 23.02.2024 року, позивач не зазначив про своє бажання бути присутнім під час їх розгляду, а просив лише визнати висновки акту такими, що не відповідають чинному законодавству та скасувати акт.

Частиною 1 та 2 статті 77 КАС Українивстановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннямистатті 90 КАС Українивизначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд доходить висновку, що позовні вимоги є такими, що задоволенню не підлягають.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.

Згідно із ч. 5ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства Українидатою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. ст. 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄРЦ КП" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнати протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.В. Серьогіна