Рішення

від 16.09.2024 по справі 160/18608/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2024 рокуСправа №160/18608/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Врони О. В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ" до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Дніпровської митниці, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Дніпровської митниці № UA110150/2024/000010/2 від 29.02.2024 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що до митного органу були надані документи, необхідні для митного оформлення товарів з визначенням його митної вартості за ціною договору, що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту. Однак, митниця, на думку позивача, витребувавши у підприємства додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості, прийняла рішення про коригування митної вартості товарів за другорядним методом на підставі необґрунтованих та необ`єктивних зауважень. Надані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.07.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі № 160/18608/24 та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1, 2 ст. 257, ч.1 ст. 260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.

За ч. 5ст. 262 КАС Українисуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

07.08.2024 через систему «Електронний суд» від Дніпровської митницідо суду надійшов відзив на позовну заяву.

Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Посадовою особою Дніпропетровської митниці ДФС відповідно до п.4.1. ст. 54 Митного кодексу України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В результаті такого контролю встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності.

Враховуючи зазначені в повідомленні митниці результати перевірки документів, наданих до митного оформлення оцінюваної партії товару, відмова декларанта від надання додаткових документів, ненадання документів у спростування виявлених невідповідностей, що унеможливлює перевірити числове значення вартості заявленого товару, відсутність документального підтвердження повноти включення складових митної вартості, а саме витрат на навантаження та експедиторської винагороди, відсутність документального підтвердження ціни, що фактично сплачена, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований відповідно п.2. ст.58 МКУ, п.6 ст.54 МКУ. Митницею приймається рішення про коригування митної вартості.

Дніпровська митниця заперечує також проти стягнення витрат на правничу допомогу у сумі 7000,00 грн., у поданих документах не обґрунтовано заявлену адвокатом вартість наданих правових послуг з урахуванням їх обсягу відповідно до умов договору, відсутній акт наданих послуг.

Визначена адвокатом сума понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, за результатами розгляду справи не є належним чином обґрунтованою та є завищеною у контексті дослідження обсягу фактично наданих ним послуг із урахуванням складності справи, кількості витраченого на ці послуги часу, та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг і витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.

12.08.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив.

Позивач підтримує позовні вимоги і зазначає, що надані ним відповідно до вимог ст. 53 МК України документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддються обчисленню та на їх підставі можливо ідентифікувати задекларовані товари, тому зазначена відповідачем розбіжність є необґрунтованою та безпідставною.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

07.02.2020 між ТОВ «АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ» (Покупець) і «KUCUKLER TEKSTIL SANAYI VE TICARET A.S.», Туреччина (Продавець) укладено контракт №АК0702, за умовами якого Продавець продає, а Покупець купує трикотажні тканини, згідно з асортиментом і за цінами визначеними в наступних проформа-інвойсах або інвойсах до цього контракту.

Найменування і кількість кожної окремої партії товару визначаються на підставі проформи-інвойсу, виставленого Продавцем Покупцеві на кожну окрему партію товару. (п.1.3 контракту).

За п. 2.1 контракту ціни товарів вказуються у проформа-інвойсах або інвойсах і включають в себе вартість товарів, упаковки, тари, маркування, товаросупровідних документів, зазначених в п. 4.9 цього контракту, навантаження на транспортний засіб, доставки до вказаного місця призначення згідно Інкотермс 2010, а також витрати по митному оформленню товарів в країні Продавця.

Відповідно до п. 4.2. контракту товар повинен бути поставлений на умовах зазначених у проформа-інвойсах і /або інвойсах відповідно до Інкотермс-2010 на кожну окрему поставку товару.

На виконання умов контракту було виставлено проформу-інвойс від 04.01.2024 на загальну суму 32775 дол. США, в якій заявлено попередню кількість товару 28500 метрів з умовою поставки ЕХW

Визначені умови оплати: 50% перед замовленням, 50% на протязі 30 днів після доставки.

У подальшому продавцем було виставлено покупцю комерційний інвойс КСК2024000000232 від 16.02.2024, у якому було погоджено остаточну кількість товару 34581,67 метрів (14400 кг) вартістю 39419,33 дол. США за умовами поставки FCA KAYSERI, Туреччина.

Умови поставки: 50% передзамовлення, 50% після доставки.

На виконання умов контракту покупцем згідно свіфта від 12.02.2024 оплачено 2571034 доларів США.

На виконання вказаного контракту продавцем був поставлений товар «текстильний матеріал виготовлений з двох шарів поперечнов`язаного трикотажного полотна, являє собою поперечнов`язане трикотажне полотно, що складається з двох шарів, з`єднаних між собою в процесі в`язання, виготовлене з синтетичних поліефірних ниток на 100%, невибілене, без просочення та покриття, які б сприймались неозброєним оком «ST 3159», арт 97888 ширина 220 см.

З метою митного оформлення товару декларантом до Дніпровської митниці було подано електронну митну декларацію (ЕМД) від 29.02.2024 №24UA110150002765U5.001.Митна вартість товару була визначена декларантом за ціною договору .

Для митного оформлення позивачем були подані наступні документи: контракт АК0702 від 07.02.2020, додаткова угода №1 від 01.06.2020, додаткова угода №2 від 25.02.2021, проформа-інвойс від 04.01.2024, переклад проформи-інвойса від 04.01.2024, комерційна пропозиція від 16.02.2024, комерційний інвойс КСК2024000000232 від 16.02.2024, переклад комерційного інвойсу інвойс КСК2024000000232 від 16.02.2024, пакувальний лист від 16.02.2024, свифт від 12.02.2024, ЦМР 659730 від 16.02.2024, рахунок-фактура №2203 від 19.02.2024, довідка про транспортні витрати №ЄФ000017376 від 19.02.2024, договір перевезення №02012 від 02.01.2023, договір перевезення ЕА090123 від 09.01.2023, договір перевезення САМ 140224 від 14.02.2024, інформацію про продукт від 01.03.2023, лист від 14.11.2022, сертифікат про походження товару А1035692 від 16.02.2024, супровідний документ 24ТК06060000044956 від 16.02.2024, митна декларація країни відправлення 24060600ЕХ00005715 від 16.02.2024.

На підставі ч. 3 ст. 53 МК України митним органом повідомлено про необхідність надання декларантом протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) якщо рахунок сплачено банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 2) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 3)транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 4)виписку з бухгалтерської документації; 5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Листом від 29.02.2024 декларантом повідомлено, що всі необхідні для митного оформлення документи надано, додаткових документів у 10-ти денний термін надати немає можливості.

29.02.2024 Дніпровською митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA110150/2024/000010/2, яким визначено митну вартість товару в розмірі 4.31 дол. США за ящик. Митним органом при коригуванні митної вартості товарів застосовано другорядний метод визначення митної вартості (резервний) 2r.

Додатково митним органом було прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110150/2024/000052.

У спірному рішенні про коригування митної вартості товарів №UA №UA110150/2024/000010/2 від 29.02.2024р органом доходів і зборів зазначено про відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та вказані розбіжності, що слугували підставою для невизнання митної вартості товарів та її коригування та полягають у наступному:

«ТОВ «АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ» до митного контролю та оформлення за ЕМД від 29.02.2024 № 24UA110150002765U5 (№UA110150/2024/002765) заявлено партію товару, імпортовану за угодою з виробником (код 4104 в гр..44) від 07.02.2020 №АК0702 з «KUCUKLER TEKSTIL SAN VE TIC A.S.», рахунком-інвойс від 04.01.2024 №б/н. 1. У проформі-інвойс від 04.01.2024 б/н вказані умови поставки EXW (у рахунку інвойсі від 16.02.2024 №КСК2024000000232 - умови поставки FCA) відсутні відомості щодо поіменованого місця доставки на умовах поставки EXW. 2. Відповідно до пункту 3.1 зовнішньоекономічного контракту від 07.02.2020 №АК0702, умови оплати вказуються в проформах-інвойсах або інвойсах на кожну окрему поставку товару. Згідно проформи-інвойс від 04.01.2024 б/н (32 775 дол.США) визначені умови оплати: 50% перед замовленням, 50% на протязі 30 днів після доставки. А рахунку-інвойсі від 16.02.2024 №КСК2024000000232 (39 419,33 дол. США) вказані умови оплати: 50% перед замовленням, 50% після доставки. Сума проформи-інвойс від 04.01.2024 б/н (32 775 дол.США) та сума рахунку-інвойсі від 16.02.2024 №КСК2024000000232 (39 419,33 дол.США) не кореспондуються. 3. До митного оформлення надано банківський платіжний документ від 12.02.2024 Swift на суму 2571034 дол. США. В призначенні платежу вказано виключно реквізити контракту від 07.02.2020 №АК0702. Відповідно до положень ч. 2 ст. 53 МКУ документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, у тому числі, якщо рахунок сплачено банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару та за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Відповідно до пункту 2.2 Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів і змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 28 липня 2008 року № 216 «Про затвердження Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів і змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України», платник заповнює реквізит «Призначення платежу» в іноземній валюті або банківських металах таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування бенефіціару коштів в іноземній валюті або банківських металів. Враховуючи вищезазначене, надані платіжні доручення в іноземній валюті не містять реквізитів, необхідних для ідентифікації ввезеного товару. Платіжне доручення без вказівки у ньому на рахунок-фактуру (інвойс), на підставі яких здійснено платіж не є доказом, достатнім для доведення митної вартості певної поставки товару. Таким чином, дане платіжне доручення не є документом, що підтверджують факт остаточної оплати товару. Крім того, за приписами ст.52 МКУ обов`язок підтвердження достовірності і об`єктивності заявлених даних покладається на декларанта, а не на посадову особу. За обставинами справи декларантом всупереч приписам законодавства з питань митної справи не виконано покладені на нього обов`язки під час митного оформлення, тому в митного органу були всі законні підстави для коригування митної вартості товару. Надання документів про здійснення оплати за товар підтверджує розмір заявленої митної вартості, що в свою чергу свідчить про достовірність і повноту заявлених відомостей. Серед таких документів п.4 ч.2 цієї статті передбачає подання банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару. Відповідно до ч.2 ст.58 МКУ метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. 3. Відповідно до графи 20 ЕМД поставка оцінюваного товару здійснюється на комерційних умовах FCA KAYSERI (Туреччина), згідно Інкотермс. Відповідно до офіційних правил Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів (Інкотермс), за терміном FCA покупець зобов`язаний за свій рахунок укласти договір перевезення товару. Згідно відомостей декларації митної вартості, до ціни товару додані витрати на транспортування 92 806,00 грн. 4. Відповідно до відомостей рахунку від 19.02.2024 №2203, визначені наступні витрати на транспортування оцінюваної партії товарів: -транспортні послуги по маршруту: м. Кайсері, Туреччина - кордон України м/п Рені 92806,0 грн; -транспортні послуги по маршруту: м/п Рені, Україна - м. Дніпро Україна 48434,00 грн.; -експедиційні послуги по території України 500,00 грн. Загальна сума витрат (з ПДВ) 141 840,00 грн. При цьому, згідно довідки про транспортні витрати від 19.02.2024 №ЄФ000017376 визначена вартість послуг по маршруту м. Кайсері, Туреччина - кордон України м/п Рені 92806,0 грн; -транспортні послуги по маршруту: м/п Рені, Україна - м. Дніпро Україна 48434,00 грн; -експедиційні послуги по території України 600,00 грн. Загальна сума витрат (з ПДВ) 141 840,00 грн плюс компенсація вартості замитнення. Вартість включає в себе: - отримання необхідних дозволів для виконання маршруту; Вартість не включає: - навантажувально/розвантажувальні роботи. Загальна сума транспортних витрат згідно довідки про транспортні витрати від 19.02.2024 № ЄФ000017376 не відповідає відомостях рахунку від 19.02.2024 №2203. У заявці відсутні відомості щодо вартості понесених витрат до кордону України, по території України, експедиторської винагороди, навантажувально/розвантажувальних робіт. 5. У рахунку від 19.02.2024 №2203 визначена вартість експедиційних послуг як складова транспортних витрат лише на території України. Відповідно до пункту 4.1.7 договору від 09.01.2023 №EF090123, укладеного ТОВ «АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ» з ТОВ «ЄВРО ФОРВАРДІНГ» плата експедиторові зазначається у додатку до договору. Такий додаток може мати вигляд додаткової угоди, заявки, акту виконаних робіт, рахунку експедитора, гарантійного листа клієнта. Згідно пункту 4.3. договору платою експедиторові вважаються кошти, оплачені клієнтом експедиторові за виконання договору. У плату експедиторові не включаються його витрати на оплату послуг інших осіб, залучених до виконання даного договору. Враховуючи визначений маршрут перевезення, відсутні відомості щодо вартості транспортно-експедиторського обслуговування на всьому шляху прямування вантажу від пункту відправлення до пункту призначення, а саме за межами митної території України, що викликає обґрунтовані сумніви щодо включення експедиторської винагороди до витрат на транспортування оцінюваної партії товару, які є складовими митної вартості.»

Позивач вважає, що зазначене вище рішення про коригування митної вартості товару і картка відмови є протиправними та підлягають скасуванню у зв`язку з чим подав позовну заяву до суду.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу, встановлені ч. 1ст. 7 Митного кодексу України.

Згідно п. 24. ч. 1ст. 4 МК України митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Пунктами 23, 24 ч. 1ст. 4 МК Українивизначено, що митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цьогоКодексу, законівта інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів ст.ст.49,50 МК України).

За частинами 1, 2ст. 51 МК Українимитна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цьогоКодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно доглави 9 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 54 МК Україниконтроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1статті 58 цього Кодексу.

Приписами ст. 337 МК України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато - логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Згідно п.1 ч.4 ст.54 МК України контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.6 ст.54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.24 ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

За змістом вищенаведених норм митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, коли надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять усіх відомостей.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті (ч. 3ст. 54 МК України).

Згідноч. 1ст. 55 МК Українирішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цьогоКодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 2ст. 55 МК Українивизначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьоюстатті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до ч.1ст. 57 МК Українивизначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч. 2ст. 57 МК України).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу(ч. 3 ст. 57 МК України).

При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч. 6ст. 57 МК України).

Відповідно до п. 4ст. 57 МК Україниу разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1ст. 57Митного кодексу України.

При цьому, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей59та60цьогоКодексу. Під час консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Згідно ч. 8ст. 57 МК Україниу разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цьогоКодексу.

Частиною 1ст. 58 МК Українипередбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Відповідно до ч. 2ст. 58 МК Україниметод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідачем митна вартість товарів була визначена за другорядним -резервним методом згідно з положеннями ст. 64 МК України.

В інформаційних ресурсах митниці наявна інформація про митне оформлення товару за кодом згідно УКТЗЕД 6006310090 «Трикотажне полотно, непишне й не опукле, вибілене, поперечно в`язаного переплетення, що складається з двох шарів, з`єднаних між собою в процесі в`язання. Між шарами наявні прокладні нитки, які можуть бути вкладені в процесі в`язання. Трикотажне полотно без покриття та без просочення, що можна виявити неозброєним оком. T133376_2(CHL240N)_215, арт.:30044532, ширина: 215см, склад: 100%PES- 2035,17м,160/210WHITE, арт.:30050149, ширина:210см склад: 100%PES -3004,51м, 160/220WHITE, арт.: 30037335,ширина: 220см склад: 100%PES -1026,26м. Використовується для власного виробництва матраців. Торговельна марка: BOYTEKS Виробник: BOYTEKS TEKSTIL SAN.VE TIC.A.S. Країна виробництва: TR», імпортованого за угодою з виробником, країна походження та відправлення Туреччина, комерційні умови поставки EXW Kayseri, митне оформлення якого здійснено за самостійно заявленим резервним методом та випущеного у вільний обіг у наближений час за ЕМД по товару №4 від 12.02.2024 №24UA807200002453U3 за ціною 4,23 дол.США/кг. З урахуванням вищезазначеного митна вартість товару №1 скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-ґ - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 МКУ, та ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митним органом митній вартості товару, враховуючи країну виробництва та експорту, опис товару, призначення: Товару №1 до рівня ЕМД від 12.02.2024 № 24UA807200002453U3 за ціною 4,23 дол.США/кг.

. При цьому, в рішенні про коригування митної вартості товару не наведено, загальну кількість партії раніше оформленого товару, загальну вартість товарної партії, розрахунок митної вартості. Митним органом не зазначено технічні характеристикитовару, умови поставки, що є важливим, оскільки ціна товару встановлюєтьсявиходячи з його характеристик. Тобто, детальне дослідження митної декларації, на підставі якої скориговано митну вартість товарів і обрано метод для визначення вартості, відповідачем проведено не було.

З приводу зауважень відповідача у спірному рішенні , суд зазначає наступне.

На виконання умов контракту було виставлено проформу-інвойс від 04.01.2024 року б/н на загальну суму 32775 доларів США де заявлено попередню кількість товару 28500 метрів та умову поставки EXW.

Продавцем в подальшому було виставлено комерційний інвойс КСК2024000000232 від 16.02.2024 року у якому було погоджено остаточну кількість товару 34 581, 67 метрів (14 400кг) вартістю 39 419, 33 доларів США та умову поставки FCA KAYSERI, Туреччина. Зазначена кількість знайшла своє відображення у пакувальному листі. ЦМР №659730 від 16.02.2024 року підтверджує, що саме на умовах FCA KAYSERI, Туреччина та у кількості зазначеній у пакувальному листі та комерційному інвойсі КСК2024000000232 від 16.02.2024 року була здійснена поставка товару.

Відповідно до пункту 3.1 контракту умови оплати вказуються в проформах-інвойсах або інвойсах на кожну окрему поставку товару. Комерційним інвойсом КСК2024000000232 від 16.02.2024 року вказані умови оплати: 50% перед замовленням, 50% після доставки. На виконання умов контракту покупцем згідно свіфта від 12.02.2024 року сплачено 2571034 доларів США. В призначенні платежу мається посилання на контракт.

Комерційний інвойс КСК2024000000232 від 16.02.2024 має посилання на контракт. ЦМР №659730 від 16.02.2024 року має посилання на комерційний інвойс інвойсом КСК2024000000232 від 16.02.2024 року.

За правилами 15 Положення № 216 від 28.07.2008 затвердженого постановою Правління Національного банку України, платник заповнює реквізит «Призначення платежу» платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіжну операцію та документи, на підставі яких вона здійснюється. Повноту інформації забезпечує платник з урахуванням вимог законодавства України. При цьому, чинним законодавством України не встановлено обов`язку здійснювати посилання в платіжному документі на комерційний інвойс. Тому, сама по собі відсутність у вказаному платіжному документі посилання на комерційний інвойс, за умови наявності вказівки на контракт згідно комерційного інвойсу, який оплачується та має посилання на Контракт, не є підставою для висновку щодо недостовірності наданої позивачем інформації про митну вартість товару, а у сукупності з іншими документами, що стосуються поставки оцінюваного товару дозволяють ідентифікувати платіж з оцінюваним товаром.

Аналогічний правовий висновок, викладений Верховним Судом у постанові від 22.08.2019 у справі №810/2784/18. Отже, надані митному органу документи є достатніми для підтвердження митної вартості товару, а наведені відповідачем обставини щодо змісту платіжного свіфта від 12.02.2024 року не свідчать про неможливість його врахування при визначенні числового значення митної вартості яка зазначена декларантом для митного оформлення товару.

Стосовно зауважень митного органу щодо понесених транспортних витрат у сумі 92806 грн.

Позивачем на підтвердження транспортних витрат були надані документи: договір перевезення 02.01.2023 року №02012: договір перевезення від 09.01.2023 року №EF090123; договір перевезення від 14022024 року САМ140224; рахунок-фактура від 19.03.2024 року №2203, довідку про транспортні витрати від 19.02.2024 року ЦМР від 16.02.2024 року №659730.

Рахунок-фактура від 19.02.2024 №2203 містить визначені наступні витрати на транспортування оцінюваної партії товарів: транспортні послуги по маршруту: м. Кайсері, Туреччина - кордон України м/п Рені 92806 грн; транспортні послуги по маршруту: м/п Рені, Україна - м. Дніпро Україна 48434,00 грн; експедиційні послуги по території України 500,00 грн. Загальна сума витрат (з ПДВ) 141 840,00 грн.

Відповідно до довідки про транспортні витрати від 19.02.2024 № ЄФ000017376 транспортні витрати по перевезенню вантажу для позивача складають по маршруту:

-м. Кайсері, Туреччина - кордон України м/п Рені 92806,0 грн., які були заявлені при митному оформлені;

-м/п Рені, Україна м. Дніпро Україна -48434,00 грн.;

- транспортно-експедиційні послуги по території України 600,00 грн.

Той факт, що в довідці про транспортні витрати від 19.02.2024 № ЄФ000017376 зазначено інший розмір експедиційних послуг по України ніж у рахунку від 19.02.2024 №2203, жодним чином не перешкоджає визначенню розміру транспортних витрат, оскільки транспортні витрати по території України не включаються до митної вартості товару.

За правовим висновком Верховного Суду у постанові від 31.05.2019 у справі №804/16553/14, оскільки Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Позивачем зазначено, що завантаження здійснювалося на площах продавця, отже здійснювалося безпосередньо продавцем. Розвантаження товару здійснювалося силами декларанта на його складі, при прибутті товару.

Таким чином, вартість завантаження і розвантаження товару не увійшла до транспортних витрат. Термін FCA передбачає, що доставляється товар, який пройшов митне очищення, отже ці витрати також не входили до транспортних витрат.

Сторонами були погодженні транспортні витрати тільки на території України, що не протирічать діючому законодавству України.

Щодо ненадання позивачем додаткових документів, суд зазначає наступне.

Надання додаткових документів відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України вимагається у разі, якщо надані декларантом документи, передбачені ч. 2 ст. 53 МК України містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митним органом не було зазначено конкретних обставин, які викликали відповідні сумніви у документах, неточності або помилки, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, яка викладена в постановах від 31.03.2015 року по справі № 21-127а15 та від 31.03.2015 року по справі № 21-53а15, разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбаченістаттею 53 МК. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

За правовим висновком Верховного Суду в постанові від 12.11.2021 у справі№815/3976/16, органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність в органу доходів і зборів обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Натомість контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню резервного методу.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що доводи, які зазначені відповідачем у рішенні про коригування митної вартості, не є підставою для коригування митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки. Не надано доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. У відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

Частиною 1ст. 77 КАС Українизакріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що за подання вказаного адміністративного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №8920 від 01.07.2024.

В позовній заяві позивач вказує, що судові витрати складаються також з витрат на професійну правничу допомогу у сумі 7000,00 грн.

Відповідно до ч.1статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3статті 132 Кодексу адміністративного судочинства Українивизначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частин 1,2, 4, 5 ст. 134 КАС Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 7ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно ч.1. ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

За визначенням п.4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За приписами ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності є, зокрема:

1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

28.06.2024 між ТОВ «АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ» (Клієнт) і Адвокатським бюро «Майя Сергєєва та партнери» (Адвокатське бюро) був укладений договір про надання правничої допомоги №40, за умови якого Клієнт доручає, а Адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання здійснити оскарження в судовому порядку рішення про коригування митної вартості товарів Дніпровської митниці, а саме: UA110150/2024/000010/2 від 29.02.2024.

28.06.2024 сторонами до договору було укладено також додаткову угоду №1.

Пунктами 1.2.2, 3 додаткової угоди сторони погодили, що гонорар є фіксованим і включає в себе повне юридичне супроводження процесу оскарження в судовому порядку рішення про коригування митної вартості Дніпровської митниці, а саме UA110150/2024/000010/2 від 29.02.2024 в суді першої інстанції та складає 7000 грн.

Оплата вартості послуг (гонорару_ передбачена п. 1 цієї додаткової угоди здійснюється протягом десяти календарних днів з моменту виставлення рахунку на оплату.

08.08.2024 сторонами підписано акт надання послуг №64 , відповідно до якого виконавцем були надані послуги з оскарження в судовому порядку рішення про коригування митної вартості товарів Дніпровської митниці, а саме №UA110150/2024/000010/2 від 29.02.2024 в суді першої інстанції на суму 7000,00 грн.

Позивачем передчасно були оплачені послуги адвоката, що підтверджується копією платіжної інструкції №8923 від 02.07.2024.

За правилами частин 6, 7 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За висновками Великої Палати Верховного Суду, наведеними у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування іншою стороною витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Суд у позовному провадженні є арбітром, що надає оцінку тим доказам і доводам, що наводяться сторонами у справі. Тобто, суд не може діяти на користь будь-якої зі сторін, що не відповідатиме основним принципам судочинства. Таким чином, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, що підлягають розподілу, за клопотанням іншої сторони. Саме інша сторона зобов`язана довести неспівмірність заявлених опонентом витрат.

Відповідачем клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу подано не було, проте заперечено розмір витрат у відзиві на позовну заяву.

В той же час суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 26.06.2019 по справі № 200/14113/18-а.

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Суд вважає, що визначений позивачем розмір понесених судових витрат на правничу допомогу не співмірний із складністю справи, яка розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи. Спір з подібними позовними вимогами ТОВ «АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ» до Дніпровської митниці є типовим, а тому адвокатом не було докладено великих зусиль для складання позовної заяви у цій справі, предмет спору не вимагав вивчення значного обсягу документів, великого обсягу юридичної та технічної роботи. На момент відкриття провадження по справі, судом встановлено можливість розгляду справи на підставі наявних матеріалів справи, які були достатніми для прийняття рішення по даній справі та не потребували надання учасниками справи додаткових обґрунтувань, пояснень та доказів по справі. Таким чином, обсяг виконаних робіт адвокатом не співмірний фактичним витратам, необхідних для розгляду даної справи.

Суд приходить висновку, що витрати позивача на правничу допомогу можуть бути зменшені та підлягають частковому відшкодуванню, а саме в сумі 3500,00 грн. що відповідатиме вимогам співмірності, розумності та справедливості.

Керуючись ст.ст.139, 241-246, 255, 262, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ» (Звенигородське шосе, буд. 1, м. Олександрія, Кіровоградська область, 28000, код ЄДРПОУ 38524231) до Дніпровської митниці (вул. Ольги княгині, буд. 22, м. Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 43971371) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, картки відмови -задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Дніпровської митниці № UA110150/2024/000010/2 від 29.02.2024 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ» (Звенигородське шосе, буд. 1, м. Олександрія, Кіровоградська область, 28000, код ЄДРПОУ 38524231) за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці (вул. Ольги княгині, буд. 22, м. Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 43971371) судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. і витрати на правничу допомогу у сумі 3500 (три тисячі п`ятсот) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона