ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
07 жовтня 2024 року м. Житомир справа № 240/18898/24
категорія 112050000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Леміщак Д.М., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити дії.
Перевіряючи позовну заяву на відповідність вимогам, установленим Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом ураховано таке.
Відповідно до частини першої статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Перелік обов`язкових відомостей, які зазначаються в позовній заяві, наведено у частині 5 вказаної статті КАС України.
Згідно із частиною 9 статті 160 КАС України у позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Адміністративний позов ОСОБА_1 , окрім відомостей щодо позивача та відповідача, містить відомості про третіх осіб - ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . При цьому, статус останніх самостійно визначено позивачем у позові.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до частини 2 статті 49 КАС України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
В силу приписів частини 5 статті 49 КАС України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
Зміст наведених норм процесуального Закону свідчить на користь висновку, що саме суд уповноважений вирішувати питання про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання (в залежності від порядку провадження - спрощене чи загальне), з власної ініціативи або за клопотанням учасників справи.
Таким чином, самостійне залучення позивачем до участі в справі третіх осіб шляхом зазначення їх в позовній заяві суперечить вимогам статей 49, 160 КАС України, позаяк вступ третіх осіб до участі у справі відбувається за ухвалою суду.
У разі необхідності ОСОБА_1 одночасно з поданням до суду позову може подати заяву про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача. Проте така заява повинна бути викладена окремо, з урахуванням положень частини 4 статті 49 КАС України, та додана до позову відповідно до частини 5 статті 161 КАС України.
Положеннями частини 1 та 2 статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Перелік обов`язкових відомостей, які зазначаються в позовній заяві, наведено у частині 5 статті 160 КАС України.
Положеннями частини п`ятої статті 161 КАС України встановлено, що у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.
Згідно із частиною 1 статті 80 КАС України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
У контексті наведеного суд відмічає, що позовна заява, зокрема її прохальна частина, не може містити вимог про витребування доказів. У разі необхідності клопотання про витребування доказів викладається окремо та додається до позовної заяви.
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що при подачі позовної заяви до суду позивачем вимог статей 160-161 КАС України дотримано не було.
Частиною першою статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 ст. 169 вказаного Кодексу).
З огляду на викладене, позов необхідно залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення виявлених недоліків шляхом надання до Житомирського окружного адміністративного суду:
- нової позовної заяви до відповідача, оформленої із дотриманням вимог ст.ст. 5, 160-161 КАС України у кількості примірників відповідно до кількості учасників;
- у разі необхідності - заяви про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, з урахуванням положень ч. 4 ст. 49 КАС України;
- клопотання про витребування доказів (у разі необхідності), оформленого з урахуванням вимог ст. 80 КАС України.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом семи днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя Д.М. Леміщак
Суд | Житомирський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 07.10.2024 |
Оприлюднено | 10.10.2024 |
Номер документу | 122158209 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо публічної житлової політики |
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Леміщак Дмитро Михайлович
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Леміщак Дмитро Михайлович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні