Рішення

від 08.10.2024 по справі 240/28273/22

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2024 року м. Житомир справа № 240/28273/22

категорія 106020000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Шимоновича Р.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національного центру управління та випробувань космічних засобів в особі Головного центру спеціального контролю про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) із позовом до Національного центру управління та випробувань космічних засобів в особі Головного центру спеціального контролю (далі - відповідач), у якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить:

- визнати протиправними дії Національного центру управління та випробувань космічних засобів в особі Головного центру спеціального контролю щодо нарахування та виплати додаткової винагороди в розмірі 30 000 (тридцять тисяч) гривень щомісячно, пропорційно в розрахунку на місяць, яка передбачена Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»;

- визнати протиправними дії Національного центру управління та випробувань космічних засобів в особі Головного центру спеціального контролю щодо нарахування та виплати додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, яка передбачена Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»;

- зобов`язати Національний центр управління та випробувань космічних засобів в особі Головного центру спеціального контролю здійснити нарахування та виплату, додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів: з 25 лютого по 28 лютого 2022 року; з 01 березня по 31 березня 2022 року; з 01 квітня по 07 квітня 2022 року у сумі 137 619,03 гри. (сто тридцять сім тисяч шістсот дев`яднадцять гри. 03 коп);

- зобов`язати Національний центр управління та випробувань космічних засобів в особі Головного центру спеціального контролю здійснити нарахування та виплату, додаткової винагороди в розмірі 30 000 (тридцять тисяч) гривень щомісячно, пропорційно в розрахунку на місяць, яка передбачена Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за період з 08.04.2022 року у сумі 173 000, 00 грн (сто сімдесят три тисячі грн. 00 коп);

- стягнути з Національного центру управління та випробувань космічних засобів в особі Головного центру спеціального контролю рівноцінну компенсацію суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з додаткової винагороди за період з 25 лютого по 28 лютого 2022 року; з 01 березня по 31 березня 2022 року ; з 01 квітня по 07 квітня 2022 року в сумі 24 771, 43 грн. та з 08 квітня до 30 квітня 2022 року, з 01 травня по 01 жовтня 2022 року у сумі 31 140 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що Національний центр управління та випробувань космічних засобів в особі Головного центру спеціального контролю протиправно не виплачено йому додаткову винагороду відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 року №168. Вказані обставини слугували підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 30.11.2022 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Від Національного центру управління та випробувань космічних засобів в особі Головного центру спеціального контролю надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить в задоволені адміністративного позову відмовити. Зазначив, що порядок виплат грошового забезпечення військовослужбовцям, відрядженим до державних органів, установ та організацій визначений Кабінетом Міністрів України постановами від 07.02.2001 №104 "Про порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних сил, інших військових формувань, осіб начального складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної кримінально-виконавчої служби, відряджених до державних органів, установ та організацій". На виконання доручення Прем`єр-міністра України від 06.04.2022 №8473/1/1-22 до листа Секретаря Ради національної безпеки і оборони України від 04.04.2022 №719/30-04/2-22 та доручень Першого віце-прем`єр-міністра України - Міністра економіки України Свириденко Ю.А. від 06.04.2022 №8506/1/1-22 до листа Національного антикорупційного бюро України від 01.04.2022 №17/294, від 19.04.2022 №8473/4/1-22 до листа Міністерства оборони України від 14.04.2022 №220/2654 Міністерством економіки України було розроблено та погоджено з усіма зацікавленими центральними органами виконавчої влади та направлено до Кабінету Міністрів України проект постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168", яким передбачалось позитивне вирішення зазначеного питання, однак проект акта не прийнято. Зазначає, що ДКА веде роботу щодо законодавчого врегулювання проблемного питання, а тому, у разі прийняття відповідних змін до Постанови №104, Постанови №168, Постанови №704 (у частині підвищення окладів за військовим (спеціальним) званням) та виділення з державного бюджету додаткового обсягу фінансування, ДКА у найкоротші терміни забезпечить виплату грошових коштів відповідно до норм чинного законодавства.

Позивач подав до суду пояснення на відзив, у яких просить задовольнити позовні вимоги, з мотивів, викладених у позовній заяві.

Розглянувши долучені до справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд приходить до висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач проходить військову службу за контрактом, укладеним з Міністерством оборони України.

Наказом Міністра оборони України від 21.06.2022 №289 відряджений для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі до Національного космічного агентства України, яке Указом Президента України від 09.12.2010 року №1085/2010 перейменоване на Державне космічне агентство України (далі - ДКАУ).

26.09.2022 позивач звернувся із рапортом до ГЦСК щодо виплати йому додаткової винагороди до грошового забезпечення, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану".

Однак, по теперішній час вимоги постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 не виконані.

Вважаючи бездіяльність відповідача щодо невиплати додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 745/32197 (далі - Порядок № 260).

Згідно з пунктом 2 вказаного Порядку, грошове забезпечення військовослужбовця включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.

Пунктом 3 Порядку № 260 встановлено, що підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов`язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).

Відповідно до пункту 17 Порядку № 260, на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Законом України від 14.03.2022 №2119-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 18.04.2022 №259/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022 №2212-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 17.05.2022 №341/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 №2263-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 12.08.2022 № 573/2022, затвердженого Законом України №2500-IX від 15.08.2022, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 Про введення воєнного стану в Україні та №69 Про загальну мобілізацію, 28.02.2022, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі Постанова № 168).

Пунктами 1, 3 Постанови № 168 (в редакції від 28.02.2022) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Міністерству фінансів опрацювати питання щодо збільшення видатків відповідним розпорядникам бюджетних коштів для забезпечення реалізації цієї постанови.

Пунктом 5 Постанови № 168 передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування, застосовується з 24.02.2022.

З аналізу вищезазначених норм, суд дійшов висновку, що з 24.02.2022 у військовослужбовців Збройних Сил, у тому числі й у позивача, виникло право на отримання додаткової винагороди в розмірі 30000 гривень щомісячно. А у тих військовослужбовців, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, вказану додаткову винагороду могло бути збільшено до 100000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

У подальшому, до Постанови № 168 Кабінетом Міністрів України неодноразово вносились зміни.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 07.03.2022№ 217 в абзаці першому пункту 1 виключено слова "(крім військовослужбовців строкової служби)".

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2022 № 350 доповнено перелік осіб, які мають право на щомісячну додаткову винагороду за наявності певних умов, зокрема, доповнено абзац перший після слів та поліцейським словами, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми єПідтримка.

У подальшому постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.2022 № 754 змінено умову отримання такої допомоги особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби. Так, в абзаці першому: слова які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми єПідтримка замінено словами які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні); після слова щомісячно доповнено словами (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць).

Востаннє зміни до абзацу першого пункту 1 Постанови №168 вносились зміни постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. №168» від 07.07.2022 №793(опублікована 19.07.2022).

Так, у пункті 1 в абзаці першому слова і цифри «додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно» вирішено замінити словами і цифрами «додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць».

При цьому, пунктом 2 Постанови № 793 від 07.07.2022 передбачено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування (19.07.2022) та застосовується з 24.02.2022.

З цього приводу, суд вважає за необхідне зазначити, що у рішенні від 05.04.2001 №3-рп/2001 Конституційний Суд України зазначив, що Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.

Отже, при визначенні розміру додаткової винагороди, встановленої Постановою №168, має застосовуватися норма, яка була чинною у конкретному періоду, без врахування положень пункту 2 Постанови № 793 від 07.07.2022.

Відтак, Постановою №168 передбачено право позивача на отримання додаткової винагороди під час дії воєнного стану. При цьому, з огляду на вказані редакції Постанови №168, у період з 24.02.2022 по 18.07.2022 додаткова винагороди, зокрема для військовослужбовців Збройних Сил, була визначена у фіксованому розмірі та становила 30000 гривень щомісячно.

Водночас, у період з 19.07.2022 (день набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України № 793) по день прийняття судом рішення, додаткова винагорода для військовослужбовців Збройних Сил визначена у розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а порядок і умови її виплати має визначатися керівником відповідного органу.

Так, позивач проходить службу в Збройних силах України (за контрактом) та з 22.06.2018 підполковника ОСОБА_1 призначено на посаду заступника начальника Головного центру спеціального контролю національного центру управління та випробувань космічних засобів.

Національний центр управління та випробувань космічних засобів є державною бюджетною установою, Головний центр спеціального контролю є його філією.

У цій справі, судом встановлено, що позивач у період з 24 лютого 2022 року по теперішній час проходить службу в Головному центрі спеціального контролю національного центру управління та випробувань космічних засобів, яке знаходиться в смт. Городок, Житомирського району, Житомирської області, тобто у межах Житомирської області.

Відповідно до Переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка», затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 № 204-р, Програма «єПідтримка» поширюється на Житомирську область.

Отже, зазначене вище вказує на те, що у період з 24 лютого 2022 року по 01 червня 2022 року, позивач мав право на отримання додаткової щомісячної винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року, оскільки проходив службу в межах адміністративно-територіальної одиниці (Житомирська область), на території якої надавалася допомога в рамках Програми «єПідтримка».

В той же час, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 75 від 25 квітня 2022 року, у редакціях наказів № 105 від 01.06.2022, №113 від 10.06.2022, № 119 від 14.06.2022, № 134 від 24.06.2022, № 138 від 29.06.2022, №143 від 01.07.2022, № 147 від 08.07.2022, № 152 від 14.07.2022 Житомирська область з 01.06.2022 до дня звернення позивача з позовом до суду (04.11.2022) не була включена до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач мав право на отримання додаткової щомісячної винагороди у розмірі 30 000,00 грн., встановленої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року, оскільки проходив службу в межах адміністративно-територіальної одиниці, на території якої надавалася допомога в рамках Програми єПідтримка, проте з 01 червня 2022 року позивач втратив таке право, оскільки проходить службу в межах територіальної громади, яка не включена до переліку громад, що розташовані в районах проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

Суд зауважує, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 21 листопада 2018 року у справі № 824/166/15-а, держава не може відмовляти у здійсненні особі певних виплат у разі чинності законодавчої норми, яка їх передбачає та відповідності особи умовам, що ставляться для їх отримання.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплатити позивачу додаткову винагороду в розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів: з 25 лютого по 28 лютого 2022 року; з 01 березня по 31 березня 2022 року; з 01 квітня по 07 квітня 2022 року у сумі 137 619,03 грн., суд зазначає таке.

Як вже зазначалось судом, у тих військовослужбовців, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, виникло право на отримання додаткової винагороди в розмірі 100 000, 00 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Згідно копії довідки військової частини НОМЕР_1 , яка видана полковнику ОСОБА_1 в тому, що він приймав безпосередню участь у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у військовій частині НОМЕР_1 : з 25 лютого до 28 лютого 2022 року; з 01 березня до 07 квітня 2022 року.

В той же час, інформації щодо безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії перебуваючи саме на територіях, де проводяться бойові дії, суду не надано. За змістом пункту 1 постанови КМУ № 168 від 28.02.2022, основною умовою для виникнення такого права є безпосередня участь особи у бойових діях або безпосереднє забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії на територіях, де проводяться бойові дії.

В наданій копії довідки не значиться перебування позивача на територіях, де проводились бойові дії, а тому в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Дослідивши матеріали справи, обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд, враховуючи заявлені вимоги, вважає за необхідне зобов`язати Національний центр управління та випробувань космічних засобів в особі Головного центру спеціального контролю провести нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди, визначеної постановою Кабінету Міністрів України Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану від 28 лютого 2022 року № 168, за період з 08 квітня 2022 року по 01 червня 2022 року.

Що стосується позовних вимог про виплату грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 168.5 статті 168 Податкового кодексу України суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також визначених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» членами сім`ї, батьками, утриманцями загиблого (померлого) військовослужбовця, у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Згідно з пунктом 1 Порядку № 44 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 06.01.2005 № 17) цей Порядок визначає умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби.

Абзацом першим пункту 2 Порядку № 44 встановлено, що грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» (пункт 3 Порядку).

Відповідно до пункту 4 Порядку № 44 виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.

Згідно з пунктом 5 Порядку № 44 грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Відтак, нарахування та виплата позивачу грошового забезпечення мають бути здійснені із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб.

Відповідно пункту 6 Порядку №44 територіальні органи Державного казначейства та установи банків провадять за платіжними документами видачу податковим агентам готівки для здійснення одночасно виплати грошового забезпечення та грошової компенсації із сплатою (перерахуванням) в установленому порядку податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Отже, механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, передбачає виплату такої компенсації у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб за місцем одержання грошового забезпечення одночасно з виплатою грошового забезпечення.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 22.06.2018 у справі № 812/1048/17.

Поряд з цим, у постанові Верховного Суду від 17.03.2020 у справа № 815/5826/16 (пункт 63) зазначено, що оскільки з позивачем не проведено повного розрахунку за матеріальним забезпеченням, позовні вимоги в цій частині є передчасними.

Отже, після набрання рішенням суду у цій справі законної сили на відповідача покладається обов`язок виконати рішення суду. Водночас на відповідача, як податкового агента, законодавством покладено обов`язок утримати відповідні суми податків та зборів із одночасною компенсацією відповідної суми позивачу.

У цьому контексті право на захист є самостійним суб`єктивним правом, яке виникає у суб`єкта лише в момент їх порушення або оспорювання.

Захист порушених прав, свобод та інтересів особи є похідним, тобто передбачає наявність встановленого факту їх порушень, при цьому суд не здійснює превентивного захисту.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що наразі відсутні підстави зобов`язувати відповідача здійснити на користь позивача компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб, оскільки відповідні обов`язки виникають одночасно з виплатою грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, тобто у майбутньому.

Отже, позовні вимоги в цій частині є передчасними і задоволенню не підлягають.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання стягнення з відповідачів на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Пункт 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою та другою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має з`ясувати склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відсутність розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Отже, на підтвердження цих обставин суду повинні бути надані, зокрема, договір про надання правової допомоги та детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, оформлені у встановленому законом порядку.

Разом із тим, матеріали справи містять лише копію ордеру від 24.10.2022, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №2086 від 28.10.2004, копію квитанції про оплату правової допомоги на суму 8000 грн. що, на думку суду, не є достатнім підтвердженням витрат на правову допомогу, оскільки з наданих доказів неможливо встановити склад та розмір робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, з урахуванням чого у суду відсутні підстави для відшкодування на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу.

Питання про розподіл судових витрат не вирішується.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Національного центру управління та випробувань космічних засобів в особі Головного центру спеціального контролю (вул. Комічна, 1, смт. Городок, Житомирський район, Житомирська область,12265, ЄДРПОУ: 21656472), про визнання неправомірною бездіяльності, стягнення коштів, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Національного центру управління та випробувань космічних засобів в особі Головного центру спеціального контролю, щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, визначеної постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168, за період з 08 квітня 2022 року по 01 червня 2022 року.

Зобов`язати Національний центр управління та випробувань космічних засобів в особі Головного центру спеціального контролю провести нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, визначеної постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168, за період з 08 квітня 2022 року по 01 червня 2022 року.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 08 жовтня 2024 року.

Суддя Р.М.Шимонович