Рішення

від 07.10.2024 по справі 320/16803/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2024 року № 320/16803/23

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Горобцової Я.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, про визнання протиправними та скасування постанов, визнання протиправними дій, -

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся Департамент соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі також Департамент, позивач) до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі також Відділ, відповідач), в якому позивач, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 22.03.2023 ВП № 71353947, винесену заступником начальника Відділу Заєць Тетяною Ігорівною;

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 01.05.2023 ВП № 71353947, винесену заступником начальника Відділу Заєць Тетяною Ігорівною;

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 05.06.2023 ВП № 71353947, винесену заступником начальника Відділу Заєць Тетяною Ігорівною.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.11.2023 відкрито провадження у справі, яке вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про протиправність прийняття відповідачем оскаржуваних постанов з огляду на відсутність для цього правових підстав.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві, наголошує, що оскаржувані рішення прийняті ним відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені у наданому суду відзиві.

Такі доводи заперечені позивачем у наданій суду відповіді на відзив.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Як вбачається з матеріалів справи, на примусовому виконанні у Відділі перебуває виконавче провадження № 71353947 з примусового виконання виконавчого листа № 640/23147/21 від 03.11.2022 Окружного адміністративного суду міста Києва щодо зобов`язання Департаменту та Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, код ЄДРПОУ: 22886300 зробити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 щорічну допомогу до 5 травня за 2021 рік, виходячи з розміру п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених коштів на картковий рахунок ОСОБА_1 за наступними реквізитами: рахунок: НОМЕР_1 , IBAN НОМЕР_2 ; банк одержувача: АТ КБ «ПРИВАТБАНК», Київ, Україна, МФО банку: 305299; ЄДРПОУ (або ОКПО) 14360570, РНОКПП одержувача: 2996706596 , номер картки НОМЕР_3 , призначення платежу: грошова допомога до 5 травня за 2021 роки.

Державним виконавцем 22.03.2023 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

01.05.2023 року державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 5 100, 00 грн.

05.06.2023 державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 10 200, 00 грн.

Не погоджуючись з такими рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Позивач, вважає, протиправною постанову про відкриття виконавчого провадження, оскільки після відкриття виконавчого провадження ним подано апеляційну скаргу на рішення за яким видано виконавчий лист.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковим до виконання на всій її території. Судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише Закону, отже у рішеннях суду втілюється волевиявлення самої держави, а тому обов`язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства, згідно з положеннями статті 129 Конституції України.

Як вже зазначалось, що підставою для винесення оскаржуваної постанови був виконавчий лист № 640/23147/21 від 03.11.2022, виданий Окружним адміністративним судом міста Києва, та заява стягувача, на момент подання якої, рішення суду першої інстанції не оскаржувалось, тобто рішення було таким, що набрало законної сили.

Тож, виконавче провадження відкрито 22.03.2023, тоді як апеляційне провадження по справі № 640/23147/21, як це вбачається з матеріалів даної справи, лише 18.07.2023, тобто вже після закінчення виконавчого провадження.

Разом з цим, відповідно до статті 38 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження зупиняється виконавцем у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню). Про зупинення виконавчого провадження виконавець виносить постанову не пізніше наступного робочого дня з дня отримання судового рішення.

Отже, боржник повинен надати державному виконавцю копію судового рішення апеляційного суду про прийняття апеляційної скарги на рішення суду № 640/23147/23 від 25.05.2022 до розгляду та відкриття апеляційного провадження, що було б безумовною підставою для зупинення виконавчого провадження № 71353947. Проте боржник такого рішення не надав.

Листом Департаменту соціальної політики від 07.04.2023 за № 051-4402 повідомлено відділ, щодо апеляційного оскарження рішення суду у справі № 640/23147/21. До такої заяви від 07.04.2023 позивач додав лише ухвалу судді апеляційного суду про витребування з суду першої інстанції матеріалів судової справи, а не перелічені вище документи.

Таким чином, на момент вчинення виконавчих дій відомості щодо поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду відсутні. Тому у державного виконавця були відсутні підстави для зупинення виконавчого провадження.

Враховуючи зазначене, постанова про відкриття виконавчого провадження № 71353947 від 22.03.2023 винесена на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стосовно посилань позивача, що виконавчий збір не стягується відповідно до пункту 3 частини 5 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» оскільки в даному випадку виконання рішення суду має здійснюватись з урахуванням вимог Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», суд зазначає таке.

За змістом статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» дія даного Закону поширюється на випадки виконання рішень суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, за умови, якщо боржником є орган державної влади.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та незважаючи на те, що боржником є Департамент соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради, тобто державний орган, виконавчий лист містить вимогу щодо зобов`язання вчинити певні дії, а саме: зробити перерахунок та виплатити щорічну допомогу, що не може вважатись ні стягненням коштів, ні зобов`язанням вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган.

Тому виконання вказаного виконавчого листа здійснюється відповідно до норм Закону України «Про виконавче провадження», а не Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Таким чином, виконавчий лист у даній справі виданий на виконання рішення зобов`язального характеру. Такий виконавчий лист передбачає одноразовий характер виконання перерахунку та виплати щорічної допомоги, а не стягнення періодичних платежів і тим більше не зобов`язання вчинити певні дії щодо майна.

Варто зауважити, що у державного виконавця не було інших підстав, передбачених частиною 5 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження», не стягувати з боржника виконавчий збір.

Вказане підтверджується позицією Верховного Суду у постанові від 09 грудня 2020 року у справі № 522/19758/18: «У спірних правовідносинах, що склались у цій справі, вимоги до боржника мають зобов`язальний характер, тоді як за Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконуються рішення про стягнення коштів (з боржників, перелік яких визначено частиною першою статті 2 цього Закону), що виключає можливість застосування норм Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» в процесі виконання судового рішення».

Щодо доводів позивача про помилковість наведеного у виконавчому листі формулювання вимог зобов`язального характеру, оскільки вони одночасно звернені і до Департаменту, і до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, суд зазначає, що вказані обставини, у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження», не можуть слугувати підставою для не вчинення відповідачем дій по відкриттю відповідного виконавчого провадження, проте на цих підставах може або бути оскаржене відповідне судове рішення, прийняття якого стало підставою для видачі виконавчого листа, або для зміни способу і/або порядку виконання судового рішення, за наявності для цього нормативно визначених підстав.

Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що державний виконавець, у питанні відкриття виконавчого провадження № 71353947, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом, а тому підстави для визнання протиправним та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження відсутні.

Щодо питання правомірності оскаржуваних постанови про накладення штрафу, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.

Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

Відповідно до вимог статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Як вже зазначалось, листом Департаменту соціальної політики від 07.04.2023 за № 051-4402 повідомлено відділ, щодо апеляційного оскарження рішення суду у справі № 640/23147/21.

Разом з цим, станом на 01.05.2023 відомості щодо поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду відсутні (вказане мало місце лише 18.07.2023), а отже державним виконавцем було правомірно винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 5 100, 00 грн.

Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання.

Застосування такого заходу реагування державним виконавцем є саме обов`язком, а не можливістю, і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

Відповідно до частини 3 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону, вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Частиною 4 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

11.05.2023 державним виконавцем на адресу боржника направлено вимогу, якою зобов`язано повідомити про стан виконання рішення суду, про заходи які вжиті на його виконання та посадових осіб, які винні у його невиконанні.

Станом на 05.06.2023 ухвала щодо поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (вказане мало місце лише 18.07.2023) до Відділу не надходила, а отже підстави для зупинення вчинення виконавчих дій були відсутні.

Таким чином, керуючись статтями 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», 05.06.2023 державним виконавцем правомірно винесено постанову про накладення штрафу на позивача у розмірі 10 200, 00 грн.

На підставі наведеного суд доходить висновку про правомірність оскаржуваних постанов про накладення штрафу, та, відповідно, відсутність підстав для їх скасування у судовому порядку.

Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1)чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2)чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваних рішень на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки оскаржувані рішення відповідають наведеним у частині 2 статті 2 КАС України критеріям.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (03165, місто Київ, проспект Любомира Гузара, будинок 7; код ЄДРПОУ 37441694) до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 01001, місто Київ, вулиця Архітектора Городецького, будинок 13; код ЄДРПОУ 00015622), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (03165, місто Київ, проспект Любомира Гузара, будинок 7; код ЄДРПОУ 22886300), про визнання протиправними та скасування постанов, визнання протиправними дій відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Я.В. Горобцова

Горобцова Я.В.