Рішення
від 07.10.2024 по справі 640/1872/21
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2024 року № 640/1872/21

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Горобцової Я.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Джаст Агро» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «Джаст Агро» (далі також - ТОВ «Джаст Агро», позивач) до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі також ГУ ДПС у м. Києві, відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 05.11.2020 №2980701, яким ТОВ «Джаст Агро» зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 1 744 703, 00 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 05.11.2020 №2950701, яким ТОВ «Джаст Агро» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 670 395,00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 167 599, 00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.02.2021 відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження, призначено судове засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.03.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу № 640/1872/21 до судового розгляду у судовому засіданні.

На виконання положень Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» адміністративну справу було передано до Київського окружного адміністративного суду за належністю.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.03.2024 прийнято до провадження адміністративну справу, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки акту перевірки, на підставі яких прийнято оскаржувані рішення, не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства і тому позивач вважає спірні рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві, наголошує, що оскаржувані рішення прийняті податковим органом відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені в акті перевірки та наданому суду відзиві.

Такі доводи заперечені позивачем у наданій суду відповіді на відзив.

У судовому засіданні 02.07.2024 суд ухвалив перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив таке.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 29.09.2020 по 05.10.2020 ГУ ДПС у м. Києві було проведено позапланову не виїзну документальну перевірку ТОВ «Джаст Агро» з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тисяч гривень за липень 2020 року, за результатами якої було складено акт № 84/26-15-07-01-06/41199179 від 12.10.2020, яким встановлено порушення п. 44.1. ст. 44, п. 198.1, п. 198.3, п.198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.10, ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого встановлено завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації) (що переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду за липень 2020 року на суму 1 744 703, 00 грн та заниження податку на додану вартість (рядок 18 декларації) у сумі 670 395, 00 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 2980701 від 05.11.2020, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 1 744 703, 00 грн;

- № 2950701 від 05.11.2020 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання на 670 395 грн та застосовано штрафні санкції на суму 167 599, 00 грн.

Не погоджуючись з такими податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.

З акту перевірки вбачається, що до висновків про порушення позивачем норм податкового законодавства, внаслідок чого прийняті оскаржувані податкові повідомлення- рішення, Відповідач дійшов за результатом перевірки, зокрема, взаємовідносин позивача із ФГ «ЗЕРНОСВІТ+». Відповідач ставить під сумнів реальність господарських операцій між позивачем та указаним фермерським господарством.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (Покупець) та ФГ «ЗЕРНОСВІТ+» (Постачальник) укладено договір купівлі-продажу № б/н від 15.07.2020.

Відповідно до умов п. 1.1. такого Договору, продавець передає, а покупець приймає: сільгосппродукцію згідно ДСТУ, іменований надалі Товар. Найменування, кількість, ціна Товару визначаються у видаткових накладних до даного Договору.

Відповідно до умов Договору постачальник зобов`язаний передати (поставити) товар покупцю на умовах СРТ на складі покупця: вулиця Комсомольська, 9-6, с. Пустовіти, Миронівський р-н, Київська область, в подальшому «Базис ставки». Умови поставки визначаються й розуміються відповідно до правил Інкотермс-2010.

Ціна товару визначається у п. 3.1. Договору в порядку, а саме: за одну тонну та асортимент визначається видатковими накладними постачальника. Кількість/вага поставленого постачальником товару визначається видатковими накладними постачальника. Суму договору визначається як загальна сума загальних вартостей товару, вказаних у видаткових накладних постачальника.

Для підтвердження реального характеру укладеного правочину, позивачем долучено до матеріалів справи:

- видаткові накладні: № 10 від 18.07.2020, № 14 від 20.07.2020, № 16 від 20.07.2020, № 21 від 22.07.2020, № 23 від 22.07.2020, № 24 від 22.07.2020, № 56 від 22.07.2020, №57 від 22.07.2020, № 57 від 22.07.2020, №67 від 24.07.2020, №68 від 24.07.2020, № 69 від 24.07.2020, №70 від 24.07.2020, № 71 від 24.07.2020, №86 від 26.07.2020, № 87 від 26.07.2020, № 94 від 27.07.2020, № 97 від 27.07.2020, №116 від 29.07.2020, № 129 від 30.07.2020, № 130 від 30.07.2020 на загальну суму 5 779 348,30 грн, у тому числі ПДВ 1 155 869, 66 грн;

Постачання і передача товару за договором з ФГ «ЗЕРНОСВІТ+» здійснювалась не через перевізника, а безпосередньо від Продавця саме тому передача товару позивачу оформлювалась першочергово видатковою накладною ФГ «ЗЕРНОСВІТ+» (Продавця).

- товаро-транспортні накладні (ТТН): № 75689 від 18.07.2020, № 73600 від 20.07.2020, №74550 від 20.07.2020, №76434 від 20.07.2020, №756771 від 20.07.2020, №67881 від 22.07.2020, №67450 від 22.07.2020, №68480 від 22.07.2020, №68330 від 22.07.2020, №67890 від 22.07.2020, №74663 від 22.07.2020,74652 від 22.07.2020, №74774 від 22.07.2020, №74338 від 22.07.2020, №74432 від 24.07.2020, №77601 від 24.07.2020, № 777613 від 24.07.2020, №77619 від 24.07.2020, № 77650 від 24.07.2020, № 77645 від 24.07.2020, № 77641 від 24.07.2020, № 77637 від 24.07.2020, № 77621 від 24.07.2020, № 77642 від 24.07.2020, № 77627 від 24.07.2020, № 77633 від 26.07.2020, № 77654 від 26.07.2020, № 77657 від 27.07.2020, № 77671 від 27.07.2020, № 77669 від 27.07.2020, № 77662 від 27.07.2020, № 77659 від 27.07.2020, № 77679 від 29.07.2020, № 77676 від 29.07.2020, № 77674 від 2907.2020, № 77883 від 30.07.2020, №74568 від 31.07.2020, № 77890 від 31.07.2020;

- банківські виписки за період з 01.05.2020 по 30.09.2020 та з 01.05.2020 по 31.08.2020;

- податкові накладні: № 10 від 18.07.2020, № 16 від 20.07.2020, № 14 від 20.07.2020, №21 від 22.07.2020, № 22 від 22.07.2020, № 23 від 22.07.2020, № 24 від 22.07.2020, № 56 від 22.07.2020, № 57 від 22.07.2020, №67 від 24.07.2020, № 68 від 24.07.2020, № 69 від 24.07.2020, № 70 від 24.07.2020, № 71 від 24.07.2020, №86 від 26.07.2020, № 87 від 26.07.2020, № 94 від 27.07.2020, № 97 від 27.07.2020, № 116 від 29.07.2020, № 129 від 30.07.2020, № 130 від 30.07.2020.

Також З акту перевірки вбачається, що до висновків про порушення позивачем норм податкового законодавства, внаслідок чого прийняті оскаржувані податкові повідомлення- рішення, відповідач дійшов за результатом перевірки, зокрема, взаємовідносин позивача із ТОВ «ЛОГРОТЕК». Відповідач ставить під сумнів реальність господарських операцій між позивачем та указаним товариством.

Так, між позивачем (Покупець) та ТОВ «ЛОГРОТЕК» (Постачальник) укладено договори поставки № 03072020/1 від 03.07.2020 та № 22072020/1 від 22.07.2020.

Відповідно до умов п. 1.1. зазначених Договорів, постачальник відповідно до умов кожного Договору зобов`язується передати в установлений строк (строки) товар у власність покупця, а покупець - прийняти та оплатити товар, у кількості та вартості, зазначених у відповідних специфікаціях, що є невід`ємними частинами Договорів.

Кількість та асортимент товару, адреси і строки поставки кожної конкретної партії, що постачається згідно Договорів, погоджується та визначається сторонами у специфікаціях, які складаються на кожну партію товару та є невід`ємними частинами Договорів.

Пунктом 1.4. Договорів передбачено, що загальна кількість товару складається із загального обсягу товару, поставленого за відповідними видатковими накладними протягом строку дії Договору.

Відповідно до умов Договорів поставка товару здійснюється протягом 1 (одного) робочого дня з дати повної (часткової) оплати товару, згідно п. 3.3. Договорів шляхом передачі товару від постачальника до покупця за адресами, вказаних у специфікаціях, інші умови поставки можуть обумовлюватися сторонами під час узгодження специфікацій на поставку партії товару. Пункт 3.3. у зазначених Договорах визначає порядок оплати за кожну партію товару.

Пунктом 2.4. Договорів визначено, що при передачі товару постачальник зобов`язаний передати необхідну документацію на товар, а саме: видаткову накладну та товарно-транспортну накладну.

Для підтвердження реального характеру укладеного правочину, позивачем долучено до матеріалів справи:

- специфікації: № 1 від 03.07.2020, № 2 від 14.07.2020, № 3 від 15.07.2020, № 1 від 22.07.2020, № 2 від 22.07.2020, № 3 від 23.07.2020, № 4 від 27.07.2020, № 5 від 27.07.2020, № 6 від 28.07.2020, № 7 від 29.07.2020, № 8 від 30.07.2020, № 9 від 30.07.2020, № 10 від 31.07.2020 в яких визначено умови поставки, а саме: ПАР (Київська обл., Миронівський р-н, с. Пустовіти);

- видаткові накладні по договору поставки № 03072020/1 від 03.07.2020: № 125 від 03.07.2020, № 126 від 14.07.2020, №127 від 15.07.2020 на загальну суму 684 277, 40 грн, у тому числі ПДВ 114 046, 23 грн;

- видаткові накладні по Договору поставки № 22072020/1 від 22.07.2020: № 144 від 22.07.2020, № 145 від 22.07.2020, № 146 від 23.07.2020, №147 від 27.07.2020, № 148 від 27.07.2020, № 149 від 28.07.2020, № 150 від 29.07.2020, № 151 від 30.07.2020, № 152 від 30.07.2020, № 153 від 31.07.2020 на загальну суму 3 706 187, 75 грн, у тому числі ПДВ 617 697, 95 грн.

Постачання і передача товару за договором з ТОВ «ЛОГРОТЕК» здійснювалась не через перевізника, а безпосередньо від Продавця саме тому передача товару позивачу оформлювалась першочергово видатковою накладною ТОВ «ЛОГРОТЕК» (Продавця).

- ТТН:

1) по договору поставки за № 03072020/1 від 03.07.2020: № 55321 від 03.07.2020, №55325 від 14.07.2020, № 55327 від 15.07.2020, № 55323 від 03.07.2020;

2) по договору поставки за №22072020/1 від 22.07.2020: № 55329 від 22.07.2020, №55332 від 22.07.2020, № 55334 від 22.07.2020 ,№ 55336 від 22.07.2020, №55338 від 23.07.2020, № 55341 від 23.07.2020, № 55345 від 23.07.2020, № 55343 від 23.07.2020, №55351 від 27.07.2020, № 55347 від 27.07.2020, №55349 від 27.07.2020, №55353 від 27.07.2020, 55363 від 27.07.2020, №55368 від 28.07.2020, №55372 від 28.07.2020, №55374 від 28.07.2020, №55376 від 28.07.2020, № 55378 від 29.07.2020, № 55384 від 30.07.2020, № 55381 від 30.07.2020, № 55390 від 30.07.2020, № 55387 від 30.07.2020, № 55409 від 31.07.2020, №55403 від 31.07.2020, №55412 від 31.07.2020, № 55405 від 31.07.2020;

- банківські виписки за період з 01.05.2020 по 30.09.2020;

- податкові накладні на адресу Позивача, а саме:

1) по договору поставки за № 03072020/1 від 03.07.2020: № 1 від 03.07.2020, № 10 від 14.07.2020, №12 від 15.07.2020;

2) по договору поставки за №22072020/1 від 22.07.2020: № 5 від 22.07.2020, № 6 від 22.07.2020, № 7 від 23.07.2020, № 8 від 27.07.2020, № 9 від 27.07.2020, № 10 від 28.07.2020, № 11 від 29.07.2020, № 12 від 30.07.2020, № 13 від 30.07.2020, № 14 від 31.07.2020.

Крім того, позивачем надано суду посвідчення якості зерна (пшениці), яке поставлялось ним на адресу ТОВ «Завод Київкомбікорм», ТОВ «Столичний Млин», ТОВ «ВКХП № 2» під час подання скарги на податкові повідомлення-рішення від 05.11.2020 за №2950701, №2980701.

Сплачені за вказаними вище договорами з його контрагентами кошти були включені позивачем до складу податкового кредиту у періодах, що перевірялись контролюючим органом.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/ орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 188.1 статті 188 ПК України передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов`язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв`язку).

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 ПК України).

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/ послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Приписами пункту 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/ послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до частин 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно підпункту 2.15 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, визначено, що первинні документи підлягають обов`язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув`язка окремих показників.

Таким чином єдиною підставою документального підтвердження спірних сум податкового кредиту мають бути належним чином складені та підписані повноважними особами первинні документи в розумінні наведених норм законодавства.

При вирішенні адміністративної справи № 809/1337/17 у постанові від 04 вересня 2018 року Верховним Судом сформовану обов`язкову для врахування судами правову позицію, згідно з якою презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об`єктивно відтворюють господарські операції, що є об`єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов`язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом. У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов`язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного. У разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми його податкового обов`язку. За змістом наведених норм, право платника податків на збільшення в податковому обліку сум податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання платником податку у інших платників цього податку товарів (послуг), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку; підтвердження податковою накладною, виписаною постачальником-платником податку, митною декларацією (іншими подібними документами згідно пункту 201.11 статті 201 ПК України) суми нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг). Оцінюючи докази, надані сторонами, суди повинні мати на увазі, що сам факт наявності у позивача податкових накладних та інших облікових документів, виписаних від імені постачальника, не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах, а також те, що для податкового обліку значення має саме факт поставки тим постачальником, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження задекларованих сум податкового кредиту.

У контексті наведеного суд зазначає, що окремі надані документи не відповідають вказаним вище обов`язковим вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, зокрема: видаткові накладні не містять відомостей, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (їх прізвища, ім`я, по-батькові) (всі не містять таких відомостей щодо особи підписанта з боку одержувача, а частині додаткового до цього і з боку постачальника товару), окремі видаткові накладні не містять відомостей про дату та номер довіреності на підписання, хоча такі дані становлять собою обов`язкові до заповнення реквізити відповідних документів.

На думку суду вказані порушення в частині дотримання вимог закону щодо наявності всіх обов`язкових реквізитів при складанні первинних документів не є формальними, а мають суттєвий вплив, внаслідок якого неможливим є віднесення вказаних документів до категорії первинних, оскільки відсутність наведених вище їх обов`язкових реквізитів створює ситуацію, за якої не вбачається можливим встановити реальний зміст здійснюваних господарських операцій, наявність дійсного волевиявлення їх учасників.

Таким чином, надані позивачем документи з зазначеними вище недоліками, суд не вважає первинними документами в розумінні положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

При цьому, як зазначив сам позивач, постачання і передача товару за договорами здійснювалась не через перевізника, а безпосередньо від продавців, саме тому передача товару позивачу оформлювалась першочергово видатковими накладними, що лише підкреслює їх значимість у контексті спірних правовідносин.

Отже реальний характер господарських операцій при виконанні вказаних вище договорів не підтверджується первинними документами податкового обліку, які характерні для такого роду господарських взаємовідносин та обов`язковість ведення яких передбачена нормами законодавства України.

Крім того, при вирішенні даної справи суд враховує, що стаття 37 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» містить перелік видів складських документів на зерно, зокрема, зерновий склад на підтвердження прийняття зерна видає один із таких документів:

подвійне складське свідоцтво;

просте складське свідоцтво;

складську квитанцію.

Складський документ на зерно виписується після передачі зерна на зберігання не пізніше наступного робочого дня.

Після заповнення обов`язкових реквізитів простого або подвійного складського свідоцтва на зерно, реєстрації їх у реєстрі з присвоєнням порядкового номера заповнений бланк простого або подвійного складського свідоцтва на зерно передається особі, яка здала зерно на зберігання.

Зерновий склад зобов`язаний виписувати окремо складські документи на зерно для партій зерна, що належать різним товарним класам, відповідно до нормативно-правових актів.

Форма бланків складських документів на зерно, порядок їх випуску, передачі, продажу зерновим складам встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Зерно, прийняте на зберігання за простим або подвійним складським свідоцтвом, може бути предметом застави протягом строку зберігання зерна шляхом застави відповідного свідоцтва.

Зерновий склад повинен застрахувати зерно, прийняте на зберігання за простим або подвійним складським свідоцтвом, від ризиків випадкової загибелі, пошкодження або втрати за рахунок коштів поклажодавця.

На вимогу особи, яка здала зерно на зберігання, зерновий склад зобов`язаний виписувати окремі складські документи на зерно на будь-які частини зданого на зберігання зерна.

Нові складські документи на зерно видаються в обмін на раніше виписані.

Відносини, що виникають при обігу складських документів, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, з урахуванням встановлених цим Законом особливостей.

Більше того, згідно статті 45 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» зернові склади ведуть реєстр складських документів на зерно.

Між тим, позивачем не було надано суду жодних документів, зокрема визначених для цього наведеними положеннями Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні», які б підтверджували обставини зберігання придбаного ним у вказаних вище контрагентів товару.

Сукупність наведених обставин не дає суду змогу встановити реальний характер господарських зобов`язань, що за словами позивача мали місце між ним та його контрагентами, обставин їх дійсного виконання.

Враховуючи все зазначене вище вбачається, що обґрунтованими є викладені відповідачем в акті перевірки висновки про порушення позивачем вимог податкового законодавства у наведеній частині, що стосується його взаємовідносин з вказаними контрагентами та які були проаналізовані у даному рішенні. А тому, відповідно, обґрунтованими є і викладені відповідачем в акті перевірки висновки про порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Як наслідок, правомірними та такими, що не підлягають скасуванню, є оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідача, що ґрунтуються на зазначених висновках акту перевірки.

Відповідно до статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1)чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2)чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваних рішень на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки оскаржувані рішення відповідають наведеним у частині 2 статті 2 КАС України критеріям.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Джаст Агро» (03035, місто Київ, вулиця Толстого Льва, будинок 63, кабінет 209; код ЄДРПОУ 41199179) до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19; код ЄДРПОУ ВП 44116011) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Я.В. Горобцова

Горобцова Я.В.

СудКиївський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення07.10.2024
Оприлюднено10.10.2024
Номер документу122159005
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних)

Судовий реєстр по справі —640/1872/21

Рішення від 07.10.2024

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Горобцова Я.В.

Ухвала від 15.03.2024

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Горобцова Я.В.

Ухвала від 04.03.2021

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Арсірій Р.О.

Ухвала від 01.02.2021

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Арсірій Р.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні