Рішення

від 07.10.2024 по справі 320/2039/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2024 року № 320/2039/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Експансія» до Державної податкової служби України про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Експансія»(далі також ТОВ «Експансія», позивач) до Державної податкової служби України (далі також ДПС України, відповідач), в якому позивач просить:

- визнати протиправною та скасувати Індивідуальну податкову консультацію ДПС України від 08 листопада 2022 року №1877/ІПК/99-00-04-03-03-06;

- зобов`язати відповідача надати ТОВ «Експансія» Індивідуальну податкову консультацію на його запит від 25 липня 2022 року №342 (вх. ДПС від 27 липня 2022 року №1685/ІПК/6) та запит від 01 вересня 2022 року №448 (вх. ДПС від 01 вересня 2022 року №1983/ІПК/6) з урахуванням висновків суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2023 року відкрито провадження у справі № 320/2039/22 та встановлено, що її розгляд буде відбуватись за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що незаконно наданою податковою консультацією відповідач порушив право ТОВ «Експансія» на отримання інформації про практичне застосування норм законодавства та позбавив його права у вигляді отримання консультації, яка могла б дозволити платнику податків застосувати норму податкового законодавства певним чином буз ризику притягнення до відповідальності.

Відповідач у своєму відзиві зазначив, що спірною індивідуальною податковою консультацією контролюючим органом було надано відповіді на поставлені позивачем у запиті питання та наголосив на тому, що позитивне значення курсових різниць від перерахунку іноземної валюти включається до складу доходів платника єдиного податку третьої групи зі ставкою 2 відсотки, від`ємне значення курсових різниць від перерахунку іноземної валюти не зменшує базу оподаткування єдиним податком.

Позивачем надано відповідь на відзив, в якій він просив суд позов задовольнити в повному обсязі, оскільки на думку платника податків, не включаються до доходу ТОВ «Експансія» курсові різниці від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ТОВ «Експансія» є платником єдиного податку третьої групи зі ставкою 2 відсотки, основним видом діяльності якого є роздрібна торгівля товарами в магазині.

Позивач звернувся до відповідача із запитами від 25 липня 2022 року №342 (вх. ДПС від 27 липня 2022 року №1685/ІПК/6) та від 01 вересня 2022 року №448 (вх. ДПС від 01 вересня 2022 року №1983/ІПК/6) про надання індивідуальної податкової консультації щодо наступних питань:

1)чи включаються до доходу платника єдиного податку третьої групи зі ставкою 2 відсотки курсові різниці від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти?

2)чи включається позитивне значення курсових різниць від перерахунку іноземної валюти до складу доходів?

3)чи має право ТОВ «Експансія» від`ємним значенням курсових різниць від перерахунку іноземної валюти зменшити базу оподаткування єдиним податком?

ДПС України надало позивачу індивідуальну податкову консультацію з приводу зазначених вище питань від 08 листопада 2022 року №1877/ІПК/99-00-04-03-03-06, в якій зокрема зазначила, що позитивне значення курсових різниць від перерахунку іноземної валюти включається до складу доходів платника єдиного податку третьої групи зі ставкою 2 відсотки, від`ємне значення курсових різниць від перерахунку іноземної валюти не зменшує базу оподаткування єдиним податком.

Не погоджуючись із такою індивідуальною податковою консультацією відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Пунктом 9 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі також ПК України) встановлено, що тимчасово, з 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, положення розділу XIV Кодексу застосовуються з урахуванням особливостей визначених пунктом 9 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Відсоткова ставка єдиного податку для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу, встановлюється у розмірі 2 відсотки доходу, визначеного відповідно до статті 292 Кодексу (підпункт 9.4 пункту 9 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» ПК України).

За правилами підпункту 2 пункту 292.1 статті 292 ПК України, для юридичної особи - платника єдиного податку третьої групи доходом є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 статті 292 ПК України.

Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на дату отримання такого доходу (пункт 292.5 статті 292 ПК України).

Пунктом 292.13 статті 292 ПК України визначено, що дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до статті 296 Кодексу.

Юридичні особи - платники єдиного податку третьої групи використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень підпунктів 44.2, 44.3 статті 44 Кодексу (абзац п`ятий пункту 296.1 статті 296 ПК України).

Юридичні особи - платники єдиного податку третьої групи відповідно до абзацу третього пункту 44.2 статті 44 Кодексу ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обрахунку об`єкта оподаткування за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Визначення курсових різниць від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти здійснюється відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, основним із яких є Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», затверджений наказом Міністерства фінансів України 10 серпня 2000 року № 193, відповідно до абзацу 5 пункту 4 та абзаців 1, 2 пункту 8 якого (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) курсова різниця - різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах. Визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату балансу, а також на дату здійснення господарської операції в її межах або за всією статтею (відповідно до облікової політики). Для визначення курсових різниць на дату балансу застосовується валютний курс на кінець дня дати балансу. При визначенні курсових різниць на дату здійснення господарської операції застосовується валютний курс на початок дня дати здійснення операції. Підприємство може здійснити перерахунок залишків на кінець дня за монетарними статтями в іноземній валюті, за якими протягом дня здійснювались господарські операції із застосуванням валютного курсу, встановленого на кінець цього дня. Курсові різниці від перерахунку грошових коштів в іноземній валюті та інших монетарних статей про операційну діяльність відображаються у складі інших операційних доходів (витрат).

У своєму позові позивач зазначив, що веде бухгалтерський облік операцій з іноземною валютою відповідно до вимог Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (МСБО).

Так, за приписами пункту 15 МСБО яких фінансова звітність має достовірно подавати фінансовий стан, фінансові результати діяльності та грошові потоки суб`єкта господарювання. Достовірне подання вимагає правдивого подання впливу операцій, інших подій та умов відповідно до визначень та критеріїв визнання для активів, зобов`язань, доходу та витрат, наведених у Концептуальній основі.

Згідно з пунктом 20 МСБО 21 «Вплив змін валютних курсів», операцією в іноземній валюті є операція, яка визначається (чи потребує розрахунків) в іноземній валюті, включаючи операції, що виникають, коли суб`єкт господарювання:

а) купує або продає товари чи послуги, ціна на які визначена в іноземній валюті;

б) позичає або надає у борг кошти, якщо суми, які підлягають сплаті або отриманню, визначені в іноземній валюті, або

в) іншим чином купує або ліквідує активи або бере на себе зобов`язання, визначені в іноземній валюті, чи погашає їх.

Згідно з пунктом 17 МСБО 21 при складанні фінансової звітності кожен суб`єкт господарювання, незалежно від того, чи є він автономним суб`єктом господарювання (таким, як материнське підприємство) чи закордонною господарською одиницею (такою, як дочірнє підприємство чи відділення), визначає свою функціональну валюту згідно з параграфами 9-14. Суб`єкт господарювання переводить статті в іноземній валюті у функціональну валюту та відображає в звітності вплив такого переведення відповідно до параграфів 20 - 37 та 50.

Функціональна валюта валюта основного економічного середовища, у якому суб`єкт господарювання здійснює свою діяльність, та у якому він в основному генерує і витрачає грошові кошти, пункт 9 МСБО 21.

Відповідно д п. 5.4 Облікової політики функціональна валюта - валюта основної економічного середовища, в якому веде свою діяльність Підприємство. Ця валюта значно впливає на визначення вартості товарів та послуг та може відрізнятися від валюти контрактів. Підприємство веде бухгалтерський облік в функціональній валюті.

Валюта операції валюта, в якій здійснюється операція.

Основними функціональними валютами Підприємств Групи є:

Українська гривня (UAH), Американські долари (USD), Євро (EUR), Англійські фунти (GBP), Російські рублі (RUB), Швейцарські франки (CHF).

Пунктом 23 МСБО 21 визначено, що на кінець кожного звітного періоду:

а) монетарні статті в іноземній валюті слід переводити, застосовуючи курс при закритті;

б) немонетарні статті, які оцінюються за історичною собівартістю в іноземній валюті, слід переводити, застосовуючи валютний курс на дату операції;

в) немонетарні статті, які оцінюються за справедливою вартістю в іноземній валюті, слід переводити, застосовуючи валютні курси на дату визначення справедливої вартості.

Відповідно до пункту 28 МСБО 21 курсові різниці, що виникають при розрахунках за монетарними статтями або при переведенні монетарних статей за курсами, котрі відрізняються від тих, за якими вони переводилися при первісному визнанні протягом періоду або у попередній фінансовій звітності, визнаються в прибутку або збитку в тому періоді, у якому вони виникають, за винятком наведеного в параграфі 32.

Згідно з пунктом 29 МСБО 21 курсова різниця виникає тоді, коли монетарні статті виникають від операції в іноземній валюті, а зміна у валютному курсі відбувається в період між датою операції і датою розрахунку. Коли розрахунки за операцією здійснюються протягом того самого облікового періоду, в якому операція відбулася, тоді вся курсова різниця визнається в цьому періоді. Проте, коли розрахунок за операцією здійснюється в наступному обліковому періоді, курсова різниця, визнана в кожному періоді до дати розрахунку, визначається на основі зміни у валютних курсах протягом кожного періоду.

Курсова різниця це різниця, яка є наслідком переведення визначеної кількості одиниць однієї валюти в іншу валюту за різними валютними курсами.

Аналогічні положення містяться в Обліковій політиці, п. 6.22 «Операції в іноземній валюті».

Згідно з пунктами 3.10, 3.13 Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 28 березня 2013 року № 433 зі змінами та доповненнями, дохід від операційних курсових різниць відображається у статті «Інші операційні доходи», а втрати від операційних курсових різниць у статті «Інші операційні витрати».

Отже, прибуток або збиток від перерахунку курсових різниць за валютними коштами, які в бухгалтерському обліку відносяться до монетарних статей балансу, включаються у податковому обліку до доходів/витрат платника податку.

Аналогічний висновок викладено також у листі ДФС України від 05 травня 2015 року № 16030/7/99-99-19-07-02-17, в якому податковим органом роз`яснені питання оподаткування податком на прибуток операцій в іноземній валюті, а саме: визначені за правилами бухгалтерського обліку курсові різниці від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти для цілей оподаткування податком на прибуток визнаються доходами та/або витратами у звітному періоді їх виникнення відповідно до вимог Кодексу.

У спірній індивідуальній податковій консультації, відповідач зазначив, що юридична особа - платник єдиного податку визначає курсові різниці від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти на дату балансу, а також на дату здійснення господарської операції згідно з вимогами національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку.

Відповідно до пункту 296.9 статті 296 глави 1 розділу XIV, підпунктів 9.4, 9.6, 9.7 пункту 9 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, Міністерством фінансів України прийнято наказ від 26 квітня 2022 року № 124, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05 травня 2022 р. за № 495/37831 яким затверджено форму податкової декларації платника єдиного податку третьої групи на період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні та встановлено, що податкова декларація платника єдиного податку третьої групи зі ставкою єдиного податку у розмірі 2 відсотків доходу, подається за формою, затвердженою цим наказом.

У податковій декларації юридичної особи - платника єдиного податку за формою, затвердженою вказаним вище наказом, зазначається лише обсяг доходу, відображення витрат не передбачено.

Таким чином, позитивне значення курсових різниць від перерахунку іноземної валюти включається до складу доходів платника єдиного податку третьої групи зі ставкою 2 відсотки, від`ємне значення курсових різниць від перерахунку іноземної валюти не зменшує базу оподаткування єдиним податком.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувана в межах даної справи індивідуальна податкова консультація ДПС України відповідає вимогам податкового законодавства, підстави для її скасування відсутні.

Згідно з ч. 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Беручи до уваги вищевикладене, оскаржувана в межах розгляду даної справи індивідуальна податкова консультація вважається такою, що прийнята з урахуванням критеріїв, визначених ч. 2 статті 2 КАС України.

Відповідно до статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частинами 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд доходить до висновку про те, що вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

в и р і ш и в:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Я.В. Горобцова

Горобцова Я.В.